Календарно – тематичне планування
Біології людини
9 клас
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 2 години – резервних)
Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів,
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
№ п/п |
Теми уроків
|
Дата
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Примітка |
|
Вступ ( 2 год) |
|||||
|
Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.
|
|
практикує:- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — редставлення даних); аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;моделює / створює моделі:- простих біологічних систем різних рівнів оперує термінами:- описовий метод, експериментальний метод, моделювання називає: основні галузі біології;- рівні організації життя;наводить приклади:- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками;характеризує: - методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання) усвідомлює:відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів |
|
|
|
Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень |
|
|
||
Тема 1. Хімічний склад клітини (9год)
|
|||||
|
Хімічний склад клітини. Неорганічні сполуки. |
|
розпізнає: - приклади органічних речовин за назвами; досліджує / спостерігає: - приклади дії ферментів; розв’язує: - елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот; аналізує та порівнює: - структурні рівні організації білків; - властивості органічних молекул оперує термінами:- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент - органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів; - складові атома (міжпредметні); - типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);описує:- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;- будову й функції нуклеїнових кислот;наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;пояснює:- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;- роль АТФ у життєдіяльності організмів;- роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини; робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів. |
|
|
|
Вода в живих організмах.
|
|
|
||
|
Органічні молекули. Поняття про біологічні макромолекули – біополімери
|
|
|
||
|
Білки, їхня структурна організація та основні функції. Ферменти.
|
|
|
||
|
Вуглеводи
|
|
|
||
|
Ліпіди.
|
|
|
||
|
Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ.
|
|
|
||
|
Практичні роботи № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот
|
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Тема 2. Структура клітини (6 год)
|
|||||
|
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії
|
|
порівнює:- будову клітини прокаріотів й еукаріотів; - будову клітин рослин, тварин, грибів;дотримується правил: - виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа; - виконання малюнків біологічних об’єктів; спостерігає: - елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах; аналізує:- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет називає:- методи дослідження клітин;- складові цитоплазми; - основні клітинні органели та їхні функції;- основні компоненти та функції ядра;наводить приклади:- про- та еукаріотичних організмів; - рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин; - взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани застосовує знання:- для доказу єдності органічного світу; висловлює судження:- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем; усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.) |
|
|
|
Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана
Лабораторні роботи 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин
|
|
|
||
|
Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма .
|
|
|
||
|
Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели.
|
|
|
||
|
Ядро, його структурна організація та функції.
|
|
|
||
|
Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.
|
|
|
||
Тема 3. Принципи функціонування клітини (6 год)
|
|||||
|
Обмін речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.
|
|
характеризує: - процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;
аналізує: порівнює:- процеси фотосинтезу та хемосинтезу оперує термінами:- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез називає: - процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини; - органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез; наводить приклади:- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині висловлює судження:- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;- щодо планетарної ролі фотосинтезу;застосовує знання про:- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;робить висновок:- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів |
|
|
|
Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.
|
|
|
||
|
Фотосинтез: світлова та темнова фаза
|
|
|
||
|
Хемосинтез.
|
|
|
||
|
Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах. Порушення обміну речовин.
|
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (10 год)
|
|||||
|
Гени та геноми. |
|
характеризує: - процес транскрипції; - процес біосинтезу білка; - процес реплікації ДНК; - генетичний код та його значення в біосинтезі білків; - взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом; - процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; - етапи клітинного циклу; - етапи онтогенезу в рослин і тварин; порівнює:- процеси транскрипції та реплікації; - процеси мітозу та мейозу оперує термінами: - ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз називає: - типи генів; - етапи реалізації спадкової інформації; - фази мітозу та мейозу; - періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів; наводить приклади: - застосування принципу комплементарності нуклеотидів робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини |
|
|
|
Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів. |
|
|
||
|
Основні типи РНК. Реалізація спадкової інформації |
|
|
||
|
Реплікація,транскрипція та дозрівання РНК |
|
|
||
|
Трансляція Репарація пошкоджень ДНК. |
|
|
||
|
Практичні роботи 2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції |
|
|
||
|
Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Лабораторні дослідження:фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі). |
|
|
||
|
Мейоз . Рекомбінація ДНК. Статеві клітини та запліднення. |
|
|
||
|
Етапи індивідуального розвитку. |
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (11 год)
|
|||||
|
Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. |
|
застосовує знання:- для складання схем схрещування; - для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини; - для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів; характеризує:- успадкування, зчеплене зі статтю; - мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну; - можливості діагностики спадкових хвороб людини; порівнює:- модифікаційну та мутаційну мінливість; - успадкування домінантних і рецесивних ознак; дотримується правил: - складання схем родоводів; застосовує знання: для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини оперує термінами: - алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген називає:- методи генетичних досліджень; - закони Менделя;- форми мінливості;- мутагенні фактори;- види мутацій; - зчеплення генів у хромосомах; наводить приклади: - спадкової мінливості;- неспадкової мінливості; - спадкових захворювань людини; пояснює: - поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон) |
|
|
|
Закони Менделя.
|
|
|
||
|
Ознака як результат взаємодії генів Практичні роботи 3. Складання схем схрещування. |
|
|
||
|
Поняття про зчеплення генів і кросинговер. |
|
|
||
|
Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю. |
|
|
||
|
Форми мінливості. Лабораторні дослідження мінливості в рослин і тварин. |
|
|
||
|
Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій. |
|
|
||
|
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Проект Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак / родовід родини видатних людей (за вибором учня) |
|
|
||
|
Сучасні методи молекулярної генетики |
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Тема 6. Еволюція органічного світу (7 год)
|
|||||
|
Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. Докази еволюції.
|
.
|
характеризує:- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; порівнює:- географічне й екологічне видоутворення; дотримується правил: - складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм; пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції; - популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції;- критерії виду; - способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія); - етапи еволюції людини; - різноманіття організмів як результат еволюції;наводить приклади: - адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів. |
|
|
|
Популяції живих організмів та їх основні характеристики
|
|
|
||
|
Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін. Природний добір. |
|
|
||
|
Вид. Механізми видоутворення. |
.
|
|
||
|
Адаптація – результат адаптаційного процесу. |
|
|
||
|
Еволюція людини. Етапи еволюції людини. |
|
|
||
|
Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя
|
|
|
||
Тема 7. Біорізноманіття (4 год)
|
|||||
|
Основи еволюційної філогенії та систематики. |
|
характеризує: - основні принципи біологічної систематики; аналізує та порівнює: - засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо) називає:- таксономічні одиниці; - основні групи організмів робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини |
|
|
|
Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти. Неклітинні форми життя: віруси. |
|
|
||
|
Огляд основних еукаріотичних таксонів
|
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи ( 6 год)
|
|||||
|
Екосистема. Різноманітність екосистем
|
|
застосовує знання:- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах; розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем; застосовує знання: - для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах; дотримується правил: - побудови екологічних пірамід різних типів; спостерігає: дію екологічних факторів на різні групи організмів; аналізує та порівнює: - різні середовища життя;- природні та штучні екосистеми; описує: - антропічний вплив на природні екосистеми; бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті називає:- методи дослідження процесів в екосистемах; - екологічні фактори; наводить приклади: - угруповань, екосистем;- пристосованості організмів до умов середовища;- ланцюгів живлення; пояснює:- структуру екосистем; - взаємодію організмів в екосистемах; - структуру ланцюгів живлення; - правило екологічної піраміди; - значення колообігу речовин у збереженні екосистем; - функціональні компоненти біосфери; - роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює:- природні та штучні екосистеми; - роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах робить висновок:- про цілісність і саморегуляцію живих систем; - про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський |
|
|
|
Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.
|
|
|
||
|
Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.
|
|
|
||
|
Стабільність екосистем та причини її порушення.
|
|
|
||
|
Біосфера як цілісна система.
|
|
|
||
|
Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища
Проект (дослідницький) Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості |
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (6 год) |
|||||
|
Введення в культуру рослин Одомашнення тварин.
|
|
порівнює:- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами оперує термінами:- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми називає: - методи селекції; - завдання та основні напрями сучасної біотехнології; - методи сучасної біотехнології; - можливості діагностики спадкових хвороб людини; пояснює:- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; наводить приклади:- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій; - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії застосовує знання для оцінки: - можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;висловлює судження:- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів; - щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень |
|
|
|
Поняття про селекцію. Методи селекції рослин Методи селекції тварин.
|
|
|
||
|
Огляд традиційних біотехнологій. Генетично модифіковані організми
|
|
|
||
|
Основи генетичної та клітинної інженерії. |
|
|
||
|
Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.
|
|
|
||
|
Узагальнення знань |
|
|
||
Узагальнення (1 год) |
|||||
|
Основні загальні властивості живих систем Повторення вивченого |
|
характеризує:- основні загальні властивості живих систем оперує термінами:- система робить висновок:- про єдність живих систем різних рівнів |
|
|