Календарно-тематичне планування 9 клас біологія

№

з/п

Дата

9-А

Дата

9-В

Теми уроків

Лабораторні роботи,дослідження,проекти

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Вступ (орієнтовно 2 год)

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

1

Первинний інструктаж з ТБ під час занять з біології.

 Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.

практикує:- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний);

аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації ;

оперує термінами:- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає: основні галузі біології;

- рівні організації життя;

наводить приклади:- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації

пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

2

Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень

                                                Тема №1Хімічний склад клітини (орієнтовно 8 год)

3

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.

розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул

оперує термінами:- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);описує:- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;- будову й функції нуклеїнових кислот;наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;пояснює:- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;- роль АТФ у життєдіяльності організмів;- роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів

висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток біохімії (

4

Органічні молекули.

Поняття про біологічні макромолекули – біополімери.

5

Білки, їхня структурна організація та основні функції.

6

Ферменти, їхня роль у клітині.

Лабораторні дослідження:

Властивостей ферментів

7

Вуглеводи

8

Ліпіди.

9

Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ.

Практичні роботи № 1.

 Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

10

Узагальнення знань з теми «Хімічний склад клітини»

                                            Тема №2 Структура клітини (орієнтовно 6 год)

11

Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.

порівнює:- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра

оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет

називає:- методи дослідження клітин;- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;- основні компоненти та функції ядра;наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

висловлює судження:

- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)

12

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана

Лабораторні роботи

1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин

13

Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма .

14

Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели.

15

Ядро, його структурна організація та функції.

16

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

Узагальнення з теми «Структура клітини»

                                           Тема №3 Принципи функціонування клітин (6 годин)

17

Обмін речовин та енергії.

Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині

висловлює судження:- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;- щодо планетарної ролі фотосинтезу;застосовує знання про:- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;робить висновок:- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів

робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини

18

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.

19

Фотосинтез: світлова та темнова фаза

20

Хемосинтез.

21

Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах

22

Узагальнення знань з теми «Принципи функціонування  клітин»

                                                                  Тема №4 Збереження та реалізація спадкової інформації (11 годин)

23

Гени та геноми.

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади: 

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів

24

Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.

25

Транскрипція.

Основні типи РНК.

26

Генетичний код. Біосинтез білка.

27

Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.

28

Практичні роботи №2.

Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

29

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК.

Лабораторні дослідження:

фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

30

Статеві клітини та запліднення.

31

Етапи індивідуального розвитку.

32

Етапи індивідуального розвитку.

33

Узагальнення з теми «Збереження та реалізація спадкової інформації»

                                            Тема №5 Закономірності успадкування ознак ( 10 годин)

34

Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі.

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання: для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини

оперує термінами:

- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу

висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)

35

Закони Менделя.

36

Ознака як результат взаємодії генів.

Практичні роботи №3.

 Складання схем схрещування.

37

Поняття про зчеплення генів і кросинговер.

38

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

39

Форми мінливості.

Лабораторні дослідження

мінливості в рослин і тварин.

40

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.

41

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

Проект

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

42

Сучасні методи молекулярної генетики

43

Узагальнюючий урок з теми «Закономірності успадкування ознак»

                                            Тема №6 Еволюція органічного світу (7 годин)

44

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

характеризує:

- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі

оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез

дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції;- критерії виду;

- способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія); - етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів як результат еволюції;наводить приклади:

- адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох

висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток еволюційного учення (

45

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.

46

Механізми видоутворення.

47

Розвиток еволюційних поглядів.

Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

48

Еволюція людини. Етапи еволюції людини.

49

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

50

Узагальнення з теми «Еволюція органічного світу»

                                            Тема №7 Біорізноманіття (4 години)

51

Основи еволюційної філогенії та систематики.

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

52

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти.

53

Огляд основних еукаріотичних таксонів

54

Неклітинні форми життя: віруси.

                                            Тема №8 Надорганізмові біологічні системи ( 7 годин)

55

Екосистема. Різноманітність екосистем

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

екологічної культури в повсякденному житті

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);

формує громадянську позицію:

- в галузі збереження довкілля

56

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

57

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори

58

Стабільність екосистем та причини її порушення.

59

Біосфера як цілісна система.

60

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

Проект (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості

61

Узагальнення з теми «Надорганізмові біологічні системи»

                                            Тема №9 Біологія як основа біотехнології та медицини ( 9 годин)

62

Поняття про селекцію.

Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин.

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами

оперує термінами:

- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми

називає:

- методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії

застосовує знання для оцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

63

Одомашнення тварин. Методи селекції тварин.

64

Огляд традиційних біотехнологій.

65

66

67

Генетично модифіковані організми

68

Узагальнюючий урок з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини»

 69

Повторення вивченого

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

70

Повторення вивченого