Календарно-тематичне планування розроблено згідно з оновленою навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія 6-11 класи», яку Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698).
ІСТОРІЯ
(Програма «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи»,
(наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698))
(52 год.)
Дата |
Тема, зміст уроку |
Примітки |
||
1. |
2. |
3. |
4. |
|
|
|
Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ |
|
|
1 |
|
Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Організація Об’єднаних Націй, Україна – співзасновниця ООН. Спеціалізовані організації під егідою ООН. «Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.). |
|
|
2 |
|
Включення ЦентральноСхідної Європи до сфери впливу радянської/совєтської імперії. Початок «холодної війни». Меморандум Джорджа Кеннана і промова Вінстона Черчіля у Фултоні. Доктрина Гаррі Трумена і «план Маршалла». Поділ Німеччини. Організація Північноатлантичного договору (Північноатлантичний альянс, НАТО) та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу. Корейська війна 1950-1953 рр. та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних криз. |
|
|
Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА |
||||
3 |
|
Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. |
|
|
4 |
|
Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем. |
|
|
5 |
|
Рух афроамериканців США за громадянські права. |
|
|
6 |
|
Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, «баскське питання»). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин. Практичне заняття 1.Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу. |
|
|
7 |
|
Транснаціональні корпорації. Науково-технічна революція (НТР) і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід відвиробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності. Німецьке та італійське «економічне диво». «Рейганоміка». «Тетчеризм». |
|
|
8 |
|
Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель. |
|
|
9 |
|
Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Країни й організації – центри ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку і стабільності в сучасному світі. |
|
|
10 |
|
Узагальнення |
|
|
|
|
Тематична |
|
|
Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ |
||||
11 |
|
Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи. Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція «Вісла». Спроба економічної інтеграції держав-сателітів СРСР/СССР; Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ). |
|
|
12 |
|
Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: заворушення в НДР у 1953 р., Угорська революція 1956 р. і «Празька весна» 1968 р. |
|
|
13 |
|
Спроби модернізації суспільнополітичного устрою та радянська/совєтська інтервенція в Чехословаччину |
|
|
14 |
|
СРСР/СССР після смерті Сталіна. «Хрущовська відлига». Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст. Перебудова в СРСР/СССР. «Оксамитові революції» в країнах Східної Європи. Розпад Радянського/Совєтського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації. |
|
|
15 |
|
Країни Центрально-Східної Європи у першій чверті ХХІ ст., їхня роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Російської Федерації. |
|
|
16 |
|
Навчальний проєкт. Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Центрально-Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавела, Леха Валенси та інших). |
|
|
17 |
|
Узагальнення |
|
|
|
|
Тематична |
|
|
Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ |
||||
18 |
|
Японія. Повоєнне реформування держави. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети. |
|
|
19 |
|
Китай. Проголошення Китайської Народної Республіки (КНР). Культ особи Мао Цзедуна. «Великий стрибок», комуни, «культурна революція». Трансформаційні процеси в Китаї. Китай на зламі ХХ–ХХІ ст. Сучасна геостратегія КНР. |
|
|
20 |
|
Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. Індійський національний конгрес (ІНК). Роль Індії в південноазійському регіоні. |
|
|
21 |
|
Утворення Ізраїлю. «Близькосхідна проблема» та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. «Арабська весна». Війни у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту (ІДІЛ). Південна Корея: досвід демократизації та «економічне диво». |
|
|
22 |
|
Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону у першій чверті ХХІ ст. |
|
|
23 |
|
Латинська Америка: особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Виклики політичного та економічного життя латиноамериканських держав першої чверті ХХІ ст. |
|
|
24 |
|
Практичне заняття 2. Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав. |
|
|
25 |
|
Узагальнення |
|
|
|
|
Тематичне оцінювання |
|
|
Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ |
||||
26 |
|
Динаміка «холодної війни». Протистояння НАТО і ОВД. Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі, в Афганістані). «Балканська криза» і проблема Косово. |
|
|
27 |
|
Період «розрядки» в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви «холодної війни» у ХХІ ст. Недієвість політики «умиротворення» агресора. |
|
|
28 |
|
Від біполярного до багатополярного світу. Проблема міжнародного тероризму. Російсько-українська війна. Міжнародна «антипутінська коаліція». |
|
|
29 |
|
Практичне заняття 3. Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів |
|
|
30 |
|
Узагальнення |
|
|
|
|
Тематична |
|
|
Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА |
||||
31 |
|
Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва. Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення. |
|
|
32 |
|
Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура «віртуальної реальності». Освітні системи. Університети як автономні осередки освіти й науки. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції. |
|
|
33 |
|
Навчальний проєкт. Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ. |
|
|
34 |
|
Узагальнення |
|
|
|
|
Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ |
|
|
35 |
|
Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики. Протистояння демократії авторитаризмові та імперській політиці в сучасному світі. Виміри цінностей людського буття в сучасному світі. Місце України в сучасному світовому співтоваристві. |
|
|