Календарно - тематичне планування з всесвітньої історії 11 клас

Дата уроку

Скоригована

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

11А

11Б

11А

11Б

Знати:

• час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу

Німеччини; утворення НАТО і ОВД.

Розуміти:

• поняття: «біполярний (двополюсний) світ»,

«доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;

• характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;
• мету, принципи та механізми діяльності

ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;

• вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування

«двополюсного світу»;

• значення «Загальної декларації прав

людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного

1. Створення нової системи міжнародних відносин. Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Організація Об’єднаних Націй, Україна – співзасновниця ООН. Спеціалізовані організації під егідою ООН. «Загальна

декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).

2. Включення Центрально- Східної Європи до сфери впливу радянської/совєтської імперії.

Початок «холодної війни».

Меморандум Джорджа Кеннана і промова Вінстона Черчіля у Фултоні. Доктрина Гаррі

Трумена і «план Маршалла». Поділ Німеччини. Організація Північноатлантичного договору (Північноатлантичний альянс,

міжнародного права.

Уміти:

• встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням

«двополюсного світу»;

• використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;
• встановити причини і наслідки розв’язування

«холодної війни».

НАТО) та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.

Корейська війна 1950-1953 рр. та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи.

Спроби подолання міжнародних криз.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Знати:

• час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за

громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та

Маастрихтського договору.

Розуміти:

• поняття: «брексіт», «економічне диво»,

«маккартизм», «науково-технічна революція»,

«неоконсерватизм», «неолібералізм»,

«рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»;

• основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;
• причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»;
• значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;
• внесок української діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації

3.Концепція постінду- стріального (інформаційного) суспільства.

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.

Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр.

Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.

4.Рухи за права людини  та громадянські права. Рух афроамериканців США за громадянські права.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, «баскське питання»). Боротьба за права конфесійних, мовних і

сексуальних меншин.

5.Соціально –  економічні зміни в світі. Транснаціональні

корпорації. Науково-технічна революція (НТР) і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від

про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

• схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому

майбутньому;

• визначити особливості «економічного дива» у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН) та

Італії;

• визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;
• визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;
• визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;
• висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели

Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена, Джона Кеннеді, Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга, П’єра Трюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля.

виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності. Німецьке та італійське «економічне диво».

«Рейганоміка». «Тетчеризм». Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.

6.Інтеграційні процеси.

Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до

Європейського союзу (ЄС).

Країни й організації – центри ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку і стабільності в сучасному світі.

7.Практичне заняття .№1 Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

Орієнтовні теми для практичних занять.

• Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.
• Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

• Українська діаспора в Америці та в Європі.

Орієнтовна тема для написання есе.

• Яким має бути сучасний політичний лідер?

8.Узагальнення

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Знати:

• час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР/СССР, «оксамитових революцій», розпаду СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини.

Розуміти:

• поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм»,

«соціалізм із людським обличчям»,

«шокова терапія»;

• вплив на розвиток регіону Центрально- Східної Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»;
• особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.

Уміти:

• визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і

політичної ситуації у країнах Центрально-

Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у війні в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

• встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі.
• порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;
• визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;
• висловлювати аргументовані судження

про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека.

9.Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині.

Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах

Центрально-Східної Європи. Операція «Вісла».

Спроба економічної інтеграції держав-сателітів СРСР/СССР; Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).

10.Комуністичні режими в 50-60-х роках. Криза комуністичних режимів

країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: заворушення в НДР у 1953 р., Угорська революція 1956 р. і

«Празька весна» 1968 р.

Спроби модернізації суспільно- політичного устрою та

радянська/совєтська інтервенція в Чехословаччину.

11.СРСР/СССР після смерті Сталіна.

«Хрущовська відлига». Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст.

Перебудова в СРСР/СССР.

12.«Оксамитові революції» в країнах Східної Європи. Розпад

Радянського/Совєтського Союзу, Югославії та Чехословаччини.

Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.

Країни Центрально-Східної

Європи у першій чверті ХХІ ст., їхня роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Російської Федерації.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

– «Празька весна» 1968 року.

– Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Центрально-Східної

Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавела, Леха Валенси та інших).

• Моделі історичної пам’яті про Другу світову війну та їх вплив на формування громадянської ідентичності.
• Роль пропаганди в тоталітарному суспільстві (на прикладі гітлерівської Німеччини, сталінського СРСР/СССР, путінської Росії та ін.).

13.Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Знати:

• час японського економічного дива, реалізації курсу «трьох червоних знамен» і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та

Пакистану, ісламської революції в Ірані,

початку «Арабської весни», формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі.

Розуміти:

• поняття: «апартеїд», «Арабська весна»,

«деколонізація», «ісламська революція»,

«ісламський фундаменталізм», «рік Африки»,

«рух Неприєднання»;

• причини й особливості «культурної революції» в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі;

«японського економічного дива», «чотирьох модернізацій» Ден Сяопіна, «близькосхідної проблеми», «Арабської весни», воєн у Сирії;

• вплив воєн у Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;
• використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню

військово-політичних союзів та економічних

регіонів у цих частинах світу;

• визначити можливі способи врегулювання

14.Японія. Повоєнне реформування держави.

Джерела та наслідки

економічного піднесення.

Внутрішньо- та

зовнішньополітичні пріоритети.

15.Китай. Проголошення Китайської Народної

Республіки (КНР). Культ особи Мао Цзедуна. «Великий

стрибок», комуни, «культурна революція». Трансформаційні процеси в Китаї. Китай на зламі ХХ–ХХІ ст. Сучасна геостратегія КНР.

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. Індійський національний конгрес (ІНК). Роль Індії в південноазійському регіоні.

16.Країни Близького Сходу у ІІ половині ХХ– на початку ХХІ ст. Утворення Ізраїлю.

«Близькосхідна проблема» та шляхи її врегулювання.

Ісламська революція в Ірані.

«Арабська весна». Війни у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту (ІДІЛ).

Південна Корея: досвід

демократизації та «економічне диво».

«близькосхідної проблеми»; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально- економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

• порівняти «японське економічне диво» з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;
• висловлювати аргументовані судження щодо громадсько-політичної діяльності Голди Меїр, Ден Сяопіна, Індіри Ганді, Мао Цзедуна,

Нельсона Мандели, Фіделя Кастро, Хірохіто.

17.Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону у

першій чверті ХХІ ст.

18. Латинська Америка:

особливості соціально-

економічного та політичного розвитку країн регіону.

Революція на Кубі. Виклики політичного та економічного життя латиноамериканських держав

першої чверті ХХІ ст.

19.Практичне заняття. №2: Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

Орієнтовна тема для практичного заняття.

– Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

Орієнтовна тема для написання есе.

– Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій.

20.Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Знати:

• час «холодної війни», Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані,

проведення Гельсінської конференції.

Розуміти:

• поняття: «багатополярний світ», «Балканська криза», «Берлінська криза», «гібридна війна»,

«Карибська криза», «концепція “русского міра”»,

«міжнародний тероризм», «нове політичне мислення», «рашизм», «розрядка»;

21.Динаміка «холодної війни».

Протистояння НАТО і ОВД.

Прояви міжнародної напруженості

(Берлінська криза, війна в Кореї,

Карибська криза, війни у В’єтнамі, в Афганістані).

«Балканська криза» і проблема Косово.

• причини, ознаки, динаміку та наслідки

«холодної війни», міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції; імперської зовнішньої політики Російської Федерації та політики «умиротворення» агресора.

Уміти:

• використовувати карту як джерело інформації про події «холодної війни»: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї, В’єтнамі, в Афганістані, «Балканську кризу», війну в Україні, сучасну геополітичну ситуацію у світі;
• пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;
• схарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах «холодної війни»;
• пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив «нового

політичного мислення» та розпаду СРСР/СССР на міжнародні відносини кінця ХХ – першої

чверті ХХІ ст.;

– визначати характер російсько-української війни.

22.Період «розрядки» в міжнародній політиці.

Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви «холодної війни» у ХХІ ст. Недієвість

політики «умиротворення» агресора.

Від біполярного до багатополярного світу.

Проблема міжнародного тероризму.

23.Російсько-українська війна.

Міжнародна «антипутінська коаліція».

24.Практичне заняття  № 3   Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.

25.Практичне заняття № 4. Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій.

Орієнтовні теми для практичних занять.

• Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.
• Демонтаж результатів періоду «розрядки»: причини і наслідки.

– Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій.

26.Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Знати:

• діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.;
• базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

27. Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.

Зміни у змісті та характері

Розуміти:

• поняття: «абстракціонізм», «високі технології»,

«неореалізм», «поп-арт», «постмодернізм»,

«соціалістичний реалізм», «функціоналізм»;

• динаміку, напрямки і здобутки НТР.

Уміти:

• охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;
• визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;
• порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств;
• визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);
• визначити соціальні наслідки НТР;
• пояснювати взаємовпливи культури, спорту й політики.

праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення.

28.Становлення постінду- стріального (інформаційного) суспільства. Культура

«віртуальної реальності».

Освітні системи.

Університети як автономні осередки освіти й науки.

29.Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

30. Практичне заняття № 5. Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.

31.Навчальний проект. Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

Орієнтовні теми практичних занять.

– Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.

Орієнтовні теми навчальних проєктів.

– Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник.

• Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.
• Галерея сучасних мистецтв або Олімпійські ігри в сучасному світі (на вибір учительки/учителя або учениці/учня).
• Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти).
• Масова культура та ідеологія.

32.Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Знати:

• основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ – у першій чверті ХХІ ст.

Розуміти:

• взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі.

33.Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики.

34.Протистояння демократії авторитаризмові та імперській

Уміти:

• визначити основні тенденції розвитку світу наприкінці ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;
• схарактеризувати зміни у свідомості

європейської спільноти в контексті російсько- української війни.

політиці в сучасному світі.

Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.

Місце України в сучасному світовому співтоваристві.

35.Підсумковий урок.