КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З хімії учнів 8 класу за оновленими програмами з домашніми завданнями Григорович

Програма:

Навчальна програма з хімії для 7 – 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Підручник:

Григорович О.  В.  Хімія  :  підруч.  для  8  класу  загальноосвіт.  навч.  зак л.  /    О.  В.  Григорович.  —  Х.  :  Вид-во  «Ранок»,  2015.  —  256  с.  :  іл.

№п/п

Дата проведення

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Приміт.

ПОВТОРЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПИТАНЬ КУРСУ ХІМІЇ 7 КЛАСУ (3 ГОД)

1

Первинний  інструктаж з БЖД 

Найважливіші хімічні поняття.

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор (V) оксидом, карбон (ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

§1,2– вивчити

Завд 3,5,6 с 10 (пис)

2

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

Повт §1-2

Завд 7 с 10 (пис)

Завд 3 с 13 (пис)

3

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

§3

Завд 2 с 10 (пис)

Завд 1 с 13 (пис)

ТЕМА 1. ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.

БУДОВА АТОМА (15 ГОД)

4

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

§4 додаткова л-ра (цікаві факти)

Завд 1 с 22 (пис)

5

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

§5 Завд 2 с 26 (пис)

6

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання)

§6 Завд 1-4 с 31

(усно)

7

Періодична система хімічних елементів, її структура

§7  Завд 2-4 с 36 (пис)

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів

Демонстрація 1: Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

8

Навчальні проекти №1, 2 з теми:

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів

§8 Завд 2 с 42 (пис)

9

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

§9 Завд 1-3 с 48 (усно)

Демонстрація 2: Моделі атомів (віртуальні 3D)

10

Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі.

§10,11

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

11

Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

§12,13 Завд 1 с 63

Завд 1 с 73(пис)

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

12

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20.

§14 Завд 12,13 с 76 (пис)

Демонстрація 3: Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D)

13

Електронні та графічні електронні

формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

§15 Завд 1,2 с 84 (пис)

14

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

§16 табл.6 с 85

15

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Навчальні проекти

3. Хімічні елементи в літературних творах

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів

16

Навчальні проекти №3,4 з теми:

3. Хімічні елементи в літературних творах

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів

Завд 1,2 с 86 (пис)

17

Значення періодичного закону

Завд 3,4 с 86 (пис)

18

Контрольна робота №1 з тем “Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома.”

ТО

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

ТЕМА 2. ХІМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК І БУДОВА РЕЧОВИНИ (10 ГОД)

19

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них

§17

20

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

§17,20  Завд 3 с 91

Завд 3 с 105 (пис)

21

Ковалентний зв'язок, його утворення.

§18 Завд 1 с 96 (пис)

22

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

§19  Завд 1 с 101 (пис)

23

Електронні формули молекул.

§ 21  Завд 4 с 109 (пис)

24

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

§22  Завд 1 с 112 (пис)

Демонстрації 4, 5: Моделі кристалічних граток різних типів. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови

25

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №1: Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

§23  Завд 4 с 121 (пис)

26

Проведено інструктаж з БЖД

ПР №1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних граток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту)

Навчальний проект з теми:

5. Використання кристалів у техніці

6. Кристали: краса і користь

27

Навчальний проект №5,6 з теми:

5. Використання кристалів у техніці

6. Кристали: краса і користь

Завд 8,9 с 121 (пис)

28

Контроль знань з теми “Хімічний зв'язок і будова речовини” (тестові завдання)

ТО

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

ТЕМА 3. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ. РОЗРАХУНКИ ЗА ХІМІЧНИМИ ФОРМУЛАМИ

(10 ГОД)

29

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

§ 24  Завд 1,2 с 128 (пис)

Демонстрація 6: зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини)

30

Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

Завд 4,5 с 128 (пис)

31

Молярна маса. Обчислення молярної маси речовини

§25 Завд 1-4 с 132 (пис)

32

Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

Завд 6-7 с 132 (пис)

33

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

§26 Завд 1-3 с 138 (пис)

34

Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

Завд 4-6 с 138 (пис)

35

Відносна густина газів.

§27 Завд 1-3 с 142 (пис)

36

Обчислення з використанням відносної густини газів

Завд 4-5 с 142 (пис)

37

Розрахунки за хімічними формулами.

Завд 7-8 с 142 (пис)

38

Контрольна робота № 2 з теми ”Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами ”

ТО

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

ТЕМА 4. ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК (29 ГОД)

39

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади основних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

§28 табл 8 (усно)
с. 146

Завд 9 с. 153 (усно)

Додатково завд 1,3,4 с. 152  (пис)

40

Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини

§29 Завд 1-2 с. 156

Демонстрація 7: Зразки оксидів

41

Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини

§ 32 Завд 1-4 с. 171

Демонстрація 11: Зразки основ

42

Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини

§34 Завд 1,3 с. 184

Демонстрація 9: Зразки кислот.

43

Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини

§37 Завд 1-4 с. 206

Демонстрація 16: Зразки солей.

44

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

§30 Завд 2-4 с. 162

Демонстрація 8: Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

45

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

§39 Завд 1-4 с. 216

Демонстрація 8: Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

46

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

§31 Завд 4-6 с. 168

47

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Завд 7-8 с. 168

Завд 10 с. 162

48

Контроль знань з теми: “Основні класи неорганічних сполук” (тестові завдання)

ТО

49

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №2: Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

§33  Завд 6  с. 180

Демонстрації 12:. Хімічні властивості лугів

50

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами

§32 Завд 3-5 с. 180

Демонстрація 13: Добування і хімічні властивості нерозчинних основ

51

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Завд 6 с. 191

Завд 10 с. 232

52

 Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №3: Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

§35  Завд 1-3 с. 191

Демонстрація 10: Хімічні властивості кислот

53

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

Завд 4-5 с. 191

Завд 2 с. 226

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.

Демонстрація 15: Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

54

Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

§36  Завд 1-4 с. 201

55

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

§40 Завд 8 с. 222

Демонстрація 14: Доведення амфотерності цинк гідроксиду

56

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №4,5: Взаємодія металів із солями у водному розчині. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

§38 Завд 2-4 с. 212

Демонстрація 17: Хімічні властивості солей.

57

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Проведено інструктаж з БЖД

ЛД №6: Реакція обміну між солями в розчині.

Завд 3-4 с. 226

Завд 8 с. 227

Демонстрація 17: Хімічні властивості солей.

58

Контрольна робота № 3 з теми: «Основні класи неорганічних сполук»

ТО

59

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

§42

Завд 4-6 с. 216

Завд 1 с. 231

Демонстрація 18: Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився

60

Проведено інструктаж з БЖД

ПР №2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

§41

Завд 10 с. 201

Завд 7 с. 216

61

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук

ЛД №7: Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну

§43

Завд 11 с. 201

Завд 8 с. 216

Завд 2 с. 231

Демонстрація 19: Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор (\/) оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.

62

Проведено інструктаж з БЖД

ПР №3

Розв’язування експериментальних задач.

§43

Завд 15-17 с. 202 Завд 6-7 с. 212

Завд 5 с. 231

63

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини

Завд 11-12 с. 212

Завд 9 с. 227

64

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Завд 6 с. 226

Завд 7 с. 227

65

Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Завд 8-9 с. 212

Завд 10 с. 227

66

Контроль знань з теми: “Основні класи неорганічних сполук” (тестові завдання)

67

Навчальний проект №7, 8, 9  з теми:

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

Завд 9 с. 231

68

Підсумковий урок

ТО

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Безпечне поводження з речовинами.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

      Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.