Календарно-тематичне планування "Всесвітня історія", 11 клас

Про матеріал

Календарно-тематичне планування "Всесвітня історія" 11 клас. Укладено відповідно до оновленої навчальної програми «Історія України. Всесвітня історія» 6-11 класи для закладів загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698

Перегляд файлу

 

 

Назва загальноосвітнього навчального закладу

 

 

 

 

 

                                                             ПОГОДЖУЮ                                                                

                                                                                      Заступник директора з НВР                                                

                                                                                       ____________ /

                                                                                         __________________ 2023 р.

                                                                                        ____________ /

                                                                                        _________________  2024 р. 

 

 

 

 

  Календарно-тематичне планування

«Всесвітня історія»

                                                                                  у  11-му  класі

на 2023/2024 навчальний рік

 

 

 

Прізвище, ім’я, по батькові учителя / учительки

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладено відповідно до оновленої навчальної програми «Історія України. Всесвітня історія» 6-11 класи для закладів загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698

 

 

11 клас

 Всесвітня історія (35 годин, 1 година на тиждень)

 

ДАТА

ТЕМА УРОКУ

 

Примітки

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

Знати:

– час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу Німеччини; утворення НАТО і ОВД.

Розуміти:

– поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;

– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;

– вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»;

– значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»; – використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

– встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни»

1

 

Повторення

 

 

2

 

Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин: здобутки та невдачі

 

3

 

Початок «холодної війни»

 

 

4

 

Радянська окупація країн Центрально-Східної Європи

 

 

5

 

Оформлення біполярного світу

 

 

6

 

Корейська війна 1950-1953 рр.та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних

криз

Практичне заняття.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності

 

7

 

Узагальнення знань (розділу 1)

 

 

 

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Знати:

– час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору.

Розуміти:

– поняття: «брекзит», «економічне диво», «маккартизм», «науково-технічна революція», «неоконсерватизм», «неолібералізм», «рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»;

 – основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок української діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому; – визначити особливості «економічного дива» у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН) та Італії;

– визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена, Джона Кеннеді, Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга, П’єра Трюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля

8

 

Процеси демократизації в повоєнному світі

 

 

9

 

Рух за права людини та громадянські права

 

 

10

 

Соціально-економічні зміни у світі

 

 

11

 

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства

 

 

12

 

Інтеграційні процеси

 

 

13

 

Практичне заняття.

Орієнтовні теми для практичних занять.

– Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині

ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

– Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Українська діаспора в Америці та в Європі.

Орієнтовна тема для написання есе.

– Яким має бути сучасний політичний лідер? Європейська інтеграція: здобутки і труднощі

 

14

 

Узагальнення знань (розділу 2)

 

15

 

Моніторинг навчальних досягнень

 

 

 

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ

ПРОЦЕСИ

Знати:

– час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР/СССР, «оксамитових революцій», розпаду СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини.

Розуміти:

– поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм», «соціалізм із людським обличчям», «шокова терапія»;

– вплив на розвиток регіону ЦентральноСхідної Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.

Уміти:

– визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах ЦентральноСхідної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у війні в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловлювати аргументовані судження про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека

16

 

Центрально- та східноєвропейські країни після Другої світової війни

 

 

17

 

Комуністичні режими в 50-60-х роках ХХ ст.

 

 

18

 

Кризові явища в країнах Центрально-Східної Європи в 70-80-х р.р. ХХ ст. «Перебудова» у СРСР

 

19

 

Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Міжнародні відносини початку ХХІ ст. Політична, економічна та ідеологічна експансія російської федерації

 

20

 

Практичне заняття.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

«Празька весна» 1968 року.

– Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Центрально-Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавела, Леха Валенси та інших).

– Роль пропаганди в тоталітарному суспільстві (на прикладі гітлерівської Німеччини, сталінського СРСР/СССР, путінської Росії та ін.)

 

 

 

 

 

Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Знати:

– час японського економічного дива, реалізації курсу «трьох червоних знамен» і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку «Арабської весни», формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі.

Розуміти:

– поняття: «апартеїд», «Арабська весна», «деколонізація», «ісламська революція», «ісламський фундаменталізм», «рік Африки», «рух Неприєднання»;

– причини й особливості «культурної революції» в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; «японського економічного дива», «чотирьох модернізацій» Ден Сяопіна, «близькосхідної проблеми», «Арабської весни», воєн у Сирії;

– вплив воєн у Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню військово-політичних союзів та економічних регіонів у цих частинах світу;

– визначити можливі способи врегулювання «близькосхідної проблеми»; подолання наслідків апартеїду; особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти «японське економічне диво» з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловлювати аргументовані судження щодо громадсько-політичної діяльності Голди Меїр, Ден Сяопіна, Індіри Ганді, Мао Цзедуна, Нельсона Мандели, Фіделя Кастро, Хірохіто

21

 

Японія

 

 

22

 

Китай

 

 

23

 

Індія

 

 

24

 

Країни Близького та Середнього Сходу в другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст.

Практичне заняття.

Орієнтовна тема для практичного заняття.

– Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

 

25

 

Країни Африки в другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст.

 

 

26

 

Латинська Америка

 

 

27

 

Узагальнення знань (розділу 3, 4)

 

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Знати:

– час «холодної війни», Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції.

Розуміти:

– поняття: «багатополярний світ», «Балканська криза», «Берлінська криза», «гібридна війна», «Карибська криза», «концепція “русского міра”», «міжнародний тероризм», «нове політичне мислення», «рашизм», «розрядка»;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки «холодної війни», міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції; імперської зовнішньої політики Російської Федерації та політики «умиротворення» агресора.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події «холодної війни»: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї, В’єтнамі, в Афганістані, «Балканську кризу», війну в Україні, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– схарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах «холодної війни»;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив «нового політичного мислення» та розпаду СРСР/СССР на міжнародні відносини кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.;

– визначати характер російсько-української війни.

28

 

Міжнародні відносини періоду «холодної війни»

 

 

29

 

Міжнародні відносини на межі ХХ ― ХХІ ст.  Міжнародний тероризм

 

 

30

 

Російсько-українська війна. Міжнародна «антипутінська коаліція»

Практичне заняття. Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій

 

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА
Знати:

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Розуміти:

– поняття: «абстракціонізм», «високі технології», «неореалізм», «поп-арт», «постмодернізм», «соціалістичний реалізм», «функціоналізм»;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР;

– пояснювати взаємовпливи культури, спорту й політики

31

 

Основні напрямки науково-технічної революції в другій половині ХХ ст.

 

32

 

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства

 

33

 

Основні тенденції розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту

Практичне заняття.

Орієнтовні теми практичних занять.

– Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.

Орієнтовні теми навчальних проєктів.

– Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник.

– Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

–– Масова культура та ідеологія

 

34

 

Узагальнення знань (розділу 5, 6)

 

 

35

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

 

 

 

docx
Додано
30 серпня 2023
Переглядів
1569
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку