23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Календарно-тематичне планування з біології для 9 класу на 2018-2019 навчальний рік

Про матеріал

Календарно-тематичне планування з біології для 9 класу на 2018-2019 навчальний рік (І семестр) розроблене відповідно до Програми з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html].

Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік

Біологія. 9 клас

(70 год – 2 год на тиждень)

№ за/п

Дата проведення

Теми розділів та уроків

Примітка

І семестр

Вступ (2 год.)

1

 

Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.

 

2

 

Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень.

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учень (учениця):

оперує термінами:

- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає:

- основні галузі біології;

- рівні організації життя;

наводить приклади:

- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;

пояснює:

- значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;

- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками; характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання)

практикує:

- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — представлення даних);

аналізує та порівнює:

- біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;

моделює / створює моделі:

- простих біологічних систем різних рівнів (наприклад, системи органів людини, угруповання тощо)

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

Тема 1. Хімічний склад клітини (9 год.)

3

 

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.

 

4

 

Органічні молекули. Ліпіди.

 

5

 

Вуглеводи.

 

6

 

Поняття про біологічні макромолекули – біополімери.

Білки, їхня структурна організація .

 

7

 

Функції білків. Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторне дослідження властивостей ферментів.

 

8

 

Нуклеїнові кислоти. Властивості та функції РНК. АТФ.

 

9

 

Будова, властивості та функції ДНК.

 

10

 

Практична робота № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот.

 

11

 

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з тем: «Вступ», «Хімічний склад клітини».

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учень (учениця):

оперує термінами:

- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент;

називає:

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);

описує:

- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;

- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;

- будову й функції нуклеїнових кислот;

наводить приклади:

- продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;

пояснює:

- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;

- роль АТФ у життєдіяльності організмів;

- роль білків у життєдіяльності організмів;

- роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів; розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул;

висловлює та обґрунтовує судження:

- про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;

- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:

- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;

- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік, Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.), у тому числі й українських (О. В. Палладін, О. В. Данилевський, Я. О. Парнас).

Тема 2. Структура клітини (8 год.)

12

 

Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.

 

13

 

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана.

 

14

 

Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма, рибосоми, органели руху, клітинний центр.

 

15

 

Структура еукаріотичної клітини: одномембранні  органели.

 

16

 

Структура еукаріотичної клітини:  мітохондрії і пластиди.

 

17

 

Ядро, його структурна організація та функції.

 

18

 

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

Лабораторна робота 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.

 

19

 

Контрольна робота з теми «Структура клітини».

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учень (учениця):

оперує термінами:

- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелета;

називає:

- методи дослідження клітин;

- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;

- основні компоненти та функції ядра;

наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

розпізнає:

- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;

пояснює:

- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;

характеризує:

- хімічний склад клітинної мембрани;

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

порівнює:

- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;

дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:

- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра;

висловлює судження:

- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.).

Тема 3. Принципи функціонування клітини (5 год.)

20

 

Обмін речовин та енергії.

 

21

 

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.

 

22

 

Фотосинтез: світлова фаза.

 

23

 

Фотосинтез: темнова фаза. Хемосинтез.

 

24

 

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Принципи функціонування клітини».

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учень (учениця):

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез;

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині;

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних

процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу;

висловлює судження:

- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;

- щодо планетарної ролі фотосинтезу;

застосовує знання про:

- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;

робить висновок:

- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;

- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів.

Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (10 год.)

25

 

Гени та геноми. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.

 

26

 

Транскрипція. Основні типи РНК. Генетичний код. Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.

 

27

 

Біосинтез білка.

 

28

 

Практична робота 1. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції.

 

29

 

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Лабораторне дослідження фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

 

30

 

Мейоз. Рекомбінація ДНК.

 

31

 

Статеві клітини

 

32

 

Запліднення.

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учень (учениця):

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз;

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади:

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів;

 

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу;

робить висновок:

- про визначну роль спадкового апарату клітини.

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Планування
Додано
16 серпня 2018
Переглядів
1464
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку