Нікопольська гімназія № 7 Нікопольської Міської Ради
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педагогічної ради
від «___» __________ 2024 р.,
протокол №___
Вступ до історії України та громадянської освіти
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 5 КЛАСУ
Розроблено на основі модельної навчальної програми
«Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»
для закладів загальної середньої освіти
(автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)
\
Укладач: вчитель історії Шикула Н.Г.
2024
І ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» для 5 класу закладів загальної середньої освіти розроблена до Модельної навчальної програми «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.) та підручника «Вступ до історії України та громадянської освіти» (автори: Щупак І. Я., Бурлака О. В., Піскарьова І. О., Посунько А. С). В ній окреслено ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів, на формування яких спрямовується освітній процес. Програмою передбачено вивчення навколишнього світу в його єдності й цілісності. Програма орієнтована на формування соціально-історичної картини світу на засадах інтегрованого підходу. Вивчення курсу допомагає учням формувати активну життєву позицію, уявлення про закономірності у суспільстві, співвідношення їх з особистими і суспільними цінностями, приймати рішення і відповідально діяти, формувати навички продуктивної взаємодії, що сприятиме самореалізації та успішній соціалізації. До програми включено матеріал розвивального характеру для розвитку ерудиції та самостійності у продукуванні й втіленні конструкторських ідей. В основі опанування курсом – активна пізнавальна діяльність учнів індивідуально та в групі, співпраця з учителем та іншими особами, у процесі чого учні набувають досвіду (пізнавати, співпрацювати з іншими, здійснювати само- та взаємооцінювання).
Головною метою курсу є зацікавлення учнів шкільною історією, ознайомлення з методами, технологіями та інструментарієм історичних досліджень; розвиток критичного мислення та медіаграмотності; формування розуміння тяглості історичного процесу, органічної взаємодії загальнолюдського, національного та особистісного поступу; формування розуміння цінності людини, її ідентичності, прав людини, принципів взаємодії людей в спільнотах на різних історичних етапах; формування культури життя в мультикультурному суспільстві, навичок конструктивної взаємодії в суспільстві для забезпечення сталого розвитку; формування особистості патріота України з активною громадянською позицією.
Структура програми 1 год на тиждень, 35 год на рік |
|
Вступ |
1 год |
Розділ І. Науки, що вивчають минуле |
6 год |
Розділ ІІ. Історичний час і простір |
6 год |
Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять |
7 год |
Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії |
14 год |
Узагальнення до курсу |
1 год |
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Дата уроку |
Тема уроку |
Зміст теми |
Види навчальної діяльності |
Результати навчально-пізнавальної діяльності |
||
ВСТУП |
||||||
1 |
|
Вступ. Історія – пам’ять про минуле |
|
|
Знання: • що вивчає предмет «Історія» у школі.
Уміння: • уміє користуватися засобами, за допомогою яких вивчається історія у школі. • Розрізняє засоби пізнання історії;
Ставлення: • розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства
|
|
Розділ І НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ МИНУЛЕ |
||||||
2 |
|
Історія - наука про розвиток людства |
|
|
Знання: • понять «історія», «археологія», «археологічна культура», «етнографія», «фольклор», «історичне джерело», «допоміжні історичні дисципліни»; • назв і предметів вивчення допоміжних історичних дисциплін; • розуміє значення історії та допоміжних історичних дисциплін для вивчення та розуміння минулого; • способи нагромадження та пошуку інформації на історичну тематику; • час існування та характерні риси найвідоміших археологічних пам’яток світу та України. Уміння: • розрізняє історичний факт, час, простір, історичні події та явища, наводить відповідні приклади; • з допомогою вчителя виявляє, розрізняє причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів; • розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо); • розуміє різницю між археологічною пам’яткою, культурним шаром та археологічною культурою; • наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо; • за допомогою вчителя використовує пошукові системи та добирає інформацію/інформаційні джерела на історичну тематику за заданими критеріями; • за допомогою пам’ятки здійснює простий аналіз історичного джерела; називає характерні риси / ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела; • за наданим алгоритмом аналізує медіатекст історичного змісту; • пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах, дізнається значення незнайомих слів за допомогою словників, пошукових систем; • за допомогою пам’ятки формулює закриті та відкриті запитання щодо достовірності інформації з різних джерел Ставлення: • усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому; • виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста – своєї Малої Батьківщини; • усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії. • має потребу в неупередженому аналізі джерел історичної інформації.
|
|
3 |
|
Джерела історичної інформації |
|
|
||
4 |
|
Науки – помічниці історії |
|
|
||
5 |
|
Археологічні скарби минулого |
|
|
||
6 |
|
Писемні пам’ятки, фольклор і сучасні візуальні джерела про історію |
|
|
||
7 |
|
Урок узагальнення з теми «Науки, що вивчають минуле» |
|
|
||
РОЗДІЛ ІІ ІСТОРИЧНИЙ ЧАС ТА ПРОСТІР |
||||||
8 |
|
Час в уявленнях людини протягом історії |
|
|
Знання: • знає одиниці вимірювання часу, поняття «хронологія», «історичний час», «рік», «століття», «тисячоліття», «ера», «календар», «літочислення», «історична карта», «атлас», «легенда карти»; • знає хронологічні межі та характерні ознаки історичних періодів розвитку людства; історичних періодів історії України; • усталені символи умовних позначень на історичній карті.
Уміння: • розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах; • установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу; • за визначеним вчителем алгоритмом розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну та синхронізовану хронологічну таблиці; • виокремлює основні елементи карти, сталі та змінні об’єкти карти та пояснює їх значення; • співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо); • визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій; • позначає розміщення об’єктів на контурній карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані; • показує на історичній карті/ позначає на контурній карті території розселення українців у світі упродовж історії. Ставлення: • розуміє суть тяглості історичного процесу; • усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів; • розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу
|
|
9 |
|
Розвиток системи літочислення |
|
|
||
10
|
|
Способи упорядкування історичного часу |
10-11.1. Як прийнято записувати історичні дати 10-11.2. Як визначити номер століття 10-11.3. Як історики упорядковують історичні данні 10-11.4. Чим відрізняються хронологічна і синхронізована таблиці |
|
||
11 |
|
Як пов’язані історія та простір |
|
|
||
12 |
|
Українські землі на картах упродовж історії. |
|
|
|
|
13 |
|
Урок узагальнення з теми «Історичний час та простір» |
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІІІ ІСТОРИЧНА НАУКА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ |
||||||
14 |
|
Як народжувалась історична наука |
|
|
Знання: • зміст понять «історична пам’ять», «міф»; • імена видатних вчених-істориків світу та України від давнини до сучасності; • провідні музеї та архіви світу і України історичного профілю.
Уміння: • пояснює різницю між музеєм та архівом; • розрізняє за видами й характеризує за простим алгоритмом історичні пам’ятки і пам’ятники; • використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема медіатексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження; • з допомогою вчителя застосовує критерії визначення достовірності інформації та розпізнає прості прояви маніпулювання історичною інформацією на конкретних прикладах Ставлення: • усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України; • розуміє суспільну значущість об’єктивних і неупереджених історичних досліджень; • пишається історичною спадщиною України та рідного краю; турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї
|
|
15 |
|
Науковий період розвитку історичних досліджень |
|
|
||
16 |
|
Хто започаткував наукові дослідження історії України |
|
|
||
17 |
|
Міфи в історії |
|
|
||
18 |
|
Історична пам’ять. Формування історичної пам’яті. Культура пам’яті |
|
|
||
19 |
|
Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Пам’ятки історії рідного краю |
|
|
||
20 |
|
Урок узагальнення «Історична наука та історична пам’ять» |
|
|
||
|
РОЗДІЛ IV РОЗВИТОК ЛЮДСТВА ВПРОДОВЖ ІСТОРІЇ |
|||||
21 |
|
Поява і розселення людини на Землі |
|
|
Знання: • розуміє зміст понять «народ», «етнос», «нація», «раса», «табу», «мораль», «цінності», «закон», «держава», «демократія», «республіка», «монархія», «деспотія», «релігія», «міфологія», «атеїзм»; • час появи людини на Землі та на українських теренах; • хронологічні рамки та характерні ознаки історичних періодів всесвітньої історії та історії України; • сучасні стандарти прав людини; документи, що їх визначають; • способи захисту прав людини в сучасному світі
Уміння: • за допомогою навчальної пам’ятки формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей; • співвідносить за найпростішими ознаками документи, артефакти (музейні об’єкти) й ілюстративний матеріал з історичним періодом; • за алгоритмами виконує навчальні завдання, що передбачають оперування навичками локалізації історичних подій та явищ у часі й просторі; • наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи; • формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду; • розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними; • описує життя і побут народів, що населяють Україну; • обґрунтовує важливість поваги прав людини всіма людьми та необхідності захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина; • аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися
Ставлення: • відчуває гордість за славетні сторінки історії України, видатних історичних діячів українського й інших народів, що проживають на теренах України; • усвідомлює необхідність відповідального господарювання та споживання; пропонує конкретні механізми і діє для збереження навколишнього середовища; • поводиться з повагою до прав інших осіб; налагоджує конструктивну взаємодію з іншими людьми; • визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав
|
|
22 |
|
Що пам’ятає древній Сфінкс |
|
|
||
23 |
|
Середні віки: «темні часи» чи доба прогресу? |
|
|
||
24 |
|
Новий час: відкриття Америки, революції, передові ідеї й не тільки |
|
|
||
25 |
|
Новітня історія: події, постаті. Портрет сучасної епохи |
|
|
||
26 |
|
Україна: шлях до незалежності |
|
|
||
27 |
|
Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи |
|
|
||
28 |
|
Як люди взаємодіяли у спільнотах протягом історії |
|
|
||
29 |
|
Які правила взаємодії існують у суспільстві |
|
|
||
30 |
|
Народи, які живуть на теренах України |
|
|
||
31 |
|
Міфологія та релігія. Наукове бачення світу |
|
|
||
32 |
|
Навчання дітей і наукові знання людства |
|
|
||
33 |
|
Художня культура людства |
|
|||
34 |
|
Урок узагальнення «Розвиток людства упродовж історії» |
|
|
||
Узагальнення до курсу. Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії |
||||||
35 |
|
Узагальнення з курсу «Вступ до історії та громадянської освіти» |
|
|
Уміння: • обґрунтовує значення вивчення курсу історії в школі;
Ставлення: • розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства; • усвідомлює значущість вивчення історії для подальшого поступу людства
|
|
ІІІ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАЧАННЯ
Оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць базується на положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р за. № 289 та Загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток №2 до наказу №289).
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Початковий |
1 |
Учень (учениця) може повторити тему уроку, назвати одне-два поняття, які вивчалися протягом теми, одну-дві події, персоналії чи історико-географічні об’єкти, що вивчалися протягом теми. |
2 |
Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії. |
|
3 |
Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям ; може пояснити легенду історичної карти. |
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, з використанням понять та термінів, що подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; розпізнає на історичній карті різноманітні історико-географічні об’єкти та використовує карту для локалізації історичного змісту підручника за допомогою вчителя |
5 |
Учень (учениця) з помилками і неточностями відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає дати подій, що вивчаються; показує на карті історико-географічний об’єкт з використанням легенди карти; розпізнає різноманітні історичні джерела за їх видами ( речові, візуальні, етнографічні, текстові тощо). |
Рівні навчальнх досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
6 |
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, розповідає про історичну постать на основі матеріалів підручника, встановлює хронологічну послідовність трьох-чотирьох подій; користується джерелами історичної інформації і за допомогою вчителя використовує для пояснення основного змісту теми; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком. |
Достатній |
7 |
Учень (учениця) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; самостійно «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; самостійно працює з матеріалами підручника, встановлює відповідність подій та явищ; частково контролює власні навчальні дії. |
8 |
Учень (учениця) має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях за аналогією, намагається аналізувати описані історичні факти, дає правильне визначення історичних понять та користується ними, порівнює однорідні історичні явища, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності. |
|
9 |
Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, розпізнає історичний факт та його інтерпретацію; аналізує зміст історичної карти; використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; може дібрати аргументи й контраргументи до відомого судження. |
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить висновки та узагальнення, спираючись на запропоновані історичні джерела; порівнює і систематизує дані історичних джерел, включаючи історичні карти; |
11 |
Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях в усній та письмовій формі, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв’язує проблеми розмірковує на задані теми. |
|
12 |
Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює історичні явища, процеси виявляє особисту позицію щодо них; самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення, використовує міжпредметні зв’язки; висловлює та обстоює власні судження щодо діяльності історичних осіб, значення історичних фактів, трактування подій їхніми дослідниками. |