Календарно-тематичне планування з Історії України 7 клас НУШ (Бурлака)

№ п/п

Дата

Тема уроку

Примітки

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Вступ. Середні віки на теренах України

Розділ 1. Виникнення і становлення Русі-України

Велике розселення слов’ян.

Господарство та суспільство слов’ян

Базові знання:

Учень/учениця

• знає хронологічні межі Середньовіччя, час Великого розселення

слов’ян, утворення Русі-України, діяльності перших князів/княгинь

Русі-України;

• знає факти діяльності князів Олега, Ігоря, Святослава, княгині

Ольги;

• розуміє зміст термінів, понять і назв «Велике розселення слов’ян»,

«Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя»,

«данина», «хозари», «печеніги», «Імперія ромеїв (Візантія)».

Учень/учениця

• співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і

княжої доби в Україні, а саме:

а) період становлення племінних князівств i союзів на українських

теренах (V–IX ст.) — з добою раннього європейського Середньовіччя

(середина V ст. – кінець IХ ст.);

б) період існування Русі (IX–XIII ст.) — з добою зрілого

Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.);

в) період руських князівств XIII–XVI ст.) — з добою пізнього

Середньовіччя (XІV–XV ст.);

Уміння:

Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про

історичні події й процеси у межах розділу;

● виявляє чинники, що впливали на державотворчі процеси доби

становлення Русі-України, піднесення Києва, та історичні, природні

умови розвитку держави;

● визначає та зіставляє наміри та результати діяльності перших князів

Русі-України; висловлює обґрунтовані судження щодо їх ролі в

минулому;

● коректно використовуючи відповідні поняття і терміни визначає

причини і приводи, сутність, результати і наслідки історичних подій,

явищ, процесів в межах розділу;

● використовує історичну карту як джерело історичної інформації;

позначає на карті території розселення слов’янських племен на

теренах України, зміни території Русі-України, напрямки походів

київських князів ІХ–Х ст.;

● наводить приклади тривалості і змінності географічних та

історичних назв (топонімів, етнонімів тощо) на прикладі Русі-України;

● аналізує різновидові історичні джерела з історії Великого

розселення слов’ян та періоду утворення Русі-України за

запропонованим вчителем алгоритмом;

● за самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для

виконання завдання, побудови текстової відповіді, аргументує свій

вибір;

● співставляє особливості виникнення і розвитку держави Русі-

України та ранньосередньовічних держав Європи.

Ставлення:

Учень/учениця

● обґрунтовує історичне значення виникнення Русі-України як

важливого етапу української історії;

● докладно описує проблеми, з якими стикаються різні спільноти

(на прикладі Русі-України) та шляхи і способи їх подолання;

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та

конструктивного зворотного зв’язку.

Утворення держави Русі-України

Становлення Русі-України за Олега та Ігоря

Русь-Україна за Ольги та Святослава

Узагальнення до розділу 1 «Виникнення і становлення Русі-України»

Розділ 2. Русі-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ століття

Князь Володимир Великий

Упровадження християнства

Базові знання:

Учень/учениця

●знає час хрещення Русі-України;

●знає факти діяльності Володимира Великого, Ярослава Мудрого;

●розуміє зміст термінів, понять і назв «князь», «вотчина», «графіті»,

«ікона»,

«мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра»,

«язичництво», «християнство», «реформа», «шлюбна дипломатія»,

«Руська правда», «митрополія», «централізована монархія–

імперія».

Уміння:

Учень/учениця

●упорядковує у визначений спосіб інформацію про історичні події й

процеси у межах розділу/курсу;

● порівнює діяльність та висловлює обґрунтовані судження щодо

ролі

князів Володимира Святославича та Ярослава

Володимировича та перших князів/княгинь Русі-України, інших

історичних діячів доби Середньовіччя (за вибором);

● визначає передумови, причини, розрізняє результати і наслідки

історичних подій, явищ, процесів у межах розділу;

● пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з

географічним простором, позначає їх на карті та використовує

карту для їх опису і пояснення, визначає належність культурно-

історичних пам’яток, господарських об’єктів часів Русі-України до

географічних, етнографічних та історичних регіонів;

● характеризує чинники, що впливали на заняття людей, спосіб

ведення господарства, соціальний устрій, визначає тенденції

економічного розвитку, зіставляє господарський і соціальний

розвиток руського та західноєвропейських суспільств.

Ставлення:

Учень/учениця

● оцінює місце періоду розквіту Русі-України як важливого етапу в

історії українського народу;

● пропонує заходи щодо збереження культурно-історичної спадщини

Русі-України;

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та

конструктивного зворотного зв’язку.

Русь-Україна за Ярослава Мудрого.

«Руська правда»

Політичний устрій, суспільне, господарське та повсякденне життя Русі-України

Культура Русі-України наприкінці Х – у першій половині ХІ століття

Узагальнення до розділу 2 «Русі-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ століття»

Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІ століття

Політична роздробленість Русі-України.

Русь-Україна за правління Ярославичів

Базові знання:

Учень/учениця

●знає дату Любецького з’їзду князів, правління тріумвірату

Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича,

Ярослава Осмомисла, першої писемної згадки назви «Україна» в

писемних джерелах.

Уміння:

Учень/учениця

●упорядковує у визначений спосіб інформацію про історичні події й

процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських

теренах з подіями у світі;

● визначає чинники, прояви та наслідки політичної роздробленості

Русі-України;

● характеризує відносини Русі-України з сусідніми народами і

державами;

● зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів (на

прикладі Ізяслава, Святослава, Всеволодовича Ярославичів,

Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава

Осмомисла);

● пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних

подій, явищ, процесів, використовуючи відповідні поняття і

терміни (в межах розділу);

● описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає

території князівств у період роздробленості Русі-України, земель

сусідніх з Руссю-Україною народів і держав;

● характеризує відносини руських князівств із сусідніми

народами/державами;

● визначає чинники, особливості розвитку культури Русі-України та

сусідніх спільнот у другій половині ХІ – першій половині

ХІІІ ст.;

● презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних

спільнот періоду другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

● розпізнає культурно-історичні пам’ятки та характеризує їх художні

і мистецькі особливості.

Ставлення:

Учень/учениця

● наводить приклади, як особистість може впливати на політичні і

суспільні процеси (на прикладі Русі-України та руських князівств на

українських землях);

● визнає потребу та пропонує шляхи збереження історико-культурних

пам’яток на теренах України;

Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого

Роздробленість Русі-України (середина ХІ – середина ХІІ ст.).

Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

Галицьке і Волинське князівства в середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи та Крим у Х – ХІІІ ст.

Культура Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Узагальнення до розділу 3 «Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІ століття»

Розділ 4. Галицько-Волинське князівство («Держава Романовичів»)

Утворення Галицько-Волинського князівства («Держави Романовичів»)

Базові знання:

Учень/учениця

знає час утворення Волинсько-Галицького князівства («держави

Романовичів»), діяльності Романа Мстиславича, короля Данила, Юрія

І, походів походи монголів на українські землі, боротьби за землі

Волинсько-Галицького князівства між Угорщиною та Польщею, дати

битви на р. Калка, коронації Данила Романовича;

розуміє зміст термінів, понять і назв «король», «хан», «ярлик»,

«баскак», «Золота Орда», «монгольська навала».

Уміння:

Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про

історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на

українських теренах з подіями у світі;

● визначає передумови, причини і приводи, розрізняє результати і

наслідки історичних подій, явищ, зіставляє наміри, способи та результати діяльності правителів

Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів») та

сусідніх держав;

● описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає

територію Волинсько-Галицького князівства та сусідніх держав,

напрямки походів монголів на Русь, подій, пов’язаних із діяльністю

правителів «держави Романовичів»;

● визначає чинники розвитку та особливості розвитку культури

Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

● визначає вплив монгольської навали на політичний, економічний та

культурний розвиток українських земель; вплив сусідніх держав на

політичний, економічний та культурний розвиток земель

Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»).

Ставлення:

● Учень/учениця

● формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні

погляди та переконання;

● дає оцінку діяльності видатних історичних діячів Волинсько-

Галицького князівства («держави Романовичів»);

● оцінює якість виконання навчальної роботи за допомогою рефлексії

та конструктивного зворотного зв’язку.

Монгольська навала на українські землі.

Утворення Золотої Орди

Коронація Данила. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича

Галицько-Волинська держава за наступників Данила

Культура Галицько-Волинського князівства

Узагальнення до розділу 4 «Галицько-Волинське князівство («Держава Романовичів»)»

Розділ 5. Руські землі у Східноєвропейських державних проєктах XIV – XVст. Кримське ханство

Українські землі у складі Великого князівства Литовського

Базові знання:

Учень/учениця

● знає час входження українських земель до складу Великого

князівства Литовського, Угорщини, Польщі, Молдови, Османської

імперії, створення Кримського ханства, існування держави Феодоро,

поширення магдебурзького права на українських теренах; дати

битви на р. Сині Води, Кревської унії, Городельської унії,

Грюнвальдської битви;

● знає факти діяльності Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Костянтина

Івановича Острозького, Юрія Котермака (Дрогобича), Хаджі І Герая;

● розуміє зміст термінів, понять і назв «еліта», «шляхта», «магнат»,

«султан», «унія», «магдебурзьке право», «самоврядування»,

«інкорпорація».

Уміння:

Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про

історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події

на українських теренах з подіями у світі;

● розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники

розвитку суспільства на українських теренах залежно від

особливостей устрою та соціально-економічного розвитку держав,

до складу яких входили українські землі в XIV-XV ст.;

● визначає механізми інкорпорації (включення) українських земель

до складу сусідніх держав;

● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі особи в минулому та

сучасному (на прикладах історичних постатей в межах теми); ролі

руських еліт у державотворчих процесах на східноєвропейських

теренах у XIV-XV ст.;

● визначає передумови, причини, розрізняє результати і наслідки

історичних подій, явищ, процесів (на матеріалі розділу);

● пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з

географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту

для їх опису і пояснення, визначає належність культурно-історичних

пам’яток XIV-XV ст. до географічних, етнографічних та історичних

регіонів;

виявляє і характеризує особливості становища різних соціальних

верств і груп українського суспільства (залежно від держави, до

складу якої входили українські землі);

● пояснює вплив поширення магдебурзького права на становлення

демократичних традицій управління;

● простежує впливи культури сусідніх народів/держав на розвиток

культури українського народу;

● визначає за наданим алгоритмом достовірність історичної

інформації в рамках теми.

Ставлення:

Учень/учениця

● формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні

погляди та переконання;

● презентує здобутки української та інших соціокультурних спільнот

в хронологічних межах теми;

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та

конструктивного зворотного зв’язку.

Українські землі у складі Угорщини, Молдови (Русо-Валахії), Османської імперії.

Держава Феодоро. Кримське ханство

Господарство українських земель у XIV – XV ст. Українське суспільство. Магдебурзьке право

Розвиток української культури в XIV – XV ст.

Узагальнення до курсу.Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків

Узагальнення до розділу 5 «Руські землі у Східноєвропейських державних проєктах XIV – XVст. Кримське ханство»

Базові знання:

Учень/учениця

● знає час створення та існування та територіальне розташування

держав на теренах українських земель за доби Середньовіччя, дати

вирішальних подій української історії (в межах курсу), час

діяльності визначних історичних особистостей на українських

теренах;

● пам’ятки культурної спадщини українських земель періоду

Середньовіччя.

Уміння:

Учень/учениця

● простежує тяглість історичного процесу доби Русі-України;

● співставляє особливості суспільного розвитку на українських

теренах та у Європі, наводить приклади спільного й відмінного в

історичних подіях, явищах і процесах;

● за визначеними критеріями визначає зміни у житті українського

суспільства та наводить приклади цих змін протягом середньовічної

історії (з допомогою вчителя);

● спираючись на логіку причинно-наслідкових і просторових

зв’язків, прогнозує подальший перебіг подій, явищ, процесів

та оцінює можливі зміни в розвитку суспільства в наступний

історичний період;

● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації

пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у

таких заходах;

● використовує інформацію із суміжних галузей знань для

характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ,

процесів.

Ставлення:

Учень/учениця

● аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості

духовних і матеріальних здобутків українського суспільства та

сусідніх народів доби Русі-України для подальшого суспільного

розвитку, діяльності історичних діячів/діячок.

Узагальнення до курсу «Історія України в контексті епохи середніх віків»