Презентація "Як виникли системи літочислення"

Як виникли системи літочислення6 ВІ3

Сьогодні ми розширимо свої знання про те, як виникла лічба часу та коли й чому наші предки винайшли перші календарі. Завдання уроку визначає освітній дартс. Наприкінці заняття ви зможете оцінити, наскільки вдалою була робота.

ІСТОРИЧНИЙ ЧАС У ДАВНИНУ: ВИМІРЮВАННЯ І УПОРЯДКУВАННЯСучасне суспільство не уявляє свого життя без годинників і планування часу. Існує навіть вислів «пунктуальна людина» — людина, яка вміє планувати свій час, усе робить вчасно і поважає час інших людей. Як уявляли час наші предки? Як вони навчилися впорядковувати час? Про це дізнаємося в ході дослідницької роботи з навчальними текстами.

Як виникли одиниці вимірювання часу Спостереження давніх людей за рухом Сонця, Місяця та інших небесних об’єктів, розуміння ритмічності змін часу доби поступово сприяли впорядкуванню одиниць вимірювання часу. Життя наших предків залежало від природи, вони ретельно спостерігали за її явищами. Землероби помічали, що насіння, посіяне в добре зволожений ґрунт, у теплу погоду краще проростає й дає гарний урожай. Натомість взимку рослинність перебуває в спокої, тому сіяти не варто. Історики вважають, що в основі розроблення системи лічби часу лежала доба — найбільш видимий для наших предків проміжок часу. Добу умовно поділяли на день і ніч. Згодом шумери розробили звичний нам поділ доби на години, хвилини й секунди. Тут їм допомогли число «12» і Місяць! Вони помітили, що фази Місяця повторюються 12 разів протягом року, що сезони змінювалися, повторюючись через однакові проміжки часу. Послідовну зміну сезонів назвали роком. А зміни фаз Місяця на небі назвали місяцем. За допомогою математичних розрахунків було встановлено і тривалість місяця — 29 діб. Уважно спостерігали наші пращури за Сонцем. Адже саме з його теплом пов’язували зміну сезонів року. Завдяки спостереженням за рухом Сонця по небосхилу і математичним обчисленням давні народи встановили тривалість року 360 або 365 діб. Запитання до тексту1. Чому в давніх людей виникла потреба встановити одиниці вимірювання часу?2. Які знання і вміння знадобилися нашим предкам для визначення одиниць вимірювання часу?3. Які проміжки часу було встановлено в давнину?

Які види календарів діяли у давні часи. На основі знань про періодичність руху Місяця й Сонця давні народи створювали календарі. Приблизно в 4236 р. до н. е. у Єгипті впровадили перший місячний календар. Ним користувалися аж 4 тисячі років! Із 2пол. II тис. до н. е. єгиптяни перейшли на сонячний календар. Деякі народи користувалися місячно-сонячними календарями. Історія сучасного календаря сягає часів Давнього Риму. Римського правителя Гая Юлія Цезаря турбували неточності у відліку часу, тому за порадою грецького астронома Созігена він провів реформу календаря. З 1 січня 45 р. до н. е. було впроваджено сонячний юліанський календар з тривалістю року 365 діб і 6 годин. З поширенням християнства цей календар став загальноєвропейським. Однак і він був неточним — тривалість року за ним перевершувала природний тропічний рік на 11 хвилин і 14 секунд. За 128 років накопичувалась помилка в часі в одну добу, а через 384 роки — три доби. У наш час різниця становить уже 13 діб! Тому в 1582 р. з ініціативи Папи Римського Григорія XIII було впроваджено більш точний календар. Здійснити такі зміни запропонував викладач Перуджійського універститету (Італія) Алоізій Ліліо. Нині він є міжнародним григоріанським календарем. Мусульмани і нині використовують місячний мусульманський (ісламський) календар. Держава Ізраїль та юдеї живуть за сонячно-місячним юдейським календарем. Традиційні календарі чітко визначають час і послідовність релігійних обрядів. Запитання до тексту1. На основі яких спостережень давні люди розробляли календарі?2. Які види календарів винайшли наші предки?3. Які календарі давнини діють до наших днів?

Як давні народи визначали початок літочислення. Майже кожен із давніх народів створював свою систему відліку часу історії від якогось початкового моменту — ери. Історики вважають, що у давні часи існувало понад 200 (!) ер. Зазвичай за початок літочислення обирали найважливіші події в житті суспільства. Наприклад, давні народи Сходу найчастіше починали відлік часу від вступу на престол правителів. У Давній Греції літочислення велося від перших олімпійських ігор, які, ймовірно, відбулися 1 липня 776 р. до н. е. Стародавні римляни впровадили еру «від заснування Рима». Юдеї точкою відліку часу взяли «створення світу», що відбулося, згідно з Біблією, 3761 р. до н. е. В ті далекі часи на всі події впливала релігія, тому перемогла ідея обрати за вихідний момент еру «від створення світу». Але ніхто точно не знав, коли це відбулося, і ер «від створення світу» виникло багато. У 525 р. н. е. римський монах Діонісій Малий запропонував вважати початком відліку часу дату народження Ісуса Христа. За розрахунками монаха, це відбулося у 753 р. від «заснування Рима» але точної дати народження Ісуса Христа не зафіксовано в жодному документі. Проте поступово ера від «Різдва Христового» стала головною в літочисленні. Еру від «Різдва Христового» і григоріанський календар історики у всьому світі взяли за основу для визначення дат історичних подій давнини й упорядкування історії і вона є найдовшим проміжком часу. Запитання до тексту1. Що бралося за початок відліку для встановлення тієї чи іншої ери?2. Чому в давні часи було багато ер?3. Коли і ким було запропоновано нинішню загальноприйняту еру від «Різдва Христового»?

Діємо: практичні завдання. Розгадайте ребуси і складіть із закодованими словами речення, які розкриватимуть значення понять, об’єктів у розвитку систем літочислення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯІ. Знаю й систематизую нову інформацію. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Як виникли системи літочислення». Дайте відповіді на запитання.

ІІ. Обговоріть у групіОбговоріть значення часу та систем літочислення в житті суспільства. Знайдіть вихід із лабіринту запитань.