Календарно-тематичне планування корекційно-розвиткових занять «Корекція розвитку» для дітей із ЗПР, 6 клас

№ п/п

Дата

Зміст психокорекційної роботи

Очікувані результати корекційного розвитку учня

Я і Я: стосунок із собою

1

• Емоції. Сприйняття та розпізнавання власних емоцій, які викликають труднощі адаптації та навчання: страх, тривога, агресія, образа, смуток тощо. Зображення страхів (тривога, агресія, образа тощо) образотворчими засобами;

Учень / учениця:

підбирає слово на позначення емоції, яка відповідає його / її внутрішньому стану в даний момент

2

Програвання сюжетів казок з метою деактивації загрозливих образів у свідомості школяра;

Обговорення ситуацій шкільного та позашкільного життя шестикласника, в яких можуть виникати дані емоції;

Розпізнавання даних емоцій на малюнках, фотографіях та в реальності;

Проведення вікторин на вгадування емоцій;

• пригадує й описує свої емоції, які переживав/ -ла у нещодавньому минулому та ситуацію, в якій вони виникли;
• серед власних переживань розрізняє емоції радість, смуток, злість, спокій, образа, страх, сором, інтерес, огида, вина, здивування;

3

Вираження емоцій які викликають труднощі адаптації та навчання:

- вираження емоційних станів невербальними засобами виразності (без слів: мімікою, звуками, жестами чи дотиком, усім тілом);

- відображає мімікою та позою тіла радість, смуток, злість, спокій, образу, страх, сором, інтерес, огида, вина, здивування;

4

- називання своїх емоційних переживань словами;

- вираження емоцій та почуттів арт- терапевтичними засобами (глина, малюнок, танець тощо), наприклад, малювання за завданням вчителя злість, радість, смуток, страх;

- висловлює свій емоційний стан за допомогою слів, вживаючи фразу “я відчуваю...”;

- малює свій настрій;

5

- психодрама емоцій — розігрування сценок на теми шкільних та позашкільнх ситуацій для опрацювання емоцій страху, тривоги, агресії, образи тощо. (Наприклад, “Сварка із сусідом по парті”);

- вчити виражати емоційну напругу (засобами рухливих ігор, арт-терапевтичними техніками тощо);

- знає, що емоції – це переживання, пов’язані з конкретною ситуацією, які відображають ставлення людини до цієї ситуації, до людей, предметів, подій та усього, що відбувається в житті;

- описує словами, що таке радість, злість, сум, страх;

Самоусвідомлення

6

Емоційна рефлексія

- аналіз казкових ситуацій, поведінки та почуттів героїв з метою сприяти усвідомленню дітьми власних почуттів та емоцій через ідентифікацію з героями (наприклад: “Що відбулося б з героями, якби вони не зробили тих вчинків, які зробили?” “Що відчував головний герой, коли зробив саме так?” тощо);

- за допомогою дорослого розрізняє причини виникнення емоцій: «чому я радію/ сумую/ серджусь/ ображаюсь/ дивуюсь/ соромлюсь» тощо;

7

- розігрування ситуацій з метою простежування причинно-наслідкових зв᾿язків між діями та емоціями;

- за допомогою дорослого робить спробу оцінити власний вчинок з точки зору його наслідків для фізичного та емоційного стану іншої людини та для самого себе;

8

- аналіз ситуацій із власного досвіду, в яких емоції виникали внаслідок чиїхось дій і навпаки (наприклад: “Мене вдарили і я образився” або “Я розсердився і вдарив однокласника”);

- за допомогою дорослого робить спробу оцінити власний вчинок з точки зору його наслідків для фізичного та емоційного стану іншої людини та для самого себе;

9

формування здатності розрізняти причини виникнення емоцій; складання розповідей, наприклад, “я радію, коли...” “я ображаюся, якщо...”;

• із власного досвіду наводить приклади ситуацій, де у нього/ неї було присутнє відповідне почуття; робить спроби впоратися з емоціями в ситуації неуспіху;

10

- обговорення ситуацій успіху-неуспіху шкільного та позашкільного життя;

• із власного досвіду наводить приклади ситуацій, де у нього/ неї було присутнє відповідне почуття; робить спроби впоратися з емоціями в ситуації неуспіху;

11

Особистісна рефлексія

• аналіз сюжетів казок (казкотерапія), з метою виділення вчинків героїв, у яких проявляються риси їхнього характеру;

• за допомогою дорослого наводить приклади ситуацій, у яких проявляються позитивні і негативні риси характеру людей;

12

- моделювання та розігрування ситуацій, в яких проявляються позитивні чи негативні особистісні якості (напр.: щедрість, турботливість, пихатість, грубість тощо);

- за допомогою дорослого може виділити 2-3 власні особистісні якості та назвати вчинки, у яких вони проявляються;

13

- обговорення подій із особистого життя учениці, у яких вона спостерігала прояви рис характеру інших людей та своїх власних.

14

• вміння визначати та озвучувати свої вподобання, пріоритети, бажання;

• розрізняє і називає, що хоче, що не хоче;

15

• складання розповіді про себе на тему “Що я люблю” (моя улюблена пора року, колір, їжа, улюблена гра, музика, вид спорту, телепередача, фільм, місце відпочинку тощо) з опорою на алгоритм;

• розповідає про інтереси, пріоритети у діяльності, одязі, їжі тощо;

16

• усвідомлення процесу свого дорослішання і змін у собі на основі порівнянн своїх умінь та не-вмінь; розповідь про свої зовнішні і внутрішні зміни “Який/ яка я був / була у минулому, зараз і в майбутньому?”;

• При відповіді на питання, використовує вирази “мене цікавить...”, “для мене важливо...”, “я ціную...”
• має уявлення про те, що він/вона вміє робити краще чи гірше за інших;

Саморегуляція

17

. Корекція здатності до тілесної саморегуляція

• виконання вправ на активізацію уваги, зосередження (дихальні, рухові тощо);

• вирівнює свій стан за допомогою дихальних або рухових вправ;

18

• виконання вправ на зниження тілесного збудження (дихальні, рухові тощо);

• дотримується правил рухової активності;

19

. Корекція здатності до поведінкової саморегуляції

- складання і дотримання розкладу дня і тижня;

• за допомогою дорослого планує свою діяльність, виставляючи

пріоритети завдань і враховуючи часові затрати;

20

• виконання домашніх та шкільних обов’язків;
• моделювання ситуацій, в яких необхідно зробити вибір і простежити наслідки;

• бере участь у домашній праці, виконує домашні та шкільні обов'язки, розповідає про них;
• пояснює свій вибір;

21

• формування і дотримання плану дій відповідно до короткострокової мети;
• виконання дій в заданій послідовності (багатокомпонентна інструкція);

приймає, виставлену дорослим мету, може утримувати її в пам’яті, докладає зусилля заради досягнення мети;

22

створювати умови для вироблення здатності учнів самостійно організовувати свою діяльність, обирати місце для роботи, визначати підходи до вирішення поставленої проблеми, вміти підбирати необхідні матеріали, прибирати за собою;

• доводить до кінця розпочату справу;

приймаючи навчальну мету, (в самостійній і спільній діяльності), здатен/-на долати труднощі, зберігати увагу й працездатність;

Я і ми: стосунок з іншими. Міжособистісна взаємодія.

23

Навички соціальної взаємодії та підтримка дружніх зв’язків

• вміння налагоджувати комунікативний контакт із ровесником;

вміє розпочинати контакт, підтримувати його і виходити з нього

24

• вправи на емоційне зближення у групі з метою формування почуття довіри і захищеності;

• прагне слухати ровесника, даючи адекватний зворотній зв’язок;

25

• розвиток уміння працювати у групі;

• розповідає іншим членам групи про себе (свої інтереси, важливі моменти свого життя);

26

• співпраця з ровесниками у спільній навчальній діяльності;

• проявляє прагнення співпрацювати, у досягненні спільної ігрової чи навчальної мету;

27

• розвиток здатності до спостережливості за емоційними станами та розпізнавання емоцій іншого (психодрама емоцій; психогімнастика) з метою формування емпатії;

• помічає зміни емоційного стану інших людей, проявляє уважність, співчуття з власної ініціативи;

28

• розвиток здатності сприймати та розуміти точку зору, переживання та інтереси іншого;

• наводить приклади ситуацій, в яких проявлялося співчуття;

29

Довільна регуляція комунікативної поведінки

• розвиток здатності до внутрішнього плану комунікативних дій;

за допомогою психолога підбирає відповідні слова, щоб описати емоційні переживання іншої людини

30

• розвиток здатності до прогнозування ситуацій взаємодії;

• наводить приклади ситуацій, де відповідне почуття (сум, страх, гнів, образа тощо) виникало у когось іншого;

31

• робота з правилами у групі (звертатися на ім’я; не лаятися; дотримуватися регламенту; говоримо про вчинки, а не про особистості);

• користується словами, щоб передавати своє прихильне ставлення до інших;

32

•      корекція неконструктивних форм взаємодії (імпульсивності, агресивності, демонстративності, конформізму тощо) шляхом емоційного відреагування конфліктних ситуацій;

• з допомогою психолога прогнозує наслідки свої комунікативних дій;

33

• ігри-драматизації з метою тренування здатності до самоконтролю у конфліктних ситуаціях;

• демонструє здатність дотримуватися правил взаємодії із дорослими та ровесниками у спільній діяльності;

34

з опорою на власний досвід формувати здатність до емоційного передбачення (“як почуватиметься ..., якщо я зроблю/ скажу ...”);

адекватно реагує на події, вчинки, результати діяльності інших членів групи;

35

Підсумкове заняття. Пригадування та повторення пройденого матеріалу.