22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Календарно-тематичне планування з історії України 9 клас 2018-2019 навчальний рік

Про матеріал

Календарно-тематичне планування для учнів 9 класу з історії України на 2018-2019 навчальний рік. Планування розраховане на перший і другий семестри. Календарно-тематичне планування готове до використання і друку. Має дві колонки для редагування дат. В плануванні розписані всі практичні заняття починаючи з простішого і закінчуючи вже набутими навичками і компетентностями учнів. Можливе доповнення в колонці "Примітки".

Перегляд файлу

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 9 КЛАС ( 52 години)

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 2018-2019 навчальний рік

пп

Дата

І семестр

Дата

ІІ семестр

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітки

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

 

 

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв.

Знаю:

  • хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
  • чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
  • хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

  • вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
  • «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
  • головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
  • особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
  • спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
  • поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

  • обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
  • показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
  • охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;
  • пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній Новий час;
  • зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на початок ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська мова. Розділ: Складне речення, його ознаки.

Тема: Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку (Учень/учениця пише есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері – мені найбільше імпонують?»).

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

2

 

 

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

Знаю:

  • дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
  • хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

  • вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
  • роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
  • програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
  • роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
  • розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
  • поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

  • показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
  • пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

 

3

 

 

Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України.

 

4

 

 

Порто-франко Одеси. Початок українського національного відродження.

 

5

 

 

Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху.

 

7

 

 

Кирило-Мефодіївське братство. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи.

 

8

 

 

Практичне заняття № 1 Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху

 

9

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;
  • проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху;
  • укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Тема: «Історія русів» (учень/учениця  розуміє значення «Історії русів» для української культури цього часу); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Нова українська література. Іван Котляревський. «Енеїда» (скорочено), «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  розуміє роль спадщини нової української літератури для національного самоусвідомлення); 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму (Учень розуміє зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом та діяльність осередків національного відродження в Наддніпрянській Україні).

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

10

 

 

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

Знаю:

  • дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
  • період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лукяна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

  • причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
  • ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
  • історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
  • поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

  • показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
  • охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
  • визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

 

11

 

 

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

 

12

 

 

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. парламентської діяльності.

 

13

 

 

Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід

 

14

 

 

Практична робота № 2. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів.

 

15

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;
  • підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

 

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Література українського романтизму. Тема: Осередки романтичного руху в Західній Україні («Руська трійця») (Учень/учениця  усвідомлює, що романтик – духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні).

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

16

 

 

Повсякденне життя. Становище жінки. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

Знаю:

  • дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

  • суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
  • причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
  • значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
  • пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
  • поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

  • охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
  • визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
  • пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
  • узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

 

17

 

 

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя.

 

18

 

 

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

 

19

 

 

Практична робота № 3. Віртуальна мандрівка «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

 

20

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.;
  • підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;
  • підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Тема: «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…» (Учень/учениця  шанобливо ставиться до жінки в усіх її іпостасях (жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлює, що жінка – уособлення краси на Землі); 9 клас. Українська література. Розділ: Нова українська література. Тема: Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка» (Учень/учениця  пояснює алюзію на події історії України, розуміє необхідність відстоювати людську гідність, власні принципи); 9 клас. Українська література. Розділ: Пантелеймон Куліш. Тема: Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» (Учень/учениця  усвідомлює значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. Прагнення до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку); 9 клас. Українська мова. Розділ: Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Тема: Текст, його основні ознаки (Учень/учениця  створює текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства, план сприйнятого на слух науково-навчального тексту).

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.

21

 

 

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років.

Знаю:

  • хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

  • особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
  • причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
  • роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
  • вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
  • поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

  • охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
  • визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
  • пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
  • охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

 

22

 

 

Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту.

 

23

 

 

Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців.

 

24

 

 

Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України.

 

25

 

 

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців.

 

26

 

 

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

 

27

 

 

Практична робота № 4. Програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів

 

28

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;
  • проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;
  • підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні ХІХ ст.» та ін.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.

29

 

 

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів.   

Знаю:

  • дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

  • особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
  • поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

  • показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
  • охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
  • пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
  • визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
  • обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

 

30

 

 

Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка.

 

31

 

 

Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті.

 

32

 

 

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

 

33

 

 

Практичне заняття № 5 Скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

 

34

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учителя /учительки) на території України в ХІХ ст.;
  • скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

35

 

 

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

Знаю:

  • дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

  • тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
  • вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
  • значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
  • поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

  • показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
  • охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
  • пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
  • визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

 

36

 

 

Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

 

37

 

 

Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

 

38

 

 

Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

 

39

 

 

Практичне заняття № 6 Скласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»

 

40

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.;
  • спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією;
  • укласти порівняльну таблицю «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини/Галичини»;
  • проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» (на вибір учителя/учительки) та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

41

 

 

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини.

Знаю:

  • дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

  • суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
  • розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
  • роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
  • позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
  • роль церкви в суспільному житті українців;
  • причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
  • особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
  • поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

  • показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
  • охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
  • розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;
  • обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

 

42

 

 

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені.

 

43

 

 

Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі.

 

44

 

 

Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів.

 

45

 

 

Практичне заняття № 7 Презентація «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;

 

46

 

 

Урок узагальнення та контролю знань учнів

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учителя/учительки або учнів/учениць);
  • підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»;
  • підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

Міжпредметні зв’язки: 9 клас. Українська література. Розділ: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Тема: Українська поезія другої половини ХІХ ст. Іван Франко, Леся Українка (Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини. Протиставлення поезії та бездуховності); 9 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво у культурі сучасності. Тема: Стилі і напрями мистецтва (Учень/учениця  розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм, модернізм), усвідомлює та оцінює роль людини у створенні історичної та культурної спадщини України та світу, оцінює твори видатних діячів мистецтва України та світу, усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво). — 9 клас. Географія. Розділ: Наукова діяльність. Освіта. Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Особливості наукової й освітньої діяльності. Найвідоміші наукові центри у світі та Україні (Учень/учениця  оцінює роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні).

Урок узагальнення знань та умінь учнів з курсу ІСТОРІЯ 9 клас

Резервний час. Підготовка до ДПА

48

 

 

  • Життя людей  за первісних часів :
  • Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.
  • Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури
  • Кіммерійсько-скіфський світ

Суспільне, господарське  життя та побут в античних полісах на території України

 

49

 

 

Суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян

 

50

 

 

Держава Україна Русь

  • Виникнення та розвиток київської русі
  • Київська держава наприкінці х — у першій половині ХІ ст.
  • Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІст.

 

51

 

 

Держава Україна Русь

  • Галицько-волинська держава
  • Українські землі у складі Великого князівства литовського та інших держав (друга половина XIV - XV ст.)

 

52

 

 

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. – XVIII cт.

  • Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.
  • Початок національно – визвольної війни українського народу середини

XVII ст.

 

 

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижанівська Н.Є., Наумчук О.В.)
Додано
10 серпня 2018
Переглядів
1104
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку