Календарно-тематичне планування з біології для 9 класу на 2018-2019 навчальний рік (ІІ семестр) розроблене відповідно до Програми з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html].
Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік
Біологія. 9 клас
(70 год – 2 год на тиждень)
№ за/п |
Дата проведення |
Теми розділів та уроків |
Примітка |
|
ІІ семестр Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (10 год.) (продовження) |
||||
33 |
|
Етапи індивідуального розвитку. Ембріональний розвиток[1]. |
|
|
34 |
|
Післязародковий розвиток. |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз; називає: - типи генів; - етапи реалізації спадкової інформації; - фази мітозу та мейозу; - періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів; наводить приклади: - застосування принципу комплементарності нуклеотидів;
|
характеризує: - процес транскрипції; - процес біосинтезу білка; - процес реплікації ДНК; - генетичний код та його значення в біосинтезі білків; - взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом; - процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; - етапи клітинного циклу; - етапи онтогенезу в рослин і тварин; порівнює: - процеси транскрипції та реплікації; - процеси мітозу та мейозу; робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини. |
|||
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (9 год.) |
||||
35 |
|
Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі. |
|
|
36 |
|
Закони Менделя. |
|
|
37 |
|
Практична робота 2. Складання схем схрещування. |
|
|
38 |
|
Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про зчеплення генів і кросинговер. |
|
|
39 |
|
Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю. |
|
|
40 |
|
Форми мінливості. Лабораторне дослідження мінливості в рослин і тварин. |
|
|
41 |
|
Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій. |
|
|
42 |
|
Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Сучасні методи молекулярної генетики. |
|
|
43 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Закономірності успадкування ознак». Представлення результатів проектів: «Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак», «Родовід родини видатних людей» (за вибором учня). |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген; називає: - методи генетичних досліджень; - закони Менделя; - форми мінливості; - мутагенні фактори; - види мутацій; - зчеплення генів у хромосомах; наводить приклади: - спадкової мінливості; - неспадкової мінливості; - спадкових захворювань людини; пояснює: - поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота; - значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу; застосовує знання: - для складання схем схрещування; - для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини; - для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів; |
характеризує: - успадкування, зчеплене зі статтю; - мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну; - можливості діагностики спадкових хвороб людини; порівнює: - модифікаційну та мутаційну мінливість; - успадкування домінантних і рецесивних ознак; дотримується правил: - складання схем родоводів; застосовує знання: - для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини; висловлює судження: - про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці; - щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин); усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон). |
|||
Тема 6. Еволюція органічного світу (7 год.) |
||||
44 |
|
Еволюція. Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна. Еволюційні фактори. |
|
|
45 |
|
Популяції живих організмів та їх основні характеристики. |
|
|
46 |
|
Механізми видоутворення. |
|
|
47 |
|
Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції. |
|
|
48 |
|
Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя. |
|
|
49 |
|
Еволюція людини. Етапи еволюції людини. |
|
|
50 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Еволюція органічного світу». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез; дає визначення понять: - конвергенція, дивергенція, паралелізм; пояснює: - основні положення сучасної теорії еволюції; - популяцію як елементарну одиницю еволюції; - основні характеристики популяції; - елементарні фактори еволюції; - критерії виду; - способи видоутворення; - докази еволюції;
- види природного добору; - етапи еволюції людини; - різноманіття організмів як результат еволюції; наводить приклади: - адаптації організмів до умов середовища; - викопних організмів різних геологічних епох; |
характеризує: - розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; порівнює: - географічне й екологічне видоутворення; дотримується правил: - складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі; висловлює судження: - щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини; робить висновок: - про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття; - про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.- Б. Ламарк та ін.), у тому числі й українських (О. О. Ковалевський). |
|||
Тема 7. Біорізноманіття (4 год.) |
||||
51 |
|
Основи еволюційної філогенії та систематики. |
|
|
52 |
|
Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти |
|
|
53 |
|
Неклітинні форми життя: віруси. |
|
|
54 |
|
Огляд основних еукаріотичних таксонів. |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): називає: - таксономічні одиниці; - основні групи організмів; характеризує: - основні принципи біологічної систематики; аналізує та порівнює: - засоби боротьби із хворобами різної природи |
(вірусні, бактеріальні, протозойні тощо); робить висновок: - про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття; усвідомлює : - значення різних форм життя для збереження здоров’я людини. |
|||
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (9 год.) |
||||
55 |
|
Екосистема. Різноманітність екосистем. |
|
|
56 |
|
Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах. |
|
|
57 |
|
Біотичні фактори. |
|
|
58 |
|
Абіотичні фактори. |
|
|
59 |
|
Антропічні (антропогенні, техногенні) фактори. |
|
|
60 |
|
Стабільність екосистем та причини її порушення. |
|
|
61 |
|
Біосфера як цілісна система. |
|
|
62 |
|
Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища. Представлення результатів проекту (дослідницького) «Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості». |
|
|
63 |
|
Контрольна робота з теми «Надорганізмові біологічні системи». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - екологічний фактор, продуценти, консументи, редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера; називає: - методи дослідження процесів в екосистемах; - екологічні фактори; наводить приклади: - угруповань, екосистем; - пристосованості організмів до умов середовища; - ланцюгів живлення; пояснює: - структуру екосистем; - взаємодію організмів в екосистемах; - структуру ланцюгів живлення; - правило екологічної піраміди; - значення колообігу речовин у збереженні екосистем; - функціональні компоненти біосфери; - роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює: - природні та штучні екосистеми; - роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах; застосовує знання: - про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини |
на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах; розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем; застосовує знання: - для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах; дотримується правил: - побудови екологічних пірамід різних типів; спостерігає: - дію екологічних факторів на різні групи організмів; аналізує та порівнює: - різні середовища життя; - природні та штучні екосистеми; описує: - антропічний вплив на природні екосистеми; бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті; робить висновок: - про цілісність і саморегуляцію живих систем; - про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський); формує громадянську позицію: - в галузі збереження довкілля. |
|||
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (6 год.) |
||||
64 |
|
Поняття про селекцію. Введення в культуру рослин. Методи селекції рослин. |
|
|
65 |
|
Одомашнення тварин. Методи селекції тварин. |
|
|
66 |
|
Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної інженерії. |
|
|
67 |
|
Основи клітинної інженерії. |
|
|
68 |
|
Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині. Генетично модифіковані організми. |
|
|
69 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини». |
|
|
|
Тематична |
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми; називає: - методи селекції; - завдання та основні напрями сучасної біотехнології; - методи сучасної біотехнології; - можливості діагностики спадкових хвороб людини; пояснює: - переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;
|
наводить приклади: - речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій; - речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії; застосовує знання для оцінки: - можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлює судження: - щодо можливості використання генетично модифікованих організмів; - щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень. |
|||
Узагальнення (1 год.) |
||||
70 |
|
Основні загальні властивості живих систем. |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||||
Учень (учениця): оперує термінами: - система
|
характеризує: - основні загальні властивості живих систем робить висновок: - про єдність живих систем різних рівнів |
|||
[1] Курсивом (чорного кольору) виділено елементи змісту (теми уроків), які є необов’язковими й можуть вивчатися опційно (за вибором учителя), тому в разі недостатньої кількості годин їх можна упустити.