Календарно-обрядові пісні весняного циклу. Веснянка «Весняночка-паняночка».

Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу. Веснянка «Весняночка-паняночка».

Мета: ознайомити учнів з українськими народними піснями та їх видами, різновидами й видами календарно-обрядових пісень; виховувати повагу до народних звичаїв і традицій, естетичні смаки.

Хід уроку

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Художню літературу називають підручником життя. І це не даремно. Адже, читаючи книжки, ми знайомимося з різними землями і народами, мандруємо подумки в минуле і в майбутнє, глибше розуміємо сучасне. Ми разом із героями переживаємо їхні пригоди, вболіваємо за них, радіємо й сумуємо разом із ними, висловлюємо справедливий осуд негативних явищ. За допомогою художніх творів ми не лише пізнаємо світ і себе в ньому, а й виховуємо в собі кращі риси характеру, вчимося добру й справедливості.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення одного з найцікавіших предметів — українську літературу.

III.    ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

Інструктаж щодо роботи в зошитах, з довідковими виданнями тощо.

Учитель розповідає учням про вимоги до ведення зошитів, роботу з літературознавчим словничком.

У цей словничок будуть записуватися основні відомості з теорії літератури (це можуть бути дві перші або останні сторінки в зошиті, загорнуті навпіл досередини чи окремий зошит, записник).

До кожної теми бажаючі можуть зробити ілюстрації, які теж оцінюватимуться.

При підготовці до уроків з української літератури часто буде необхідна довідкова література, виникатиме потреба користува¬тися інформацією інших джерел (Інтернету тощо).

IV.    СПРИЙНЯТТЯ й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Слово вчителя.

Кожна художня література починалася з фольклору — усної народної творчості. З давніх-давен люди відображали красу нав-колишнього світу, різні явища людського життя, свої мрії та сподівання у міфах, легендах, переказах, казках, прислів’ях, загадках, піснях.

Український народ вважається дуже поетичним, співочим. Навіть існує легенда — «Про дівчину-Україну, яку Господь об¬дарував піснею». (Див. Додаток 1 до уроку 1.)

Н а р о д н а п і с н я — невеликий усний віршований твір, що співається.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

Особливості народних пісень:

—        вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

—        стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

—        висока поетичність мови;

—        відповідність мелодії словесному тексту;

—        віршована форма;

—        малий обсяг;

—        одночасне виникнення слів і мелодії;

—        усне поширення;

—        варіативність тексту і мелодії.

Записано понад 300 тисяч українських народних пісень — чи не найбільше в світі. Українські народні пісні в давнину викону¬валися лірниками, кобзарями, бандуристами. (Учитель демонс¬трує відповідний ілюстративний матеріал.)

Народні пісні бувають різних видів:

Сучасні композитори, виконавці охоче звертаються до народ¬них пісень, обробляють їх, пристосовуючи до нових музичних інструментів. І звучать прекрасні мелодії, слова з глибоким по-етичним змістом, чаруючи душі і серця слухачів.

2.         Прослуховування аудіозаписів сучасних обробок народних пісень та лі-тературних пісень, що стали народними.

3.         Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про найдавніший вид українських народних пісень — календарно-обрядові.

Календарно-обрядові пісні — це пісні, що викону¬ються під час обрядів, пов’язаних із сезонними подіями хлібо¬робського календаря.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

Усе життя українського народу було пов’язане з хліборобсь¬кою працею. Від урожаю залежав добробут і навіть доля селян. Наші предки вірили в магічну силу слова й ритуальних дій, тому й намагалися обрядами й піснями, що їх супроводять, поліпши¬ти умови свого існування. «Чим далі у старовину, тим звичні¬ша і міцніша віра у здатність слова однією своєю появою тво¬рити те, що ним означено»,— писав видатний учений-мовозна- вець О. Потебня. Особливо прикметною рисою найдавніших зраз¬ків календарно-обрядової поезії є імітування трудових процесів (оранки, сіяння, жнив, догляду за худобою відповідно до кален¬даря природи), злитність слова і рухів.

Тому календарно-обрядові пісні поділяють на цикли — весняний, літньо-осінній та зимовий, які у свою чергу мають такі види:

Люди завжди з нетерпінням очікували весни, пробудження природи, адже в цей час розквітають квіти, виростають трави, худоба йде на випас, можна знайти щось їстівне і для людини. Цієї пори закладаються основи майбутнього врожаю. Вважалося, що весну приносять з вирію на крилах птахи. Якщо зима затя¬гувалася, то її закликали веснянками. Діти бігали по селу з пе¬чивом у вигляді жайворонків, кличучи весну, дівчата виходили в гай, на луки, водили хороводи й теж закликали весну.

4.         Виразне читання веснянки «Весняночка-паняночка».

5.         Евристична бесіда та виконання завдань.

1)         В якому образі постає перед нами весна, чому саме в та¬кому?

2)         Який процес праці відтворюється у пісні? Знайдіть і ви-пишіть відповідні дієслова.

3)         Поясніть значення слів «оснують», «витчуть», «побілять».

(Якщо учні стикаються з труднощами, це робить учитель.)

4)         Про яких птахів йдеться? Чому саме про них?

5)         Яких лугових пташок ви знаєте?

6)         Про що свідчать такі форми слів, як «весняночка-паня- ночка», «садочку», «пеньочку»?

7)         Що за художній засіб ужитий у пісні — «білії (лебеді)»? Яка його роль у творі?

6.         Визначення головної думки.

(Застосовується метод «Мозкова атака».)

Учні доходять висновку, що весна, як і люди, взимку не відпочивала, а працювала — готувала одяг. І всі навкруги теж трудяться — ворони, сороки, лебеді, лугові пташки.

7.         Виразне читання інших веснянок.

Учитель або учні виразно читають веснянки «Ой весна, вес¬на — днем красна», «Ой виходьте, дівчата», «Скочила коза з воза», «Дівчаточка-вороб’ята» та ін. (Див. Додаток 2 до уроку 1.)

8.         Обмін враженнями щодо прочитаного, пояснення незнайомих слів.

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.         Слово вчителя.

Як і в минулому році, з нами разом працюватимуть Олесь Кміт- ливець та козак Мамай. Вони перевірятимуть, чи уважними були ви на уроці, наскільки добре засвоїли навчальний матеріал.

Виконуючи їхні цікаві, незвичайні завдання, ви доведете свою кмітливість та розумність.

2.         Гра «Знайди правильну відповідь».

Олесь Кмітливець і козак Мамай роздивлялися по класові — як ви підросли, подорослішали, хто новенький з’явився — і неуважно слухали, про що розповідалося на уроці. Тепер сперечаються між собою. Допоможіть їм розв’язати суперечку.

(Учні можуть давати відповіді у письмовій формі, тоді кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал; можна зробити взаємоперевірку або залучити учнів-асистентів, котрі під керівництвом учителя оцінять роботи.)

1)         Художню літературу називають підручником життя чи підручником народознавства? (Підручником життя.)

2)         Художня література потрібна тільки для розваги чи й для серйозних речей — пізнання світу, виховання? (Для серйозних речей.)

3)         Фольклор — це легенди, казки, пісні чи романи, повісті, вірші? (Легенди, казки, пісні.)

4)         Дівчина-Україна з легенди плакала тому, що спізнилася на роздачу талантів, чи тому, що страждала її рідна земля? (Бо страждала її рідна земля.)

5)         Народні пісні за видами бувають історичними, календар¬но-обрядовими та родинно-побутовими чи історичними, календарно-побутовими та родинно-обрядовими? (Історич-ними, календарно-обрядовими та родинно-побутовими.)

6)         Тексти народних пісень збереглися лише в давніх кни¬гах і тепер не використовуються? (Вони використовують¬ся сучасними співаками в обробці.)

7)         Календарно-обрядовими називаються пісні, що вміщені в календарях? (Ні, вони пов’язані з хліборобським ка-лендарем.)

8)         Календарно-обрядові пісні поділяються на чотири цик¬ли? (Ні, вони поділяються на три цикли.)

9)         Давні предки вірили в силу слова чи в силу праці? (В силу слова.)

10)       У творі «Весняночка-паняночка» весна зимувала в дуп¬лі старої верби чи в садочку на пеньочку? (У садочку на пеньочку.)

11)       Весна у творі «Весняночка-паняночка» — вередлива ле- дарювата дівчина чи володарка зоопарку, любителька птахів, а може, працьовита господиня? (Працьовита гос¬подиня.)

12)       Головна думка твору «Весняночка-паняночка» — услав¬лення весни, її працьовитості чи заклик берегти приро¬ду? (Уславлення весни, її працьовитості.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Вивчити напам’ять веснянку «Весняночка-паняночка»; під-готувати інсценівки й ілюстрації до вивченої теми