Календарно-тематичне планування з біології для 11 класу на 2018-2019 навчальний рік (академічний рівень) (І семестр) розроблене відповідно до програми, надрукованій у збірнику: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік
Біологія. 11 клас
(академічний рівень)
(52 години - 2 години на тиждень)
№ за/п |
Дата проведення |
Теми розділів та уроків |
Примітка |
|
І семестр Тема 4. Розмноження організмів (3 год.) |
||||
1 |
|
Нестатеве розмноження організмів. |
|
|
2 |
|
Статеве розмноження організмів. Екскурсія №1. Способи розмноження рослин (оранжерея). |
|
|
3 |
|
Будова і утворення статевих клітин. Лабораторна робота №1. Будова статевих клітин. |
|
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - способи розмноження організмів; наводить приклади: - вегетативного розмноження у тварин і рослин; характеризує: - нестатеве і статеве розмноження організмів; - будову статевих клітин; - біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження у людини; |
пояснює: - значення статевих клітин в забезпеченні безперервності існування виду; - біологічне значення нестатевого розмноження; порівнює: - статеве і нестатеве розмноження; робить висновок: - про значення розмноження для існування виду. |
|||
Тема 5. Закономірності спадковості (7 год.) |
||||
4 |
|
Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. |
|
|
5 |
|
Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. |
|
|
6 |
|
Хромосомна теорія спадковості. |
|
|
7 |
|
Зчеплене успадкування. |
|
|
8 |
|
Взаємодія генів. Позаядерна спадковість. |
|
|
9 |
|
Практична робота №1. Розв’язування типових задач з генетики. |
|
|
10 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів по темах: «Розмноження організмів» , «Закономірності спадковості». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - методи генетичних досліджень; наводить приклади: - взаємодії генів; формулює означення понять: - генотип, фенотип, домінантний стан ознаки, рецесивний стан ознаки, алельні гени, гомозигота, гетерозигота; характеризує: - закони Г. Менделя, їх статистичний характер; - проміжне успадкування; |
- особливості успадкування при зчепленні генів; - основні положення хромосомної теорії спадковості; - взаємодію алельних і неалельних генів; пояснює: - цитологічні основи законів Г. Менделя; - значення позаядерної спадковості; застосовує знання: - законів генетики для складання схем схрещування, розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування); - для оцінки спадкових ознак у родині і планування родини. |
|||
Тема 6. Закономірності мінливості (4 год.) |
||||
11 |
|
Комбінативна мінливість. |
|
|
12 |
|
Мутаційна мінливість. |
Лабораторна робота №2*. Спостереження нормальних і мутантних форм дрозофіл, їх порівняння. |
|
13 |
|
Типи мутацій. Мутагени. Практична робота №2. Розв’язування типових задач на визначення типу мутацій. |
|
|
14 |
|
Модифікаційна мінливість. Лабораторна робота №3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої. |
|
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - форми мінливості; - причини модифікаційної мінливості; - мутагенні фактори; - типи мутацій; наводить приклади: - спадкової мінливості; - неспадкової мінливості; - мутацій; характеризує: - закономірності мінливості; |
- модифікаційну мінливість; - норму реакції, варіаційний ряд, варіаційну криву; - мутаційну мінливість, типи мутацій; - мутагенні фактори; пояснює: - значення комбінативної мінливості; - значення мутацій; - адаптивний характер модифікаційних змін; порівнює: - модифікаційну та мутаційну мінливість. застосовує знання: - про мутагени для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів. |
|||
Тема 7. Генотип як цілісна система (6 год.) |
||||
15 |
|
Основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів. Генетика людини. |
|
|
16 |
|
Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. |
|
|
17 |
|
Химерні та трансгенні організми. |
|
|
18 |
|
Генетичні основи селекції організмів. Екскурсія №2. Запровадження нових сортів рослин і порід тварин у господарствах (селекційна станція, племінна ферма). |
|
|
19 |
|
Основні напрямки сучасної біотехнології. Екскурсія №3. Методи розведення птахів: інкубація, розвиток курчат (птахофабрика). |
|
|
20 |
|
Контрольна робота з теми «Генотип як цілісна система». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - завдання сучасної біотехнології; - методи селекції; наводить приклади: - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії; характеризує: - функції генів; - основні напрямки та досягнення сучасної біотехнології; пояснює: - значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу; - значення картування генома людини; |
- значення медико-генетичного консультування; - можливості профілактики спадкових хвороб людини; - можливості використання трансгенних організмів; обґрунтовує: - необхідність обережного ставлення до використання продуктів, що виробляються генетично модифікованими організмами; порівнює: - класичні методи селекції з біотехнологічними; застосовує знання: - для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасної біотехнології; робить висновок: - про роль досягнень біотехнології у житті й господарчій діяльності людини; |
|||
Тема 8. Індивідуальний розвиток організмів (6 год.) |
||||
21 |
|
Запліднення. Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів. Ембріогенез. |
Лабораторна робота №4*. Ембріогенез хордових. |
|
22 |
|
Постембріональний розвиток. |
|
|
23 |
|
Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини та їх корекція. |
|
|
24 |
|
Життєвий цикл у рослин і тварин. |
|
|
25 |
|
Ембріотехнології. Клонування. |
|
|
26 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів по темі «Індивідуальний розвиток організмів». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів; - критичні періоди розвитку людини; наводить приклади: - застосування ембріотехнологій; характеризує: - запліднення у тварин і рослин; - етапи онтогенезу у рослин і тварин; - ембріогенез хордових тварин; - постембріональний розвиток тварин; - типи росту та його регуляцію; - роль генотипу та умов існування в процесах росту людини; - проблеми старіння і смерті організмів; - життєві цикли організмів різних царств; пояснює: - значення штучного запліднення; - можливості подолання безпліддя у людини; |
- біологічні основи контрацепції; - вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму; - можливості й небезпеку клонування організмів; - взаємодію частин організму під час розвитку; - чергування поколінь у життєвому циклі організмів; - процеси старіння; - можливості корекції вад розвитку людини; застосовує знання: - про вплив умов життя матері й батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини; - для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків клонування організмів; робить висновок: - про роль спадковості й факторів зовнішнього середовища в онтогенезі. |
|||
Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації життя Тема 1. Популяція. Екосистема. Біосфера (10 год.) |
||||
27 |
|
Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. |
|
|
28 |
|
Екологічні чинники. Середовище існування, пристосування організмів до середовища існування. |
|
|
29 |
|
Біологічні адаптивні ритми організмів. |
|
|
30 |
|
Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. |
|
|
31 |
|
Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Взаємодії організмів в екосистемах. |
|
|
32 |
|
Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем. Практична робота №3. Розв’язування задач з екології. |
|
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - надорганізмові системи; - основні характеристики популяції; - екологічні фактори; наводить приклади: - угруповань, екосистем; - пристосованості організмів до умов середовища; - подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов середовища; - ланцюгів живлення; - екологічних пірамід; характеризує: - середовища існування організмів; - екологічні фактори, їх взаємодію; - добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів; - структуру і функціонування надорганізмових систем; - взаємодію організмів в екосистемах; - ланцюги живлення; - правило екологічної піраміди; - біосферу, функціональні компоненти та її межі; - поняття про ноосферу; пояснює: - основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми; |
- шляхи пристосування організмів до умов існування; - зв’язки між організмами в екосистемі; - роль організмів (продуцентів, консументів, редуцентів) і людини в штучних і природних екосистемах; - значення колообігу речовин у збереженні екосистем; - роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює: - різні середовища життя; - організми, що пристосувались до життя в різних середовищах; - природні та штучні екосистеми; застосовує знання: - про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх охорони; - для проектування дій у справі охорони природи; - для прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми; - для визначення стратегії й тактики своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; робить висновок: - про цілісність і саморегуляцію живих систем; - про роль біологічного різноманіття, регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері. |
|||