Календарно-обрядові пісні зимового циклу. «Ой хто, хто Миколая любить»

Тема. Календарно-обрядові пісні зимового циклу. «Ой хто, хто Миколая любить», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».

Мета: ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями зимового циклу; розвивати навички виразного читання й аналізу творів, висловлення власної думки про них; виховувати пошану до народних звичаїв і традицій, гуманізм.

Хід уроку

І.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ й МЕТИ УРОКУ

ІІ.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1)         Розповідь про календарно-обрядові пісні літнього циклу та обряди, пов’язані з ними.

2)         Виразне читання й аналіз «Пісеньки житнього віночка».

3)         Огляд ілюстрацій.

4)         Показ інсценівок за піснями літнього циклу.

IV.    ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.         Повідомлення учня про зимові свята.

Зібрали селяни восени весь вирощений урожай, склали в ко-мори. Опало листя з дерев, птахи відлетіли у вирій. Ось і перший сніжок, ось і зима на порозі. Саме час перепочити, розважитися, посвяткувати. Грудень — перший місяць зими — багатий на народно-релігійні свята й обряди; деякі з них сягають своїм корінням у сиву давнину, як наприклад «кусання Калети» (Калета — Коляда — бог сонця у давньослов’янській міфології).

Свята, обряди і звичаї грудня

4 грудня — введення в храм Пресвятої Богородиці. Першим у хату має зайти чоловік.

7 грудня — Катерини. Дівчата ворожили, закликали щасливу долю, а хлопці постили, щоб попалася їм гарна жінка.

13        грудня — Андрія Первозванного. Молодь розважалася, кусала «Калету», дівчата ворожили. У ніч на Андрія хлопцям пробачалися всі бешкети.

14        грудня — Наума. Починали вчитися.

17        грудня — Варвари. У цей день не прали, не білили й глину не місили. Вважалося, що 17 грудня добре займатися вишиванням.

18        грудня — Сави.

19        грудня — Миколая. Першим повинен зайти в дім чо¬ловік. Після цього свята молодь щодня збирається на вечорниці.

22 грудня — Зачатіє св. Анни. Ходили до бджіл, щоб рої¬лися.

25 грудня — Спиридона. Сонце повертає на літо, а зима — на мороз. З цього часу ріжуть свиней і птицю до Різдва.

2.         Слово вчителя.

Одне з найбільших свят цього місяця — Святого Миколая. Це — веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкра¬щих коней і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села.

У народних легендах та переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше — на воді (див. ле¬генду про св. Миколая, Додаток 1 до уроку 3). Миколай-Чудо- творець опікується не лише людьми, а й диким звіром (див. До¬даток 2 до уроку 3).

Вночі св. Миколай приходить до дітей і роздає їм подарунки. Особливо жалує слухняних, чемних, працьовитих діток.

3.         Виразне читання пісні «ой хто, хто Миколая любить».

4.         обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота (за питан¬нями учнів).

5.         Аналіз пісні «ой хто, хто Миколая любить».

Запитання і завдання до учнів.

1)         Які художні засоби найбільш помітні у цій пісні? (По¬втори, однакові початки рядків.)

2)         З яким проханням звертаються до св. Миколая і чому? (Дати кращу долю Україні, бо вона змучена й бідна.)

3)         Назвіть художні образи пісні і схарактеризуйте їх. (Свя¬тий Миколай — добрий, готовий прийти на допомо¬гу; Україна — змучена, бідна, мріє про волю й відро¬дження давньої слави; люди — патріоти своєї землі; Бог — всемогутній і милосердний.)

6.         Повідомлення учня про свята, звичаї та обряди січня й лютого.

Січень

1 січня — календарний Новий рік.

6          січня — Свят-вечір. Намагаються, щоб усі члени родини були вдома і щоб ніяка річ не «світувала» (не була до ранку в чу-жому домі). Готують вечерю з дванадцяти пісних страв (варять кутю, узвар, подають варені горох, квасолю, смажену капусту, рибу, вареники з різними начинками, картоплю, гречану кашу, гриби, голубці із пшоном, коржі з маком та ін). Вечеряти почина¬ють із першою зіркою, потім колядують. Діти носять вечерю хре¬щеним батькам, дідусям і бабусям, родичам. Ходять до церкви.

7          січня — Різдво Христове. Першим до хати заходить чоловік.

8          січня — Собор Пресвятої Богородиці.

9          січня — Апостола Стефана. Колядують, «водять козу». Вечори аж до Богоявлення святі, можна виконувати лише лег¬ку роботу.

13        січня — Меланки. «Щедрий вечір» або багатий. Ми¬ряться з тими, з ким посварилися, прощають одне одному обра¬зи. Щедрують, «водять Меланку».

14        січня — св. Василя. Рано-вранці хлопці ходять посівати.

18        січня — другий Свят-вечір, «голодна кутя». Можна пра-цювати, але до освячення води ніхто не їсть. Якщо під час ве¬чері хтось ікне, то йому треба подарувати щось цінне.

19        січня — Богоявлення, Водохреща.

20        січня — Іоанна (Івана Хрестителя).

29 січня — Петра Вериги. Не перуть.

Лютий

12 лютого — Трьох Святих.

15        лютого — Стрітення Господнє, або Громниці. Святять воду, свічки.

24 лютого — св. Харлампія, покровителя домашніх тварин.

27 лютого — Мелетія. Хороша погода — на морози.

29 лютого — Касянів день.

7.         Слово вчителя.

Отже, кінець грудня, січень — це час колядок та щедрівок.

К о л я д к и і щ е д р і в к и — давні за походженням обря¬дові величальні пісні, у яких переплелися язичницькі мотиви з християнськими.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

Колядки та щедрівки славили не лише Бога-Творця, а й лю- дину-трудівника. Вони величали селянську родину, оспівува¬ли добробут, гостинність господаря, життя і працю. У цих піс¬нях господарів називали панами, господинь — панями, княгиня¬ми, хлопців — багатирями, царевичами, дівчат — панночками, князівнами, царівнами. Висловлювалися побажання щастя, здоров’я, доброго врожаю і приплоду худоби.

8. Виразне читання пісні «добрий вечір тобі, пане господарю!». Можна прослухати пісню в аудіозаписі, якщо він є.

9. Обмін враженнями щодо прочитаного (почуте), словникова робота за питаннями учнів.

10. Евристична бесіда.

1)         Які прикмети українського народного життя ви поміти¬ли? (Вітання, звертання, калачі з ярої пшениці, зустріч гостей хлібом, застеляння столів килимами, віра, упо¬вання на Божу волю.)

2)         Які найпомітніші художні засоби є в пісні? (Повтори, ви-гуки, звертання.)

3)         Який настрій створює пісня? (Бадьорий, оптимістичний.)

11.       Виразне читання пісні «Щедрик, щедрик, щедрівочка».

12.       обмін враженнями, словникова робота за питаннями учнів.

13.       Проблемне запитання.

—        Щедрівки виконуються взимку, на Новий рік, у січні. Чому ж тоді «прилетіла ластівочка», з’являються маленькі яг¬нятка?

(Раніше Новий рік відзначався навесні. Це свідчення того, що твір дуже давній.)

14.       Аналіз пісні за питаннями.

1)         Яким настроєм сповнена щедрівка? Чому саме таким?

2)         Яка роль зменшувально-пестливих слів у пісні?

3)         Знайдіть у творі рими, визначіть їхню роль.

4)         Що в цій пісні викликає усмішку?

5)         Яка головна думка щедрівки?

15.       Гра «Знайди відповідник».

Олесь Кмітливець випадково розсипав картки зі словами з пісень зимового циклу та епітетами до них. Допоможіть йому знайти відповідники.

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять українські народні пісні «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Щедрик, щедрик, щедрівочка»; підготу¬ватися до конкурсу виконавців інсценування.

VI.    ПІДСУМОК