Урок "Вплив діяльності людини на стан біосфери".

Тема: Вплив діяльності людини на стан біосфери.

Мета: показати вплив господарської діяльності людини на природні умови і ресурси; розкрити суть сучасних екологічних проблем;

розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, уміння аналізувати і робити висновки;

виховувати небайдужість до проблем екології, відповідальність за майбутнє планети.

Обладнання: додаткова література, листівки зникаючих видів рослин і тварин, Червона книга.

Тип уроку: урок-семінар.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Учні об’єднуються в три групи.

1) вправа «Логічний брифінг».

Запитання для груп:

1. Основоположник учення про біосферу.

2. Зовнішня тверда оболонка Землі.

3. Що створює сукупність усіх водойм?

4. Газова оболонка Землі.

5. Сукупність живих організмів на Землі.

6. Яка маса сухої живої речо­вини на планеті?

7. Речовина біосфери, що є продуктом життєдіяльності живих організмів.

8. Речовина біосфери, в утво­ренні якої живі організми участі не брали.

9. Речовина біосфери, сформо­вана за рахунок взаємодії живої та косної речовини.

10. Наука про біосферу.

11. Фактор, який визначає нижню межу біосфери.

12. Фактор, який визначає верх­ню межу біосфери.

13. Приблизна маса біосфери.

14. Яка загальна протяжність біосфери за радіусом Землі?

15. Функція біосфери, що по­лягає у вибірковому накопиченні живими організмами певних хімічних елементів.

Відповіді.

1. В.І.Вернадський. 2. Літосфера. 3. Гідросфера. 4. Ат­мосфера. 5. Жива речовина. 6. 2—3 трильйони іон. 7. Біогенна. 8. Нежива (косна). 9. Біокосна. 10. Біосферологія. 11. Температура. 12. Сонячне короткохвильове про­міння. 13.0,05% Землі. 14. 40 млн. км. 15. Концентраційна.

2) вправа «Калейдоскоп знань».

Завдання для І групи:

Завершіть оформлення схеми:

 

Відповідь:

Завдання для ІІ групи:

Знайдіть та виправте помилки в тексті:

Жива речовина біосфери вико­нує такі функції: газову, окисно-відновну, концентраційну.

Газова функція полягає у впливі живих організмів у процесі розмноження на газовий склад атмосфери, Світового океану, грунту.

Усі анаеробні істоти під час дихання поглинають кисень, а виділяють вуглекислий газ, тоді як зелені рослини і ціанобактерії в процесі хемосинтезу поглинають вуглекислий газ і виділяють ки­сень.

Окисно-відновна функція — полягає в тому, що з допомогою живих організмів деякі сполуки у грунті, воді, повітрі окиснюються або відновлюються до певних спо­лук.

Концентраційна — полягає в поглинанні й виділенні живими істотами певних хімічних еле­ментів. Так, молюски і хребетні тварини можуть накопичувати сполуки йоду, бурі водорості — фосфору та кальцію.

(Після виконання завдань учні здійснюють взаємоперевірку за текстом без помилок, за­пропонованим вчителем.)

Текст без помилок.

 Жива речовина біосфери вико­нує такі функції: газову, окисно-відновну, концентраційну.

Газова функція полягає у впливі живих організмів у процесі життєдіяльності на газовий склад атмосфери, Світового океану, грунту.

Усі аеробні істоти під час ди­хання поглинають кисень, а виді­ляють вуглекислий газ, тоді як зе­лені рослини і ціанобактерії в про­цесі фотосинтезу поглинають вуг­лекислий газ і виділяють кисень.

Окисно-відновна функція — полягає в тому, що з допомогою живих організмів деякі сполуки у ґрунті, воді, повітрі окиснюються або відновлюються до певних спо­лук.

Концентраційна — полягає в поглинанні живими істотами пев­них хімічних елементів. Так, мо­люски і хребетні тварини можуть накопичувати сполуки фосфору та кальцію, бурі водорості — йоду.

Завдання для ІІІ групи:

Виконайте тести:

1. Що таке біомаса Землі:

а) сукупність усіх живих орга­нізмів планети;

б) сукупність усіх живих організмів, що населяють суходіл;

в) кількість органічної речови­ни, що виробляється за певний час організмами?

2. Які фактори є обмежуваль­ними в атмосфері:

а) низькі температури;

б) випромінювання;

в) відсутність світла;

г) нестача кисню?

3. Максимальна висота, на якій виявлено спори грибів і бактерій:

а) 5 км;

б) 12 км;

в) 22 км;

г) 50 км.

 4. Азот (Нітроген) атмосфери потрапляє в біологічний цикл колообігу речовин через діяльністі таких бактерій:

а) денітрифікуючих;

б) нітрифікуючих;

в) амоніфікуючих;

г) азотофікуючих.

3. Середня товщина біосфери на нашій планеті становить близько:

а) 20 км;

б) 30 км;

в) 40 км;

г) 80 км.

6. Які основні природні сили забезпечують колообіг води в природі:

а) енергія Сонця;

б) температура;

в) сила гравітації;     

 г) тип ґрунту?

7. Які з живих організмів краще за всіх перетворюють світлову енергію на хімічну:

а) багатоклітинні зелені водорості;

б) одноклітинні зелені водорості;

в) вищі рослини;

г) нижчі тварини?

8. Майже весь атмосферний кисень має походження:

а) антропогенне;

б) біогенне;

в) абіогенне;

г) гідрогенне.

9. Біохімічні функції живої ре­човини:

а) концентраційна;

б) хемосинтезуюча;

в) окисно-відновна;

г) газова.

10. В утворенні кам'яного ву­гілля брали участь:

а) викопні голонасінні;

б) викопні спорові;

в) мохи;

г) лишайники.

11. Унаслідок процесів диси­міляції сполука азоту (нітрогену) в організмі розкладається до:

а) сечовини;

б) нуклеїнових кислот;

в) білків;

г) аміаку.

12. Вода вбирається живими організмами під час:

а) біосинтезу;

б) дихання;

в) реакцій обміну;

г) випаровування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Усі ми, люди, своєю працею, своїми руками і мозком беремо участь у перетворенні не­великої, але неспокійної планети Сонячної системи. Їй ми належи­мо своїм життям, діяльністю і смертю. Ми — дрібні частинки біосфери, а вона — частинка Зем­лі. В.І.Вернадський писав: «У гео­логічній історії біосфери перед людиною відкривається велике майбутнє, якщо вона це зрозуміє і не буде використовувати свій розум і свою працю на само­знищення».

Епіграф уроку:

                                                     Ще Земля обертається.

                                                                     З неї може тільки зостатися чад.

                                                                «Зупиніть смертоносні ідеї!» -

                                                               це сьогодні не тільки плакат.

                                 (  Анатолій  Бортняк )

ІІІ. Проведення семінару

План семінару.

1. Вплив діяльності людини на стан біосфери.

2. Радіаційне забруднення біо­сфери та його наслідки.

3. Причини забруднення атмо­сфери.

4. Антропогенний вплив на стан гідросфери.

5. Господарювання людини на Землі та його наслідки.

6. Природоохоронне законо­давство України.

7. Види рослин Червоної кни­ги України.

8. Види тварин Червоної кни­ги України.

Учитель. Діяльність людини часто супроводжується змен­шенням чисельності популяцій багатьох видів. До 1990 р. на Землі зникли 65 видів ссавців, 140 видів птахів. Нині близько 600 видів хребетних перебуває на межі повного знищення. Із 250 тис. видів вищих рослин Землі десятій частині загрожує небезпека. Діяльність людини створює умови, що сприяють появі й розвитку нових форм ор­ганізмів, однак вони зазвичай шкідливі — це бур'яни, сільсь­когосподарські шкідники, збуд­ники різних хвороб.

Повідомлення учнів.

 1. Уперше в історії ми стали поколінням грабіжників дітей та внуків, убивцями нащадків. Збіль­шуючи кількість продуктів харчу­вання ціною отруєння земель пес­тицидами і міндобривами, прирі­каємо на голод тих, хто житиме після нас на деградованій землі. Прикрашаємо побут речами, від виробництва яких збільшується «мертва зона». Зростає кількість промислових викидів, а отже, ми позбавляємо своїх дітей і внуків ковтка свіжого повітря й води. Радіоактивні відходи, які ми без­порадно закопуємо в землю, — то безліч Чорнобилів завтрашньо­го дня. Чисельні виразки й неду­ги біосфери — хвороби і смерті мільйонів її мешканців.

2. Лунає набат. Та набат — не похоронний дзвін. Це — насам­перед, заклик до дії — самовідда­ної, рятівної. Заклик нагальний і рішучий. Споконвіку велося на нашій землі: зачувши набат, усі — і старі, й молоді — йшли борони­ти край.

Станьмо ж і ми на захист жит­тя. Згадаймо батьків, пращурів своїх. Чи такі вже ми — нікчем­ні продовжувачі їхньої справи? Гляньмо на себе — невже не знайдемо можливості зупинити маховик промислового нищення природи?

Гуде набат тривоги над на­шою землею. Пробуджує від за­стійної сплячки. Звертається до совісті, розуму, сумління кожно­го з нас, до всього людського в наших серцях.

Живі, відгукніться!

Учитель. 80-90% ракових пух­лин спричиняється забруднен­ням навколишнього середовища. Унаслідок екологічної кризи в країні зросла дитяча захворюва­ність, частішають випадки наро­дження калік, розумово непов­ноцінних, мертвих дітей. Війна, розв'язана проти природи, загро­жує не лише нашому краю, а й Україні та всьому світові. Одні­єю з екологічних проблем є ра­діаційне забруднення.

Повідомлення учнів.

1. Найбільша екологічна біда — Чорнобиль. Звідки вона з'явила­ся, ця Зірка Полин? Палаюча, мов смолоскип, впала вона на трети­ну річок та на джерела вод... Чим викликана поява її: недбальством, невдячністю чи глумлінням над Матір'ю природою? І чому та сила вибрала саме нас, що хотіла ска­зати нинішньому віку, від чого хотіла всіх застерегти?

2. Аварія сталася 26 квітня 1986 року. Радіоактивного забруд­нення зазнали на Рівненщині 304 населені пункти Березнівського, Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського та Сарненського райо­нів із населенням понад 245 тис. чоловік. Уражена зона займає більш як 500 га. Забруднено більш як 70% сінокосів та пасовищ, лі­сів. Підвищення вмісту радіоак­тивних речовин спостерігається в грибах, ягодах, деревині, лікарсь­ких рослинах.

Учитель. Другою, не менш важ­ливою проблемою є забруднення атмосфери і кислотні дощі. Адже без повітря людина не витримує й шести хвилин.

Учень. Забруднене повітря — велике лихо. Особливо, коли воно насувається поступово, коли навіть уважним оком не все побачиш, адже тут не діють ні кордони, ні колючий дріт. Най­більше забруднюють атмосферу на Рівненщині такі промислові підприємства, як «Азот», «3долбунівський ЦШК», «Костопільський ДБК».

А скільки шкідливих газів викидають автомобілі! Якщо 40 років тому в області було 800 авто, то нині тільки в Рів­ному, не враховуючи транзиту, понад 40 тис. машин. Кожен че­твертий автомобіль експлуату­ється понад 10 років.

Учитель. Ще до недавнього часу ми ставилися до води як до невичерпного джерела. Однак це не так. А тому охорона природ­них джерел — це економія води.

Учень. Прісна вода... Ми звик­ли до того, що вона всюди — в річках, озерах, болотах, штучних водоймах, у ґрунті. Вона необхід­на для всього живого: для людей, тварин, рослин. Неможливо пере­оцінити її значення. Це чудовий дар природи, найважливіший при­родний ресурс, який треба берег­ти й охороняти.

Водні ресурси Рівненщини — в річках, озерах, болотах. У якому вони стані?

Особливо забрудненою є річ­ка Устя. Колір її води відповідає кольорам барвників, які викорис­товуються на льонооб'єднанні та фабриці нетканих матеріалів. За останні роки в радіусі 30—50 км навколо Рівного практично знищені всі малі річки — їх пе­ретворено в стічні канави. До 80-х років річка Піутилівка сла­вилася своєю чистотою, мальов­ничими берегами, тут було чу­дове місце для відпочинку. Але річку вирішили «впорядкувати» і почалося її планове знищен­ня. Вище Цумані було створе­но греблі, які відірвали річку від головного русла. Нині русло повністю зруйновано, зникли бобри. На берегах річки поча­лися земляні роботи.

Учитель. Наше віковічне ба­гатство. Годувальниця. Дорожче за кам'яне вугілля, нафту і золото. Усе це про нашу землю, точніше, про родючий шар — ґрунт. Сьо­годні він у небезпеці. З кожним роком збільшується площа еродо­ваних земель.

Учень. Земля не входить до основного економічного фонду країни. Тому так щедро виділя­ється під різні забудови, смітни­ки, дороги. Будівництво цемент­но-шиферного комбінату біля Здолбунова було не випадковим. Тут є великий залізничний вузол і поклади крейди — найважливі­ший компонент у виробництві цементу. Так склалося, що цей природний ресурс знаходиться під пологом родючого ґрунту та лісу, який особливо охороняєть­ся. Проте після знесення лісу родючий ґрунт не використову­ється для проведення біологічної декультивації.

Учитель. Які ж заходи прово­дяться щодо охорони видового різноманіття організмів?

Учень. Для збереження видо­вого різноманіття понад 30 країн світу приєдналися до розробленої Міжнародною спілкою охорони природи Всесвітньої стратегії охо­рони природи, теоретичною базою якої є розуміння того, що кожний вид організмів — необхідний ком­понент біосфери.

У 1948 р. створено Міжнарод­ну Червону книгу. Водночас скла­дають так звані «чорні списки» видів, які зникли на Землі. Охо­роняють та відновлюють види, занесені до Червоної книги, різ­ними способами, зокрема ство­ренням різноманітних природо­охоронних територій: заповідни­ків, заказників, національних парків, пам'яток природи.

ІV. Підсумок семінару

1) творчі завдання для кожної з груп:

Продовжити речення:

• Вірю, що наша планета...
• Головне, що ми бажаємо...
• Коли ми думаємо про проблеми довкілля...

Виступ учнів з висновками та про­позиціями.

2) гра «Яблуко – модель Землі»;

Мета: показати обмеженість природних ресурсів на Землі.

Тривалість: 5—15 хв.

Матеріали: велике яблуко, гост­рий ніж, тарілка.

Вказівки:

1. Уявіть, що яблуко — це Земля. Поділіть яблуко на чоти­ри частини. Три чверті яблука — це води Світового океану, відкладіть їх.

2. Одна чверть — це суходіл. Розріжте її навпіл. Одна полови­на -— території, малопридатні для життя людей: полярні області, пустелі, болота, високі та скелясті гори. Відкладіть і цю половину.

3. 1/8 частина — територія, на якій живуть люди (вони не обо­в'язково вирощують продукти хар­чування).

4. Розріжте 1 /8 частину яблука ще на 4 частини. З частини — ске­лясті, або вологі, холодні, не при­датні для сільського господарства землі, де розташувалися міста, села, заводи, автостоянки тощо, тому там не вирощують продукти харчування.

5. Що ж залишилося? 1/32. Обережно зніміть шкіру з час­тини яблука. Вона символізує тоненький шар на поверхні зем­ної кори, котрий дає усьому людству їжу. Його середня гли­бина менше 2 м. Він забезпечує обмежену кількість продуктів харчування.

V. Висновки уроку

1. Оцінювання учнів, аналіз їх виступів.

2. Заключне слово вчителя. Для кожної людини стало звич­ним, що червоне світло попереджує — «Зупинись». На преве­ликий жаль, люди в природі не завжди спиняються, побачивши гарні квітучі рослини, щоб поми­луватися, а хочуть їх зірвати для букета. Іноді буває, що зірвуть, а потім кинуть неповторне творін­ня природи.

VІ. Домашнє завдання:

1) опрацювати §39;

2) дати відповідь на запитання:

 Екологічні проблеми нашого села. Як їх розв’язати?