Календарно-тематичне планування з історії України 9 клас 2018-2019 навчальний рік

№

пп

Дата

І семестр

Дата

ІІ семестр

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітки

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв.

Знаю:

• хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
• хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

• вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
• «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
• головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
• особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
• спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
• поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

• обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
• показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
• охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;
• пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час;
• зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська мова. Розділ: Складне речення, його ознаки.

Тема: Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку (Учень/учениця пише есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері – мені найбільше імпонують?»).

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

2

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

Знаю:

• дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
• хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

• вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
• роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
• програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
• роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
• розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
• поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

• показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
• пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

3

Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України.

4

Порто-франко Одеси. Початок українського національного відродження.

5

Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху.

7

Кирило-Мефодіївське братство. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи.

8

Практичне заняття № 1 Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху

9

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;
• проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху;
• укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Тема: «Історія русів» (учень/учениця  розуміє значення «Історії русів» для української культури цього часу); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Нова українська література. Іван Котляревський. «Енеїда» (скорочено), «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  розуміє роль спадщини нової української літератури для національного самоусвідомлення); 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму (Учень розуміє зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом та діяльність осередків національного відродження в Наддніпрянській Україні).

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

10

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

Знаю:

• дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
• період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

• причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
• ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
• історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
• поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

• показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
• визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

11

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

12

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. парламентської діяльності.

13

Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід

14

Практична робота № 2. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів.

15

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;
• підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму. Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні («Руська трійця») (Учень/учениця  усвідомлює, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні).

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

16

Повсякденне життя. Становище жінки. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

Знаю:

• дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

• суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
• причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
• значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
• поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

• охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
• визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
• пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
• узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

17

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя.

18

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

19

Практична робота № 3. Віртуальна мандрівка «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

20

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.;
• підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;
• підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…» (Учень/учениця  шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка – уособлення краси на Землі); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  пояснює алюзію на події історії України, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи); 9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» (Учень/учениця  усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку); 9 клас. Українська мова. Розділ: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Тема: Текст, його основні ознаки (Учень/учениця  створює текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства, план сприйнятого на слух науково-навчального тексту).

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.

21

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років.

Знаю:

• хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

• особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
• причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
• роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
• вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
• поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

• охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
• визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
• пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
• охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

22

Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту.

23

Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців.

24

Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України.

25

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців.

26

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

27

Практична робота № 4. Програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів

28

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;
• проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;
• підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні ХІХ ст.» та ін.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.

29

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів.   

Знаю:

• дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

• особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
• поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

• показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
• охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
• пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
• визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
• обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

30

Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка.

31

Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті.

32

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

33

Практичне заняття № 5 Скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

34

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя /учительки) на території України в ХІХ ст.;
• скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

35

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

Знаю:

• дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

• тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
• вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
• значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
• поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

• показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
• охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
• пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
• визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

36

Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

37

Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

38

Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

39

Практичне заняття № 6 Скласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»

40

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.;
• спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією;
• укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»;
• проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» (на вибір учителя/учительки) та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

41

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини.

Знаю:

• дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

• суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
• розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
• роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
• позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
• роль церкви в суспільному житті українців;
• причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
• особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
• поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

• показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
• охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;
• обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

42

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені.

43

Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі.

44

Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів.

45

Практичне заняття № 7 Презентація «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;

46

Урок узагальнення та контролю знань учнів

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учителя/учительки або учнів/учениць);
• підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;
• підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Тема: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Іван Франко, Леся Українка (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності); 9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва (Учень/учениця  розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво). — 9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні (Учень/учениця  оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні).

Урок узагальнення знань та умінь учнів з курсу ІСТОРІЯ 9 клас

Резервний час. Підготовка до ДПА

48

• Життя людей  за первісних часів :
• Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.
• Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури
• Кіммерійсько-скіфський світ

Суспільне, господарське  життя та побут в античних полісах на території України

49

Суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян

50

Держава Україна Русь

• Виникнення та розвиток київської русі
• Київська держава наприкінці х — у першій половині ХІ ст.
• Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІст.

51

Держава Україна Русь

• Галицько-волинська держава
• Українські землі у складі Великого князівства литовського та інших держав (друга половина XIV - XV ст.)

52

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. – XVIII cт.

• Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.
• Початок національно – визвольної війни українського народу середини

XVII ст.