Календарно-тематичне планування з історії 11 класу

№ уроку

Дата проведення уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Історія України

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП.

1

Знати:

– зміст понять: злочин проти людства, права людини, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, історична пам’ять;

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Розуміти:

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства;

– визначати причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.

Уроки вітчизняної історії 1914–1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914–1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність. Друга світова війна в історичній пам’яті.

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945–2019 рр.

Всесвітня історія

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

1

Знати:

– зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;

– час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);

– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;

– вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;

– значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;

– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

– встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.   Організація Об’єднаних Націй (ООН). Спеціалізовані організації під егідою ООН. “Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).

2-3

Радянська окупація Східної Європи. Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні. Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”. Поділ Німеччини. НАТО та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.

Історія України

Розділ 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННий період

2-3

Знати:

– зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, «український буржуазний націоналізм», космополітизм, «ждановщина», «лисенківщина», депортація, обмін населенням, етнічна чистка, операція «Вісла», операція «Захід»;

– основні методи радянізації західних областей УРСР та боротьби з активістами ОУН та вояками УПА.

Розуміти:

– особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

– штучний характер масового голоду 1946–1947 рр.;

– сутність повоєнних депортацій як військово-політичних акцій комуністичної влади та її злочинів проти українців;

– мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР;

– протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя.

Уміти:

– встановлювати послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950‑х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й «чистки»;

– визначати причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, входження Кримської області до УРСР; ідеологічних кампаній та «чисток», їх вплив на освітній і культурний розвиток УРСР;

– показувати на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– висловлювати аргументовані судження щодо трансформації методів зміцнення тоталітарного режиму;

– виявляти особливості українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

– визначати суперечності розвитку культури;

– характеризувати науковий/творчий доробок Ніла Хасевича, Катерини Білокур, Тетяни Яблонської, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Олександра Палладіна, Володимира Філатова; діяльність Романа Шухевича, Йосипа Сліпого.

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях. Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Масові депортації (1944–1946 рр.). Операція «Вісла». Обмін територіями 1951 р. Передання Кримської області до складу УРСР.

4-5

Економічна ситуація в УРСР. Становище сільського господарства. Масовий штучний голод 1946–1947 рр. Відбудова промисловості. Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади.

6-7

Радянізація західноукраїнських областей УРСР. Національно-визвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України. «Велика блокада» проти УПА. Ліквідація Греко-католицької церкви в УРСР. Операція «Захід». Українці в повстаннях у таборах ГУТАБу (ГУЛАГу).

8-9

Особливості розвитку культури. Освіта та наука. Повсякденне життя.

Практичне заняття: Повсякденне життя повоєнних років.

10

Узагальнення. Тематичний контроль.

Всесвітня історія

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

4

Знати:

– зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

– час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

– визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.

Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем.

5

Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

6

Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності. “Німецьке економічне диво”. Рейганоміка. Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.

7

Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту.

8

Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах.

9

Практичне заняття: Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

10

Узагальнення. Тематичний контроль.

Історія України

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

11

Знати:

– зміст понять: десталінізація, культ особи, «відлига», лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти, раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс, зросійщення (росіянізація, русифікація);

– суть хрущовських надпрограм;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність політики СРСР, спрямованої на зросійщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики;

– визначати причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження шістдесятництва й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненка, Ліни Костенко; діяльність Левка Лук’яненка, Алли Горської, Івана Світличного

Внутрішньополітична ситуація. XX з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій. Ліквідація ГУТАБу (ГУЛАГу).

12

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства. Зміни соціальної політики.

13

Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді «Сучасник». Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.

14

Практичне заняття: Феномен українського шістдесятництва.

15

Зміни в освіті. Зросійщення (росіянізація, русифікація). Особливості розвитку культури. Антирелігійна кампанія. Повсякденне життя.

16

Узагальнення. Тематичний контроль.

Історія України

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ

17

Знати:

– зміст понять: «застій», «розвинутий соціалізм», компартійно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, дефіцит, депопуляція;

– напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ;

– протиріччя розвитку культури;

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960‑х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері у захисту прав людини в СРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва;

– характеризувати протиріччя політичної діяльності Петра Шелеста та Володимира Щербицького; науковий/творчий доробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка; діяльність Василя Макуха, В’ячеслава Чорновола, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса, Олеся Гончара

Зміни в системі влади. Конституція УРСР 1978 р. Комуністична диктатура. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні.

18-19

Арешти творчої інтелігенції. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби. Самвидав. «Український вісник». Михайло Брайчевський «Приєднання чи возз’єднання?». Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ). Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину.

20

Практичне заняття: Українські дисиденти – виклик системі.

21-22

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми. Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення.

23

Особливості розвитку культури. Освіта й наука. Українське поетичне кіно.

24

Узагальнення. Тематичний контроль.

Всесвітня історія

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

11

Знати:

– зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела.

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”.

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).

12

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

13-14

Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст. Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.

15

Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні.

16

Узагальнення. Тематичний контроль.

Історія України

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

25

Знати:

– зміст понять: перебудова, гласність, плюралізм, прискорення, інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;

Розуміти:

– передумови, протиріччя політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму 1 грудня 1991 р. як акта підтримки населенням України державної незалежності.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій періоду перебудови;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку;

– характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського.

Україна в умовах перебудови в СРСР. Міжнародна ситуація. Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932–1933 рр.

Українська діаспора та її внесок у відродження України.

26

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль. Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення. Чорнобильська катастрофа.

27

Практичне заняття: «За живе…» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

28-29

Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову. Перші вільні вибори до Верховної Ради  УРСР (березень 1990 р.). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки.

30

Особливості розвитку культури. Відродження релігійного та церковного життя.

31-32

Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті. Перетворення Кримської області в Автономну Республіку. Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроба державного перевороту в СРСР. Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Роль України в розпаді СРСР. Міжнародне визнання.

33

Узагальнення. Тематичний контроль.

Всесвітня історія

Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ

17

Знати:

– зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

– час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

– причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

– вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

– визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.

18

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін.

19

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст.

20

Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту.

21

Практичне заняття: Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

22

Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст.

23

Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст.

24

Узагальнення. Тематичний контроль.

Історія України

Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

34

Знати:

– зміст понять: «партія влади», тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, «олігархічна система», євроінтеграція, приватизація, виборча система, прожитковий мінімум, Помаранчева революція;

– основні державотворчі події України в 1991–2013 рр.

Розуміти:

– історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, Будапештського меморандуму;

– природу походження та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначати основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999–2004, 2005–2009, 2010–2013 рр.; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів;

– висловлювати аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів, формування олігархічної системи в Україні;

– характеризувати діяльність Леоніда Кучми, Віктора Ющенка.

Державотворчі процеси. «Партія влади». Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р.

35-36

Формування ринкової економіки. Запровадження гривні. Зміни в сільському господарстві. Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення.

Демографічна ситуація. Етносоціальна структура. Протидія сепаратизму. Повернення кримських татар на історичну Батьківщину.

37

Відносини України з ЄС, НАТО, США та Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП). Тузлівська криза.

38

Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа 2004 р.

39-40

Суспільно-політичне життя України в 2005–2009 рр.

Конституційні зміни, суспільно-політичне життя України в 2010–2013 рр. Харківські угоди 2010 р.

41

Практичне заняття: Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.

42

Узагальнення. Тематичний контроль.

Всесвітня історія

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

25

Знати:

– зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

– час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД. Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані).

26

Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст.

27

Від біполярного до багатополярного світу. Проблема міжнародного тероризму. Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.

28

Практичне заняття: Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.

Всесвітня історія

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

29

Знати:

– зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР;

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР.

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва. Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення.

30

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”. Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти.

31-32

Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

33

Практичне заняття: Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.

34

Узагальнення. Тематичний контроль.

Історія України

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

43-44

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

Загострення дискусій навколо геополітичного вибору України.

Євромайдан. Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Росією Криму.

45-46

Збройна агресія Росії на сході України. АТО. Реакція світової спільноти на збройну агресію Росії. Санкції проти Росії. Мінські угоди. ООС.

47

Практичне заняття: Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни».

48-49

Відновлення владної вертикалі в ході президентських і парламентських виборів 2014 р.

Соціально-економічне становище України. Угода про асоціацію між Україною і ЄС. Безвізовий режим для громадян України в країни ЄС.

50-51

Релігійне життя. Створення Православної церкви України. Надання Томосу.

Особливості розвитку культури. Реформи в освіті. Тенденції розвитку науки.

Українці в світі. Зв’язки з українською діаспорою.

52

Узагальнення. Тематичний контроль.

Всесвітня історія

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

35

Знати:

– основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ і на початку ХХІ ст.;

– взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі;

Уміти:

– визначити основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;

– охарактеризувати зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності.

Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики. Виміри цінностей людського буття в сучасному світі. Україна у світовому співтоваристві.