Календарно-тематичне планування з біології для 9 класу на 2018-2019 навчальний рік (І семестр) розроблене відповідно до Програми з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html].
Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік
Біологія. 9 клас
(70 год – 2 год на тиждень)
№ за/п |
Дата проведення |
Теми розділів та уроків |
Примітка |
|
І семестр Вступ (2 год.) |
||||
1 |
|
Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук. |
|
|
2 |
|
Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень. |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - описовий метод, експериментальний метод, моделювання називає: - основні галузі біології; - рівні організації життя; наводить приклади: - біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації; пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи; - зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками; характеризує: - методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання) |
практикує: - методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — представлення даних); аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації; моделює / створює моделі: - простих біологічних систем різних рівнів (наприклад, системи органів людини, угруповання тощо) усвідомлює: відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів |
|||
Тема 1. Хімічний склад клітини (9 год.) |
||||
3 |
|
Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки. |
|
|
4 |
|
Органічні молекули. Ліпіди. |
|
|
5 |
|
Вуглеводи. |
|
|
6 |
|
Поняття про біологічні макромолекули – біополімери. Білки, їхня структурна організація . |
|
|
7 |
|
Функції білків. Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторне дослідження властивостей ферментів. |
|
|
8 |
|
Нуклеїнові кислоти. Властивості та функції РНК. АТФ. |
|
|
9 |
|
Будова, властивості та функції ДНК. |
|
|
10 |
|
Практична робота № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот. |
|
|
11 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з тем: «Вступ», «Хімічний склад клітини». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент; називає: - органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів; - складові атома (міжпредметні); - типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні); описує: - властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів; - будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків; - будову й функції нуклеїнових кислот; наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи; пояснює: - необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем; - роль АТФ у життєдіяльності організмів; - роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів; розпізнає: |
- приклади органічних речовин за назвами; досліджує / спостерігає: - приклади дії ферментів; розв’язує: - елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот; аналізує та порівнює: - структурні рівні організації білків; - властивості органічних молекул; висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі; - щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини; робить висновок: - про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування; - про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік, Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін, О. В. Данилевський, Я. О. Парнас). |
|||
Тема 2. Структура клітини (8 год.) |
||||
12 |
|
Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії. |
|
|
13 |
|
Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана. |
|
|
14 |
|
Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма, рибосоми, органели руху, клітинний центр. |
|
|
15 |
|
Структура еукаріотичної клітини: одномембранні органели. |
|
|
16 |
|
Структура еукаріотичної клітини: мітохондрії і пластиди. |
|
|
17 |
|
Ядро, його структурна організація та функції. |
|
|
18 |
|
Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина. Лабораторна робота 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин. |
|
|
19 |
|
Контрольна робота з теми «Структура клітини». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелета; називає: - методи дослідження клітин; - складові цитоплазми; - основні клітинні органели та їхні функції; - основні компоненти та функції ядра; наводить приклади: - про- та еукаріотичних організмів; - рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів; розпізнає: - компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях; пояснює: - роль мембран у життєдіяльності клітин; - взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує: - хімічний склад клітинної мембрани; |
застосовує знання: - для доказу єдності органічного світу; порівнює: - будову клітини прокаріотів й еукаріотів; - будову клітин рослин, тварин, грибів; дотримується правил: - виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа; - виконання малюнків біологічних об’єктів; спостерігає: - елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах; аналізує: - взаємозв’язок між будовою та функціями органел; - взаємозв’язок між будовою та функціями ядра; висловлює судження: - щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.). |
|||
Тема 3. Принципи функціонування клітини (5 год.) |
||||
20 |
|
Обмін речовин та енергії. |
|
|
21 |
|
Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання. |
|
|
22 |
|
Фотосинтез: світлова фаза. |
|
|
23 |
|
Фотосинтез: темнова фаза. Хемосинтез. |
|
|
24 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Принципи функціонування клітини». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез; називає: - процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини; - органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез; наводить приклади: - процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині; характеризує: - процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;
аналізує: |
процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);порівнює: - процеси фотосинтезу та хемосинтезу; висловлює судження: - щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів; - щодо планетарної ролі фотосинтезу; застосовує знання про: - процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя; робить висновок: - про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів; - про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів. |
|||
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (10 год.) |
||||
25 |
|
Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів. |
|
|
26 |
|
Транскрипція. Основні типи РНК. Генетичний код. Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК. |
|
|
27 |
|
Біосинтез білка. |
|
|
28 |
|
Практична робота 1. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції. |
|
|
29 |
|
Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Лабораторне дослідження фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі). |
|
|
30 |
|
Мейоз. Рекомбінація ДНК. |
|
|
31 |
|
Статеві клітини |
|
|
32 |
|
Запліднення. |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз; називає: - типи генів; - етапи реалізації спадкової інформації; - фази мітозу та мейозу; - періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів; наводить приклади: - застосування принципу комплементарності нуклеотидів;
|
характеризує: - процес транскрипції; - процес біосинтезу білка; - процес реплікації ДНК; - генетичний код та його значення в біосинтезі білків; - взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом; - процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; - етапи клітинного циклу; - етапи онтогенезу в рослин і тварин; порівнює: - процеси транскрипції та реплікації; - процеси мітозу та мейозу; робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини. |
|||