КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 9 КЛАС (1,5 год. на тиждень, 52 год. на рік) Підручник: В. С. Власов, 2017.

№

з/п

ДАТА

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д/З

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1

Розділ І.    Українські землі у складі Російської  імперії наприкінці XVIІІ  - у   першій половині XIXст.

 Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій

§ 1

Знаю:

– дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;

– хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

– вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

– роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;

– програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

– роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

– розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;

– поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

– показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;

– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;

– пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

2.

Соціально-економічне становище села і міста

§ 4

3

Початок індустріальної революції

§ 4

4

Початок українського національного відродження

§ 6, 7

5

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території   України. Соціальні рухи 

§ 3, 5

6

Практичне заняття.

Укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

с.55

7

Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Російської  імперії наприкінці XVIІІ  - у   першій половині XIXст.»

Повторити

§§ 1, 3-7

8

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу І.

Повторити

§§ 1, 3-7

9

Розділ ІІ.     Українські землі у складі Австрійської  імперії наприкінці  XVIІІ  - у   першій половині XIX ст.

Політика Австрійської імперії щодо українських територій

§ 2, 8

Знаю:

– дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;

– період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

– причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;

– ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;

– історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;

– поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

– показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;

– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;

– визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

10

Початок українського національного відродження. Європейська революція 1848 – 1849 років в українських регіонах  Австрійської імперії

§ 9, 10

11

Практичне заняття.

Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

с.73

12

Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Австрійської  імперії наприкінці  XVIІІ  - у   першій половині XIX ст.».

Повторити

§§ 2, 8-10

13

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІ.

Повторити

§§ 2, 8-10

14

Розділ ІІІ.  Повсякденне життя та культура кінця  XVIІІ  -  першої половини  XIX ст.

Умови розвитку культури. Освіта. Наука. Музика. Театр.

§ 11

Знаю:

– дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

– суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

– причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;

– пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху.

Умію:

– охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;

– визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;

– пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;

– узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

– розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

15

Розвиток української мови і літератури. Тарас Шевченко.  Образотворче мистецтво. Архітектура.

§ 12, 13

16

Повсякденне життя мешканців України

§ 14

17

Практичне заняття. Підготувати міні-проєкт «Повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.»

с.116

18

Узагальнення з розділу «Повсякденне життя та культура кінця  XVIІІ  -  першої половини  XIX ст.».

Повторити

§§ 11-14

19

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІІ.

Повторити

§§ 11-14

20

Розділ IV. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині  XIX ст.

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська війна)

§ 15

Знаю:

– хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

– особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;

– причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;

– роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;

– вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

– поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

– охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;

– визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;

– пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;

– охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

– обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

21

Модернізація промисловості й сільського господарства.

§ 16

22

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років.

§ 17

23

Місто і село. Життя у пореформену добу. Родини українських підприємців.

§ 17

24

Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. ХІХ ст. Валуєвський циркуляр.

§ 18

25

Національний рух і суспільно-політичне життя у 70–80-х рр. ХІХ ст. Емський указ.

§ 19

26

Володимир Антонович, Михайло Драгоманов,  Микола Міхновський. Братство тарасівців.

§ 19

27

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський

§ 19

28

Зародження робітничого і соціал-демократичного руху

§ 19

29

Практичне заняття. Історичні джерела про українофільський етап

національного відродження.

§ 20

30

 Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині  XIX ст.»

Повторити

§§ 15-20

31

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу IV.

Повторити

§§ 15-20

32

Розділ V.  Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині  XIX ст.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів.

§ 21

Знаю:

– дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

– особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

– поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

– показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

– охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;

– пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;

– визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

– обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

33

Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»)

§ 22

34

Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.  Утворення політичних партій

§ 22, 23

35

Практичне заняття. «Особливості українофільського та політичного етапів національного відродження».

§ 24

36

 Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині  XIX ст.»

Повторити

§§ 21-24

37

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу V.

Повторити

§§ 21-24

38

Розділ  VI.   УКРАЇНА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація

§25, 30

Знаю:

– дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

– тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

– вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

– значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

– поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

– показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

– охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

– пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

– визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

– обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

39

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні та в західноукраїнських землях.

§26, 31

40

Події російської революції 1905 – 1907 рр. в Україні

§27

41

Наддніпрянська Україна в 1907 – 1914 рр. Столипінська аграрна реформа та її вплив на Україну.

§28

42

Практичне заняття (на вибір). «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій

Наддніпрянщини», «Вплив греко-католицької церкви на формування

національної свідомості населення західноукраїнських земель».

§29, 32

43

 Узагальнення з розділу «Україна початку XX століття перед викликами модернізації»

Повторити

§§ 25-32

44

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу VI.

Повторити

§§ 25-32

45

Розділ VII. Повсякденне життя та культура України в середині XIX – на початку XX ст.

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Освіта. Наука.

§33

Знаю:

– дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

– суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);

– розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

– роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;

– позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

– роль церкви в суспільному житті українців;

– причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;

– особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

– поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

– показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;

– охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

– розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

46

Література. Театр. Музичне мистецтво.

§34

47

Архітектура та образотворче мистецтво.

§35

48

Повсякденне життя.

§33

49

Практичне заняття. Підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України».

§34

50

 Узагальнення з розділу «Повсякденне життя та культура України в середині XIX – на початку XX ст».

Повторити

§§ 33-35

51

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу VII.

Повторити

§§ 33-35

52

Узагальнення з курсу.