Календарно-тематичне планування уроків хімії на ІІ семестр 10 клас

№ з/п

Дата

Зміст навчального матеріалу

Практична частина

Очікувані результати навчання

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки (19 год.)

1

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

2

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання  етанолу.

Демонстрації

4. Окиснення етанолу до етаналю.

3

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

4

Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

Навчальні проекти

11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

5

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Розрахункові задачі

4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

6

Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристична (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.

7

Хімічні властивості етаналю, його одержання.

Демонстрації

5. Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).

6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).

8

Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості.

9

Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації. Одержання етанової кислоти.

Лабораторні досліди

1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.

10

Самостійна робота «Спирти. Альдегіди. Карбонові кислоти»

ТЕМАТИЧНА (« Оксигеновмісні органічні сполуки», І частина)

11

Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.

Демонстрації

7. Ознайомлення зі зразками естерів.

12

Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.

Демонстрації

8. Відношення жирів до води та органічних розчинників.

9.Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).

13

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі.

Навчальні проекти

13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.

14

Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози. Способи одержання глюкози.

Демонстрації

10. Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності реагентів – віртуально).

 Лабораторні досліди

2. Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.

15

Сахароза, крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз

16

Практична робота 1. Розв’язування експериментальних задач.

Практичні роботи

1. Розв’язування експериментальних задач.

17

Виконання тренувальних вправ та розв’язання розрахункових задач.

18

Захист навчальних проектів.

Навчальні проекти

15. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.

16. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.

17. Етери та естери в косметиці.

18. Біодизельне пальне.

19

Контрольна робота з теми                        «Оксигеновмісні органічні сполуки»

ТЕМАТИЧНА («Оксигеновмісні органічні сполуки»)

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Одержання етанолу, етаналю.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.

Підприємливість і фінансова грамотність .

Одержання етанолу, етаналю.

Реакція естерифікації.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки (7 год.)

20

Насичені  й ароматичні аміни: склад і будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи. 

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає

загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот;

пояснює

структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот;

зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид;

наводить приклади

амінів, амінокислот, білків.

Діяльнісний компонент

розрізняє

насичені й ароматичні аміни;

складає

молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами;

рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);

класифікує

нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами;

прогнозує

хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;

характеризує

хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;

висловлює судження

про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;

обґрунтовує

застосування речовин їхніми властивостями;

оцінює

 біологічне значення амінокислот і білків;

розв’язує проблему

власного раціонального харчування на основі знань про білки;

робить висновки

про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.

21

Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метан аміну, аніліну. Одержання аніліну

Демонстрації

11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).

12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально).

22

Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціональні) групи, систематична номенклатура.  Пептидна група.

23

Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.

24

Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).

Лабораторні досліди

3. Біуретова реакція.

4. Ксантопротеїнова реакція.

25

Розв'язування розрахункових задач

26

Самостійна робота

ТЕМАТИЧНА («Нітрогеновмісні органічні сполуки»)

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання аніліну.

Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі (5 год.)

27

Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

суть поняття полімер;

реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів;

наводить приклади

синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі;

рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.

Діяльнісний компонент

розрізняє

 реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;

описує

властивості полімерних матеріалів;

порівнює

природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;

установлює

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

дотримується

правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.

Ціннісний компонент

обґрунтовує

значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.

28

Пластмаси. Каучуки, гума

Демонстрації

13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон

29

Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування.

Навчальні проекти

24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості

30

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання. Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Навчальні проекти

 25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.

26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

31

Захист навчальних проектів.

Самостійна робота

Навчальні проекти

27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.

28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.

29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Громадянська відповідальність.

Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.

Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.

Підприємливість і фінансова грамотність

Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.

Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин (4 год.)

32

Зв’язки між класами органічних речовин.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює

причини багатоманітності органічних речовин;

наводить приклади

гомологів та ізомерів;

сполук із простими і кратними зв’язками;

сполук з різними характеристичними (функціональними) групами;

природних та синтетичних біологічно активних речовин.

Діяльнісний компонент

розрізняє

органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;

складає

рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;

досліджує

наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;

установлює

зв’язки між класами органічних сполук;

використовує

знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;

дотримується правил

безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

усвідомлює

необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;

оцінює

 значення біологічно активних речовин для організму людини;

популяризує

хімічні знання;

усвідомлює

право на власний вибір і прийняття рішення;

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

висловлює судження

про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей;

обґрунтовує

значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;

робить висновки

про важливість знань про органічні сполуки.

33

Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).

34

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної проблем.

Навчальні проекти

30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.

35

Роль органічної хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми, створенні нових матеріалів.

Навчальні проекти

31. Доцільність та швидливість біологічно активних добавок

ТЕМАТИЧНА  («Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі»,                               «Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин»)

Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Біологічно активні речовини.

Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.