Календарно-тематичне ланування з хімії 9 клас

№

Дата

Тема уроку

Практична частина

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітки

Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (3 год)

Вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності під час занять з хімії. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.

Діяльнісний компонент

класифікує неорганічні сполуки;

порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;

характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.

Склад і властивості основних класів неорганічних сполук

Хімічний зв'язок і будова речовини

Тема 1. Розчини

Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

Демонстрації

1. Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді).
2. Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).
3.                Реакції обміну між електролітами у водних розчинах

Лабораторні досліди

1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

2. Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора.

3. Дослідження рН харчової і косметичної продукції.

4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду.

5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються  виділенням газу.

6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.

7. Виявлення хлорид-іонів у розчині.

8. Виявлення сульфат-іонів у розчині.

9. Виявлення карбонат-іонів у розчині.

Практичні роботи

1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

2. Розв’язування експериментальних задач.

Домашній експеримент

1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо).

Навчальні проекти

1. Електроліти в сучасних акумуляторах.

2. Вирощування кристалів солей.

3. Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги.

4. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.

5. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.

6. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.

7. Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.

8. Дослідження рН середовища мінеральних вод України.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає  характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок

Розчинність речовин, її залежність від різних чинників

Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини

Розчинення як фізико-хімічний процес. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

Поняття про кристалогідрати.

Розв’язування розрахункових задач

Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти

Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах

Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації

Поняття про рН розчину. Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Лабораторні досліди № 2-3.

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу.

Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій. Лабораторні досліди №4-6

Практична робота № 1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах

Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Лабораторний дослід № 1.

Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Лабораторні досліди № 7-9.

Практична робота № 2. Розв’язування експериментальних задач

Представлення результатів навчальних проектів

Розв’язування розрахункових задач

Узагальнення знань з теми «Розчини»

Контрольна робота № 1 з теми «Розчини»

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі.

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Колоїдні та істинні розчини.

Безпечне поводження з речовинами.

Електроліти й неелектроліти.

Поняття про рН розчину.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Поняття про рН розчину.

Застосування якісних реакцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Розчинність речовин.

Електроліти й неелектроліти.

Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

Поняття про рН розчину.

     Застосування якісних реакцій.

Тема 2. Хімічні реакції

Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну

Демонстрації

4. Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції.
5. Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу.

Лабораторні досліди

10. Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.

Практичні роботи

3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.

Навчальні проекти

9. Ендотермічні реакції на службі людині.

10. Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції;

наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників.

Діяльнісний компонент

визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами;

розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента;

складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій;

класифікує реакції за різними ознаками;

характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі;

дотримується правил використання побутових хімікатів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів;

висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті;

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки

Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів

Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці

Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

Оборотні й необоротні реакції

Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників. Лабораторний дослід № 10.

Практична робота № 3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій

Представлення результатів навчальних проектів

Узагальнення знань з теми «Хімічні реакції»

Контроль знань з теми «Хімічні реакції»

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Екзотермічні та ендотермічні реакції.

Оборотні й необоротні реакції

Швидкість хімічної реакції.

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки

Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними). Елементи-органогени

Розрахункові задачі

2. Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями.

Демонстрації

6. Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування).
7.   Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння.

8. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.

9. Дія етанової кислоти на індикатори.

10. Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами.

Лабораторні досліди

11. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом.

12. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.

13. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру).

14. Взаємодія крохмалю з йодом.

Практичні роботи

4. Властивості етанової кислоти.
5.                Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.

Домашній експеримент

2. Порівняння мийної дії мила та прального порошку вітчизняного виробника.

3. Виявлення крохмалю в харчових продуктах.

Навчальні проекти

11. Використання полімерів: еколого-економічний аспект.

12. Альтернативні джерела енергії.

13. Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.

14. Виготовлення мила з мильної основи.

15. Дослідження хімічного складу їжі.

16. Хімічний склад жувальних гумок.

17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.

18. Друге життя паперу.

19. Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки;

називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти;

наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів;

пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену;

розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,

 білки, поліетилен, природні і штучні жири;

порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні;

характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену;

визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль;

розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь;

обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх;

висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Вуглеводні. Метан як представник насичених вуглеводнів

Гомологія. Гомологи метану, їхні молекулярні і структурні формули та назви

Фізичні й хімічні властивості гомологів метану. Реакція заміщення для метану

Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями. Розв’язання задач

Етен (етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів. Молекулярні і структурні формули

Фізичні й хімічні властивості ненасичених вуглеводнів. Реакція приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування). Горіння вуглеводнів.

Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену

Поширення вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля – природні джерела вуглеводнів. Перегонка нафти. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Застосування вуглеводнів

Оксигеновмісні органічні речовини. Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи

Метанол, етанол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості. Горіння етанолу. Отруйність метанолу й етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини

Гліцерол: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Якісна реакція на гліцерол. Лабораторний дослід № 11.

Етанова (оцтова) кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості етанової кислоти. Застосування

Практична робота № 4. Властивості етанової кислоти

Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія

Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль жирів

Вуглеводи: глюкоза та сахароза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі. Якісна реакція на глюкозу.  Лабораторний дослід № 12.

Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Якісна реакція на крохмаль.  Лабораторні досліди № 13-14.

Практична робота № 5. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах

Поняття про амінокислоти. Білки як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків

Значення природних і синтетичних органічних сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів

Представлення результатів навчальних проектів

Узагальнення знань з теми «Початкові поняття про органічні сполуки»

Контрольна робота № 2 з теми «Початкові поняття про органічні сполуки»

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Застосування органічних речовин.

Отруйність метанолу й етанолу.

Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Здоров’я і безпека

Безпечне поводження з речовинами.

Згубна дія алкоголю на організм людини.

Природні й гідрогенізовані жири.

Мило, його мийна дія.

Біологічна роль жирів, вуглеводів, амінокислот і білків.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Природні й синтетичні органічні речовини.

Вуглеводнева сировина й охорона довкілля.

Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Поняття про полімери.

Переробка нафти.

Мило, його склад.

Застосування органічних речовин.

Тема 4. Роль хімії в житті суспільства

Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення

Навчальні проекти

20. Видатні вітчизняні хіміки як учені й особистості.

21. Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію.

22. Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості.

23. Дослідження достовірності реклами з погляду хімії.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає: імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні;

наводить приклади: взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Діяльнісний компонент

характеризує: значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

поважає авторське право;

обґрунтовує: роль хімії у пізнанні хімічних процесів;

критично ставиться: до хімічної інформації з різних джерел;

оцінює: внесок хімічної науки в  розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини.

Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу

Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства

Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки