5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

Урок у 9 класі: "Національно-визвольний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії."

Про матеріал

Мета: розглянути вплив революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії на події в західноукраїнських землях; вивчити діяльність ГРР; розвивати навички аналізу та синтезу нового матеріалу; виховувати в учнів почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: зошити, підручник, дошка, роздатковий матеріал, презентація.

Очікувані результати:

Після року учні зможуть:

  • називати основні події революції 1848-1849 рр. в Західній Україні;
  • аналізувати вплив подій в Європі на події в західноукраїнських землях;
  • визначати значення діяльності ГРР;
  • визначати значення революції для українців;
  • давати оцінку подіям революції 1848-1849 рр. в Західній Україні.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПЕТРІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТПЕНІВ

КРАСНОАРМІЙСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Національно-визвольний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії.

(Компетентнісно орієнтований урок з історії України, для 9 класу)

 

 

 

 

 

Підготував: учитель історії

Лещенко Ю. В.

 

 

 

 

 

 

 

Петрівка 2015

Урок № 18

Тема: Національно-визвольний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійській імперії.

Мета: розглянути вплив революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії на події в західноукраїнських землях; вивчити діяльність ГРР; розвивати навички аналізу та синтезу нового матеріалу; виховувати в учнів почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: зошити, підручник, дошка, роздатковий матеріал, презентація.

Очікувані результати:

Після року учні зможуть:

  • називати основні події революції 1848-1849 рр. в Західній Україні;
  • аналізувати вплив подій в Європі на події в західноукраїнських землях;
  • визначати значення діяльності ГРР;
  • визначати значення революції для українців;
  • давати оцінку подіям революції 1848-1849 рр. в Західній Україні.

Хід року

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань (Еврістична бесіда)

1. Що таке революція?

2. Які події в Європі отримали назву «весна народів» і чому?

3. Назвіть причини революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.

4. Які події в Австрійській імперії отримали назву «революція 1848-1849 рр.»?

5. Які результати (здобутки) революційних подій 1848-49 рр. в Австрійській імперії?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Скажіть, будь ласка, до складу якої держави входили західноукраїнські землі в першій половині ХІХ ст.? (можна скористатись картою, слайд № 2)Як ви вважаєте, чи внесла революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії зміни в життя Західної України?

Так, українці також як і чехи, і угорці, і поляки сподівались покращити своє становище через революційні зміни. Сьогодні ми розглянемо, чого саме вдалось досягнути українцям в цей період, та проаналізуємо як саме змінилось життя українців.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель: У червні 1848 року в Галичині та Буковині відбулись вибори до рейхстагу. В результаті, українці отримали 44 місця в парламенті (39 від Галичини, 5 від Буковини).

Як ви вважаєте, які питання були найболючішими для українців? Які з них потребували негайного вирішення? (скасування кріпацтва).

Так як рейхстаг, одним з перших законів прийняв закон про скасування кріпосницьких відносин, тому і в західноукраїнських землях відбулись наступні події.

15 травня 1848 року в Галичині було скасовано панщину та інші феодальні повинності. 9 серпня 1848 – на Буковині, 2 вересням 1853 р. – в Закарпатті.

(Основні події з’являються на дошці, учні їх записують в зошити).

Учитель: На культурне життя регіону революція теж вплинула. Так, з 1848 по 1857 рр. виходила українська газета «Зоря Галицька», засновано організацію «Галицько-руська матиця», яка займалась розвитком літератури і мистецтва в західноукраїнських землях.

Восени 1848 року відбувся Собор руських учених – з’їзд діячів українського національного руху Галичини, які мали на меті укласти єдину граматику і правопис для української мови.

Але разом із українцями активізувався ще один народ, який проживав в Галичині і не мав своєї держави. Хто це був? (поляки).

Дійсно, українцям довелось суперничати з поляками і за місця в рейхстазі, і за свої права в регіоні.

13 квітня 1848 року у Львові поляки створили Центральну раду народову (майбутній польський уряд), яка мала на меті здобуття автономії для поляків в Галичині.

Українці ж, в противагу полякам, 2 травня 1848 р. створили свій орган громадського самоврядування – Головну руську раду (ГРР).

Робота з історичним джерелом (З відозви Головної руської ради до руського народу, опублікованої 15 травня 1846 р. у першому числі газети «Зоря Галицька»). Матеріал є у кожного на парті. Потрібно ознайомитись із змістом та відповісти на запитання. Учитель через деякий час перевіряє успіхи учнів.

Учитель: З середини 1848 року ситуація в Галичині загострилась. 9 червня ГРР надіслала імператору Австрії вимогу поділити Галичину на східну (українську) з центром у м. Львів та західну (польську) частини з правом автономії. Але проти такої пропозиції були польські організації. (Як ви думаєте, чому?).

Українці почали формувати загони національної гвардії, на противагу польським збройним підрозділам, але уряд наказав їх розпустити.

1 листопада 1848 року у Львові спалахнуло повстання. На що, 2 листопада, австрійський уряд відповів артилерійським обстрілом міста. Внаслідок чого повстанці отримали тяжкі втрати і були вимушені капітулювати. Повсталих судив трибунал, була заборонена діяльність політичних організацій. Але пізніше, з 14 листопада, діяльність ГРР була знову дозволена.

Історична цікавинка. Повідомлення учня «Історія українського прапора»

Учитель: Як ви вже знаєте, 7 березня 1849 р. – новий імператор Франц-Йосиф розпустив рейхстаг, призупинив дію Конституції. Революція зазнала поразки.

V. Підведення підсумків (В формі бесіди.)

  1. Назвіть основні події революції 1848-1849 рр. в Західній Україні.
  2. Який же вплив оказали події 1848-49 рр. в Європі на події в західноукраїнських землях?
  3. Яке значення мала діяльності ГРР?
  4. Яке значення оказала революція на життя українців?
  5. Дайте оцінку подіям революції 1848-1849 рр. в Західній Україні.

Виставлення оцінок.

VІ. Домашнє завдання

§15 опрацювати, відповісти на запитання стор. 97-98 (№ 1-4) – усно, написати твір-роздум «Здобуття та невдачі національно-визвольного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 років в Австрійськів імперії».

ДОДАТКИ

 

 

З відозви Головної руської ради до руського народу, опублікованої 15 травня 1846 р. у першому числі газети «Зоря Галицька»

«Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, котрий одною говорить мовою; 15 мільйонів виносить, з яких півтретя мільйона землю галицьку замешкує. Той народ був колись самостійний, рівнявсь у славі з наймогутнішими народами Європи, мав свою літературну мову, свої власні устави, своїх власних князів, одним словом: був у добробуті й силі. Через несприятливі умови та різні політичні нещастя розпався поволі наш великий народ, стратив свою самостійність, своїх князів і пішов під чуже панування.

Такі нещастя склонили з часом багатьох можних панів відступитися від руського обряду батьків своїх, а з ними виректися мови руської й відцуратися від свого народу; але та зміна обряду не могла перемінити національності, а руська кров не перестала плисти в їхніх жилах...

Але як все на світі з часом минає, як по зимі прикрій весна наступає, так, браття, і цей сумний стан змінився через конституцію. Це велике право, це велике добродійство,– це сонце, що як усім, так і русинам засвітило і до повного життя нас пробудило. Будяться під тим сонцем освічені народи, далекі і сусідні, підноситься перед нашими очима на землі нашій народність польська... Пробудився вже і наш лев руський і красну нам ворожить пришлість. Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сна вашого, бо вже час. Встаньте, але не до незгоди, рушимо разом, щоб піднести народність нашу і забезпечити надані нам свободи... щоб не зганьбили ми себе перед світом і не стягнули на себе нарікань поколінь наступних. Поступаймо з іншими народами в любові і згоді. Будьмо тим, чим бути можемо й повинні. Будьмо народом. Перепоєні почуванням національності в цьому наміренні ми зібралися й працюватимем у такій спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберігати віру й поставити наш обряд... нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність в усіх напрямках: досконалення нашої мови, заведення її у школах вищих та нижчих, видавання часописів... змагання завести нашу мову в усіх публічних установах тощо.

3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати потреби нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...»

Поміркуйте: 1. Як визначено у відозві національну належність галицьких русинів? 2. Що свідчить про бажання Головної руської ради діяти, зберігаючи лояльність Габсбургам та виключно конституційними засобами. 3. Охарактеризуйте завдання, що їх ставила перед собою Головна руська рада.

Орієнтовний зміст повідомлення учня

Історія українського прапора

Перша реальна спроба оформити українські національні синьо-жовті кольори в барви державного прапора відбулася у Львові, в Галичині, на весні 1848 року. Під час європейської буржуазно-демократичної революції. яка увійшла у світову історію під назвою «Весни народів», над «королівським столичним містом Львів» замайоріли українські прапори у «державному» форматі. «На вежи ратушной въ недилю рано (на Великдень) хтось вывісив Хоруговъ рускои барвы» – прапор нічим не відрізнявся від сучасного Державного Прапора України. «Поміркована і виважена», проімперська Головна Руська Рада ( самоврядний орган підкарпатських русинів), яка бачила Галичину лише у складі Австро-Угорської імперії, налякавшись, швидко відмежувалася від українського прапора у «державному» форматі, заявивши про підняття українських прапорів над Львовом – «то не Русины оучинили, и наветъ не знають, кто тое оучинивъ».

Галицьке намісництво у 1848 році дозволило галичанам формувати військові підрозділи самооборони. Українці-русини категорично відмовлялися вступати у Національну гвардію під біло-червоний польський прапор і вимагали формування Руської гвардії під українським прапором. Тоді Головна Руська Рада регламентувала і затвердила крайовий прапор «Герб, или знамя галицкои; є то золотий левъ въ синим поли вспынаючый ся на скалу » – читаємо у «Зорі Галицькій» – часописі підкарпатських русинів від 27 червня 1848 р.

Перший синьо-жовтий прапор над Львовом

Перший синьо-жовтий прапор над Львовом, весна 1848 р.

Прапор загону Руської гвардії

docx
Додано
10 серпня 2018
Переглядів
1351
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку