календарне планування ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ (від 1945 р. до сучасності). 11 клас 2022 1 сем.

№

ур.

Дата

Прим.

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчання

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

І семестр

Розділ 1. Облаштування повоєнного світу.

05.09

§1

Риси Ялтинсько-Потсдамської

системи міжнародних відносин.

Організація Об’єднаних Націй,

Україна – співзасновниця ООН.

Спеціалізовані організації під

егідою ООН. «Загальна

декларація прав людини»

(1948 р.) і міжнародні пакти про

права людини (1966 р.).

Знати: 

– час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу

Німеччини; утворення НАТО і ОВД.

Розуміти:

– поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;

– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;

– вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»;

– значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного  міжнародного права.

Уміти:

– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»;

– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

– встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни».

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади

діяльності.

12.09

§2

Включення Центрально-

Східної Європи до сфери впливу

радянської/совєтської імперії.

Початок «холодної війни».

Меморандум Джорджа Кеннана і

промова Вінстона Черчіля у

Фултоні. Доктрина Гаррі

Трумена і «план Маршалла».

Поділ Німеччини. Організація

Північноатлантичного договору

(Північноатлантичний альянс,

НАТО) та Організація

Варшавського договору (ОВД):

закріплення біполярності світу.

19.09

§

с.203

Корейська війна 1950-1953 рр.

та Карибська криза 1962 р. і

загроза ядерної катастрофи.

Спроби подолання міжнародних

криз.

26.09

Навчальний проєкт; – Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади

діяльності.

Розділ 2.  ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАН-

НЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

03.10

• 3

Концепція постінду-

стріального (інформаційного)

суспільства. Зміцнення демократії на

Заході після Другої світової

війни: розширення прав

людини. Падіння авторитарних

режимів у Південно-Західній

Європі в 1970-х рр.

 Утвердження принципів

громадянського суспільства.

Тенденції повоєнного

розвитку партійних систем.

Знати:

– час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за

громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору.

Розуміти:

– поняття: «брексіт», «економічне диво», «маккартизм», «науково-технічна революція», «неоконсерватизм», «неолібералізм»,

«рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок української діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної

ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформаціїпро процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

– визначити особливості «економічного дива» у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН) та Італії;

– визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і

сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена,

Джона Кеннеді, Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга, П’єра Трюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля.

Орієнтовні теми для практичних занять.

– Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині

ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

– Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Українська діаспора в Америці та в Європі.

Орієнтовна тема для написання есе.

– Яким має бути сучасний політичний лідер?

10.10

• 4

Рух афроамериканців США за

громадянські права.Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви

етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, «баскське питання»). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

Пркатична робота:  Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

17.10

• 5

Транснаціональні

корпорації. Науково-технічна

революція (НТР) і зростання

ролі професійних фахівців і

техніків. Перехід від
виробництва товарів до

виробництва послуг. Політика

зменшення соціальної

нерівності. Німецьке та

італійське «економічне диво».

«Рейганоміка». «Тетчеризм».

Соціальне ринкове

господарство. Шведська

соціальна модель.

31.10

• 6-7

Об’єднання Німеччини.

Країни й організації –

центри ухвалення рішень,

важливих для безпеки,

розвитку і стабільності в

сучасному світі.

07.11

• 8-9

Від Європейського економічного

співтовариства (ЄЕС) до

Європейського союзу (ЄС).

Навчальний проєкт :Українська діаспора в Америці та в Європі.

14.11

 Урок контролю навчальних досягнень учнів з розділів 1-2

Розділ 3.  ДЕРЖАВИ  ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ  ЄВРОПИ:  ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИРозділ 3.  ДЕРЖАВИ  ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ  ЄВРОПИ:  ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ             

21.11

• 11-12

Результати Другої світової війни

для народів Центрально-Східної

Європи.

Знати:

– час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР/СССР, «оксамитових революцій»,

розпаду СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини.

Розуміти:

– поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм», «соціалізм із людським обличчям», «шокова терапія»;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.

Уміти:

– визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і

політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль

етнічних проблем у війні в колишній

Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці

80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловлювати аргументовані судження про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз

Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

– «Празька весна» 1968 року.
87

– Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Центрально-Східної

Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавела, Леха Валенси

та інших).

– Моделі історичної пам’яті про Другу світову війну та їх вплив на формування

громадянської ідентичності.

– Роль пропаганди в тоталітарному суспільстві (на прикладі гітлерівської

Німеччини, сталінського СРСР/СССР, путінської Росії та ін.).

28.11

• 13-14

Сталінська модель соціалізму та її

втілення в Польщі, Угорщині,

Болгарії, Румунії, Чехословаччині.

Особливості розвитку Югославії.

Доля українців у країнах

Центрально-Східної Європи.

Операція «Вісла».

Спроба економічної інтеграції

держав-сателітів СРСР/СССР; Рада

економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Криза комуністичних режимів

країн Центрально-Східної Європи.

Антикомуністичні виступи:

заворушення в НДР у 1953 р.,

Угорська революція 1956 р. і

«Празька весна» 1968 р.  Спроби модернізації суспільно-

політичного устрою та

радянська/совєтська інтервенція в

Чехословаччину.

05.12

• 15-16

СРСР/СССР після смерті Сталіна.

«Хрущовська відлига». Наростання

системних кризових явищ у країнах

регіону в 70–80-х рр. ХХ ст.  Перебудова в СРСР/СССР.

Навчальний проєкт : Роль пропаганди в тоталітарному суспільстві (на прикладі гітлерівської Німеччини, сталінського СРСР/СССР, путінської Росії та ін.).

12.12

• 17-18

 «Оксамитові революції» в країнах

Східної Європи. Розпад

Радянського/Совєтського Союзу,

Югославії та Чехословаччини.

Політичні, економічні, соціальні та

національні трансформації.

Країни Центрально-Східної

Європи у першій чверті ХХІ ст., їхня

роль у сучасних міжнародних

відносинах. Політична, економічна

та ідеологічна експансія Російської

Федерації.

19.12

Урок контролю навчальних досягнень учнів з розділу 3