Календарно- тематичне планування уроків з хімії для учениці 8 класу на I-II семестри 2022-2023н.р.
Календарно- тематичне планування уроків з хімії для учениці 8 класу на I-II семестри 2022-2023н.р.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 8-9 (10) КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ.ХІМІЯ 8-9 класи Укладач: САК Т.В. Київ – 2016 модифікована (17,5 години ,0,5 годин на тиждень)
Дата |
Зміст навчального матеріалу |
Очікувальні результати |
|
І сем. |
|||
|
|
Повторення основних питань курсу хімії 7 класу (1 год.) Найважливіші поняття хімії. |
Учениця за допомогою вчителя повторює найважливіші поняття хімії |
|
|
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома (6 год.) 1.Історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. 2.Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. 3.Будова атома: ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Фізичний зміст порядкового номера елемента. Сучасне формулювання періодичного закону. 4.Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні. Структура періодичної системи. 5.Взаємозв'язок між розміщенням елементів у періодичній системі і властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном. 6.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону. Життя і наукова діяльність Д. І. Менделєєва. |
Учеениця з допомогою вчителя дає визначення періодичного закону; має уявлення про структуру періодичної системи; будову атомів (№ 1—20) і розподіл електронів у них; елемент за його положенням у періодичній системі; розповідає здопомогою вчителя про залежність властивостей елементів та їхніх сполук від місця знаходження елемента у періодичній системі; розповідає про значення періодичного закону.
|
ІІ сем. |
|||
|
|
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (2год.) 1Електронна природа хімічного зв’язку. Поняття про електронегативність елементів. Ковалентний зв’язок, його види – полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку. Утворення ковалентного полярного зв’язку. Електронні формули молекул речовин. 2.Йонний зв’язок.Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. |
Учень / учениця за допомогою учителя складає бінарні формули речовин за ступенями окиснення атомів елементів; за допомогою учителя визначає та розрізняє особливості ковалентного та йонного зв'язків пояснює утворення йонного, ковалентного неполярного, ковалентного полярного зв'язків. має уявлення про електронну природу хімічних зв’звяків.
|
|
|
Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами (2год.) 1.Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Число Авогадро. 2Молярна маса. Молярний об’єм газів. Відносна густина газів. Розрахунки за хімічними формулами.
|
Учень/учениця називає за допомогою учителя одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об'єм газів за нормальних умов; за допомогою учителя пояснює сутність фізичної величини кількість речовини;обчислює за допомогою вчителя число атомів (молекул) у певній кількості речовини, молярну масу, масу і кількість речовини, об'єм газу за нормальних умов, відносну густину газу. |
|
|
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (5 год.) 1.Оксиди, їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. Класифікаця оксидів. Оксиди в природі. Використання оксидів. 2.Кислоти, їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Класифікація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот. 3.Основи, їх склад, назви. Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ. Поняття про амфотерні гідроксиди. 4.Солі (середні), їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення. 5.Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук. Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.
|
Учень /учениця за допомогою учителя називає оксиди, кислоти, основи, солі за сучасною науковою українською номенклатурою, деякі індикатори; розповідає про поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; за допомогою учителя наводить приклади основних і кислотних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, солей; за допомогою учителя складає формули цих сполук; за допомогою розрізняє реакції заміщення, обміну, нейтралізації, основні і кислотні оксиди, розчинні і нерозчинні основи, амфотерні гідроксиди, середні солі; за допомогою учителя розповідає про фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, за допомогою учителя складає відповідні рівняння реакцій; за допомогою учителя класифікує неорганічні речовини; розповідає про значення неорганічних сполук; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об'єм газу (н.у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції; розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги за допомогою індикаторів; за допомогою учителя розв'язує найпрстіші експериментальні задачі; ; . |
1