Календарно- тематичне планування Вступ до до історії України та громадянської освіти

Про матеріал
Розроблено на основі модельної навчальної програми «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)
Перегляд файлу

Нікопольська гімназія № 7  Нікопольської Міської Ради

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                  Рішення педагогічної ради

від «___» __________ 2024 р.,

                                                                 протокол №___

 

 

Вступ до історії України та громадянської освіти

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 5 КЛАСУ

 

   Розроблено на основі модельної навчальної програми

«Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»                                                                                         

для закладів загальної середньої освіти

(автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)

 

\

 

Укладач: вчитель історії Шикула Н.Г.

 

 

 

 

 

 

2024

 

І ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» для 5 класу закладів загальної середньої освіти розроблена до Модельної навчальної програми «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.) та підручника «Вступ до історії України та громадянської освіти» (автори: Щупак І. Я., Бурлака О. В., Піскарьова І. О., Посунько А. С).  В ній окреслено ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів, на формування яких спрямовується освітній процес. Програмою передбачено вивчення навколишнього світу в його єдності й цілісності. Програма орієнтована на формування соціально-історичної картини світу на засадах інтегрованого підходу. Вивчення курсу допомагає учням формувати активну життєву позицію, уявлення про закономірності у суспільстві, співвідношення їх з особистими і суспільними цінностями, приймати рішення і відповідально діяти, формувати навички продуктивної взаємодії, що сприятиме самореалізації та успішній соціалізації.  До програми включено матеріал розвивального характеру для розвитку ерудиції та самостійності у продукуванні й втіленні конструкторських ідей. В основі опанування курсом – активна пізнавальна діяльність учнів індивідуально та в групі, співпраця з учителем та іншими особами, у процесі чого учні набувають досвіду (пізнавати, співпрацювати з іншими, здійснювати само- та взаємооцінювання). 

Головною метою курсу є зацікавлення учнів шкільною історією, ознайомлення з методами, технологіями та інструментарієм історичних досліджень; розвиток критичного мислення та медіаграмотності; формування розуміння тяглості історичного процесу, органічної взаємодії загальнолюдського, національного та особистісного поступу; формування розуміння цінності людини, її ідентичності, прав людини, принципів взаємодії людей  в спільнотах  на різних історичних етапах; формування культури життя в мультикультурному суспільстві, навичок конструктивної взаємодії в суспільстві для забезпечення сталого розвитку; формування особистості патріота України з активною громадянською позицією.

 

Структура програми

1 год на тиждень, 35 год на рік

Вступ

   1 год

Розділ І. Науки, що вивчають минуле

   6 год

Розділ ІІ. Історичний час і простір

   6 год

Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять

   7 год

Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії

   14 год

Узагальнення до курсу

   1 год

 

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

Дата уроку

 Тема уроку

Зміст теми

Види навчальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

ВСТУП

1

 

Вступ.

Історія – пам’ять про минуле

  1.    Що таке історія і чому вона важлива
  2.    Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії

 

  •   Створення порівняльної схеми «історії» як науки та предмету;
  •   Створення сенкану до слова «історія»;
  •   Робота з текстом підручника.

Знання:

• що вивчає предмет «Історія» у школі.

 

Уміння:

• уміє користуватися засобами, за допомогою яких вивчається історія у школі.

• Розрізняє засоби пізнання історії;

 

Ставлення:

• розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства

 

 

 

 

Розділ І НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ МИНУЛЕ

2

 

Історія - наука про розвиток людства

  1.    Історичний час, факт, простір. Історичні явища
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Розгадування онлайн кросворду за QR-кодом;
  •   Робота у групі;
  •   Самооцінювання;
  •   Створення творчого проєкту «Історія моєї родини»

 

Знання:

• понять «історія», «археологія», «археологічна культура», «етнографія», «фольклор», «історичне джерело», «допоміжні історичні дисципліни»;

• назв і предметів вивчення допоміжних історичних дисциплін;

• розуміє значення історії та допоміжних історичних дисциплін для вивчення та розуміння минулого;

• способи нагромадження та пошуку інформації на історичну тематику;

• час існування та характерні риси найвідоміших археологічних пам’яток світу та України.

Уміння:

• розрізняє історичний факт, час, простір, історичні події та явища, наводить відповідні приклади;

• з допомогою вчителя виявляє, розрізняє причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;

• розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо);

• розуміє різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою;

• наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо;

• за допомогою вчителя використовує пошукові системи та добирає інформацію/інформаційні джерела на історичну тематику за заданими критеріями;

• за допомогою пам’ятки здійснює простий аналіз історичного джерела; називає характерні риси / ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела;

• за наданим алгоритмом аналізує медіатекст історичного змісту;

• пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах, дізнається значення незнайомих слів за допомогою словників, пошукових систем;

• за допомогою пам’ятки формулює закриті та відкриті запитання щодо достовірності інформації з різних джерел

Ставлення:

• усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому;

• виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста – своєї Малої Батьківщини;

• усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії.

• має потребу в неупередженому аналізі джерел історичної інформації.

 

 

3

 

 

Джерела історичної

інформації

  1.    Що називають історичними джерелами, види історичних джерел
  2.    Як досліджувати історичні джерела
  3.    Як не стати жертвою історичного обману
  •   Робота з новими поняттями;
  •   Аналіз історичних джерел;
  •   Прослуховування аудіоматеріалів;
  •   Робота з пам’яткою;
  •   Дискусія на тему «Яке джерело важливіше»;
  •   Дослідницьке завдання «Факт чи фейк»;
  •   Робота в групах.

4

 

Науки – помічниці історії

  1.    Науки-помічниці історії
  2.    Допоміжні історичні дисципліни
  •   Робота з пошуковими системами;
  •   Робота з підручником;
  •   Коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації,
  •   Робота в групах.

 

5

 

 

Археологічні скарби

минулого

  1.    Значення археології для дослідження минулого
  2.         Як працюють археологи
  3.         Культурний шар і археологічна культура
  4.         Археологічні скарби світу і України. Трипільська культура
  •   Робота з новими термінами;
  •   Робота з картографічним матеріалом;
  •   Опрацювання навчального відео про Трипільську культуру;

 

 

6

 

 

Писемні пам’ятки,

фольклор і сучасні візуальні джерела про історію

  1.         Писемні історичні джерела. Як змінювалося письмо і матеріали для письма
  2.         Як етнографія і фольклор допомагають досліджувати історію

 

  •   Робота з фотоколажем;
  •   Написання коротких повідомлень, використовуючи давні писемності;
  •   Робота з QR-кодом;
  •   Самооцінювання

7

 

Урок узагальнення з теми «Науки, що вивчають минуле»

  1.         Історична парочка
  2.         Дослідницька лабораторія
  •   Розгадування ребусів;
  •   Встановлення відповідностей ;
  •   Дослідження джерела з допомогою пам’ятки
  •   Написання тестів

РОЗДІЛ ІІ ІСТОРИЧНИЙ ЧАС ТА ПРОСТІР

8

 

Час в уявленнях людини протягом історії

  1.         Що таке історичний час
  2.         Якими одиницями вимірюють час
  3.         Годинник – унікальний прилад для вимірювання часу
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Створення лінії часу;
  •   Вимірювання історичного часу;
  •   Формулювання запитань  до тексту

Знання:

• знає одиниці вимірювання часу, поняття «хронологія», «історичний час», «рік», «століття», «тисячоліття», «ера», «календар», «літочислення», «історична карта», «атлас», «легенда карти»;

• знає хронологічні межі та характерні ознаки історичних періодів розвитку людства; історичних періодів історії України;

• усталені символи умовних позначень на історичній карті.

 

Уміння:

• розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах;

• установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу;

• за визначеним вчителем алгоритмом розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну та синхронізовану хронологічну таблиці;

• виокремлює основні елементи карти, сталі та змінні об’єкти карти та пояснює їх значення;

• співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо);

• визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій;

• позначає розміщення об’єктів на контурній карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані;

• показує на історичній карті/ позначає на контурній карті території розселення українців у світі упродовж історії.

Ставлення:

• розуміє суть тяглості історичного процесу;

• усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів;

• розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу

 

9

 

Розвиток системи літочислення

  1.         Хронологія і літочислення
  2.         Григоріанський календар
  •   Робота з пошуковими системами;
  •   Вирішення хронологічних задач;
  •   Робота з підручником;
  •   Створення сенкану до слова «хронологія»
  •   Створення хронологічних задач

10

 

 

 

Способи упорядкування 

історичного часу

10-11.1. Як прийнято записувати історичні дати

10-11.2. Як визначити номер століття

10-11.3. Як історики упорядковують історичні данні

10-11.4. Чим відрізняються хронологічна і синхронізована таблиці

  •   Робота з лінією часу;
  •   Пошук дат історичних подій;
  •   Встановлення хронологічних послідовностей;
  •   Робота із зображеннями;
  •   Створення хмаринки слів «Лічба часу в історії»;
  •   Робота в групах.

11

 

Як пов’язані історія  та простір

  1.     Якими були карти в давнину
  2.     Як «прочитати» історичну карту
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Опрацювання нових термінів;
  •   «Читання» історичної карти;
  •   Робота з навчальним відео «Як вишивалась карта України»

12

 

Українські землі на картах упродовж

історії.

  1.     Українські землі на стародавніх  картах
  2.     Сучасна Україна на карті Європи
  3.     Як працювати з контурною картою
  •   Робота в групах;
  •   Робота зі стародавніми картами;
  •   Опрацювання пам’ятки роботи з контурною картою
  •  

13

 

Урок узагальнення з теми «Історичний час та простір»

  1.     Хронологічна плутанка
  2.     Портретна галерея
  3.     Подорожуємо Україною
  •   Розв’язування історичних ребусів;
  •   Розв’язування хронологічних задач;
  •   Встановлення відповідностей;
  •   Виконання тесту
  •  

РОЗДІЛ ІІІ ІСТОРИЧНА НАУКА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ

14

 

Як народжувалась історична наука

  1.     Етапи розвитку історичної науки
  2.     Перші історичні описи українських земель
  3.     Древній історик з археологічної пам’ятки
  4.     Хто такі літописці та яка їхня роль в історичних описах українських земель
  •   Робота зі схемою;
  •   Опрацювання біографії;
  •   Перегляд навчального відео «Чому Геродот став батьком історії»
  •   Опрацювання історичного джерела з книги Геродота;
  •   Робота з текстом підручника

Знання:

• зміст понять «історична пам’ять», «міф»;

• імена видатних вчених-істориків світу та України від давнини до сучасності;

• провідні музеї та архіви світу і України історичного профілю.

 

Уміння:

• пояснює різницю між музеєм та архівом;

• розрізняє за видами й характеризує за простим алгоритмом історичні пам’ятки і пам’ятники;

• використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема медіатексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження;

• з допомогою вчителя застосовує критерії визначення достовірності інформації та розпізнає прості прояви маніпулювання історичною інформацією на конкретних прикладах

Ставлення:

• усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України;

• розуміє суспільну значущість об’єктивних і неупереджених історичних досліджень;

• пишається історичною спадщиною України та рідного краю; турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї

 

15

 

 Науковий період розвитку історичних досліджень

  1.     Як описи історії перетворилися на науку
  •   Робота з новими поняттями
  •   Опрацювання персоналій Леопольда фон Ранке, Феофана Лебединцева
  •   Віртуальна екскурсія архівами світу
  •   Формулювання запитань  до тексту

16

 

Хто започаткував наукові дослідження історії України

  1.     З чого починалися наукові дослідження минулого України
  2.     Чому Михайла Грушевського називають «Батьком української історичної науки»
  3.     Наталія Полонська-Василенко – одна із перших жінок-істориків
  •   Робота в пошуковій системі;
  •   Опрацювання архіву дудлів (до 290 річчя Г. Сковороди);
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Опрацювання біографій (М. Максимович, Д.
  •   Яворницький, М. Грушевський);
  • Створення запитань до кросворду
  •   Творчий проєкт (укладання кодексу честі історика професіонала
  •    

17

 

Міфи в історії

  1.     Міфи в житті наших предків
  2.     Чи існують міфи у наш час
  3.     Розвінчуємо сучасні історичні міфи
  •   Складання таблиці «Спільні й відмінні риси у міфах давнини та сучасності»
  •   Робота з графічними джерелами;
  •   Опрацювання документів.

18

 

Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті

  1.     Усна історія
  2.     Що таке історична пам’ять
  3.     Культура пам’яті

 

  •   Опрацювання термінів
  •   Виконання вправи за QR-кодом;
  •   Створення запитань до тексту;
  •   Підготувати віртуальну екскурсію Українським інститутом національної пам’яті

19

 

 Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Пам’ятки історії рідного краю

  1.     Історія довкола нас
  2.     Види пам’ятників. Історія України в пам’ятках і пам’ятниках.
  3.     Чому потрібно охороняти пам’ятки і пам’ятники
  4.     Пам’ятки історії рідного краю
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Аналіз схеми пам’ятки історії;
  •   Робота з графічними зображеннями;
  •   Дискусія «Чи припустимо руйнувати пам’ятники?»

20

 

Урок узагальнення «Історична наука та  історична пам’ять»

  1.     Логічні пари
  2.     Закодований лист
  3.     Історична дискусія
  •   Розв’язування історичних ребусів;
  •   Розв’язування хронологічних задач;
  •   Встановлення відповідностей;
  •   Виконання тесту

 

РОЗДІЛ IV РОЗВИТОК ЛЮДСТВА ВПРОДОВЖ ІСТОРІЇ

21

 

Поява і розселення людини на Землі

  1.     Історія світу і України на лінії часу
  2.     Походження людини
  3.     Поява предків людини
  4.     Поява первісних людей на теренах України
  •   Аналіз історичної періодизації;
  •   Перегляд навчального відео «Кроманьйонці»;
  •   Робота з картою «Поява первісних людей»;
  •   Самооцінювання

Знання:

• розуміє зміст понять «народ», «етнос», «нація», «раса», «табу», «мораль», «цінності», «закон», «держава», «демократія», «республіка», «монархія», «деспотія», «релігія», «міфологія», «атеїзм»;

• час появи людини на Землі та на українських теренах;

• хронологічні рамки та характерні ознаки історичних періодів всесвітньої історії та історії України;

• сучасні стандарти прав людини; документи, що їх визначають;

• способи захисту прав людини в сучасному світі

 

Уміння:

• за допомогою навчальної пам’ятки формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей;

• співвідносить за найпростішими ознаками документи, артефакти (музейні об’єкти) й ілюстративний матеріал з історичним періодом;

• за алгоритмами виконує навчальні завдання, що передбачають оперування навичками локалізації історичних подій та явищ у часі й просторі;

• наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;

• формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду;

• розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними;

• описує життя і побут народів, що населяють Україну;

• обґрунтовує важливість поваги прав людини всіма людьми та необхідності захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;

• аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися

 

Ставлення:

• відчуває гордість за славетні сторінки історії України, видатних історичних діячів українського й інших народів, що проживають на теренах України;

• усвідомлює необхідність відповідального господарювання та споживання; пропонує конкретні механізми і діє для збереження навколишнього середовища;

• поводиться з повагою до прав інших осіб; налагоджує конструктивну взаємодію з іншими людьми;

• визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав

 

22

 

Що пам’ятає древній Сфінкс

  1.     Стародавня доба (Античні часи) в історії людства
  2.     Які народи жили на теренах України за доби античності
  •   Виготовлення мапи думок;
  •   Опрацювання нових термінів;
  •   Підготовка тексту екскурсії до однієї із пам’яток античного світу;
  •   Робота з історичними джерелами.
  •   Перегляд навчального відео «Скіфська пектораль»

23

 

Середні віки: «темні часи» чи доба прогресу?

  1.     Середні віки в історії людства
  2.     Княжа доба в історії України
  •   Перегляд навчального відео  «Середньовічний Берген»;
  •   Робота з ілюстраціями
  •   Робота в групах;
  •   Дослідження історичного джерела

24

 

Новий час: відкриття Америки, революції, передові ідеї й не тільки

  1.     Про мореплавців Нового часу і не тільки;
  2.     Розвиток підприємництва, банківської справи
  3.     Відкриття Нового часу
  4.     Справжнє завдання держави
  5.     Українські землі в Новий час
  6.     Школи та університети на українських землях
  •   Створення мапи думок «Досягнення Нового часу»;
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Проєкт «План підготовки морської експедиції»;
  •   Робота з історичними джерелами «Біль про права», «Конституція П. Орлика»
  •   Робота з лінією часу
  •   Самооцінювання

25

 

Новітня історія: події, постаті. Портрет сучасної епохи

  1.     Час у якому ми живемо
  2.     Події епохи                                26.3. Українська революція                   1917-1921 рр.                                     26.4. Відновлення незалежної України
  •   Робота з навчальним текстом;
  •   Творчий проєкт – створення дудла історичного діяча;
  •   Самооцінювання

26

 

Україна: шлях до незалежності

  1.     Чи ростуть булки на деревах
  2.     Безпечне довкілля?

 

  •   Робота з ілюстраціями;
  •   Перегляд навчального відео «Як з’явилися гроші»;
  •   Міні-проєкт «Мій топ винаходів людства»;
  •   Розгадування ребуса;
  •   Робота в групі

27

 

Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи

  1.     Людські спільноти від первісної громади до держави
  2.     Якими бувають держави
  •   Робота з новими поняттями
  •   Робота в групах над міні дослідженням;
  •   Дискусія «Який тип держави краще»;
  •   Розгадування онлайн кросворду

28

 

 Як люди взаємодіяли у спільнотах протягом історії

  1.     Табу, мораль, цінності, закон: спільне й відмінне
  2.     Якими були перші закони в історії світу і України
  3.     Конституція – основний закон нашої держави
  •   Робота з термінами;
  •   Робота з навчальним текстом;
  •   Опрацювання історичного джерела «Із законів Хаммурапі», «Конституція України»;
  •   Відвідини сайту Верховної Ради (розділ закони);
  •   Виконання онлайн вправи за QR-кодом.

29

 

 Які правила взаємодії існують у суспільстві

  1.     Історія людини в спільноті
  2.     Правила суспільства
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Опрацювання термінів;
  •   Розгадування кросворду.

30

 

Народи, які живуть на теренах України

  1.     Історія України в географічному просторі;
  2.     Походження назв історико-географічних регіонів
  3.     Вишиванка-унікальний код твого краю
  •   Робота з картою;
  •   Опрацювання нових термінів та понять
  •   Коментований перегляд зображень народностей України;
  •   Створення хмаринки слів на гаджеті або папері

31

 

Міфологія та релігія. Наукове бачення світу

  1.     Міфологія
  2.     Релігія та атеїзм
  •   Опрацювання нових термінів та понять
  •   Робота з текстом підручника;
  •   Робота з картою «Релігії світу»;
  •   Виконання онлайн вправи за QR-кодом

32

 

Навчання дітей і наукові знання людства

  1.     Як навчали в давнину і сьогодні
  2.     Розвиток науки: наукові знання в давнину і сьогодні
  •   Коментований перегляд зображень давніх підручників;
  •   Перегляд навчального відео «Жінки теж кодять»
  •   Складання запитань до тексту підручника

33

 

Художня культура людства

 

  1.     Художня культура людства

34

  

Урок узагальнення «Розвиток людства упродовж історії»

  1.     Історична плутанка
  2.     Кросворд навпаки
  3.     Ребуси для роздумів
  4.     Тести
  •   Розв’язування історичних ребусів, кросворду;
  •   Виконання тесту

Узагальнення до курсу. Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії

35

 

Узагальнення з курсу «Вступ до історії та громадянської освіти»

  1.     Історичне лото
  •    Історичне лото «У світі історії»

 

 

Уміння:

• обґрунтовує значення вивчення курсу історії в школі;

 

Ставлення:

• розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства;

• усвідомлює значущість вивчення історії для подальшого поступу людства

 

 

 

 

 

 

ІІІ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАЧАННЯ

Оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць базується на положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р за. № 289 та Загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток №2 до наказу №289).

 

 

Рівні навчальних досягнень

 

Бали

 

Характеристика навчальних досягнень учня     (учениці)

 

 

 

 

 

Початковий

1

Учень (учениця) може повторити тему уроку, назвати одне-два поняття, які вивчалися протягом теми, одну-дві події, персоналії чи історико-географічні об’єкти, що вивчалися протягом теми.

 

2

 

Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії.

 

3

 

Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям ; може пояснити легенду історичної карти.

 

 

 

Середній

 

4

Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, з використанням понять та термінів, що подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; розпізнає на історичній карті різноманітні історико-географічні об’єкти та використовує карту для локалізації історичного змісту підручника за допомогою вчителя

 

5

Учень (учениця) з помилками і неточностями відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає дати подій, що вивчаються; показує на карті історико-географічний об’єкт з використанням легенди карти; розпізнає різноманітні історичні джерела за їх видами ( речові, візуальні, етнографічні, текстові тощо).

 

Рівні навчальнх досягнень

 

Бали

 

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

 

6

Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, розповідає про історичну постать на основі матеріалів підручника, встановлює хронологічну послідовність трьох-чотирьох подій; користується джерелами історичної інформації і за допомогою вчителя використовує для пояснення основного змісту теми; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком.

 

 

 

 

 

 

Достатній

 

7

Учень (учениця) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; самостійно «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; самостійно працює з матеріалами підручника, встановлює відповідність подій та явищ; частково контролює власні навчальні дії.

 

8

Учень (учениця) має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях за аналогією, намагається аналізувати описані історичні факти, дає правильне визначення історичних понять та користується ними, порівнює однорідні історичні явища, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності.

 

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, розпізнає історичний факт та його інтерпретацію; аналізує зміст історичної карти; використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; може дібрати аргументи й контраргументи до відомого судження.

 

 

 

 

 

Високий

 

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить висновки та узагальнення, спираючись на запропоновані  історичні  джерела;  порівнює  і систематизує  дані  історичних  джерел,  включаючи історичні карти;

 

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях в усній та письмовій формі, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв’язує проблеми розмірковує на задані теми.

 

 

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює історичні явища, процеси виявляє особисту позицію щодо них; самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення, використовує міжпредметні зв’язки; висловлює та обстоює власні судження щодо діяльності історичних осіб, значення історичних фактів, трактування подій їхніми дослідниками.

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Історія України, Планування
Додано
24 серпня
Переглядів
221
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку