КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 9 КЛАС

№

з/п

ДАТА

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д/З

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1

Розділ І.    Українські землі у складі Російської  імперії наприкінці XVIІІ  - у   першій половині XIXст.

 Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій

Знаю:

– дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;

– хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

– вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

– роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;

– програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

– роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

– розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;

– поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Умію:

– показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;

– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;

– пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

2.

Соціально-економічне становище села і міста

3

Початок індустріальної революції

4

Початок українського національного відродження

5

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території   України. Соціальні рухи 

6

Практичне заняття.

Укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів»

7

Узагальнення з Розділу «Українські землі у складі Російської  імперії наприкінці XVIІІ  - у   першій половині XIXст.»

8

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу І.

9

Розділ ІІ.     Українські землі у складі Австрійської  імперії наприкінці  XVIІІ  - у   першій половині XIX ст.

Політика Австрійської імперії щодо українських територій

Знаю:

– дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;

– період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

– причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;

– ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;

– історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;

– поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

– показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;

– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;

– визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

10

Початок українського національного відродження. Європейська революція 1848 – 1849 років в українських регіонах  Австрійської імперії

11

Практичне заняття.

Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

12

Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Австрійської  імперії наприкінці  XVIІІ  - у   першій половині XIX ст.».

13

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІ.

14

Розділ ІІІ.  Повсякденне життя та культура кінця  XVIІІ  -  першої половини  XIX ст.

Умови розвитку культури. Освіта. Наука.

Знаю:

– дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

– суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

– причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;

– пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху.

Умію:

– охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;

– визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;

– пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;

– узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

– розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

15

Література. Мистецтво

16

Повсякденне життя мешканців України

17

Практичне заняття. Підготувати міні-проєкт «Повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.»

18

Узагальнення з розділу «Повсякденне життя та культура кінця  XVIІІ  -  першої половини  XIX ст.».

19

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу ІІІ.

20

Розділ IV. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині  XIX ст.

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська війна)

Знаю:

– хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

– особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;

– причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;

– роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;

– вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;

– поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

– охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;

– визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;

– пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;

– охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

– обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

21

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років

22

Модернізація промисловості й сільського господарства

23

Місто і село. Життя у пореформену добу. Родини українських підприємців

24

Український національний рух: громади, хлопомани

25

Валуєвський циркуляр і  Емський указ

26

Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців

27

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський

28

Зародження робітничого і соціал-демократичного руху

29

Практичне заняття. Проаналізувати національно-культурну політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу й підготувати відповідне резюме.

30

 Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині  XIX ст.»

31

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу IV.

32

Розділ V.  Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині  XIX ст.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів.

Знаю:

– дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розумію:

– особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

– поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

– показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

– охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;

– пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;

– визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

– обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

33

Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»)

34

Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.  Утворення політичних партій

35

Практичне заняття. Скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

36

 Узагальнення з розділу «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині  XIX ст.»

37

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу V.

38

Розділ  VI.   Україна початку XX століття перед викликами модернізації

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація

Знаю:

– дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

– тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

– вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

– значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;

– поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

– показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

– охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;

– пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;

– визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

– обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

39

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні та в західноукраїнських землях.

40

Події російської революції 1905 – 1907 рр. в Україні

41

Наддніпрянська Україна в 1907 – 1914 рр. Столипінська аграрна реформа та її вплив на Україну

42

Практичне заняття. Проаналізувати програмні документи товариства «Сокіл» та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.

43

 Узагальнення з розділу «Україна початку XX століття перед викликами модернізації»

44

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу VI.

45

Розділ VII. Повсякденне життя та культура України в середині XIX – на початку XX ст.

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Освіта. Наука.

Знаю:

– дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

– суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);

– розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;

– роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;

– позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

– роль церкви в суспільному житті українців;

– причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;

– особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

– поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Умію:

– показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;

– охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;

– розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

46

Література. Мистецтво.

47

Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі.

48

Повсякденне життя.

49

Практичне заняття. Підготувати презентацію «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України».

50

 Узагальнення з розділу «Повсякденне життя та культура України в середині XIX – на початку XX ст».

51

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з розділу VII.

52

Узагальнення з курсу.