Календарно-тематичне планування 11 клас історія України (1945-2019)

Дата

№ уроку

Зміст навчального  матеріалу

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

1.

Вступ. Повторення.

Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр.

 Поразка спроб відновити українську державність. Друга світова війна в історичній пам яті.

Періодизація історії України другої половини ХХ- початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945-2019  рр.

Знати:

-зміст понять: злочини проти людства, права людини, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, історична пам’ять;

- основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ- початку ХХІ ст.

Розуміти:

- як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей;

- масштаби людських та матеріальних втрат України в 1914-1945 рр.

Уміти:

- застосовувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства;

- визначати причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.

Розділ 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

2.

Вихід України на міжнародну арену. Адміністративно-територіальні зміни.

Україна в системі міжнародних відносин. Україна — співзасновниця ООН. Участь України в міжнародних організаціях.

 Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Передання Кримської області до складу УРСР.

Знати:

- зміст понять: відбудова,  репатріанти, спецпоселення,  «український буржуазний націоналізм»,  космополітизм, «лисенківщина», «ждановщина», депортація, обмін населенням, етнічна чистка, операція «Вісла», операція «Захід».

- основні методи радянізації західних областей УРСР та боротьби з активістами ОУН та вояками УПА.

Розуміти:

- особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

- штучний характер масового голоду 1946-1947 рр.

- сутність повоєнних депортацій як військово-політичних акцій комуністичної влади та її злочинів проти українців;

- мотиви тривалого опору УПА та національного підпілля в різних регіонах УРСР;

- протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя.

Уміти:

- встановлювати послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням. Посилення радянізації та репресії у західних областях , український визвольний рух 1944-1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й «чистки»;

- визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; входження Кримської області до УРСР, ідеологічних кампаній та «чисток», їх вплив на освітній і культурний розвиток УРСР;

– показувати на  карті  зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР; місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– висловлювати  аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;

– виявляти  особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

– визначити  суперечності розвитку культури;

– характеризувати науковий/творчий доробок Ніла Хасевича, Катерини Білокур, Тетяни Яблонської,  Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва,  Олександра Палладіна, Володимира Філатова, діяльність Романа Шухевича, Йосипа Сліпого.

3.

Масові депортації Національно- визвольний рух на території України.

 Масові депортації. Операції «Вісла». Обмін територіями 1951 року  Національно- визвольний рух у 1944—1950-х рр . на території України.).. Операція «Захід».«Велика блокада»  проти УПА.

Українці в повстаннях у таборах ГУТАБу  (ГУЛАГу

4.

Радянізація   західноукраїнських  областей УРСР. Ліквідація греко-католицької церкви в УРСР.

5.

Економічне і суспільльно-політичне життя.

Економічна ситуація в  УРСР. Становище сільського господарства. Масовий штучний  голод 1946—1947 р. Відбудова промисловості.

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади.

6.

Практичне заняття.  Війна пішла, а горе залишилось…”: повсякденне життя повоєнних років.

(Орієнтовні теми для практичних занять:

– Людський вимір війни: демографічні зміни в УРСР.

–– Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).

7.

Особливості розвитку культури.

 Освіта та наука.. Літературний процес.

Образотворче мистецтво, архітектура

8.

Урок узагальнення.

9.

Тематичний контроль

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Україна для ООН. ООН для України.

– Студії боротьби за незалежність: від УНР до УПА (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Політична картина світу (Учень/учениця пояснює відмінність між поняттями “країна”, “держава”, “залежна територія”; основні вектори зовнішньої політики України).

ТЕМА 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

10.

Суспільно-політичне становище республіки.

Внутрішньополітична ситуація.

 XX з’їзд КПРС. Десталінізація.

Реабілітація жертв політичних  репресій. Ліквідація ГУТАБу (ГУЛАГу). Українці в повстаннях у таборах ГУТАБу  (ГУЛАГу

Знати:

– зміст поняття: десталінізація, культ особи, «»відлига, лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти,  раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс,  зросійщення (росіянізація, русифікація);

- суть хрущовських надпрограм;

-прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– основні  протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

- сутність політики СРСР  спрямованої на зросійщення України;

– особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги;

– – зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі.

Уміти:

– встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя,  модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики;

– визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– обстоювати свої судження щодо  розвитку культури у період «відлиги» та зародження дисидентського руху й шістдесятництва;

– охарактеризувати  науковий/ творчий доробок  Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненко, Ліни Костенко; діяльність  Левка Лук’яненка, Алли Горської,  Івана Світличного.

11.

Економічний розвиток УРСР. Соціальна політика

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості.

Становище сільського господарства.

Зміни соціальної політики.

12.

Народження опозиційного руху.

Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді. «Сучасник».

Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації.

Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи

13.

Практичне заняття. Феномен українського шістдесятництва.

14.

Культурне життя України  в добу «відлиги».

Зміни в освіті. Зросійщення (росіянізація, русифікація).Особливості розвитку культури. Антирелігійна кампанія.

Повсякденне життя.

15.

Урок узагальнення

16.

Тематичний контроль

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!” Творчість шістдесятників як закономірна реакція на виклики часу.

– Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору).

Орієнтовна тема для написання есе:

– Відлига: зміни в суспільно-політичних настроях населення України.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Українська література. Тема: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Поети шістдесятники. (Учень/учениця розуміє явище “шістдесятництва” і причини пробудження національної свідомості в суспільстві, шістдесятництво як явище соціальне й культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом); 11 клас. Українська література. Тема: Василь Симоненко. Громадянська лірика. (Учень/учениця дискутує про патріотичні, громадянські мотиви, морально‑етичні проблеми, розуміє проблему почуття людської гідності, мотиви самоствердження людини в складному сучасному світі, її самодостатність, високохудожнє відтворення громадянського вибору поета).

Тема 3. УКРАЇНА У ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ  КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ

17.

Суспільно-політичне життя.

Зміни в системі влади.  Конституція УРСР 1978 р. Комуністична диктатура. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні.

Знати:

– зміст понять: «застій», дефіцит, розвинений соціалізм, командно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, депопуляція;

- напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;

– мотиви  активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ,

– протиріччя розвитку культури

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання діяльності різних течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя  у  період загострення кризи радянської системи;

– визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оцінити мету і завдання  правозахисного руху, його здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;

– виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва;

– охарактеризувати протиріччя  політичної  діяльність Петра Шелеста та  Володимира Щербицького,  науковий/ творчий наробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко,

Володимира Івасюка; діяльність Василя Макухи,  Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса,  Олеся Гончара.

18.

Опозиційний рух

Арешти творчої інтелігенції.  Іван Дзюба: “Інтернаціоналізм чи русифікація”.

Активізація дисидентського  руху: течії, форми і методи боротьби. Самвидав. “Український вісник”. Михайло Брайчевський: “Приєднання чи возз’єднання”.

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину

19.

Практичне заняття.

Українські  дисиденти - виклик системі.

(Орієнтовні теми для практичних занять:

– Український самвидав: теми, ідеї, автори.

– Повсякденне життя в місті та на селі (на прикладі кількох українських населених пунктів 1970–1980-х рр.).

20.

Соціально-економічне становище.

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Провал Продовольчої програми.

Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення.

21.

Культурне життя УРСР в добу «застою».

Особливості  розвитку  культури. Освіта й  наука. Українське поетичне кіно. Література, мистецтво.

22.

Урок узагальнення.

23.

Тематичний контроль

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності УГГ).

– Студії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

– Права людини в СРСР: декларації та реальність

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Населення світу. (Учень/учениця пояснює значення понять “демографічна політика”, “демографічний вибух”, “урбанізація”, “субурбанізація”, “міграція”, “мегалополіс”); — 11 клас. Екологія. Тема 2. Природа і людина: системний підхід. (Учень/учениця розуміє місце природи у житті суспільства; досліджує особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи; аналізує наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю). 11 клас. Українська література. Тема: Олесь Гончар “Собор”. (Учень/учениця розуміє роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історичної пам’яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму, моральної ницості);

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

24.

Початок перебудови.

Україна в умовах перебудови  в СРСР. Міжнародна ситуація. Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр.

Українська діаспора та її внесок у відродження України.

Знати:

– зміст поняття:  перебудова, гласність, плюралізм, прискорення,  інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;

Розуміти:

– передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму  1 грудня як акт підтримки  населенням України  державної незалежності.

Уміти:

– встановлювати  хронологічність і синхронність подій періоду перебудови;

 – використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій;

– виявляти  послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;

– пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку;

– характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола., Ігоря Юхновського.

25

Соціально-економічне  становище.

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль. Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення. Чорнобильська катастрофа.

26.

Практичне заняття. “За живе…” Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії./ Або – Злочини комуністичного режиму. Уроки для України сьогодні.

27.

Зростання суспільно-політичної активності громадян.

 Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний Рух України за перебудову. Відродження релігійного та церковного життя. Кримсько-татарський національний рух Перетворення Кримської області в  Автономну Республіку  Крим. Створення Меджлісу кримськотатарського народу

28.

Суверенізація УРСР.

Перші вільні  вибори до Верховної Ради УРСР (березень 1990 р). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки.. Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті.

Особливості розвитку культури

29.

Утвердження незалежності України.

. Спроба державного перевороту в СРСР.

Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Роль України в розпаді  СРСР. Міжнародне визнання.

30.

Урок узагальнення

31.

Тематичний контроль

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Сто років боротьби за незалежність: 1917–2017.

– Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Екологія. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей).

Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

32

Державотворчі процеси. «Партія влади». Особливості багатопартійної системи.  Прийняття Конституції України 1996 р.

Протидія сепаратизму. Повернення кримських татар на історичну  Батьківщину

Знати:

– зміст поняття: «партія влади», тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, «олігархічна система», євроінтеграція, приватизація, виборча система, конституційний договір, депопуляція, прожитковий мінімум,  Помаранчева революція;

– основні державотворчі події України в 1991-  2013  рр.;

Розуміти:

– історичне  значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, будапештського меморандуму;

– природу походження та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

– встановлювати  хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають процеси  державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999–2004, 2005-2009, 2009-2013 рр.; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів;

– висловлювати  аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні; формуванню олігархічної системи в Україні;

– характеризувати діяльність Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.

33

Практичне заняття. Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми  / Основний закон України: умови створення й аналіз основних положень.

34

Соціально-економічні перетворення. Формування ринкової економіки. Запровадження гривні. Зміни в сільському господарстві. Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення. Демографічна ситуація. Етносоціальна структура.

35

Міжнародні відносини.

Відносини України з ЕЄ, НАТО,США та Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП).Тузлівська криза.

36

Практичне заняття.

– Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

37

Помаранчева революція.

Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа.

38

Суспільно-політичне життя України в 2005-2013 рр.

 Суспільно-політичне життя України в 2005-2009 рр.Конституційні зміни, Соціально-політичне життя України в 2010-2013 рр. Харківські угоди 2010 р.

39

Урок узагальнення

40

Тематичний контроль

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Студії боротьби за незалежність: від культурної до політичної розбудови (завершення кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХІ столітті”, презентація).

Орієнтовна тема для написання есе:

– Помаранчева революція: національний і людський виміри.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Екологія. Розділ: Провідні екологічні проблеми. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей; розуміє взаємопоєднаність таких категорій, як “забруднення середовища” і “стійкість геосистем”, пояснює залежність стійкості геосистем від біорізноманіття, біомаси і біопродуктивності).

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

41.

42.

Революція Гідності.

Загострення дискусії навколо геополітичного вибору України

Євромайдан. Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Росією  Криму.

Відновлення владної вертикалі в ході президентських та парламентських виборів 2014 рр.

Знати:

– зміст понять:  економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція Об’єднаних сил (ООС), добробат, “кіборги”«гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос;

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014-2019 рр.;

- зміст документів  України, Європейського Союзу, ООН, США про визнання Росії агресором;

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження  та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканність державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановити хронологію подій в 2014-2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події  в Україні впродовж 2014-2019 рр;

- визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014-2019  рр.;

- характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиріччя;

- обґрунтовувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначити передумови, причини, ознаки та наслідки агресії Росії проти України;

– обстоювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

43.

Збройна агресія Російської Федерації проти України.

Збройна агресія Росії на Сході України. АТО. Реакція світової спільноти на збройну агресію Росії. Санкції проти Росії. Мінські угоди. ООС.

44.

Соціально-економічне та суспільно-політичне життя України у 2014-2019 рр.

Соціально-економічне становище України. Угода про асоціацію між Україною та ЄС.  Безвізовий режим для   громадян України в країни  ЄС.

Релігійне життя. Створення Православної церкви. Надання Томосу.

45.

Культурне життя  незалежної України.

Особливості розвитку культури. Реформи в освіті.  Тенденції в розвитку науки.

Література, мистецтво.

Українці у світі. Зв’язки з українською діаспорою.

46.

Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни».

47.

Урок узагальнення

48.

Тематичний контроль

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (завершення проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст., презентація проекту).

– Усна історія Майданів: від Революції на граніті до Революції Гідності (електронна Книга пам’яті).

Орієнтовні теми для написання есе:

 – Відверта розмова з воїнами АТО / однолітками – внутрішньо переміщеними особами.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Захист Вітчизни. Розділ: Збройні сили України на сучасному етапі. Тема: Військова присяга та військова символіка України. (Учень/учениця розуміє проблеми реформування та розвитку Збройних Сил України, оборонну політику держави та інші заходи у цій сфері); — 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Україна. Європа. Світ. Тема: Інтеграція й глобалізація. Міграційні процеси і Україна. Україна – член європейського та світового співтовариства. (Учень/учениця знає та розуміє причини та наслідки міграційних процесів в Україні та світі; усвідомлює взаємозалежність життя місцевої громади; України, Європи та світу; аналізує основні положення Угоди про асоціацію Україна – ЄС; дискутує щодо перспектив збереження та розширення ЄС, НАТО; пишається потенціалом України в Європі та світі); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво європейського культурного регіону. Україна. (Учень/учениця знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – “візитівки” українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори);наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві; усвідомлює необхідність збереження національної мистецької спадщини); — 10 клас. Географія. Тема: Країни Європи. (Учень/учениця аналізує особливості та проблеми країн ЄС, позитивні наслідки та ризики вступу України до ЄС; оцінює роль ЄС у світі); — 10 клас. Географія. Тема: Глобальні проблеми людства. (Учень/учениця характеризує поняття “глобальні проблеми людства”; аналізує сутність, причини виникнення, особливості кожної з глобальних проблем, можливі шляхи їх розв’язування); — 11 клас. Українська література. Тема: Сучасна українська література. Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. (Учень/учениця розуміє постмодернізм як один із основних напрямів сучасного мистецтва); — 11 клас. Географія. Розділ: Глобальні проблеми людства. Тема: Глобальні проблеми соціального характеру (Учень/учениця пояснює причинно-наслідкові зв‘язки виникнення демографічних проблем, складає демографічні прогнози, називає хвороби цивілізації); — 11 клас. Економіка. Розділ: Національна економіка і роль уряду у її функціонуванні. Тема: Роль уряду у регулюванні національної економіки. (Учень/учениця розуміє об’єктивні причини урядового регулювання ринкової економіки, характеризує зв’язок ефективності та справедливості, пояснює невдачі (обмеження) ринку і уряду та роль уряду як власника, виробника і споживача з використанням схеми загального економічного кругообігу); — 11 клас. Англійська мова. Тема: Моє місце в світі. (Учень/учениця знає про зразки здорового способу життя в Україні та англомовних країнах, вміє презентувати Україну в міжнародному контексті); — 11 клас. Німецька мова. Тема: Україна у світі. (Учень/учениця оцінює внесок молоді у сучасне мистецтво України та німецькомовних країн; вміє презентувати Україну в міжнародному контексті); — 11 клас. Французька мова. Тема: Україна у світі. (Учень/учениця розуміє особливості суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування); — 11 клас. Іспанська мова. Тема: Україна у світі. (Учень/учениця розуміє особливості суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування).

49.

Підсумковий урок.

50.

Урок повторення вивченого: Основні акценти української історії   1914-1945 рр.

51.

Урок повторення вивченого: Основні акценти української історії   1945-2019 рр.

52.

Урок резерву.