Календарний план Всесвітня історія 10 клас профільний рівень

№

Дата

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

 дз

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

1

Вступ

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

2

Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін

2

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній  1915-16 рр.

4

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній  1915-16 рр.  Міжнаціональні конфлікти в умовах війни.

5

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній  1917-18 рр.

6

Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній  1917-18 рр.

7

Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. Російська революція 1917 р

8

Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі

9

Практичне заняття.  Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

10

  Узагальнення знань з розділу 1. Навчальний проект.  Будні війни (збірка візуальних матеріалів).

11

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Передумови Першої світової війни. Війна та революції».

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

12

14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція.

Знати та розуміти:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

 – час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

 – статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

 – суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

 – причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміти:

 – встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

– охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни,

зафіксовані в текстах  мирних договорів з

Німеччиною та її союзниками;

13

Українське та російське питання на Паризькій конференції.

14

Версальський договір. Створення Ліги Націй.

15

Мирні договори з союзниками Німеччини

16

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

17

Джерела нестабільності міждержавних відносин.

18

Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

19

Практичне заняття.  Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння

20

Урок узагальнення з розділу 2

21

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Облаштування повоєнного світу»

– дати оцінку рішенням Паризької та В

ашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

 – визначити джерела нестабільності в Європі;

 – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

Розділ 3.  ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

22

Сполучені Штати Америки. Доба “проспериті”.

Знати та розуміти:– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

 – цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

 – сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

 – світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти: встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

 – виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

 – охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

 – порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

– пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

23

Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта.

24

Велика Британія.  Особливості розвитку   в 1920–1930-ті рр.

25

Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

26

Франція.  Політичний та соціально-економічний розвиток в 1920–1930-х рр

27

Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

28

Італія. Становище після Першої світової війни.

29

Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

30

Німеччина.  Листопадова революція та становлення. Веймарської республіки.

31

Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів.

32

Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

33

Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР

34

Нова економічна політика.

35

Спланована модернізація

36

Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм

37

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом.  Громадянська війна в Іспанії

38

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм.

39

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм

40

Практичне заняття.  Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю

41

Узагальнення знань з розділу 3 Навчальний проект.  Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.

42

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Провідні держави світу в міжвоєнний період».

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

43

Становлення Другої Речі Посполитої.

Знати:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

 – труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

 – особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

 – перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

 – синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

 – охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

 – охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

44

Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський

45

Чехословацька республіка.   Томаш Масарик

46

Угорська революція. Режим М. Горті.

47

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.

48

Болгарія в міжвоєнний період.  Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

49

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії

50

Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону

51

Практичне заняття.  Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.

52

Узагальнення знань з розділу 4. Навчальний проект.  Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.

53

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Держави Центрально-Східної Європи»

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

54

Японія. Мілітаризація економіки,  державних інституцій та суспільної свідомості населення

 Знати:

 – час національних революцій в Китаї і Туреччині;

 – зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

 – вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

 – тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

 – синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

 – виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

 – проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

 – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.

55

Зовнішня експансіоністська політика Японії.

56

Китай. Національна революція.

57

Боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

58

Індія.  Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді

59

Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини.  Кемаль Ататюрк.

60

Модернізація Ірану

61

Основні аспекти Палестинської проблеми.

62

Здобуття незалежності Афганістаном.

63

 Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

64

Реформи 1930-х рр. Боротьба за економічну незалежність. США та Латинська Америка.

65

Практичне заняття.  Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

66

Навчальний проект.  Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в діяльності Мартіна Лютера Кінга, Нельсона Мандели, радянських дисидентів).

67

  Узагальнення знань з розділу 5.

68

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Держави Азії та Латинської Америки»

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

69

Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.  Вісь “Берлін – Рим – Токіо”.  Нарощення озброєнь.

Антикомінтернівський пакт.

Знати:

 – зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 – зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

– причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 – сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

 – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

70

Політика “умиротворення” агресора.  Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода

71

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр.  Підготвчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу. 

72

Англо-франко-радянські переговори в Москві.  Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа

73

Практичне заняття.    Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел

74

Узагальнення знань з розділу 6.Навчальний проект.  Ліга націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності 

75

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Передумови Другої світової війни»

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

76

Причини, характер, періодизація Другої світової війни

Знати:

– зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

– внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

– особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

– визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

– охарактеризувати течії в Русі Опору;

– визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

– обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

77

Характеристика основних періодів війни. 

78

Початок Другої світової війни. Основні театри воєнних дій. Дивна війна.

79

Воєнні дії в середині 1941 – 1942 рр.

80

Утворення антигітлерівської коаліції, її значення.Перл -Харбор. Початок війни на Тихому океані.

81

Воєнні дії в 1942-1943 рр.

82

Воєнні дії в 1943 рр. Тегеранська конференція.

83

Особливості окупаційного режиму .Окупаційна політика Японії та нацистький «новий порядок»

84

Рух Опору

85

Практичне заняття Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля..

86

Воєнні дії в 1944 р. Відкриття  Другого фронту.

87

Воєнні дії в 1945 р. Тихоокеанський театр бойових дій.

88

Капітуляція Німеччини та її союзників. Завершення і підсумки війни.

89

Нюрнберзький  та Токійський процеси над воєнними злочинцями.

90

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

91

Навчальний проект. Праведники світу: подвиг в ім’я людини.

– оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

92

Узагальнення знань з розділу 7.

93

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Друга світова війна»

Розділ 8:Повсякденне життя і культура в міжвоєнний період.

94

Освіта.

95

Найважливіші досягнення науки і техніки 

96

Вчені лауреати Нобелівської премії.

97

Література. Основні ідеї й течії модернізму.

98

Масова культура в міжвоєнний період.

99

Суспільно значимі здобутки   мистецтва. 

100

Розвиток кінематографу та театру.

101

Олімпійський рух. Архітектура.

102

Практична робота:Друга світова війна в об’єктиві кінокамери.

103

Узагальнення знань з розділу 8.

104

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу «Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період».

105

Підсумкове узагальнення