Презентація "Національно-визвольний рух"

ПОПІРКУЙТЕВизначте передумови територіальних змін в Україні в повоєнний період. Перерахуйте країни, з якими узгоджувалися повоєнні кордони УРСР. Які фактори впливали на визначення українсько-польського кордону?Визначте особливості Люблінської угоди. Охарактеризуйте Радянсько-польський договір 1945 р. Які причини та наслідки Радянсько-польського обміну територіями 1951 р. Опишіть механізм включення Закарпаття до складу УРСР. Визначте суть та значення територіального врегулювання з Румунією та Угорщиною. Які адміністративно-територіальні зміни відбулися всередині УРСР?Розкрийте історичне значення об'єднання українських земель?Які передумови передачі Кримської області до складу УРСР?Як відувся акт передачі Кримської області УРСР?Які наслідки передачі Криму до складу УРСР?13.09.2019 Желіба О. В.1

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХМасові депортації

План. Масові депортації та операція «Вісла»ОУН і УПА Українська повоєнна еміграція 13.09.2019 Желіба О. В.3

1. Масові депортації та операція «Вісла»ЕТАПИ МАСОВИХ ДЕПОРТАЦІЙ: I етап – «добровільне переселення» (вересень 1944 – серпень 1945 р.). II етап – «насильницька депортація» (вересень 1945 – серпень 1946 p.)III етап – операція «Вісла» (квітень – липень 1947 p.)13.09.2019 Желіба О. В.4

1. Масові депортації та операція «Вісла»Операція «Вісла» – це завершальний етап процесу переселення українського населення із території Закерзоння (Лемківщина, Посяння, Підляшшя, Холмщина). Причини:намагання польського уряду ліквідувати отриманий український етнічний масив;"...створення однорідної держави з точки зору етнічної приналежності. Аби перетворити приграничні повіти на суто польські, що зрештою відповідає інтересам держави, і щоб усунути питання Лемків з питань польської політики, рекомендованим би було переселення Лемків вглиб Польщі" ...намагання польського уряду заселити новоотримані землі;бажання радянського союзу отримати робочу силу;бажання комуністичних урядів знищити опір УПА. Привід: загибель у бою з УПА у березні 1947 р. заступника міністра оборони Польщі К. Свєрчевського.13.09.2019 Желіба О. В.5

1. Масові депортації та операція «Вісла»Етнічна чистка – усунення насильницькими методами з визначених територій представників «небажаних» етнічних груп. Депортація (від лат. depor-tatio - вигнання) – примусове виселення з місць постійного проживання окремих осіб чи цілих народів за наказом органів влади із застосуванням сили.13.09.2019 Желіба О. В.6

1. Масові депортації та операція «Вісла»Прочитайте фрагмент спогадів. Обґрунтуйте, що акція «Вісла» була не просто переселенням, а депортацією, яка суперечила будь-яким юридичним нормам, правам людини та принципам справедливості.«... Ми мали декілька зупинок у великих містах: Горлиці, Явожно і Вроцлаві. Найбільше ми побоювалися зупинки в Освенцимі, ми думали, що нас везуть до концтабору. Через деякий час, однак, ми рушили далі. Найгіршою була зупинка у Явожно. Дійшло там до великої трагедії. З потягу було забрано на допит багато чоловіків і священиків у зв'язку з нашою уявною співпрацею з УПА. Ми боялися, що вже ніколи не побачимо наших близьких, що будуть убиті - так справді нізащо. Найгірше було те, що ми нічого не могли зробити. Кожен добре знав, якщо піднімемо бунт, то теж потрапимо на допит. Панувала тиша, спричинена смутком, печаллю, жахом і безпомічністю. Навіть не мали надії, що ще їх колись побачимо, бо Явожно відоме своєю жорстокістю, побиттями і тортурами» (Хелена і Шимон Бвоншчаки, нар. обоє у с. Чертижному).13.09.2019 Желіба О. В.7

1. Масові депортації та операція «Вісла»13.09.2019 Желіба О. В.8 Роздивіться фотодокументи. 1. Які деталі операції «Вісла» вони засвідчують? 2. Про які почуття і настрої свідчать обличчя, пози й жести зображених? Чи співчуваєте ви цим людям?

1. Масові депортації та операція «Вісла»«Цілком таємно. I. Завдання: остаточне вирішення української проблеми в Польщі. З цією метою:а) У порозумінні з Державним репатріаційним управлінням провести евакуацію всіх осіб української національності з південної та східної прикордонної смуги на північно-західні землі, розселяючи їх там за принципом якомога більшої розпорошеності.б) Евакуацією будуть охоплені всі групи української національності з лемками включно, а також мішані польсько-українські сім'ї.в) У районі головного розсадника банд, на південно-східному виступі держави (район Ся-нока) має бути проведена повна евакуація, яка захопить також польське цивільне населення, без огляду на професійну, соціальну чи партійну належність. Цей район буде в майбутньому заселений військовими колоністами.г) З огляду на необхідність проведення посівних робіт новими осадниками в районах нового поселення евакуаційна акція має бути проведена в максимально короткий строк (якщо можливо, протягом 4 тижнів).ґ) Одночасно з акцією виселення має бути проведена акція активної ліквідації банд УПА, які повинні бути нещадно знищені після завершення евакуації».13.09.2019 Желіба О. В.9

1. Масові депортації та операція «Вісла»Зі спогадів Ярослава Вайди (1936 р. н.), уродженця села Терка (колишнього Львівського повіту).«Ми їхали з Лукавиці на нове місце призначення щонайменше два тижні. Прибули на північний захід Польщі до Старгарда Щецінського. Звідти нас вантажівками завезли до Сухані, що близько 20 км на схід від Старгарда. Там ми побачили чималий гурт поляків, що вибирали собі з новоприбулих дармову робочу силу. Мене, старшого брата Романа та молодшого Юліана також розібрали господарі для праці і проживання. Ми працювали в різних господарів зранку до вечора і не мали змоги навіть бачитися. Зустрілись аж восени, коли пішли до школи. Я в хліві викидав гній, пас худобу, словом, що мені казали, те й мусив робити. Не можу нарікати, бо господарі добре ставилися до мене - не кричали, не били. Ми втрьох з братами ходили до школи до січня 1948 р., коли батька випустили з концтабору. Він нас усіх позбирав, і ми мешкали у селі Жуково, у напіврозваленій хаті разом з коровою. Вона в одній кімнаті, а ми в другій. Повертатися після виселення до рідних місць не можна було. За це саджали до в'язниці або відсилали до концентраційного табору до Явожна».13.09.2019 Желіба О. В.10

1. Масові депортації та операція «Вісла»Поміркуйте, що дає підстави для наведених нижче оцінок українського історика. Висловіть власні міркування щодо викладених думок. Акція «Вісла» - єдина депортація середини 20 ст., виконана як помста за національно-визвольну боротьбу із застосуванням колективної відповідальності (кожного українця трактують як націоналіста, співучасника УПА). Акція була спадкоємною до довготривалої тенденції польської політики «остаточного розв’язання» українського питання із застосуванням політичної провокації та брутальної сили, щоб довести до етноциду (Я. Дашкевич).13.09.2019 Желіба О. В.11

2. ОУН і УПА13.09.2019 Желіба О. В.12

2. ОУН і УПАДіяльність УПА у повоєнний період умовно можна поділити на три етапи:1944-1946 – відкрите протистояння великих з´єднань;1947-1950 – підпільна боротьба, удари невеликих бойових груп, затухаюча активність;від 1950 – поодинокі джерела опору.13.09.2019 Желіба О. В.13

2. ОУН і УПАПерший етап. Після закінчення Другої світової війни керівництво УПА вважало, що зіткнення Заходу і СРСР неминуче, і тому своє основне завдання вбачало в тому, щоб не дати змоги радянській владі швидко закріпитися в західноукраїнському регіоні. Особливості:загони УПА тримали під своїм контролем досить значну територію – майже 150 тис. км2;створюються альтернативні радянським органам влади національно-державні структури;формування повстанців мали у своєму складі кавалерійські та артилерійські частини.13.09.2019 Желіба О. В.14

2. ОУН і УПА13.09.2019 Желіба О. В.15 Яким історичним явищам присвячено карикатури? Що роблять зображені на них персонажі? Яке ставлення до події намагався сформувати художник у глядачів?

2. ОУН і УПАДругий етап. Великі втрати та відсутність очікуваного радянсько-американського конфлікту вимагали суттєвої зміни тактики. Наприкінці 1946 р. Українська Головна Визвольна Рада прийняла рішення про докорінну реорганізацію УПА. Особливості:демобілізація частини повстанців;відправлення певної кількості вояків на Захід;організація підпілля з найстійкіших і найвитриваліших людей.13.09.2019 Желіба О. В.16

2. ОУН і УПАТретій етап. Загибель командувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 року) стала своєрідним поворотним пунктом – після неї фактично закінчився організований опір на західноукраїнських землях, хоча окремі невеликі загони УПА та рештки підпілля діяли ще до середини 50-х років.13.09.2019 Желіба О. В.17

2. ОУН і УПА«Не виділявся нічим зі свого оточення. Але око ніким не розпізнаного Командира не поминало нічого, що було варте уваги. В чудесному настрої Командир ділився спостереженнями і враженнями з дороги, розказував живо і дотепно багато цікавих подробиць... В його живій пам’яті не тільки зберігалися назви сіл, місцевостей, псевдо старшин і організаторів районів, а й відразу складалась правильна оцінка вперше зустрінутих окремих людей... Він зав’язував принагідні розмови з вояками і старшинами і зручно, непомітно наводив балачки на політичні теми. І тут, подібно, як в інших ситуаціях, його висока культура, товариська виробленість та вроджений дар співжити з людьми створювали одразу атмосферу вояцької щирости» (зі спогадів діяча ОУН, члена УГВР О. Логуша). На які особистісні риси Р. Шухевича звертають увагу у спогадах його соратники? Наскільки важливими для політичного провідника вважаєте людяність, товариськість, життєрадісність? Як Р. Шухевич виявляв свої лідерські якості? Що свідчить про авторитет Р. Шухевича в лавах повстанців?13.09.2019 Желіба О. В.18

2. ОУН і УПАМетоди боротьби проти УПА:депортації населення;вербували з місцевого населення так званих «стрибків»;створення фальшивих загонів УПА;поширення затруєних ліків й інфекційних недуг;одночасно керівники уряду УРСР та КПУ зверталися з закликом до вояків УПА складати зброю («з повиною») за ціну помилування.13.09.2019 Желіба О. В.19

2. ОУН і УПАОперація «Захід» - депортація цивільного населення Західної України з метою знищення соціальної бази українського визвольного руху в УРСР 21–26 жовтня 1947 р. Роздивіться листівку. Якою метою її створено? Якими мистецькими засобами скористався художник, щоб відтворити події? Яке ставлення до них він намагався сформувати у глядачів?13.09.2019 Желіба О. В.20

2. ОУН і УПАУ зв’язку з тим, що останнім часом посилився груповий і одинокий прихід бандитів з покаянням Наказую:І ... Всіх, хто добровільно з'явився з покаянням в органи радянської влади членів банд українсько-німецьких націоналістів, як рядових, так і керівників, членів ОУН, у тому числі і "провідників”, а також осіб, які ухилилися від призиву у Радянську армію - до відповідальності не притягувати, вважати амністованими і направляти на місце постійного проживання.2. Всіх учасників банд українсько-німецьких націоналістів, які будуть продовжувати залишатися на нелегальному становищі і займатися бандитизмом – розглядати як ворогів радянського народу і зрадників Вітчизни.4. Громадяни, із числа місцевого населення, які будуть переховувати бандитів, надавати їм матеріальну підтримку.... Притягуватимуться до кримінальної відповідальності…13.09.2019 Желіба О. В.21

2. ОУН і УПА13.09.2019 Желіба О. В.22

2. ОУН і УПАПоміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки.«Значення повстанського руху важко переоцінити. У будь-якій тоталітарній державі завжди знаходиться жменька сміливих і жертовних людей, які готові перемогти страх і чинити опір насильству ради захисту дорогих їм ідеалів та людської гідності. Коли ж, як у випадку з УПА, кількість таких людей вимірювалася десятками тисяч, їхній спротив мав далекосяжні політичні наслідки. Не останнє значення мав той факт, що частина повстанців -мешканці Східної України - на відміну від західних українців, були продуктами радянського режиму. Тому повстанський рух сіяв зерна спротиву тоталітарній системі в усій Україні. Зі збройної боротьби народжувався громадянин, який, на відміну від пересічного жителя Радянського Союзу, був свідомий своїх людських прав, і, що найважливіше, був готовим ці права відстоювати і захищати» (український історик Я. Грицак).13.09.2019 Желіба О. В.23

3. Українська повоєнна еміграція У кінці 1944 року за кордон виїхала частина членів УГВР і тут оформила Закордонне Представництво (ЗП УГВР). Акції:на початку 1944 року представники визвольного підпілля, що діяли від імені ініціативної комісії УГВР досягли деяких узгоджень (взаємний ненапад на спільній території дій) з польським підпіллям (АК) та урядовими і військовими представниками Румунії й Угорщини;вислано низку меморандумів, зокрема, на Мирну конференцію в Парижі (спільно з представником екзильного уряду УНР), ведено інтенсивну інформативну діяльність (Українська Пресова Служба);організовано допомогу рейдуючим на західних відділах УПА та утримувано контакти з підпіллям на Україні. 13.09.2019 Желіба О. В.24

3. Українська повоєнна еміграція Після трагічної смерті С. Петлюри у Парижі від рук більшовицького агента Президентом УНР в екзилі став голова Уряду УНР Андрій Лівицький (1879-1954), котрий перебував на цій посаді з 1926 по 1954 рік. В еміграції очолював уряд УНР, під час Другої світової війни зазнав репресій з боку нацистів. За його дорученням у 1948 році на основі українських політичних сил у еміграції створено Українську Національну Раду. Після Другої світової війни усі кошти на діяльність Державного Центру та його структур надходили від українського громадянства у світі, яке добровільно брало на себе певні зобов'язання. УНРада випустила серію облігацій позики, що була розповсюджена між громадянством.13.09.2019 Желіба О. В.25

3. Українська повоєнна еміграція Українська Національна Рада (УНРада) – форма представницького органу української еміграції після ДСВ. Створена у липні 1948 року представниками більшості українських політичних партій та організацій. Юридичною підставою діяльності УНРади був «Тимчасовий Закон про реорганізацію Державного Центру УНР» від 10 червня 1948 року. За ним УНРада виконувала функції «тимчасового законодавчого представництва аж до скликання на звільненій від окупації української національно-державної території Установчих Зборів». До прерогатив УНРади належали обрання Президента УНР в екзилі, призначення уряду на чолі з прем'єр-міністром, прийняття законів тощо. До УНРади входили: ОУН (А. Мельника); ОУН (С. Бандери); Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО); Українська радикально-демократична партія (УРДП); УРДП-соціалісти; Український Національно-Державний Союз; Українська Партія Соціалістів-Революціонерів (УПСР); Українська Соціально-Радикальна Партія (УСРП); Українська Соціал-Демократичнп Робітнича Партія (УСДРП). ОУН С. Бандери вийшла з У. Н. Р. 1950 і почала боротьбу з нею. 13.09.2019 Желіба О. В.26

3. Українська повоєнна еміграція 13.09.2019 Желіба О. В.27 Яким історичним явищам присвячено карикатури? Що роблять зображені на них персонажі? Яке ставлення до події намагався сформувати художник у глядачів?

Поміркуйте13.09.2019 Желіба О. В.28 Яким історичним явищам присвячено карикатури? Що роблять зображені на них персонажі? Яке ставлення до події намагався сформувати художник у глядачів?

Домашнєзавдання§ 3-413.09.2019 Желіба О. В.29