Календарно-тематичне планування "Всесвітня історія", 11 клас

№

ДАТА

ТЕМА УРОКУ

Примітки

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

Знати:

– час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу Німеччини; утворення НАТО і ОВД.

Розуміти:

– поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;

– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;

– вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»;

– значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»; – використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

– встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни»

1

Повторення

2

Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин: здобутки та невдачі

3

Початок «холодної війни»

4

Радянська окупація країн Центрально-Східної Європи

5

Оформлення біполярного світу

6

Корейська війна 1950-1953 рр.та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних

криз

Практичне заняття.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності

7

Узагальнення знань (розділу 1)

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Знати:

– час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору.

Розуміти:

– поняття: «брекзит», «економічне диво», «маккартизм», «науково-технічна революція», «неоконсерватизм», «неолібералізм», «рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»;

 – основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок української діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому; – визначити особливості «економічного дива» у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН) та Італії;

– визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена, Джона Кеннеді, Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга, П’єра Трюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля

8

Процеси демократизації в повоєнному світі

9

Рух за права людини та громадянські права

10

Соціально-економічні зміни у світі

11

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства

12

Інтеграційні процеси

13

Практичне заняття.

Орієнтовні теми для практичних занять.

– Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині

ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

– Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Орієнтовна тема для навчального проєкту.

– Українська діаспора в Америці та в Європі.

Орієнтовна тема для написання есе.

– Яким має бути сучасний політичний лідер? Європейська інтеграція: здобутки і труднощі

14

Узагальнення знань (розділу 2)

15

Моніторинг навчальних досягнень

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ

ПРОЦЕСИ

Знати:

– час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР/СССР, «оксамитових революцій», розпаду СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини.

Розуміти:

– поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм», «соціалізм із людським обличчям», «шокова терапія»;

– вплив на розвиток регіону ЦентральноСхідної Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.

Уміти:

– визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах ЦентральноСхідної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у війні в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловлювати аргументовані судження про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека

16

Центрально- та східноєвропейські країни після Другої світової війни

17

Комуністичні режими в 50-60-х роках ХХ ст.

18

Кризові явища в країнах Центрально-Східної Європи в 70-80-х р.р. ХХ ст. «Перебудова» у СРСР

19

Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Міжнародні відносини початку ХХІ ст. Політична, економічна та ідеологічна експансія російської федерації

20

Практичне заняття.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

– «Празька весна» 1968 року.

– Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Центрально-Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавела, Леха Валенси та інших).

– Роль пропаганди в тоталітарному суспільстві (на прикладі гітлерівської Німеччини, сталінського СРСР/СССР, путінської Росії та ін.)

Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Знати:

– час японського економічного дива, реалізації курсу «трьох червоних знамен» і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку «Арабської весни», формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі.

Розуміти:

– поняття: «апартеїд», «Арабська весна», «деколонізація», «ісламська революція», «ісламський фундаменталізм», «рік Африки», «рух Неприєднання»;

– причини й особливості «культурної революції» в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; «японського економічного дива», «чотирьох модернізацій» Ден Сяопіна, «близькосхідної проблеми», «Арабської весни», воєн у Сирії;

– вплив воєн у Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню військово-політичних союзів та економічних регіонів у цих частинах світу;

– визначити можливі способи врегулювання «близькосхідної проблеми»; подолання наслідків апартеїду; особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти «японське економічне диво» з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловлювати аргументовані судження щодо громадсько-політичної діяльності Голди Меїр, Ден Сяопіна, Індіри Ганді, Мао Цзедуна, Нельсона Мандели, Фіделя Кастро, Хірохіто

21

Японія

22

Китай

23

Індія

24

Країни Близького та Середнього Сходу в другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст.

Практичне заняття.

Орієнтовна тема для практичного заняття.

– Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав.

25

Країни Африки в другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст.

26

Латинська Америка

27

Узагальнення знань (розділу 3, 4)

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Знати:

– час «холодної війни», Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції.

Розуміти:

– поняття: «багатополярний світ», «Балканська криза», «Берлінська криза», «гібридна війна», «Карибська криза», «концепція “русского міра”», «міжнародний тероризм», «нове політичне мислення», «рашизм», «розрядка»;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки «холодної війни», міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції; імперської зовнішньої політики Російської Федерації та політики «умиротворення» агресора.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події «холодної війни»: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї, В’єтнамі, в Афганістані, «Балканську кризу», війну в Україні, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– схарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах «холодної війни»;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив «нового політичного мислення» та розпаду СРСР/СССР на міжнародні відносини кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.;

– визначати характер російсько-української війни.

28

Міжнародні відносини періоду «холодної війни»

29

Міжнародні відносини на межі ХХ ― ХХІ ст.  Міжнародний тероризм

30

Російсько-українська війна. Міжнародна «антипутінська коаліція»

Практичне заняття. Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА
Знати:

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Розуміти:

– поняття: «абстракціонізм», «високі технології», «неореалізм», «поп-арт», «постмодернізм», «соціалістичний реалізм», «функціоналізм»;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР.

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР;

– пояснювати взаємовпливи культури, спорту й політики

31

Основні напрямки науково-технічної революції в другій половині ХХ ст.

32

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства

33

Основні тенденції розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту

Практичне заняття.

Орієнтовні теми практичних занять.

– Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.

Орієнтовні теми навчальних проєктів.

– Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник.

– Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

–– Масова культура та ідеологія

34

Узагальнення знань (розділу 5, 6)

35

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ