Календарно-тематичне планування уроків хімії 11 клас профільний рівень

Про матеріал
Календарно-тематичне планування складено згідно програми з хімії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407
Перегляд файлу

 

Календарно-тематичне планування

11 Г клас

Укладено згідно Навчальної програми для закладів загальної середньої освіти «Хімія 10-11 класи Профільний рівень»  (наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

 

№ з/п

Тема уроку

Хімічний експеримент

Очікувані результати навчальної діяльності

Дата

Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань  курсу основної школи

1

Первинний інструктаж з техніки безпеки при роботі в хімічному кабінеті. Сучасні уявлення про будову атомів. Нукліди. Ізотопи.

 

Знаннєвий компонент

     називає хімічні елементи та їхні сполуки;

     розрізняє поняття «нуклід» і «ізотоп»; основний і збуджений стани атома; речовини з різними видами хімічних зв’язків;

формулює означення основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної дисоціації; радіусу атома, електронегативності; окисно-відновних реакцій; розчинів;  масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації; гідролізу солей; періодичний закон;

     наводить приклади s-, p-, d-елементів; речовин із різними типами хімічного зв’язку; аморфних і кристалічних речовин; речовин із різними типами кристалічних ґраток; розчинів;

Діяльнісний компонент

складає електронні та електронно-графічні формули атомів елементів з урахуванням принципу Паулі, правил Ф. Хунда і В.М. Клечковського; рівняння  відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

класифікує хімічні елементи та речовини; хімічні реакції за зміною ступеня окиснення, оборотністю процесу;

характеризує хімічні елементи за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атомів; властивості ковалентного зв’язку;

      порівнює валентні можливості атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів

 пояснює дуалістичну природу електрона, фізичну суть квантових чисел, механізми утворення різних видів хімічних зв’язків і різні механізми утворення ковалентного зв’язку; явища, якими супроводжується розчинення речовин;

обґрунтовує закономірності змін будови атомів елементів та їхніх властивостей у періодичній системі; залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови;

прогнозує фізичні властивості речовин у залежності від їхньої будови; можливість реакції гідролізу;

експериментально розв’язує задачі з установлення генетичних зв’язків між класами неорганічних сполук; виготовляє розчини солі заданої молярної концентрації; визначає рН середовища водних розчинів солей;

обчислює кількісний склад суміші за рівнянням реакції; молярну концентрацію речовини у розчині;

     дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Ціннісний компонент

      висловлює судження щодо значення періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів;  знань про будову хімічних речовин для визначення сфери їх застосування; окисно-відновних процесів у довкіллі і на хімічних виробництвах.

 

2

Дуалістична природа електрона.  Квантові числа: головне, побічне (орбітальне), магнітне, спінове та їх фізичний зміст. Орбіталі.

Демонстрації

2. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D

 

3

Фізичний зміст квантових чисел

 

 

4

Послідовність заповнення електронами атомних орбіталей: принцип найменшої енергії; принцип Паулі, правила Гунда та Клечковського.

 

 

5

Будова електронних оболонок атомів. Електронна й електронно-графічна конфігурації атомів s-, p-, d-елементів.

Демонстрації

3. Моделі атомів s-, p-, d-елементів (віртуальні 3D).

 

6

Складання електронних та графічних формул елементів І-ІІІ періодів

 

 

7

Складання електронних та графічних формул елементів ІV періоду

 

 

8

Збуджений стан атома. Валентні можливості атомів ІІ-ІІІ періодів.

 

 

9

Періодичний закон Д.І.Менделєєва (сучасне формулювання) і Періодична система хімічних елементів.

Демонстрації

1. Різні варіанти Періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні 3D).

 

10

 

Періодичні закономірності в атомних структурах: зміна радіуса, енергії йонізації, спорідненості до електрона, електронегативності.

 

 

11

Характеристика хімічного елемента за його місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

 

12

Хімічний зв’язок. Йонний та металічний зв’язки.

 

 

13

Ковалентний зв'язок.Обмінний і донорно-акцепторний механізми утворення ковалентного зв’язку. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність, напрямленість, кратність, поляризованість.     

 

 

14

Водневий зв'язок

 

 

15

Будова речовин: кристалічний і аморфний стани твердих речовин. Кристалічні ґратки.

 

 

16

Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

Навчальні проекти

2. Дослідження властивостей рідких кристалів

 

17

Самостійна робота

 

 

18

Розчини. Явища, що супроводжують процес розчинення речовин: поглинання і виділення теплоти, гідратація.

Демонстрації

4. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату.

5. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату.

 

19

Характеристики кількісного  складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини.

 

 

20

Розрахункові задачі. 1. Обчислення молярної концентрації розчину.

 

 

21

Гідроліз солей у водних розчинах. 

 

 

22

Практична робота №1. Визначення рН середовища водних розчинів солей.

 

 

23

Практична робота №2. Приготування водного розчину солі заданої молярної концентрації.

 

 

24

Окисно-відновні  реакції. Основні окисники і відновники.

Навчальні проекти

1. Окисно-відновні процеси у живій природі, повсякденному житті, на хімічних виробництвах

 

25

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій за відомими продуктами реакцій.

 

 

26

Електроліз. Застосування електролізу.

Демонстрації

6. Електроліз розчинів купрум(ІІ) сульфату і калій йодиду (реально або віртуально).

 

27

Класифікація неорганічних речовин. Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.

Лабораторні досліди

1. Дослідження генетичних зв’язків між класами неорганічних сполук

 

28

Розрахункові задачі. 2. Обчислення кількісного складу сумішей за рівняннями хімічних реакцій.

 

 

29

Контрольна робота

 

 

Розділ ІІ. Неметалічні елементи та їх сполуки

Тема 1. Гідроген. Водень

30

Гідроген. Будова атома. Ізотопи Гідрогену. Особливості розміщення у періодичній системі. Поширення Гідрогену в природі і Всесвіті.

 

Знаннєвий компонент

називає ізотопи та сполуки Гідрогену;

     наводить приклади реакцій добування водню;

Діяльнісний компонент

складає електронну та електронно-графічну формули атома Гідрогену; рівняння характерних для водню хімічних реакцій і схеми електронного балансу до них;

обґрунтовує місце Гідрогену в періодичній системі, його валентність і ступені окиснення; окисно-відновні властивості гідроген пероксиду;

характеризує Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома; поширення в природі; фізичні та хімічні властивості водню;

експериментально добуває, збирає і перевіряє водень на чистоту; підтверджує окисно-відновні властивості гідроген пероксиду;

дотримується правил безпечного поводження з воднем і гідроген пероксидом;

Ціннісний компонент

оцінює роль водню як екологічно чистого палива;

висловлює судження про дію гідроген пероксиду на організм людини.

 

31

Водень. Склад молекули і будова речовини.  Добування в промисловості і лабораторії. Фізичні властивості водню. Окисні і відновні властивості водню. Застосування водню. Перспектива використання водню як пального.

Демонстрації

1. Добування водню в лабораторії та способи його збирання.

2. Перевірка водню на чистоту.

3. Горіння водню в кисні.

4. Відновлення міді з купрум(ІІ) оксиду воднем.

Лабораторні досліди

1. Дослідження окисних і відновних властивостей гідроген пероксиду.

 

32

Практична робота №3. Відновні властивості водню.

Практична робота 3

 

33

Гідроген пероксид як сполука Гідрогену. Окисні і відновні властивості гідроген пероксиду. Застосування гідроген пероксиду.

 

 

34

Навчальні проекти за вибором учнів. 1. Водень як екологічно чисте паливо. 2. Біологічна роль гідроген пероксиду.

 

 

35

Узагальнення знань з теми

 

 

Тема 2. «Елементи  VIIА Групи (галогени)»

36

Загальна характеристика елементів групи: Флуор, Хлор, Бром, Йод. Поширення їх у природі.

 

Знаннєвий компонент

називає елементи-галогени та їхні сполуки; способи добування хлору;

описує поширення галогенів у природі;

Діяльнісний компонент

складає електронні та графічно-електронні формули атомів галогенів; рівняння відповідних хімічних реакцій за участю галогенів і їхніх сполук; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує елементи-галогени за їхнім положенням в періодичній системі і будовою атомів; прості речовини-галогени за будовою молекул, фізичними і  хімічними властивостями (взаємодія з воднем, металами, водою, лугами); хімічні властивості хлоридної кислоти (взаємодія з металами, оксидами і гідроксидами металів, солями, відновні властивості) і хлоридів;  

експериментально визначає бромід-, йодид-іони;

дотримується правил безпечного поводження зі сполуками галогенів;

розв’язує експериментальні задачі;

обчислює кількість речовини, масу, об’єм (газуватих речовин) продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку;

Ціннісний компонент

доводить практичну значимість галогенів і їхніх сполук;

оцінює біологічну роль галогенів і їхніх сполук;

висловлює судження про вплив галогенів і їхніх сполук на довкілля.

 

37

Прості речовини  галогени. Склад і будова молекул. Фізичні властивості галогенів.

Демонстрації

1. Зразки хлору, брому (віртуально), йоду, сполук галогенів.

 

38

Хімічні властивості галогенів.

Демонстрації

2. Сублімація йоду (реально або віртуально).

4. Витіснення галогенів із розчинів відповідних галогенідів.

 

39

Добування хлору в лабораторії і промисловості.

 

 

40

Гідроген хлорид. Склад і будова молекули. Фізичні властивості. Добування і застосування гідроген хлориду.

Демонстрації

3. Добування гідроген хлориду та розчинення його у воді.

 

41

Хлоридна кислота. Хімічні властивості.

Лабораторні досліди

1. Дослідження хімічних властивостей хлоридної кислоти.

 

42

Хлориди.

 

 

43

Розрахункові задачі. Обчислення за рівнянням хімічної реакції кількості речовини, маси, об’єму (газуватих речовин) продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку

 

 

44

Якісні реакції на галогенід-іони.

Лабораторні досліди

2,3. Якісні реакції на бромід-, йодид-іони.

 

45

Практична робота №4. Розв’язування експериментальних задач за темою «Сполуки галогенів».

 

 

46

Застосування галогенів і їхніх сполук.

 

 

47

Узагальнення знань з теми

 

 

Тема 3. « Елементи VI – А групи (халькогени)»

48

Загальна характеристика елементів VI-А групи. Поширеність елементів у природі.

 

Знаннєвий компонент

     називає   елементи VI-А групи та їхні сполуки, прості речовини Оксигену і Сульфуру,  основні наукові принципи, сировину та етапи виробництва сульфатної кислоти;

     наводить приклади основних природних сполук елементів VIА групи;

     пояснює явище алотропії, причини  кислотних дощів.

Діяльнісний компонент

     характеризує елементи групи, прості речовини Оксигену (кисень, озон) та Сульфуру (ромбічна, моноклинна, пластична сірка); фізичні та хімічні властивості простих речовин, оксидів і кислот Сульфуру; поширеність у природі Оксигену та Сульфуру; практичне значення кисню, сірки та сполук Оксигену і Сульфуру; біологічну роль Оксигену, Сульфуру та їхніх сполук; сировину, основні стадії та хімічні реакції, що лежать в основі виробництва сульфатної кислоти контактним способом, закономірності їх перебігу та керування ними;

     складає електронні та електронно-графічні формули атомів елементів групи, рівняння хімічних реакцій, що характеризують основні хімічні властивості кисню, сірки та сполук Сульфуру, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

      порівнює елементи VIА групи за їхнім  місцем у періодичній системі і електронною будовою атомів, фізичні та хімічні властивості їхніх сполук, прості речовини Оксигену та Сульфуру, хімічні властивості концентрованої і розбавленої сульфатної кислоти

     визначає сульфід-, сульфіт-іони в розчинах;

     розв’язує експериментальні задачі,  обираючи і обґрунтовуючи план дослідження;

     обчислює кількість речовини,  масу або об’єм продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом реагента, що містить домішки, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

    дотримується правил безпечного поводження з розчином сульфатної кислоти, правил безпеки під час виконання хімічного експерименту.

Ціннісний компонент

    висловлює судження щодо біологічної ролі Оксигену, Сульфуру та їхніх сполук;

    оцінює значення кисню та озонового шару для життя організмів на Землі,  екологічну небезпеку  виробництва сульфатної кислоти; вплив кислотних дощів на довкілля;

    робить висновки щодо фізіологічної дії сірководню, впливу речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;

    усвідомлює необхідність збереження власного здоров’я і довкілля при використанні хімічних сполук.

 

49

Оксиген. Прості речовини. Явище алотропії.

Демонстрації

3.  Взаємодія кисню з неметалами та металами.

 

50

Порівняння фізичних та хімічних властивостей озону та кисню. Їхня біологічна роль.      

 

 

51

Сульфур. Прості речовини. Фізичні та хімічні властивості. Застосування.

Демонстрації

2. Зразки сірки та інших природних сполук Сульфуру.

 

52

Розрахункові задачі. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту реакції за відомою кількістю речовини, масою або об’ємом реагента, що містить домішки.

 

 

53

Гідроген сульфід. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем.

 

 

54

Сульфідна кислота та сульфіди.

 

 

55

Якісна реакція на сульфід-іони. Фізіологічна дія сірководню.

 

 

56

Сульфур(IV) оксид і сульфітна кислота, їхні окисно-відновні властивості.

Демонстрації

4. Добування сульфур(IV) оксиду реакцією обміну та доведення його кислотного характеру

Лабораторні досліди

2, 3. Якісні реакції на сульфід-, сульфіт іони.

 

57

Сульфур(VІ) оксид.

 

 

58

Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості концентрованої сульфатної кислоти.  Гігроскопічні властивості. 

Демонстрації

18. Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами (віртуально).

5. Дія концентрованої сульфатної кислоти на цукор (віртуально).

Лабораторні досліди

1. Хімічні властивості розведеної сульфатної кислоти та сульфатів.

 

 

59

Солі сульфатної кислоти.

 

 

60

Застосування сульфатної кислоти та її солей.

 

 

61

Практична робота №5. Розв’язування експериментальних задач за темою „Сполуки Сульфуру”.

 

 

62

Загальні наукові принципи хімічного виробництва: вибір сировини, теплообмін, протитечія, безперервність, комп’ютеризація виробничих процесів.

 

 

63

Промислове виробництво сульфатної кислоти.

 

 

64

Охорона навколишнього середовища від забруднення промисловими викидами.

 

 

65

Кислотні дощі.

 

 

66

Контрольна робота

 

 

 

67

Навчальні проекти за вибором учнів 1. Кисень та життя (промислова екологія). 2. Подвійна роль озону в природі.

 

 

Тема 4. Елементи VА групи

 

68

Загальна характеристика елементів V-А групи. Поширеність їх у природі. Біологічна роль Нітрогену і Фосфору

 

Знаннєвий компонент

      називає  елементи VА групи та їхні сполуки, прості речовини Фосфору;

           наводить приклади основних природних сполук Нітрогену та Фосфору, нітрогено- і фосфоровмісних добрив;

     пояснює  донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку в йоні амонію; колообіг Нітрогену та Фосфору в природі; основні наукові принципи виробництва амоніаку;

Діяльнісний компонент

     характеризує елементи групи за їхнім місцем у періодичній системі та електронною будовою атома, прості речовини Фосфору (червоний, білий, чорний фосфор); фізичні та хімічні властивості азоту (взаємодія з металами, воднем і киснем), фосфору (взаємодія з киснем, галогенами, металами), амоніаку (взаємодія з водою, кислотами, горіння та каталітичне окиснення), солей амонію (взаємодія з лугами, солями, розкладання при нагріванні, гідроліз); оксидів Нітрогену та Фосфору (взаємодія з водою, лугами, основними оксидами), ортофосфатної  кислоти  і  її солей; поширеність елементів та їхніх сполук у природі, нітрогено- і фосфоровмісні мінеральні добрива;

пояснює уплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги;

добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу
Ле Шательє;

     складає  електронні та електронно-графічні формули атомів Нітрогену і Фосфору; рівняння відповідних хімічних реакцій, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

   порівнює елементи V-А групи за їхнім положенням у періодичній системі та електронною будовою атомів, фізичні та хімічні властивості сполук Нітрогену і Фосфору, прості речовини Фосфору, властивості концентрованої і розведеної нітратної кислот (розкладання на світлі та при нагріванні, взаємодія з металами та деякими неметалами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями, дія на органічні сполуки);

      визначає  амоній-, нітрат- і ортофосфат-іони;

     передбачає екологічні проблеми, пов’язані з використанням фосфатів;

      обчислює вихід продукту від теоретично можливого, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

     дотримується  правил безпечного поводження з амоніаком і розбавленою нітратною кислотою;

     планує та виконує експериментальні дослідження.

Ціннісний компонент

    висловлює судження  щодо значення поняття «вихід продукту» для оцінювання ефективності виробництва;

      оцінює вплив сполук Нітрогену та Фосфору на довкілля і здоров’я людини; значення нітрогено- і фосфоровмісних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур; екологічну небезпеку хімічних виробництв;

     критично ставиться до проблеми вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах;

     обґрунтовує застосування азоту, фосфору та сполук Нітрогену, Фосфору;

     робить висновки щодо біологічної ролі Нітрогену і Фосфору         

 

69

Азот. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості.

 

 

70

Добування, застосування.

 

 

71

Амоніак. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості.

 

 

72

Фізіологічна дія амоніаку.  Лабораторні способи добування амоніаку.

Демонстрації

1. Добування амоніаку реакцією обміну.

2. Розчинення амоніаку у воді

( "фонтан")

 

73

Практична робота №6. Добування амоніаку та досліди з ним.

 

 

74

Оборотні й необоротні реакції. Хімічна рівновага.

 

 

75

Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

 

 

76

Керування хімічними процесами: зміна швидкості реакції та зміщення хімічної рівноваги.

 

 

77

Синтез амоніаку в промисловості. 

 

 

78

Розрахункові задачі. Обчислення виходу продукту від теоретично можливого.

 

 

79

Солі амонію. Фізичні та хімічні властивості.

Демонстрації

3. Взаємодія амоніаку з гідроген хлоридом.

4. Термічне розкладання солей амонію

 

80

Якісна реакція на йон амонію.

Лабораторні досліди

1.Якісна реакція на амоній-іон.

 

81

Застосування амоніаку та солей амонію.

 

 

82

Самостійна робота

 

 

83

Нітроген(ІІ) оксид і нітроген(ІV) оксид. Фізичні та хімічні властивості: окисно-відновні, відношення до води та лугів.

 

 

84

Фізіологічна дія на організм. Захист довкілля від оксидів Нітрогену.

 

 

85

Нітратна  кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої нітратної кислоти.

Демонстрації

5. Взаємодія розбавленої та концентрованої нітратної кислоти з міддю.

6.Спалахування скипидару в нітратній кислоті.

 

86

Якісна реакція на нітрат-іони. Застосування нітратної кислоти.

 

 

87

Нітрати. Фізичні та хімічні властивості: розкладання при нагріванні.

 

 

88

Нітрити. Проблема вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах.

 

 

89

Застосування нітратів. Колообіг Нітрогену в природі.

 

 

90

Фосфор. Прості речовини Фосфору. Фізичні та хімічні властивості.

 

 

91

Добування та застосування фосфору.

 

 

92

Фосфор(V) оксид. Фізичні та хімічні властивості. Застосування.

 

 

93

Ортофосфатна кислота, її солі.

 

 

94

Якісна реакція на ортофосфат-іони.

Лабораторні досліди

2. Якісна реакція на ортофосфат-іон.

 

95

Колообіг Фосфору в природі.

 

 

96

Нітрогено- і фосфоровмісні мінеральні добрива.

Лабораторні досліди

3.Ознайомлення із зразками нітрогено- і фосфоровмісних добрив

 

97

Практична робота № 7. Визначення мінеральних добрив.

 

 

98

Проблема охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.

 

 

99

Практична робота № 8. Розв’язування експериментальних задач за темою "Сполуки Нітрогену та Фосфору".

 

 

100

Навчальні проекти за вибором учнів. 1. Зменшення вмісту нітратів в продуктах харчування у домашніх умовах. 2. Мінеральні добрива: позитивні і негативні наслідки застосування. 

 

 

101

Контрольна робота

 

 

Тема 5. Елементи IVА групи

 

102

Загальна характеристика елементів IVА групи. Поширеність їх у природі.

 

Знаннєвий компонент

     називає  елементи IVА групи та їхні сполуки прості речовини Карбону та Силіцію;

    наводить приклади основних природних сполук Карбону і Силіцію, силікатних матеріалів;

   формулює означення адсорбції;

    пояснює  біологічну роль Карбону та Силіцію;

суть явища адсорбції; парникового ефекту; колообіг Карбону в природі.

Діяльнісний компонент

    характеризує елементи групи за їхнім місцем у періодичній системі та електронною будовою атома, прості речовини Карбону (алмаз, графіт, карбін) і Силіцію (кристалічний і аморфний силіцій), фізичні та хімічні властивості вуглецю (взаємодія з металами, неметалами, оксидами металів, водяною парою) та силіцію (взаємодія з металами, неметалами та розчинами лугів);

карбон(ІІ) оксиду (горіння, взаємодія з оксидами металічних елементів) і карбон(IV) оксиду (взаємодія з водою, оксидами, лугами, вуглецем, магнієм), силіцій(IV)оксиду (взаємодія з магнієм, вуглецем, фторидною кислотою); особливості карбонатної кислоти (взаємодія з кислотами, розкладання при нагріванні) та силікатної (взаємодія з магнієм, вуглецем,   фторидною кислотою), способи добування карбон(ІІ) і карбон(IV) оксидів;

поширеність Карбону, Силіцію та їхніх сполук у природі; застосування сполук Карбону та Силіцію, галузі застосування силікатних матеріалів;

     складає  електронні та електронно-графічні формули атомів елементів IVА групи, рівняння  відповідних хімічних реакцій, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;      порівнює неметалічні властивості елементів IVА групи, прості речовини Карбону та Силіцію;

  добирає самостійно лабораторний посуд для добування карбон(IV) оксиду та експериментально доводить його властивості;

      виконує обчислення за термохімічними рівняннями;

      розв’язує експериментальні задачі із дослідження властивостей карбонатів і силікатів;

       визначає  наявність гідрогенкарбонат- та  силікат -іонів в розчинах;

      дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Ціннісний компонент

     оцінює практичне значення явища  адсорбції,  наслідки парникового ефекту для планети;

    робить висновки щодо біологічного значення Карбону та Силіцію; властивостей сполук Карбону та Силіцію на основі експериментальних досліджень;

    висловлює судження щодо впливу оксидів Карбону на довкілля та їхню фізіологічну дію; застосування сполук Карбону та Силіцію в техніці та різних галузях промисловості.

 

103

Біологічна роль Карбону та Силіцію.

 

 

104

Карбон. Прості речовини Карбону та їхня будова. Фізичні та хімічні властивості.

Демонстрації

2. Кристалічні ґратки алмазу та графіту. 

 

 

105

Явище адсорбції.

Демонстрації

3. Адсорбція активованим вугіллям розчинених у воді барвників (фуксин, лакмус тощо).

 

106

Карбон(ІІ) оксид   та карбон(IV) оксид. Склад і будова молекул.   Фізичні та хімічні властивості.

 

 

107

Фізіологічна дія  на живі організми та біологічна роль карбон(IV) оксиду. Способи добування. Застосування.  

 

 

108

Розрахункові задачі 1. Розрахунки за термохімічними рівняннями.

 

 

109

Парниковий ефект.

 

 

110

Карбонатна кислота.  Карбонати та гідрогенкарбонати. Хімічні властивості.

Лабораторні досліди

2. Якісна реакція на карбонат- і гідрогенкарбонат-аніони.

 

111

Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів. Поширеність карбонатів у природі.

Лабораторні досліди

1. Перетворення карбонатів у гідрогенкарбонати і навпаки.

 

112

Практична робота № 9. Добування карбон(IV) оксиду та дослідження його властивостей. Розпізнавання карбонатів.

 

 

113

Застосування. Колообіг Карбону в природі.

 

 

114

Силіцій. Прості речовини Силіцію та їхня будова. Фізичні та хімічні властивості.

 

 

115

Застосування силіцію.

 

 

116

Силіцій(ІV) оксид. Склад і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості.

 

 

117

Застосування.

 

 

118

Силікатна кислота. Фізичні властивості.

Лабораторні досліди

3. Якісне визначення у розчинах силікат-аніону.

 

119

Силікати природні і штучні. Силікатні матеріали: скло, цемент, кераміка.

Лабораторні досліди

4. Ознайомлення із зразками мінералів.

 

120

Навчальні проекти за вибором учнів. 1.Незвичні властивості звичайних елементів (Карбон, Силіцій). 2.Сучасні види скла та його застосування.

 

 

121

Систематизація та узагальнення знань з теми

 

 

Розділ ІІІ. Металічні елементи та їхні сполуки

Тема 1. Загальні відомості про металічні елементи та метали

122

Місце металічних елементів у періодичній системі. Особливості будови їхніх атомів. Поширення у природі.

Лабораторні досліди

1. Ознайомлення зі зразками металів, природними сполуками металічних елементів, сплавами.

Знаннєвий компонент

називає s-, p-, d-металічні елементи;

формулює означення корозії;

пояснює утворення металічного зв’язку; будову металів; принцип роботи гальванічного елемента; суть хімічної та електрохімічної корозії; захист металів від корозії;

наводить приклади металічних руд, сплавів.

Діяльнісний компонент

складає електронні та графічно-електронні формули атомів металічних елементів; рівняння хімічних реакцій, які описують хімічні властивості металів, та схеми електронних балансів до них;

характеризує місце металічних елементів у періодичній системі; характерні фізичні та хімічні властивості металів (взаємодія з неметалами, водою, лугами (для цинку та алюмінію), кислотами, солями у розчинах), їх поширення у природі;

прогнозує можливість перебігу реакцій за рядом активності металів;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

розв’язує задачі на основі обчислень за рівнянням реакції між металом та сіллю у розчині, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

оцінює практичне значення металів;

висловлює судження про наслідки корозії металів; біологічну роль металічних елементів;

обґрунтовує фізичні й хімічні властивості металічних елементів електронною будовою їхніх атомів.

 

123

Метали. Металічний зв’язок. Характерні фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з неметалами, водою, лугами (для цинку та алюмінію), кислотами, розчинами солей.

Демонстрації

1. Моделі кристалічних ґраток металів.

2. Взаємодія заліза з з купрум(ІІ) сульфатом і алюміній сульфатом у водних розчинах.

3. Взаємодія металів з неметалами.

5. Взаємодія цинку (алюмінію) з натрій гідроксидом у розчині.

 

124

Розрахункові задачі 1. Обчислення за рівняннями хімічних реакцій між металом та сіллю в розчині.

Лабораторні досліди

2. Взаємодія металів з   кислотами в розчинах.

3. Взаємодія металів з   солями   в розчинах.

 

125

Гальванічний елемент.

 

 

126

Корозія металів. Види корозії: хімічна й електрохімічна.

 

 

127

Способи захисту від корозії.

Демонстрації

4. Досліди, що ілюструють корозію металів та способи захисту від неї.

 

128

Поняття про сплави

 

 

129

Загальні способи добування металів із руд. Поняття про металургію: пірометалургія, гідрометалургія, електрометалургія, мікробіометалургія

 

 

130

Електроліз безоксигенових солей у розплавах і водних розчинах

 

 

131

Навчальні проекти за вибором учнів. 1. Акумулятори для мобільних телефонів. 2. Йони важких металічних елементів і здоров’я людини. 3. Біологічна роль металічних елементів. 4. Сплави у травматології. 5. Ювелірні сплави. 6. Мікробіометалургія. 7. Добування металів надвисокої чистоти

 

 

132

Систематизація та узагальнення знань з теми

 

 

Тема 2. Металічні елементи ІА – ІІІА груп

 

133

Загальна характеристика хімічних елементів ІА групи. Натрій і Калій – типові представники лужних елементів, поширення їх у природі

Демонстрації

1. Зразки природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію.

 

Знаннєвий компонент

називає металічні елементи ІА – ІІІА груп та їхні сполуки;

пояснює амфотерність алюміній гідроксиду; сутність твердості води;

наводить приклади природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію; сплавів магнію та алюмінію; калійних добрив.

Діяльнісний компонент

складає електронно-графічні формули атомів Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію; рівняння хімічних реакцій, які описують хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію, та схеми електронних балансів до них;

порівнює властивості оксидів і гідроксидів лужних, лужноземельних елементів, Магнію та Алюмінію;

характеризує поширення елементів ІА – ІІІА груп у природі; елементи Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Алюміній за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію та найважливіших сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію;

експериментально визначає йони Натрію, Калію, Магнію, Кальцію та Алюмінію у солях;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

обчислює вміст компонентів суміші металів, обираючи і обґрунтовуючи спосіб обчислення;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування металів, утворених металічними елементами ІА – ІІІА груп, і сполук цих елементів їхніми властивостями; роль калійних добрив;

висловлює судження щодо проблеми твердості води у промисловості й побуті.

 

134

Фізичні та хімічні властивості натрію і калію: взаємодія з неметалами й водою, відношення до кислот

Демонстрації

3. Взаємодія натрію і кальцію з водою

 

135

Сполуки Натрію і Калію (оксиди, гідроксиди, солі), їх застосування. Біологічна роль Натрію і Калію

 

 

136

Загальна характеристика хімічних елементів ІІА групи. Магній і Кальцій як елементи ІІА групи, поширення їх у природі

 

 

137

Фізичні та хімічні властивості магнію і кальцію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями

Демонстрації

2. Горіння магнію в кисні

 

138

Сполуки Кальцію та Магнію (оксиди,  гідроксиди, солі). Твердість води і способи її усунення

Демонстрації

6. Усунення твердості води.

 

139

Біологічна роль Магнію та Кальцію. Застосування сполук Кальцію і Магнію

 

 

140

Алюміній. Характеристика елемента. Поширення в природі

 

 

141

Фізичні та хімічні властивості алюмінію: взаємодія з неметалами, водою, кислотами та лугами, оксидами металічних елементів

Демонстрації

4. Забарвлення полум’я солями Натрію, Калію, Кальцію, Магнію

 

142

Оксид і гідроксид Алюмінію як амфотерні сполуки

Демонстрації

5. Механічна міцність оксидної плівки алюмінію

Лабораторні досліди

1. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерних властивостей.

 

143

Практична робота № 10. Хімічні властивості гідроксидів металічних елементів ІА – ІІІА груп

 

 

144

Застосування сполук Алюмінію

 

 

145

Розрахункові задачі. Розрахунки вмісту компонентів суміші металів

 

 

146

Практична робота № 11. Розв’язування експериментальних задач з теми «Металічні елементи ІА – ІІІА груп»

 

 

147

Навчальні проекти за вибором учнів. 1. Уплив жорсткої води  на здоров’я людини, побутові прилади і технічні комунікації. 2. Сучасні синтетичні мийні засоби і жорсткість води. 3. Йони Натрію і Калію як складники електролітів крові. 4. Мінеральні речовини та їхня роль в організмі. Фізіологічна роль, добова потреба, джерело мінеральних речовин. 5. Безпечність/небезпечність антиперспірантів, що містять солі Алюмінію. 6. Переваги виробів з анодованого алюмінію.

 

 

148

Контрольна робота

 

 

Тема 3. Ферум. Залізо

 

149

Ферум. Характеристика елемента. Поширення в природі. Біологічна роль

Демонстрації

1. Природні сполуки Феруму

Знаннєвий компонент

називає сполуки Феруму; основні наукові принципи, сировину та етапи виробництва чавуну та сталі;

наводить приклади природних сполук Феруму, сплавів заліза.

Діяльнісний компонент

складає електронну та графічно-електронну формули атома Феруму; рівняння хімічних реакцій, які описують хімічні властивості заліза, добування чавуну і сталі, схеми електронних балансів до них;

порівнює властивості оксидів і гідроксидів Феруму(ІІ) і (ІІІ);

характеризує Ферум за його місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості заліза та сполук Феруму(ІІ) і (ІІІ); якісні реакції на йони Феруму(ІІ) і (ІІІ); поширення Феруму в природі; виробництво чавуну та сталі;

експериментально визначає йони Феруму(II) і (III);

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування заліза та його сплавів; найважливіші наукові принципи та оптимальні умови  виробництв чавуну і сталі;

оцінює екологічну небезпеку виробництв чавуну і сталі;

висловлює судження про біологічну роль Феруму та його сполук.

 

150

Фізичні й хімічні властивості заліза: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями

Демонстрації

2. Спалювання заліза в кисні

 

151

Сполуки Феруму(II) і (III): оксиди, гідроксиди, солі

Демонстрації

3. Характерні реакції на йони Феруму(ІІ) і (ІІІ).

5. Окиснення ферум(ІІ) гідроксиду до ферум(ІІІ) гідроксиду.

 Лабораторні досліди

1. Добування ферум(ІІ) і ферум(ІІІ) гідроксидів. Взаємодія їх з кислотами.

2. Відновлювальні властивості йону Феруму(ІІ) (взаємодія ферум(ІІ) сульфату з розчином калій перманганату в кислому середовищі, віртуально).

3. Окиснювальні властивості йону Феруму(ІІІ) (взаємодія ферум(ІІІ) хлориду з калій йодидом або натрій сульфітом).

 

 

152

Гідроліз солей Феруму(ІІ) і (ІІІ)

Лабораторні досліди

4. Гідроліз солей Феруму(ІІ) і (ІІІ).

 

 

153

Якісні реакції на йони Феруму(ІІ) і (ІІІ). Застосування сполук Феруму

Лабораторні досліди

5. Виявлення йонів Феруму(ІІ) у розчині.

6. Виявлення йонів Феруму(ІІІ) у розчині

 

154

Виробництво заліза та його сплавів. Доменний процес виробництва чавуну, його хімізм

 

 

155

Сталь. Пряме відновлення заліза з руди. Промислове добування заліза – основа чорної металургії

Демонстрації

4. Зразки сплавів заліза

 

156

Екологічні проблеми, що пов’язані з металургією, шляхи їх розв’язування

 

 

157

Практична робота № 12. Розв’язування експериментальних задач за темою «Металічні елементи та їхні сполуки»

 

 

158

Навчальні проекти за вибором учнів. 1. Ферум: фізіологічна роль, добова потреба, джерела. 2. Марагенова сталь. 3. Медична сталь. 4. Безкоксова металургія. 5. Сучасний стан виробництва чавуну і сталі в Україні

 

 

159

Узагальнення знань з теми

 

 

Розділ IV. Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії

Тема 1. Основні поняття, закони та теорії хімії

 

160

Дискретність  речовини: атоми, молекули, йони, радикали.

Демонстрації

1. Просторова будова молекул (моделі або комп’ютерна графіка).

Знаннєвий компонент

формулює визначення основних законів хімії; сучасне визначення періодичного закону; закону залежності властивостей речовин від їх складу та будови; понять: еквівалент, енергія йонізації і спорідненість до електрона; принципів найменшої енергії та Паулі, правило Гунда;

наводить приклади ізотопів s-, p-, d-,
f- елементів; речовини сталого та змінного складу; ізомерів; алотропних видозмін;

пояснює суть атомістичного вчення, основних законів хімії; будову атома у світлі сучасних уявлень; теорії хімічної будови речовин; явища алотропії й ізомерії; взаємний вплив атомів у молекулі

Діяльнісний компонент

складає електронні та графічно-електронні формули атомів s-, p-, d-елементів;

характеризує класифікацію хімічних елементів і речовин; електронну будову s-, p-, d-елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; Гідроген, лантаноїди й актиноїди за їх місцем у періодичній системі; головні квантові числа;

прогнозує властивості елементів та їхніх сполук (оксидів і гідроксидів) на підставі місця елемента в періодичній системі та будови атома;

обчислює еквівалент елемента за форму-лою та еквівалент речовини за рівнянням хімічних реакцій, об’єм газуватих речовин

виводить молекулярну формулу речовини;

 

Ціннісний компонент

обґрунтовує фізичну суть періодичного закону; закономірності змін основних характеристик атомів у періодичній системі та вплив їх на властивості хімічних елементів;

оцінює значення основних законів хімії, періодичного закону та закону залежності властивостей речовин від їх складу та будови для розвитку хімічної науки;

висловлює судження про роль періодичного закону в сучасному природознавстві та значення інших законів і теорій хімії.

 

 

161

Рівні структурної організації речовини

 

 

162

Значення атомно-молекулярного вчення для розвитку   науки. Основні стехіометричні закони атомно-молекулярного вчення. Закон збереження маси речовин

 

 

163

Сталість складу речовин. Речовини сталого та змінного складу (дальтоніди та бертоліди). Межі застосовності закону сталості складу речовин. Закон еквівалентів

 

 

164

Закон об’ємних відношень. Закон Авогадро та наслідки з нього

 

 

165

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва

Демонстрації

3.Періодична система хімічних елементів, шкала електронегативностей.

 

166

Місце Гідрогену, лантаноїдів і актиноїдів у періодичній системі. Характеристика хімічного елемента за його місцем у періодичній системі та будовою атома

 

 

167

Явище алотропії. Алотропні видозміни за складом і будовою

Демонстрації

2. Зразки алотропних видозмін Карбону,  Сульфуру та Фосфору

 

168

Теорія будови органічних речовин

 

 

169

Залежність властивостей речовин від їх складу, і будови як загальнохімічний закон

 

 

170

Навчальні проекти за вибором учнів. 1.Відкриття нових хімічних елементів. 2.Чи є межа Періодичної системи хімічних елементів? 3. Залежність властивостей речовин від їх складу, і будови як вияв причинно-наслідкових зв»язків у природі

 

 

171

Узагальнення знань з теми

 

 

Тема 2. Розвиток наукових знань про хімічний зв’язок і будову речовини

 

172

Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку; основні типи хімічного зв’язку: ковалентний, йонний, металічний і водневий хімічні зв’язки, їх утворення та особливості. Залежність властивостей речовин від видів хімічних зв’язків у них. Міжмолекулярна взаємодія

Демонстрації

1. Утворення гідроген хлориду або води (взаємодія водню з хлором або киснем).

 

Знаннєвий компонент

називає типи хімічного зв’язку та криста-лічних ґраток; рівні організації речовини;

наводить приклади речовин з різними типами зв’язку та кристалічних ґраток; комплексних сполук;

формулює визначення хімічного зв’язку та його типів; комплексних сполук;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів; утворення різних типів хімічного зв’язку; суть гібридизації; полярність молекул; будову комплексних сполук;

Діяльнісний компонент

характеризує особливості ковалентного, йонного, металічного та водневого зв’язків, міжмолекулярну взаємодію; хімічні зв’язки в комплексних сполуках

прогнозує фізичні властивості речовин на підставі їх будови та будови речовин на підставі їх властивостей;

обчислює валентність і ступені окиснення елементів у формулах сполук;

дотримується правил техніки безпеки при роботі з кислотами та лугами

 

Ціннісний компонент

обґрунтовує електронну природу хімічного зв’язку; валентні можливості елемента залеж-но від числа неспарених електронів, неподілених електронних пар або вільних орбіталей; фізичні властивості сполук залежно від типів кристалічних ґраток і міжмолекулярної взаємодії;

висловлює судження про роль комплексних сполук у живих організмах;

 

 

173

Поняття про комплексні сполуки. Хімічний зв’язок у комплексних сполуках. Роль комплексних сполук у живих організмах

Демонстрації

2. Добування комплексних сполук.

 

174

Навчальні проекти за вибором учнів. Комплексні сполуки у природі й техніці

 

 

Тема 3. Хімічні реакції

 

175

Суть хімічних реакцій, їх класифікація в неорганічній та органічній хімії

 

Знаннєвий компонент

називає критерії класифікацій хімічних реакцій; типи хімічних реакцій; чинники, що впливають на швидкість реакцій і хімічну рівновагу;

наводить приклади хімічних реакцій різних типів;

формулює визначення теплового ефекту хімічних реакцій, швидкості хімічної реакції та закону діючих мас; каталізатора й інгібітора; хімічної рівноваги та константи хімічної рівноваги; визначення різних типів хімічної реакції; електроліз;

пояснює механізми хімічних реакцій; каталітичну дію; принцип Ле Шательє; суть закону діючих мас; електроліз водних розчинів солей;

 

Діяльнісний компонент

складає рівняння реакцій різних типів; електролізу водних розчинів солей;

характеризує суть швидкості реакцій, хімічної рівноваги; реакції екзо- та ендотермічні, оборотні та необоротні, каталітичні; окисно-відновні;

обчислює тепловий ефект реакції, швидкість реакції;

експериментально визначає, як змінюється швидкість реакцій від концентрації реагентів, температури і каталізатора;

дотримується правил безпеки під час виконання дослідів

 

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність швидкості реакцій від чинників, які впливають на їх перебіг; зміщення хімічної рівноваги під впливом тиску, температури, концентрації реагуючих речовин;

висловлює судження про значення хімічних реакцій у живих організмах і в хімічній промисловості; значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

 

 

176

Енергетика хімічних реакцій: поняття про внутрішню енергію речовин, енергію активації, екзо- й ендотермічні процеси, тепловий ефект реакції, ентальпію

Демонстрації

1. Приклади екзо- та ендотермічних реакцій

 

177

Розрахункові задачі. Обчислення за термохімічними рівняннями реакцій

 

 

178

Механізми хімічних реакцій: радикального заміщення (ланцюгові реакції) та електрофільного приєднання (йонні реакції)

 

 

179

Швидкість хімічної реакції Розрахункові задачі. Обчислення середньої швидкості

 

 

180

Практична робота №13. Швидкість хімічної реакції

 

 

181

Гомогенні та гетерогенні системи. Чинники, що впливають на швидкість реакції: природа реагентів, стан реагенту, концентрація реагуючих речовин, температура, каталізатор

Демонстрації

2. Досліди, що підтверджують залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин і температури.

 3. Розкладання гідроген пероксиду за участю каталізатора манган(ІV) оксиду або взаємодія алюмінію (алюмінієвий пил) з йодом (дрібнокристалічним) за участю води як каталізатора.

4. Уповільнення швидкості реакції між залізом (залізні ошурки) та хлоридною кислотою інгібітором (формалін).

 

 

 

 

182

Закон діючих мас. Розрахункові задачі. Обчислення за законом діючих мас

 

 

183

Механізм каталітичної дії. Каталізатори й інгібітори. Каталіз у живих організмах і в хімічній промисловості

 

 

184

Хімічна рівновага. Константа рівноваги. Принцип Ле Шательє. Його значення в керуванні хімічними процесами

Демонстрації

5. Зміщення рівноваги у розчині амоніаку при нагріванні або в системі нітроген(ІІ) оксид – нітроген(ІV) оксид.

 

185

Окисно-відновні реакції. Вплив рН середовища на продукти окисно-відновних перетворень на прикладі калій перманганату

Демонстрації

6. Приклади окисно-відновних реакцій розкладу солей (калій перманганату, амоній дихромату).

7. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду та купрум(ІІ) сульфату.

 

186

Практична робота №14. Окисно-відновні реакції

 

 

187

Значення хімічних реакцій у хімічній промисловості, живих організмах, довкіллі

 

 

188

Практична робота №15. Вправи на генетичний зв’язок між неорганічними та органічними сполуками

 

 

189

Практична робота №16. Якісні реакції на неорганічні речовини

 

 

190

Практична робота №17. Якісні реакції на органічні речовини

 

 

191

Контрольна робота

 

 

Тема 4. Дисперсні системи

 

192

Загальні уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем і їх характерні ознаки

 

Знаннєвий компонент

називає типи дисперсних систем; чинники розчинності речовин; способи кількісного вираження складу розчину; чинники, від яких залежить ступінь і константа дисоціації речовин; електроліти й неелектроліти;

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, електролітів сильних та слабких;

формулює визначення понять: колоїдні й істинні розчини; насичені, ненасичені та пересичені розчини; ступінь і константа дисоціації; гідроліз солей; йонний добуток води; водневий покажчик;

 

Діяльнісний компонент

складає рівняння йонного обміну взагалі та гідролізу зокрема;

характеризує колоїдні й істинні розчини, розчини електролітів, дисоціацію води; різні типи гідролізу солей; криві розчинності солей;

пояснює сутність і причини коагуляції ко-лоїдів; механізм і енергетику процесу розчи-нення речовин; електролітичної дисоціації, дисоціації води; умови утворення насичених і пересичених розчинів; ступінь і константу дисоціації;

експериментально визначає дисперсні системи за їх характерними ознаками;

колоїдні розчини за допомогою ефекту Тіндаля; електроліти та неелектроліти;
рН середовища водного розчину солей;

обчислює масову частку та концентрацію розчиненої речовини; коефіцієнт розчинності речовин;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання дослідів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність розчинності від природи розчинюваної речовини та розчинника, температури, тиску (для газів); механізму дисоціації електроліту від типу хімічного зв’язку; реакції середовища від концентрації йонів Гідрогену і гідроксилу;

оцінює значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві;

 

 

 

193

Колоїдні розчини. Поняття про колоїди, адсорбцію, десорбцію, міцелу. Розпізнавання колоїдних розчинів, ефект Тіндаля. Коагуляція колоїдів, коагулянти

Демонстрації

1. Зразки колоїдних розчинів.

2. Ознаки розчинності речовини: енергетичні ефекти (виділення та поглинання теплоти), зміна кольору та об’єму.

3. Зразок пересиченого розчину.

 

 

194

Значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві

Лабораторні досліди

1. Виготовлення колоїдного розчину каніфолі.

 

195

Істинні розчини, їх характерна ознака

Лабораторні досліди

2. Розчинення йоду у воді та спирті.

 

196

Розрахункові задачі. Обчислення коефіцієнту розчинності речовин на підставі кривих розчинності

 

 

197

Способи кількісного вираження складу розчину: масова частка та концентрація розчиненої речовини (молярна концентрація). Розрахункові задачі. Обчислення масової частки та молярної концентрації розчиненої речовини (комбіновані задачі).

 

 

198

Розчини електролітів. Механізм електро-літичної дисоціації. Ступінь і константа дисоціації. Класифікація електролітів за ступенем дисоціації: сильні та слабкі. Чинники, від яких залежать ступінь і константа дисоціації

Демонстрації

4. Взаємодія оцтової та хлоридної кислоти з цинком або магнієм.

Лабораторні досліди

3. Умови перебігу реакцій йонного обміну.

 

 

199

Дисоціація води, йонний добуток води. Водневий покажчик (рН)

 

 

200

Гідроліз солей різних типів. Гідроліз в органічній хімії. Значення гідролізу в природних процесах, життєдіяльності людини та живленні рослин

Лабораторні досліди

4. Визначення рН середовища водних розчинів солей.

 

201

Практична робота №18. Гідроліз водних розчинів солей

 

 

202

Практична робота №19.  Дослідження умов  перебігу реакцій йонного обміну

 

 

203

Узагальнення знань

 

 

Тема 5. Роль хімії у житті суспільства

 

204

Роль хімії у створенні нових матеріалів для сучасної техніки, розвитку біо- та нанотехнологій, розв’язанні проблем сталого розвитку суспільства

 

Знаннєвий компонент

називає хімічні виробництва в Україні;

пояснює суть хімічної, біо-, нанотехнологій;

Ціннісний компонент

обґрунтовує місце хімії поміж наук про природу;

оцінює значення хімії у розв’язанні  проблем сталого розвитку суспільства; у розумінні природничо-наукової картини світу;

висловлює судження про роль сучасних хімічних виробництв і матеріалів; діалектичну роль хімії (її користь і шкоду) в житті суспільства.

 

 

205

Розвиток хімічних виробництв в Україні. Роль вітчизняних науковців у розвитку  хімії

 

 

206

Хімічні сполуки і здоров’я людини. Шкідливий вплив алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на організм людини

 

 

207

Хімічні сполуки в побуті. Попередження забруднення довкілля під час їх використання

 

 

208

Місце хімії серед наук про природу

 

 

209

Значення хімії для розуміння природничонаукової картини світу

 

 

210

Узагальнення знань з теми

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 1 клас, Планування
Додано
28 серпня 2019
Переглядів
2899
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку