Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди

Про матеріал
Мета: ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою поезією, визначити роль і місце пісні в житті народу; розвивати стійкий інтерес до усної на-родної творчості як вагомого духовного спадку народу, бачення в ній ментальних особливостей української людини; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших пращурів, прагнення засвоїти основи народної моралі й етики.
Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ: Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди

 

Мета: ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою поезією, визначити роль і місце пісні в житті народу; розвивати стійкий інтерес до усної на-родної творчості як вагомого духовного спадку народу, бачення в ній ментальних особливостей української людини; виховувати любов і пошану до духовної спадщини наших пращурів, прагнення засвоїти основи народної моралі й етики.

 

Обладнання: збірки книжок із календарно-обрядовими піснями, ілюстрації до пісень, аудіозаписи, книги з народознавства. Теорія літератури: народна пісня, види народних пісень, календарно - обрядова поезія та її різновиди.

 

 

І. Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності вчителів

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 

1. Перевірка домашнього завдання. Яку роль відіграє книжка у житті людини? Хто такий письменник ? Як «робиться книга»? Хто такий «сучасний читач і яка його роль у «житті» твору?

 

2. Слово вчителя. Художню літературу називають підручником життя. І це не даремно. Адже, читаючи книжки, ми знайомимося з різними землями і народами, мандруємо подумки в минуле і в майбутнє, глибше розуміємо сучасне. Ми разом із героями переживаємо їхні пригоди, вболіваємо за них, радіємо і сумуємо разом із ними, висловлюємо справедливий осуд негативних явищ. За допомогою художніх творів ми не лише пізнаємо світ і себе в ньому, а й виховуємо в собі кращі риси характеру, вчимося добру й справедливості. Але кожна художня література починається з фольклору – усної народної творчості. З давніх-давен люди відображали красу навколишнього світу, різні явища людського життя, свої мрії та сподівання у міфах, легендах, переказах, казках, прислів’ях, загадках, піснях. Український народ вважається дуже поетичним, співочим.

 

3. Прослуховування аудіозаписів зразків календарно-обрядової поезії.

 

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу Слово вчителя Кажуть, що пісня — то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися «задобрити» злих духів і віддячити добрим, то поряд із різними ма-гічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала й пісня, як словесне вираження бажань і прагнень людей. Обрядові пісні українців тісно пов'язані з хліборобським календа-рем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного. Зібрали селяни щедрий урожай з ниви — треба подякувати землігодувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужи-нок; прийшов час окоту худоби — треба її пошанувати, щоб був ве-ликий і здоровий приплід; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму — потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та «жайворонками». Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийнят-тям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості — уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей. – Що ж таке народна пісня? Запишіть визначення. Н а р о д н а п і с н я — невеликий усний віршований твір, що співається. Її автор невідомий, це колективна творчість народу. Особливості народних пісень:  вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;  стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, еле-менти описів;  висока поетичність мови;  відповідність мелодій словесному тексту;  віршова форма;  малий обсяг;  одночасне виникнення слів і мелодій;  усне поширення;  існування тексту й мелодії у різних варіантах.  Записано понад 300 тисяч українських пісень – чи не найбільше у світі. Українські народні пісні в давнину виконувалися лірниками, кобзарями, бандуристами. Народні пісні бувають різних видів Народні пісні

 

V. Закріплення знань, умінь та навичок Знайди правильну відповідь.

 1)Художню літературу називають підручником життя чи підручником народознавства? (Підручником життя.)

2) Художня література потрібна тільки для розваги чи й для серйозних речей – пізнання світу, виховання? (Для серйозних речей.)

3) Фольклор – це легенди, казки, пісні чи романи, повісті, вірші? (Легенди, казки, пісні.)

4) Народні пісні за видами бувають історичними, календарнообрядовими та родинно-побутовими чи історичними, календарнопобутовими та родинно-обрядовими? (Історичними, календарнообрядовими та родинно-побутовими.)

5) Тексти народних пісень збереглися лише в давніх книгах і тепер не використовуються? (Вони використовуються сучасними співаками в обробці.)

6) Календарно-обрядовими називаються пісні, що вміщені в календарях? (Ні, вони пов’язані з хліборобським календарем.)

7) Календарно-обрядові пісні поділяються на чотири цикли? (Ні, вони Історичні Родиннопобутові Соціальнопобутові Коломийки Обрядові 21  поділяються на три цикли.)

8) Давні предки вірили в силу слова чи в силу праці? (У силу слова.)

9) Хлібороби магічними діями намагалися краще обробити землю чи задобрити сили природи (задобрити сили природи) Гра «Вірю — не вірю» (Учитель задає питання, учні піднімають руки, хто вірить цій тезі, хто не вірить — ні. Називається правильна від-повідь, і тоді той, хто вгадав, ставить собі + (плюс). У кінці роботи підраховується кількість плюсів і виставляється оцінка.) Обрядова поезія виникла після прийняття християнства (не вірю). Русалки були добрими істотами, тому про них складали русальні пісні (не вірю). Купальські пісні виконували під час купання в річці, озері (не вірю). Жниварські пісні поділяються на зажинкові, власне жни-варські та обжинкові (вірю). У жниварських піснях прославляються хліборобська праця, землягодувальниця (вірю) Колядниками називали тих, хто ходив просити щось їстівне (не вірю). Щедрувальники — це господарі, які накривали щедрий стіл своїм гостям (не вірю). У колядках, щедрівках простих селян називали князями, боярами, панами (вірю). Як правило, щедрувалося й колядувалося для всіх однако-во — і для господаря, і для господині, і для бабусі, і для дітей (не вірю). Вважалося, що вранці першого дня Нового року до хати зай-ти повинна найстаріша і наймудріша бабуся (не вірю). Веснянки були сумними піснями, бо кінчалася зима зі сні-гом, морозцем, ковзанкою і наставала гаряча посівна робота (не вірю). Обрядові пісні мали для наших предків магічну силу (вірю)

 

VI. Домашнє завдання Вміти розповідати про головні календарні обряди українців, розрізняти й називати види обрядових пісень.

doc
Додано
5 вересня 2019
Переглядів
2748
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку