Календарно-тематичне планування хімія 7 клас 2018/2019 н.р.

Про матеріал

Календарне планування орієнтовано на підручник «Хімія. 7 клас» автора О. В. Григоровича, згідно з чинною програмою з хімії, затвердженою Міністерством освіти і науки України

Перегляд файлу

 

ХІМІЯ, 7 клас

 (усього 52 години, 1,5 години на тиждень, 4 години — резерв)

Номер уроку

Дата

Тема уроку

Мета уроку

Демонстрації *.

Лабораторні досліди

Домашнє завдання

Примітки

Вступ (4 год)

1

 

Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті

Сформувати уявлення про предмет вивчення хімії, показати зв’язок хімії з іншими природничими науками; ознайомити учнів з основними напрямками застосування хімічних знань; визначити позитивний та негативний вплив хімії на розвиток цивілізації; ознайомити учнів з правилами поведінки учнів у кабінеті хімії

Демонстрації:

1. Взаємодія харчової соди (натрій гідроген карбонату) з розчином оцтової кислоти.

2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах

1. § 1.

2. Завдання після параграфа № 1–6 (усно).

3. Навести приклади використання хімічних знань у повсякденному житті.

Індивідуальне завдання: Підготувати короткі повідомлення про найвідоміших хіміків (до 1 хв) або про певний етап в історії хімії (до 5 хв)

 

2

 

Короткі відомості з історії хімії

Ознайомити з особливостями розвитку хімії як науки; розглянути значення основних етапів розвитку хімії у її становленні як науки; навести гіпотези походження слова «хімія»; розвивати уявлення про еволюцію знань; формувати стійкий пізнавальний інтерес до вивчення хімії

Демонстрації цікавих дослідів:

Золотий дощ, фараонова змія, вулкан, тайнопис невидимими чорнилами тощо

1. § 2.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–7 (усно).

3. Підготувати навчальний проект № 1 «Хімічні знання в різні епохи».

Індивідуальне завдання:

Підготувати міні-проект «Роль хімії в стародавньому та сучасному світі»

 

3

 

Робота в хімічній лабораторії. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом. Маркування небезпечних речовин. Правила безпеки під час роботи в лабораторії. Спостереження й експеримент у хімії

 

Ознайомити учнів з правилами безпеки, з правилами користування хімічним обладнанням, правилами поводження з рідкими, твердими та газуватими речовинами; з правилами надання першої медичної допомоги при потраплянні їдких речовин на шкіру, в очі та дихальні шляхи; навчити учнів виконувати найпростіші операції під час проведення хімічних експериментів

Демонстрації:

Лабораторний штатив, лабораторний посуд, нагрівальні прилади. Прийоми поводження з обладнанням та реактивами

1. § 3.

2. Дати відповіді на запитання 1–6 та виконати завдання 1–2 після параграфа (усно).

3. С. 28–29, вивчити правила техніки безпеки.

4. Підготуватись до практичної роботи № 1 за підручником (с. 30–33) або за зошитом для лабораторних і практичних робіт (с. 6–11)

 

4

 

Практична робота № 1. Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним штативом і нагрівальними приладами. Будова полум’я

Закріпити знання правил безпеки при роботі в кабінеті хімії; сформувати навички поводження з нагрівальними приладами та хімічним посудом; ознайомити учнів з будовою полум’я

 

За бажанням скласти кросворд, у якому використовуються назви лабораторного обладнання

 

Тема 1. Початкові хімічні поняття (21 год)

5

 

Речовина, матеріал, тіло. Фізичні властивості речовин

Сформувати в учнів поняття «тіло», «матеріал», «речовина» та навчити їх розрізняти; показати, що кожна речовина має свої властивості; навчити описувати речовини за їхніми фізичними властивостями та визначати речовини за їхніми властивостями

Лабораторний дослід № 1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин

1. § 4.

2. Виконати завдання після параграфа № 1–11.

3. Розпочати підготовку довгострокових навчальних проектів:

№ 2 «Хімічні явища в природному довкіллі»;

№ 3 «Хімічні явища в побуті»;

№ 4 «Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах»;

№ 5 «Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості».

Індивідуальне завдання:

Опишіть властивості скла, міді, алюмінію та заліза, з якими пов’язано використання цих речовин. Наявність яких властивостей можна вважати недоліком речовини при практичному застосуванні?

 

6

 

Чисті речовини і суміші

Закріпити уявлення про чисті речовини і суміші, їх подібність та відмінність; сформувати навички відрізняти суміші від чистих речовин

 

1. § 5.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–4, виконати завдання № 1–3 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Підготувати проект за темою «Питна вода»

 

7

 

Методи розділення сумішей

Закріпити уявлення про чисті речовини і суміші, їх подібність та відмінність; розглянути основні способи розділення сумішей; закріпити навички відрізняти суміші від чистих речовин та запропоновувати шляхи виділення індивідуальних речовин із сумішей

Демонстрації:

Методи розділення сумішей (фільтрування, розділення магнітом, відстоювання, випарювання, дистиляція)

1. § 5.

2. Виконати завдання після параграфа № 6–8 (письмово).

3. Підготуватись до практичної роботи № 2 за підручником (с.52) або за зошитом для лабораторних і практичних робіт (с. 14–15)

 

8

 

Практична робота № 2. Розділення неоднорідної суміші

Навчитися застосовувати теоретичні знання про основні способи розділення сумішей у ході очищення забрудненої кухонної солі; сформувати навички поводження з хімічними речовинами і нескладним хімічним обладнанням; формування навичок робити висновки за результатами роботи

 

Повторити § 4, 5

 

9

 

Атоми. Молекули

Сформувати поняття про частинки, з яких побудовані речовини: атоми, молекули; поглибити та узагальнити знання про атом та його будову; ознайомити учнів з молекулярною та немолекулярною будовою речовин, установити залежність між властивостями речовин та їхньою будовою

Демонстрації:

Моделі атомів, молекул та кристалічних ґраток

1. § 6.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–6 (усно) та виконати завдання 1–6 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Підготувати відповідь на запитання «Як можна пояснити існування в природі величезної різноманітності речовин?»

 

10

 

Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поняття про Періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва

Сформувати поняття про хімічний елемент; ознайомити учнів із символами і назвами хімічних елементів за сучасною українською номенклатурою; ознайомити зі структурою Періодичної системи і принципами розміщення хімічних елементів у таблиці; навчити користуватися Періодичною системою для пошуку інформації про хімічні елементи

Демонстрація:

3. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва

1. § 7 прочитати.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 4–7 (усно), виконати завдання № 1–7 (письмово).

3. Вивчити назви та символи 20 хімічних елементів напам’ять.

Індивідуальне завдання:

Знайти в додатковій літературі інформацію про історію відкриття та походження назви одного з хімічних елементів

 

11

 

Хімічні формули речовин

Сформувати уявлення про спосіб запису складу речовин. Навчити записувати хімічні формули та читати їх. Ознайомити з поняттям «формульна одиниця». Сформувати навички аналізувати якісний та кількісний склад речовин за хімічною формулою

Демонстрація: кулестрижневі моделі молекул

1. § 9.

2. Виконати завдання після параграфа № 1–6 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Підготувати короткі повідомлення про склад молекул та хімічні формули озону, гліцеролу, оцтової кислоти

 

12

 

Маса атома. Відносна атомна маса

Сформувати поняття про атомну одиницю маси та відносну атомну масу; сформувати поняття про відмінність термінів «маса атома» та «відносна атомна маса»; сформувати навички порівнювати значення відносних атомних мас хімічних елементів

 

1. § 10 (с. 73–74).

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–4 (усно), виконати завдання № 1–4 (письмово).

3. Підготуватися до контролю знань.

Індивідуальне завдання:

Як у XVIIXIX століттях визначали відносну атомну масу (атомну вагу)? Маси яких елементів були узяті за основу для визначення відносних атомних мас? Чому в сучасній хімії для визначення відносних атомних мас використовується карбонова одиниця?

 

13

 

Контроль знань

Визначити рівень навчальних досягнень учнів з вивченого матеріалу; узагальнити знання учнів; виявити недоробки в засвоєнні навчального матеріалу першої підтеми

 

Повторити § 1–10

 

14

 

Відносна молекулярна маса та відносна формульна маса

Сформувати поняття про відносну молекулярну та відносну формульну маси; навчити обчислювати відносну молекулярну та відносну формульну маси

 

1. § 10 (с. 74–76).

2. Виконати завдання після параграфа № 5–9 (письмово)

 

15

 

Масова частка елемента в складній речовині

Сформувати поняття про масову частку хімічного елемента в складній речовині; навчити обчислювати масову частку елемента в сполуці та масу елемента в певній масі сполуки за його масовою часткою

 

1. § 11.

2. Виконати завдання після параграфа № 1–3.

Індивідуальне завдання:

Скласти умову задачі з обчислення масової частки елемента в сполуці

 

16

 

Розв’язування задач

Узагальнити та систематизувати знання про хімічні формули, про якісний та кількісний склад речовин; розвивати навички розв’язання задач з використанням масової частки елемента в речовині; ознайомити зі способами складання формул речовин за даними про масові частки елементів

 

1. Повторити § 11.

2. Виконати завдання № 4 після параграфа.

Індивідуальне завдання:

Знайти цікаву інформацію про коштовні камені

 

17

 

Багатоманітність речовин. Прості та складні речовини. Метали й неметали

Сформувати поняття про прості та складні речовини; ознайомити з поділом простих речовин на метали та неметали, навчити їх розрізняти; навчити визначати металічні та неметалічні елементи за їх розміщенням у Періодичній системі; навчити розрізняти поняття «проста речовина» та «хімічний елемент», «складна речовина» та «суміш»; систематизувати знання про будову та багатоманітність речовин, про залежність між властивостями речовин та їхньою будовою

Демонстрації:

4. Зразки металів і неметалів.

Лабораторний дослід № 2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин

1. § 12.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–5 (усно), виконати завдання № 1–9 (письмово)

 

18

 

Валентність хімічних елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук

Сформувати поняття про валентність елементів, сформувати вміння визначати валентності хімічних елементів за формулами сполук; навчити визначати можливі валентності елементів за Періодичною системою

 

1. § 13 (с. 90–93).

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–4 (усно), виконати завдання № 1–4 (письмово)

 

19

 

Валентність. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів

Узагальнити знання про валентність; сформувати вміння складати хімічні формули бінарних сполук за валентністю елементів, закріпити навички визначення валентності хімічних елементів за формулою сполук, ознайомити учнів з правилами, за якими складаються назви бінарних сполук

 

1. § 13 (с. 93–94).

2. Виконати завдання № 5–9 (письмово)

 

20

 

Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції. Хімічні властивості речовин

Сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, їх відмінності; розглянути зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції; визначити умови початку й перебігу хімічних реакцій; розкрити значення хімічних реакцій в житті людини

Демонстрації 5–9: Хімічні реакції, що супроводжуються: а) виділенням газу; б) випаданням осаду; в) зміною забарвлення; г) появою запаху; д) тепловим ефектом.

Лабораторний дослід № 3. Проведення хімічних реакцій

1. § 14.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–3 (усно), виконати завдання № 1–8 (усно).

3. Підготувати проекти № 2–5, описані на с. 104 підручника.

4. Підготуватися до практичної роботи № 3 за підручником (с. 104–105) або за зошитом для лабораторних і практичних робіт (с. 19–21)

 

21

 

Практична робота № 3. Дослідження фізичних і хімічних явищ

Закріпити знання про фізичні та хімічні явища, сформувати вміння їх розрізняти за зовнішніми ефектами; формувати навички експериментальної роботи з лабораторним обладнанням та хімічними речовинами та вміння записувати результати спостережень, робити висновки

 

Повторити § 13, 14.

Індивідуальне завдання:

Наведіть приклади хімічних реакцій з повсякденного життя, які відбуваються: а) за постійного нагрівання; б) після первинного нагрівання; в) під дією світла; г) зі зміною кольору

 

22

 

Узагальнення знань з теми «Початкові хімічні поняття»

Повторити та узагальнити знання про хімічні речовини та реакції, про методи їх дослідження; сформувати навички складання рівнянь хімічних реакцій

 

1. Повторити § 5–14.

2. Підготуватися до контролю знань

 

23

 

Контроль знань з теми «Початкові хімічні поняття»

Визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Початкові хімічні поняття»; узагальнити знання учнів; виявити недоробки в засвоєнні навчального матеріалу

 

1. Повторити § 3–11

2. Підготувати навчальні проекти до презентації

 

24–25

 

Узагальнення знань. Презентація навчальних проектів

Узагальнити знання учнів з вивченого матеріалу; розширення знань та уявлень з вивчених тем

 

Повторити матеріал презентацій за власним конспектом.

Індивідуальне завдання:

Підготувати коротке повідомлення про відкриття кисню

 

Тема 2. Кисень (13 год)

26

 

Оксиген. Кисень та озон. Склад повітря

Закріпити поняття про хімічні елементи та прості речовини на прикладі Оксигену, кисню та озону; узагальнити відомості про повітря та його склад

 

1. § 15 (с. 107–109).

2. Виконати завдання після параграфа № 1, 2, 8, 9 (письмово).

3. Розпочати підготовку навчальних проектів:

6 «Проблема забруднення повітря та шляхи її розв’язування»;

№ 7 «Дослідження зміни концентрації вуглекислого газу в класній кімнаті під час занять»

 

27

 

Кисень. Фізичні властивості кисню. Поширеність у природі. Поняття про оксиди

Закріпити поняття про елементи та прості речовини на прикладі Оксигену та кисню; формувати уявлення про відмінності понять «хімічний елемент» та «проста речовина»; розглянути властивості хімічного елемента Оксигену та простої речовини кисню; сформувати уявлення про поширеність Оксигену в природі та поняття про оксиди

 

1. § 15 (с. 109, 111–113).

2. Виконати завдання після параграфа № 9–11 (письмово).

3. Виконати проект за завданням № 12 після параграфа

 

28

 

Закон збереження маси речовин. Закон як форма наукових знань

Сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях та навести його докази; розкрити сутність хімічних реакцій; ознайомити учнів з роботами А. Лавуазьє та М. В. Ломоносова; пояснити значення закону збереження маси в хімії

Демонстрації:

10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин

1. § 16 (с. 115–117).

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–2 (усно).

Індивідуальне завдання:

Підготувати короткі повідомлення про біографії М. В. Ломоносова та А. Лавуазьє

 

29

 

Хімічні рівняння

Сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій; сформувати вміння розставляти коефіцієнти в рівняннях хімічних реакцій; розширити уявлення про хімічні реакції

 

1. § 16 (с. 118–120).

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 3, 4 (усно), виконати завдання № 1–4 (письмово)

 

30

 

Добування кисню. Поняття про каталізатор. Реакції розкладу

Закріпити поняття про елементи та прості речовини на прикладі Оксигену та кисню; розглянути способи добування кисню в промисловості та лабораторії; ознайомити з історією відкриття кисню; ознайомити з поширеністю елемента Оксигену в природі; узагальнити відомості про повітря та його склад; сформувати поняття про реакцію розкладу на прикладі реакцій добування кисню і про каталізатор

Демонстрації:

11. Добування кисню з гідроген пероксиду.

12. Збирання кисню витісненням води та повітря.

13. Доведення наявності кисню

1. § 17.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1, 3–5 (усно), виконати завдання № 1–6 (письмово).

3. Підготуватися до практичної роботи № 4 за підручником (с. 130–132) або за зошитом для лабораторних і практичних робіт (с. 22–23)

 

 

31

 

Практична робота № 4. Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності

Навчитися добувати кисень лабораторними методами; розпізнавати кисень, збирати його методами витіснення повітря та витіснення води; дослідити властивості кисню; продовжити формувати навички практичної роботи та поводження з лабораторним обладнанням

 

Повторити § 15–17.

Індивідуальне завдання:

Підготувати коротке повідомлення за запитаннями «На чому ґрунтується дія каталізаторів? Чому каталізатори не витрачаються під час перебігу реакцій?»

 

 

32

 

Хімічні властивості кисню. Реакції сполучення

Ознайомити учнів з хімічними властивостями кисню; сформувати поняття про оксиди, закріпити навички складання рівнянь реакцій на прикладі реакцій горіння простих та складних речовин; розширити знання про хімічні реакції, сформувати уявлення про реакції сполучення; розвивати вміння спостерігати і робити висновки

Демонстрація:

14. Спалювання простих і складних речовин

1. § 18.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 2, 4 (усно), виконати завдання № 1–5 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Дібрати поетичні рядки, в яких йдеться про вогонь та горіння

 

33

 

Поняття про окиснення та горіння. Умови виникнення та припинення горіння

Сформувати поняття про окиснення та горіння, порівняти процеси горіння та повільного окиснення; сформувати уявлення про умови виникнення та припинення горіння, механізм дії засобів пожежогасіння, заходи протипожежної безпеки в побуті та на виробництві

 

1. § 19.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1, 2 (усно), виконати завдання № 1–10 (усно).

Індивідуальне завдання:

Підготувати плакати, вірші, листівки для молодших школярів щодо пожежної безпеки

 

34

 

Застосування кисню

Ознайомити із застосуванням кисню в побуті та у промисловості, виявити зв’язок між властивостями кисню та його застосуванням. Розширити та поглибити знання учнів про процес горіння

 

1. § 20.

2. Виконати завдання після параграфа № 1, 5 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Підготувати короткі повідомлення за темами «Джерела потрапляння кисню в атмосферу», «Основні природні споживачі кисню» та «Основні техногенні споживачі кисню»

 

35

 

Колообіг Оксигену в природі. Біологічна роль кисню

Розширити та поглибити знання учнів про властивості кисню; сформувати поняття про колообіг елементів у природі на прикладі Оксигену; сформувати уявлення про біологічну роль кисню

 

1. § 21.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–3 (усно), виконати завдання № 3, 4 (письмово).

3. Підготувати навчальні проекти до презентації.

Індивідуальне завдання:

Підготувати короткі повідомлення «Як можна зменшити споживання кисню людством для своїх технологічних потреб?»

 

36

 

Узагальнення знань з теми «Кисень». Презентація навчальних проектів

Узагальнити знання учнів з вивченого матеріалу; виявити недоробки в засвоєнні навчального матеріалу. Розширення знань та уявлень з вивчених тем

 

1. Повторити матеріал презентацій за конспектом.

2. Повторити § 15–21.

 

 

37

 

Узагальнення знань про кисень та його властивості

Узагальнити та закріпити знання про прості речовини, метали та неметали; порівняти властивості кисню та заліза, металів та неметалів; закріпити вміння складати формули бінарних сполук, записувати рівняння хімічних реакцій, розв’язувати задачі з використанням поняття масова частка елемента в складній речовині

 

1. Повторити § 15–21.

2. Підготуватися до контролю знань.

Індивідуальне завдання:

Підготувати короткі повідомлення про поширеність води в природі

 

38

 

Контроль знань з теми «Кисень»

Визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Кисень»

 

 

 

Тема 3. Вода (10 год)

39

 

Вода, її фізичні властивості. Вода в природі

Узагальнити знання учнів про воду та її фізичні властивості; виявити взаємозв’язок між фізичними властивостями води та її значенням для природних явищ

 

1. § 22.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 3, 4 (усно).

3. Розпочати підготовку довгострокових навчальних проектів:

№ 8 «Проблема збереження чистоти водойм»;

№ 9 « Дослідження якості води з різних джерел»;

№ 10 «Дослідження фізичних і хімічних властивостей води»;

№ 11 «Способи очищення води в побуті»

 

40

 

Розчини. Кількісний склад. Масова частка розчиненої речовини

Сформувати поняття про розчини; ознайомити з кількісним вираженням складу розчину; сформувати поняття масової частки розчиненої речовини

 

1. § 23 (с. 154–155).

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–3 (усно)

 

41

 

Розв’язування задач з використанням масової частки розчиненої речовини

Закріпити поняття про розчини та про кількісне вираження його складу; сформувати вміння обчислювати масову частку розчиненої речовини, масу розчиненої речовини за відомою масовою часткою, масу води та масу розчину; розвивати вміння аналізувати умови задачі та визначати раціональні шляхи розв’язування

 

1. § 23 (с. 155–157).

2. Виконати завдання після параграфа № 1–5 (письмово)

 

 

42

 

Приготування розчинів. Розв’язання задач з використанням масової частки розчиненої речовини

Сформувати уявлення про способи приготування розчинів; сформувати вміння обчислювати масу розчиненої речовини та масу води для приготування розчину із заданою масовою часткою розчиненої речовини; закріпити вміння розв’язувати задачі з використанням понять «масова частка розчиненої речовини», «маса розчину», «маса розчинника», «маса розчиненої речовини», сформувати вміння розв’язувати задачі на розбавлення розчинів

Демонстрація:

16. Виготовлення розчинів.

Лабораторний дослід № 4. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин

1. § 23 (повторити).

2. Виконати завдання після параграфа № 6–9 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Скласти задачу з використанням поняття «масова частка розчинної речовини»

 

43

 

Взаємодія води з оксидами. Поняття про кислотні та основні оксиди та їхні гідрати

Сформувати уявлення про гідрати оксидів та способи їхнього утворення взаємодією відповідних оксидів з водою; сформувати поняття про кислоти й основи; закріпити навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі взаємодії оксидів з водою

Демонстрації:

17. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.

18. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори

1. § 24 (с. 160–162).

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–3 (усно), виконати завдання № 1–4 (письмово).

Індивідуальне завдання:

Підготувати коротке повідомлення про відкриття лакмусу

 

44

 

Виявлення кислот та основ у розчинах

Закріпити уявлення про гідрати оксидів та способи їх утворення взаємодією відповідних оксидів з водою; закріпити поняття про кислоти й основи; закріпити навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі взаємодії оксидів із водою; сформувати поняття про індикатори, сформувати навички виявляти кислоти та луги в розчинах

Лабораторний дослід № 5. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами

1. § 24 (с. 162–163).

2. Виконати завдання після параграфа № 5–7 (письмово).

3. Підготувати колективний проект на тему «Деякі оксиди використовують як осушувачі для зневоднення газів та неводних рідин. На якому принципі ґрунтується дія оксидів як осушувачів? Які оксиди можна так використовувати і чому саме їх?».

Індивідуальне завдання:

Підготувати короткі повідомлення «Поширеність водних розчинів на Землі», «Джерела чистої води», «Значення водних ресурсів для неживої природи», «Значення водних ресурсів для живої природи», «Джерела забруднення води», «Способи очищення води у промисловості», «Способи охорони водойм від забруднення», «Причини виникнення кислотних дощів»

 

45

 

Значення води і водних розчинів у природі. Проблема чистої води

Сформувати уявлення про значення води і водних ресурсів для живих організмів, біосфери Землі та для діяльності людства; виявити шляхи забруднення водних ресурсів, шляхи попередження їх від забруднення та шляхи очищення води; формувати поняття про раціональне природокористування

 

1. § 25.

2. Дати відповіді на запитання після параграфа № 1–7 (усно).

 

 

46

 

Узагальнення знань з теми «Вода»

Повторити й узагальнити знання з теми «Вода»; актуалізувати знання про основні ознаки розчинів; закріпити вміння розв’язувати задачі з використанням поняття про масову частку розчиненої речовини; розвивати вміння знаходити логічні зв’язки між поняттями

 

1. Повторити § 22–25.

2. Підготувати навчальні проекти до презентації

 

 

47

 

Узагальнення знань з теми «Вода». Презентація проектів

Узагальнити знання учнів з вивченого матеріалу; виявити недоробки в засвоєнні навчального матеріалу; розширення знань та уявлень з вивченої теми

 

1. Повторити матеріал презентацій за власним конспектом.

2. Повторити § 22–25.

3. Підготуватися до контролю знань

 

48

 

Контроль знань з теми «Вода»

Визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Вода»

 

Повторити § 22–25

 

49–51

 

Екскурсії: хімічна лабораторія; пожежне депо; водоочисна станція

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.7
Оригінальність викладу
4.7
Відповідність темі
4.7
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Бицина Оксана Валеріївна
    Творчий підхід до складання планування. Дякую Вам!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Кальчик Ірина Вікторівна
    Дякую за матеріал. Бажаю Вам успішної праці та творчості.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Вакуленко Світлана Анатоліївна
    Календарне планування відповідає чинній програмі з хімії, заслуговують на увагу творчі домашні завдання, індивідуальні завдання. Але. на мою думку, в планування потрібно включати наскрізні лінії.
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
doc
Пов’язані теми
Хімія, 7 клас, Планування
Додано
26 серпня 2018
Переглядів
9158
Оцінка розробки
4.7 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку