Календарно-тематичне планування уроків української мови в 6 класі

РМ

ТО

Рік

122

8

2

2

1

1

1

1

1

9

23

13

І сем.

64

4

1

1

0

1

1

0

0

4

13

6

ІІ сем.

58

4

1

1

1

0

0

1

1

5

10

7

№ з/п

Тема, зміст навчального матеріалу

Програмові вимоги

І семестр

Вступ

Усний переказ

Діалог

1

Вступ. Краса й багатство української мови.

Коментування висловів відомих людей про красу та багатство української мови.

2

РМ¹

РМ 1. Види мовленнєвої діяльності (повторення й поглиблення вивченого). Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники: адресат мовлення (той, хто говорить або пише), адресант мовлення (той, до кого спрямоване мовлення), тема та основна думка висловлення, мета й місце спілкування (практично).

3

РМ²

РМ 2. Складання й розігрування діалогу етикетного характеру відповідно до запропонованої ситуації спілкування етикетного характеру; діалогу відповідно до ситуації спілкування, пов’язаної з обміном думками, життєвим досвідом учнів щодо безпеки спілкування телефоном та в мережі Інтернет; діалогів (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам.

4

 РМ³

РМ 3. Повторення вивченого про типи мовлення.

Читання текстів (уривків), що належать до різних типів мовлення.

Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого

5

Словосполучення і речення. Головні члени речення.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;

наводить приклади словосполу-чень і речень; простих речень, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова; складних речень;

пояснює роль звертань, вставних слів  (словосполучень) та однорід- них членів речення в мовленні;

пояснює вживання розділових знаків у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами.

Діяльнісна складова

розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;

визначає головне й залежне слова у словосполученні; визначає головні  та другорядні члени речення;

знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;

називає частини мови, якими вони виражені;

будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою.

розставляє правильно розділові знаки в простих ускладнених реченнях,  складних реченнях (у межах вивченого);

знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила.

Ціннісна складова

сприймає спілкування як цінність;

поважає права й думки співрозмовників;

цінує духовно наснажене, емоційно багате спілкування між людьми (НЛ-3), що виявляється у  висловленні уваги й поваги засобами листування;

усвідомлює  необхідність гармонійного співіснування людини й природи, збереження й захисту довкілля (НЛ-1).

6

Просте речення. Основні пунктограми. Однорідні члени речення в простому реченні.

Поширення простих речень однорідними членами.

7

Звертання, вставні слова в простому реченні.

Складання тексту листівки (електронного листа), що містить привітання   Днем учителя (днем народження, сімейним святом) з використанням звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення.

8

Складне речення. Пряма мова. Діалог.

9

Основні орфограми.

10

 РМ⁴

РМ 4. Повторення відомостей про стилі мовлення. Поняття про офіційно-діловий стиль.

Читання та обговорення текстів, що належать до різних стилів.

11

РМ⁵

РМ 5. Ділові папери. Оголошення для розміщення на шкільному веб-сайті (на шкільній дошці оголошень) про очікувану подію (екскурсію учнів до музею, відвідання театру, організацію поїздки до Канівського музею Тараса Шевченка на території Шевченківського національного заповідника тощо).

12

КР¹

КР № 1. «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого». Тестування, виконання завдань.

Тематична ТО¹ (12 ф)

Лексикологія

13

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів.

Добирання українських відповідників до вжитих у реченнях (текстах) іншомовних слів.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та розуміє значення основних термінів розділу;

пояснює лексичне значення слова;

пояснює поділ слів на власне українські й запозичені;

розуміє й пояснює причини вилучення з активного вжитку певних слів (історизмів, архаїзмів) та появи того чи іншого неологізму;

пояснює відмінність між словами загальновживаними та стилістично забарвленими, доцільно їх використовує;

обґрунтовує вживання в наукових і художніх текстах застарілих  і діалектних слів;

пояснює відмінність між термінами та професійними словами;

знає правила написання іншомовних слів.

Діяльнісна складова

розрізняє слова за походженням (власне українські та запозичені);

користується словниками: тлумачним та  іншомовних слів;

записує правильно іншомовні слова;

замінює за можливості іншомовне слово українським відповідником;

розрізняє активну й пасивну лексику;

розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;

розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;

доречно вживає вивчені пласти лексики у власному мовленні; визначає їхню роль у текстах різних стилів;

редагує речення й тексти, у яких допущено лексичні помилки.

Ціннісна складова

сприймає вживання просторічних слів (росіянізмів, вульгаризмів, перекручених слів) за вияв низького рівня мовленнєвої культури;

критично ставиться до надмірного вживання іншомовних слів у мовленні, надає перевагу українським словам;

шанує родину, співвідносить себе з нею, цікавиться життям і професійною діяльністю батьків; замислюється про майбутнє, прагне успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі (НЛ-4).

14

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і.

15

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): правопис знака м’якшення й апострофа.

16

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження.

17

Лексична помилка (тавтологія, калькування, вживання слів у невластивих значеннях тощо) та умовне позначення її (практично).

Редагування речень і текстів, у яких допущено лексичні помилки.

18

Активна й пасивна лексика української мови. Застарілі слова (архаїзми й історизми).

Зошит

19

Активна й пасивна лексика української мови. Неологізми.

Колективне укладання словничка популярних у шкільному житті неологізмів.

Тематична ТО² (7 ф)

20

Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова. Діалектні слова. Просторічні слова.

21

Професійні слова й терміни.

Створення висловлення-роздуму «Професія моїх батьків» («Ким я мрію стати») з використанням професійних слів, неологізмів.

22

Пароніми (практично).

23

Тренувальні вправи.

24

КР²

КР № 2. «Лексикологія». Тестування, виконання завдань.

25 РМ⁶

РМ 6.  Повторення вивченого про текст, його основні ознаки, особливості будови тексту, використання мовних засобів зв’язку між його частинами. Основні джерела матеріалу для твору (практично).

26 РМ⁷

РМ 7. Складний план прослуханого або прочитаного тексту; простий план власного висловлення. Будова елементарного роздуму.

Тематична ТО³ (7 ф)

Фразеологія

27

А^Н

Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Аудіювання текстів художнього та розмовного стилів, які містять фразеологізми, тлумачення значення стійких словосполучень.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає фразеологія;

наводить приклади фразеологізмів;

розуміє та пояснює значення фразеологізмів.

Діяльнісна складова

визначає фразеологізми в реченнях і текстах;

використовує доречно фразеологізми в мовленні;

добирає фразеологічні синоніми та антоніми;

користується фразеологічним словником та фразеологічними довідниками;

визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;

редагує речення й тексти, у яких фразеологізми вжито неправильно.

Ціннісна складова

усвідомлює роль фразеологізмів

у мовленні;

робить висновки про виявлену

у фразеологізмах спостережливість і мудрість народу;

оцінює здібності, вміння, риси вдачі людей, уміє схарактеризувати їх відповідними фразеологізмами.

28

Джерела українських фразеологізмів.

29

Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Пояснення значення прислів’їв, приказок, крилатих висловів.

30 РМ⁸

РМ 8. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму.

31  РМ⁹

РМ 9. Письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому я пишаюся своїм товаришем», «Який вчинок можна вважати героїчним», «У яких вчинках виявляється людська шляхетність») з використанням фразеологізмів.

Зошит

32 РМ¹⁰

РМ 10.  Аналіз письмового твору.

33

Фразеологізми в ролі членів речення.

34

Тренувальні вправи.

Колективне укладання словничка фразеологізмів на позначення певних якостей (наприклад: золоті уста — красномовність; гострий на язик — дотепність) або рис характеру особистості (лицар без страху і догани, держить хвіст бубликом, підшитий лисом і т. ін.).

35

КР³

КР № 3. «Фразеологія»: тестування, виконання завдань.

Тематична ТО⁴ (9 ф)

Словотвір. Орфографія

36

Змінювання і творення слів. Твірне слово.

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає основні способи словотвору;

пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;

правильно записує й вимовляє складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами.

Діяльнісна складова

визначає способи творення слів;

самостійно утворює нові слова вивченими способами;

дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;

створює словотвірний ланцюжок,

здійснює словотвірний розбір слова;

утворює й використовує складноскорочені слова у власному мовленні, правильно узгоджуючи їх із прикметниками й дієсловами;

знаходить, пояснює й   виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;

користується орфографічним словником.

Ціннісна складова

оцінює позитивно вчинки й поведінку людей, які захищають свою країну, морально й матеріально підтримують інших, допомагають їм у біді (НЛ-2).

37

Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний (відкидання від твірного слова префіксів, суфіксів і закінчення), складання основ (або слів), абревіатури, перехід слів з однієї частини мови в іншу.

38

Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова.

39

Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ський, -цький; із буквосполученням -чн- (-шн-).

40

Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, 

-цьк-, -зьк- та іменників із суфіксам -ств(о), -зтв(о), -цтв(о).

41

Складні слова. Сполучні о, е в складних словах.

Створення допису до шкільного веб-сайта про українських меценатів з використанням складних слів (наприклад: добродій, милосердя, життєпис, благодійність).

42

Правопис складних слів разом і через дефіс.

43

Написання слів з пів-.

44

Творення та правопис складноскорочених слів.

45

Тренувальні вправи.

46 КР⁴

КР № 4. «Словотвір. орфографія». Тестування, виконання завдань.

Зошит

Тематична ТО⁵ (11 ф)

Морфологія. Орфографія

47

Повторення вивченого про самостійні частини мови в попередніх класах. Загальна характеристика частин мови. Граматична помилка, умовне позначення її (практично).

Колективне складання (заповнення) таблиці «Частини мови».

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає, що вивчає морфологія;

називає самостійні частини мови, наводить приклади їх.

Діяльнісна складова

визначає самостійні частини мови в реченнях, з’ясовує їх граматичні ознаки (у межах вивченого);

розрізняє самостійні та службові частини мови;

використовує самостійні частини мови в усних і письмових висловленнях;

помічає та виправляє граматичні помилки в реченнях.

Ціннісна складова

критично оцінює рівень власних знань,

виявляє прагнення поліпшувати власне мовлення, правильно використовуючи самостійні частини мови.

48 РМ¹¹

ЧМ^Н

РМ 11. Будова опису приміщення.

Читання мовчки художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення. Обговорення ролі опису приміщення в художніх і наукових текстах. Колективне складання  плану прочитаного тексту.

49 РМ¹²

КП¹

РМ 12.  Контрольний письмовий вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис приміщення.

50 РМ¹³

РМ 13. Аналіз переказу. Визначення ролі іменників в описі приміщення.

Іменник

51

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Учень (учениця):

Знаннєв складова

знає морфологічні ознаки іменника; 

розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;

знає й пояснює написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників.

Діяльнісна складова

знаходить іменники в реченні;

визначає належність іменника до певного роду, відмінкову  форму та число іменників;

класифікує іменники за родами, відмінами, групами;

порівнює відмінкові закінчення іменників різних відмін і груп;

визначає синтаксичну роль іменників у реченні,

доречно використовує в мовленні іменники всіх числових та відмінкових форм;

виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;

визначає в іменниках вивчені орфограми;

помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;

користується орфографічним словником.

Ціннісна складова

усвідомлює роль іменників

у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення;

критично оцінює прочитану або прослухану текстову інформацію, звертаючи увагу на роль і значення іменників у мовленні; 

відчуває себе частиною свого роду, пишається цим;

додержує етикетних норм і правил спілкування при побудові діалогічних та монологічних текстів;

критично ставиться до власної мовленнєвої діяльності, виявляє готовність до вдосконалення її.

52

Іменники загальні й власні (повторення й поглиблення).

Велика буква та лапки у власних назвах.

53

Іменники конкретні та абстрактні (повторення й поглиблення).

54

Збірні іменники.

55 КД¹

Контрольний диктант № 1.

Підсумковий контрольний диктант за І семестр

Тематична ТО⁶ (9 ф)

56

Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду.

Складання та розігрування жартівливого діалогу «З ким варто й не варто дружити» з використанням іменників спільного роду (наприклад: задавака, базіка, вереда, білоручка) та іменниками, що можуть означати осіб чоловічого або середнього роду (ледащо, забудько, базікало).

57

Незмінювані іменники. Рід незмінюваних іменників.

Складання листа до близької людини про враження від екскурсії до зоопарку з використанням незмінюваних іменників (наприклад: гризлі, поні, ему, какаду та ін).

58

Число іменників (повторення). Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

59

Відмінки іменників.

60

Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни й групи.

61

Відмінювання іменників І відміни.

62

Відмінювання іменників ІІ відміни.

63

Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни.

64

Відмінювання іменників ІІІ – IV відмін.

Зошит

І семестр

Скоригована

№

 з/п

Тема, зміст навчального матеріалу

Програмові вимоги

ІІ семестр

Усний твір

Читання вголос

59

Кличний відмінок. Особливості написання іменників у кличному відмінку.

60

Відмінювання іменників, що мають форму лише множини.

Тематична ТО⁷ (11 ф)

61

Правопис складних іменників (повторення й поглиблення).

62

Не з іменниками.

63

Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн(я), -ення(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).

64

Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові.

Складання власного родоводу з додержанням правил написання чоловічих та жіночих імен по батькові.

65

Тренувальні вправи.

66

КР⁵

КР № 5. «Іменник»: тестування, виконання завдань.

67

РМ¹⁴

РМ Усний твір-опис приміщення на основі особистих вражень або за картиною в художньому стилі.

Зошит (січень)

Тематична ТО⁸ (7 ф)

Прикметник

68

Прикметник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Знаннєва складова

знає морфологічні ознаки прикметника,  його синтаксичну роль; 

розуміє роль прикметників у досягненні точності й виразності мовлення;

пояснює написання прикметників відповідними правилами;

знає та пояснює особливості будови опису природи.

Діяльнісна складова

знаходить прикметники в реченні;

визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль прикметника в реченні;

відмінює прикметники твердої й м’якої груп;

утворює правильно форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;

утворює якісні, відносні й присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору, складає з ними речення;

правильно записує  прикметники з вивченими орфограмами;

помічає та виправляє помилки

у вживанні прикметників;

доречно вживає прикметники

у власному мовленні, зокрема в описах природи; 

переказує (усно й письмово) тексти з елементами опису природи, доцільно використовуючи прикметники;

визначає в реченнях прикметників, що перейшли в іменники, використовує такі слова у мовленні;

складає діалоги відповідно до запропонованої ситуації, пов’язаної з особистими враженнями, використовуючи виражальні можливості прикметника;

виявляє здатність розуміти твори мистецтва; інтерпретує ідеї, досвід та почуття, виражені митцями в творах різних жанрів, зокрема в пейзажному живописі.

Ціннісна складова

усвідомлює роль навколишнього середовища для життя й здоров’я людини, виявляє здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя (НЛ-1);

цінує гармонійну єдність людини з природою, усвідомлює необхідність дбайливого ставлення, збереження й відновлення природного середовища (НЛ-1);  

одержує естетичну насолоду від  пізнання культури, зокрема творів пейзажного живопису;

висловлює власні думки й оцінки, спричинені творами  мистецтва.

69

Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.

70

Групи прикметників за значенням. Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

71

Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх.

72

Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх.

73

Відмінювання прикметників. Прикметники твердої і м’якої груп.

74

РМ¹⁵

РМ Особливості будови опису природи. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису).

75

РМ¹⁶

РМ Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи.

76

РМ¹⁷КП²

РМ Контрольний докладний письмовий переказ тексту, що містить опис природи.

77

РМ¹⁸

РМ Аналіз письмового переказу.

Тематична ТО⁹ (10 ф)

78

Творення прикметників (практично).

79

Перехід прикметників в іменники.

Складання й розігрування діалогів на тему шкільного життя з використанням прикметників, що перейшли в іменники (наприклад: черговий, учительська, майбутнє, учений, військовий,  знайомий, похідна, земноводні).

Зошит (лютий)

80

Написання прикметників із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-.

Сприймання й відтворення зразків усної народної творчості для дітей (лічилок, забавлянок, колискових тощо) з прикметниками, що мають суфікси пестливості.

81

Букви е, о, и в прикметникових суфіксах -ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-,-ін-, 

-ичн-.

82

Написання не з прикметниками.

83

Написання -н- і -нн- у прикметниках.

Створення мікротексту з висловленням захоплення, схвалення вчинку знайомої людини (знаменної події), з використанням прикметників типу несказанний, незрівнянний, неоціненний.

84

Написання складних прикметників разом і через дефіс.

85

Написання прізвищ прикметникової форми.

86

ЧМ^Н

Тренувальні вправи.

Читання мовчки прозових і поетичних текстів, що містять описи природи, визначення в них прикметників, з’ясування їхньої ролі в описах.

87

КР⁶

КР № 6. «Прикметник»: тестування, виконання завдань.

88

РМ¹⁹

КТ¹

РМ Контрольний письмовий твір-опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень або за картиною на матеріалі відомих полотен українських пейзажистів А. Куїнджі, С. Васильківського, І. Айвазовського та ін.

89

РМ²⁰

РМ Аналіз письмового твору.

Зошит (березень)

Тематична ТО¹⁰ (12 ф)

Числівник

90

Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Читання вголос розкладу шкільних дзвінків, орієнтовного розпорядку дня школяра (розкладу руху транспорту тощо) з використанням числівників, обговорення їхньої ролі та значення в мовленні.

Знаннєва складова

знає й розуміє загальне значення числівника; функції та роль його в мовленні;

пояснює вживання числівників на позначення дат і часу.

Діяльнісна складова

визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль числівників у реченні;

знаходить числівники в реченнях і тексті, розрізняє числівники й прислівники.

утворює й використовує  правильно відмінникові форми числівників;

поєднує правильно числівники з іменниками;

пояснює відмінювання та правопис числівників правилами;

помічає й виправляє помилки в написанні числівників;

складає речення, висловлення з використанням прислів’їв, крилатих висловів, до складу яких входять числівники;

створює діалоги з використанням  дат і точного позначення часу;

планує свій час із використанням числівників;

складає усні й письмові висловлення різних стилів на певну тему, свідомо використовуючи виражальні можливості числівників.

Ціннісна складова

усвідомлює роль числівників у досягненні точності й виразності мовлення;

робить висновки про необхідність застосування математичних знань у реальному житті, уміння працювати із числовою інформацією, доцільно й правильно вживаючи числівники;

цікавиться фінансовими витратами родини, бере посильну участь у визначенні потреб і з’ясуванні витрат (НЛ-4);

прагне вчитися ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат (НЛ-4).

91

Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) та порядкові.

92

Числівники прості, складні й складені. Роздільне написання складених числівників. Написання разом порядкових числівників з -тисячний.

93

Відмінювання числівників.

94

Відмінювання числівників.

95

Відмінювання числівників. Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках.

96

Узгодження числівників з іменниками.

Складання списку потрібних для родини на тиждень продуктів із зазначенням кількості та цін з додержанням правил узгодження числівників з іменниками.

97

Правильне вживання числівників на позначення дат і часу.

Створення інформаційного допису типу оголошення про певну подію з використанням числівників на позначення дат і часу для розміщення в соцмережі.

98

Тренувальні вправи.

Складання роздуму про доцільне використання вільного часу з використанням числівників (орієнтовні теми: «Вільний час − можливість для розвитку здібностей», «Гайнування часу − найбільше марнотратство»).

99

КР⁷

КР № 7. «Числівник»: тестування, виконання завдань.

 Тематична ТО¹¹ (10 ф)

Займенник

100

Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Знаннєва складова

знає й розуміє значення займенника; функції й роль його в мовленні;

знає морфологічні ознаки займенників, синтаксичну роль їх.

Діяльнісна складова

знаходить займенники в тексті; відрізняє займенники від інших частин мови;

визначає морфологічні ознаки й синтаксичну роль займенників у реченні;

правильно визначає розряд займенників його, її, їх;

утворює неозначені й заперечні займенники;

відмінює правильно займенники різних розрядів;

пояснює правопис займенників правилами;

помічає й виправляє помилки

в написанні та вживанні займенників;

використовує займенники для зв’язку речень у тексті;

правильно поєднує займенники з прийменниками;

створює монологічні й діалогічні роздуми про вчинки людей з використанням виражальних можливостей займенника для  розкриття задуму висловлення;

аналізує причини відмінностей у поглядах різних людей.

Ціннісна складова

усвідомлює значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль займенника;

усвідомлює цінність людини, поважає людську гідність;

виявляє повагу до осіб, які гідно реалізовують громадянські права та обов’язки (НЛ-2);

виявляє почуття громадянської гідності;

поважає закони, правові норми, шанує державні символи і цінності (НЛ-2);

усвідомлює необхідність конструктивної участі у громадському житті (НЛ-2);

порівнює свої погляди з поглядами й оцінками інших осіб;

виявляє здатність логічно обґрунтовувати власну позицію, аргументувати думки й оцінки;

прагне дотримуватися здорового способу життя (НЛ-3).

101

Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення).

102

Відмінювання займенників усіх розрядів.

103

Приставний н у формах особових і вказівних займенників.

Зошит (квітень)

104

Правопис заперечних займенників.

Складання письмових мікровисловлень (реплік), які містять відмову від пропозиції, що загрожує життю або здоров’ю людини, з використанням заперечних займенників.

105

Написання разом і через дефіс неозначених займенників.

106

Написання займенників із прийменниками окремо.

107

Тренувальні вправи.

Складання листівки на паперових або електронних носіях із запрошенням на урочисту подію (день відкриття школи, ювілей першої вчительки) з використанням займенників, що належать до різних розрядів.

108 КР⁸

КР № 8. «Займенник»: тестування, виконання завдань.

109

КД²

Контрольний диктант № 2.

Тематична ТО¹² (10 ф)

110

РМ²¹

РМ Письмовий твір розповідного характеру з елементами роздуму в художньому стилі (орієнтовні теми: «Що я роблю для здійснення своєї мрії», «У чому полягає гідність людини», «Що важливіше – наполегливість чи скромність») з використанням займенників, що належать до різних розрядів.

111

РМ²²

РМ Аналіз письмового твору.

112

РМ²³

РМ Есе світоглядного змісту (орієнтовні теми: «Кого можна назвати патріотом рідної землі», «У чому полягає життєвий успіх»).

Повторення в кінці року

113

Лексикологія. Фразеологія.

Тлумачення лексичного значення вжитих у реченнях (текстах) слів і фразеологізмів.

Знаннєва складова

знає основні орфограми у вивчених частинах мови;

знаходить у тексті й характеризує за граматичними ознаками вивчені частини мови;

правильно використовує їх у власному мовленні;

Діяльнісна складова

знаходить лексичні й граматичні помилки в тексті, виправляє їх;

складає усні й письмові висловлення, доречно використовуючи вивчені мовні засоби, обґрунтовує вибір їх.

Ціннісна складова

критично ставиться до власного мовлення, виявляє готовність до його вдосконалення.

114

Словотвір і орфографія.

Редагування речень (текстів), у яких допущено лексичні та граматичні помилки.

115

Морфологія й орфографія.

Написання речень і текстів з поясненням написання слів та вживання розділових знаків.

116

Підсумковий урок.

Зошит (травень)

Тематична ТО¹³(8 ф)

ІІ семестр

Скоригована

Річна