Календарно-тематичне планування з історії України (стандарт) для 11 класу на 2024-2025 н.р.

№

Дата

  Зміст навчального матеріалу

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності   

Скориговано

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (3 години)

1

Уроки вітчизняної історії 19141945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність. 

Знати:

–                  основні   етапи      розвитку               українського

суспільства другої половини ХХ  т.. – початку ХХІ  т..; – алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел. Розуміти:

–                  зміст понять: «воєнні злочини», «геноцид»,

«злочини проти людства», «права людини»,

«постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «тоталітарна імперія»,

«українська громадянська (політична) нація»;

–                  масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.;

–                  як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей.

Уміти:

–                  застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства.

2

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ  т.. Особливості курсу історії України від 1945 р. до сьогодення.

3.

Навчальний проект. Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців.

Розділ 1. УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (7 годин)

4.

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь

України в міжнародних організаціях.  Переміщені особи з України. Репатріація.

Неповерненці.

Знати:

–                  дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду;

–                  факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА. Розуміти:

–                  зміст понять: «відбудова», «депортація»,

«державний антисемітизм», «ждановщина»,

«культ особи», «лисенківщина», «операція

“Вісла”», «операція “Захід”»,

«спецпоселення»;

–                  наслідки «радянізації» західних областей

УРСР та боротьби ОУН і УПА;

–                  особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

–                  штучний характер масового голоду 1946–

1947 рр., його наслідки;

–                  сутність повоєнних депортацій як злочинів тоталітарної імперії проти українців; – мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР. Уміти:

–                  встановлювати послідовність і синхронність подій про: формування територіальних меж УРСР; масові депортації та обміни населенням; «радянізацію» та репресії; український визвольний рух у 1944–1950-х рр.; процеси відбудови господарства і культурне життя республіки; ідеологічні кампанії;

–                  показувати на карті зміни адміністративно-

територіального устрою   УРСР,      місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України; – визначати передумови та наслідки

Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами. Депортація за «обміном населення» між УРСР та Польською Народною Республікою (1944–1946 рр.).

Операція        «Вісла».           Обмін територіями 1951 р.

5.

Відбудова промисловості: джерела та ресурси (праця мобілізованих, військовополонених, репатріантів, в’язнів            виправно-трудових таборів). Становище сільського господарства. Голод 1946–1947 рр.

6.

Внутрішньополітична ситуація.  Посилення проявів «культу особи»

Йосифа Сталіна в УРСР. Особливості державної пропаганди. Ідеологічні інтерпретації перемоги над нацизмом. «Ждановщина» в

Україні. Кампанії боротьби проти

  «українських                 буржуазних

націоналістів» і «безрідних космополітів».

депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, ідеологічних кампаній, їхнього впливу на суспільну свідомість;

– аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановича як провідників союзної/імперської влади в Україні; – характеризувати науковий/творчий доробок Володимира Філатова, Катерини

Білокур, Ніла Хасевича, Олександра

Богомольця, Олександра Палладіна, Сергія Лебедєва, Тетяни Яблонської; укласти історичні портрети Йосипа Сліпого, Романа Шухевича.

7.

«Радянізація» західних областей УРСР. Ліквідація Української греко-католицької церкви.

Операція «Захід». Національновизвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України. Бій під Гурбами. «Велика блокада» проти УПА. Депортації родин воїнів УПА. Оунівський рух в еміграції.

8.

Особливості розвитку культури. 

9.

Практичне заняття.  Повсякденне життя населення у повоєнні часи: стратегії  виживання. Зміни у суспільній свідомості.

10.

Узагальнення.          Тематичний контроль.

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (7 годин) 

11. 

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Українці в повстаннях у таборах ГУЛАГу. XX з’їзд

Комуністичної партії

Радянського Союзу (КПРС).

Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження. Суперечливість процесу реабілітації жертв політичних репресій. Ліквідація ГУЛАГу.

Знати:

–                  суть хрущовських  р. програм;

–                  хронологічні          межі               децентралізації

управління

економікою УРСР; дати передання Кримської області до складу УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки; – прояви дисидентського руху. Розуміти:

–                  зміст       понять:   «відлига»,               «воєнно-

промисловий комплекс», «десталінізація», «децентралізація управління», «дисидент»,

«культ особи», «лібералізація», «раднаргосп»,

«реабілітація», «російщення»,

«шістдесятники»;

–                  основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

–                  сутність імперської політики російщення України;

–                  зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

–                  встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену «шістдесятництва» і розгортанням дисидентського, зокрема опозиційного руху, культурним життям;

–                  використовувати карту як джерело

інформації           про               адміністративнотериторіальний устрій УРСР;

–                  визначати прояви, наслідки політики російщення українського суспільства; – аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, економічного, соціокультурного розвитку УРСР у другій

половині 1950-х – першій половині 1960-х  р..;

–                  обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження

12.

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства

13.

Передання Кримської області до складу УРСР. Соціальноекономічна інтеграція Кримського півострова з Україною. Міграції, зміни національного складу населення. Спроби проведення «українізації». Становище кримськотатарського народу у місцях депортації та його боротьба за повернення на батьківщину.

14.

«Шістдесятництво». Київський клуб творчої молоді «Сучасник».

Спроби опозиційної діяльності: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи. Практичне заняття: Феномен українського шістдесятництва

15.

Особливості розвитку культури.

Продовження політики російщення. Антирелігійні кампанії.

«шістдесятництва» й дисидентського руху; – характеризувати науковий/творчий доробок визначних особистостей (Борис Патон, Василь

Симоненко, Віктор Глушков, Ліна Костенко, Михайло Янгель, Сергій Корольов); діяльність таких осіб, як Алла Горська, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Ярослав Стецько.

16.

Особливості соціальної політики. Повсякденне життя.

Зміни у суспільній свідомості.

17.

Узагальнення. Тематичний контроль.

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ

РЕСПУБЛІК (6 годин)

18.

Зміни в системі влади.

Неосталінізм. Конституція УРСР 1978 р. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні.

Знати:

–                  хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської

групи сприяння виконанню Гельсінських угод; – напрями опозиційного руху, методи

боротьби влади з інакодумцями. Розуміти:

–                  зміст понять: «адміністративно-командна система», «депопуляція», «дефіцит», «застій», «компартійно-радянська номенклатура»,

«правозахисний рух»,       «розвинений соціалізм», «самвидав»;

–                  мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр., прояви репресій щодо інакодумців; – протиріччя розвитку культури.

Уміти:

–                  встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «застою»; – використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

–                  порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо особливостей

   економічного    розвитку     УРСР     у     другій

половині

1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

–                  схарактеризувати правозахисний рух в

УРСР;

–                  визначати закономірність системної кризи тоталітарної імперії, прояви цієї кризи в УРСР;

–                  виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, наук, літератури та мистецтв;

–                  розкрити особливості політичної діяльності Петра Шелеста, обґрунтувати суперечливий характер діяльності Володимира Щербицького як провідника союзної/імперської влади в

УРСР; описати творчий доробок/схарактеризувати               наукову/творчу діяльність Володимира Івасюка,

Івана Миколайчука, Марії Приймаченко, Миколи Амосова, Ніни Вірченко, Олега Антонова, Сергія Параджанова, Наталії Полонської-Василенко; означити досягнення у спортивній/тренерській діяльності Валерія Лобановського; схарактеризувати громадськополітичну діяльність Василя Макуха, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Мустафи Джемілєва, Олеся Гончара, Петра Григоренка.

19.

Посилення репресій проти української інтелігенції. Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби. «Самвидав».

«Український вісник». Українська громадська група сприяння виконанню

Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ). Прояви єврейського дисидентського та сіоністського руху на теренах УРСР. Опозиційна діяльність режимові в середовищі інших національних меншин. Кримські татари в боротьбі за повернення на батьківщину.

20.

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Провал

Продовольчої програми.

Етносоціальні зміни в УРСР.

21.

Практичне заняття. Повсякденне життя.  Життєвий рівень населення.

Феномени радянського повсякдення: «хрущовки», «дефіцит», «черги».

Зміни в суспільній свідомості.

22.

Особливості розвитку культури. Освіта та наука.  Українське поетичне кіно.   Український спорт. Особливості державної пропаганди в Україні: «радянський народ»,

23.

Узагальнення. Тематичний контроль.

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК (8 годин)

24.

Політика «перебудовиприскорення-гласності» та її наслідки в УРСР.

Знати:

–                 дати: Чорнобильської катастрофи,

ухвалення «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня

1991р.  Розуміти:

–                 зміст понять: «багатопартійність»,

«державна незалежність», «інфляція», «мітингова демократія», «неформальні організації», «опозиція», «плюралізм»,

«політика гласності», «політика

“перебудови”», «прискорення»,

«суверенітет»;

–                 передумови, протиріччя політики

«перебудови» і «гласності» в УРСР; – вплив аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) на зміни суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів;

–                 значення прийняття «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення незалежності України»; референдуму 1 грудня 1991 р. як акту підтримки населенням України державної незалежності;

–                 необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України;

–                 ціну перебування України в складі СРСР:

масштаби територіальних, людських, духовних, культурних втрат;

–                 закономірності процесів розпаду СРСР як імперії та відродження національної держави України.

Уміти:

–                 встановлювати   хронологічну послідовність

і синхронність подій, явищ періоду

«перебудови»;

–                 використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

–                 виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України; – висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

–                 пояснювати передумови «Революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України; передумови, значення відновлення

Кримської АРСР;

25.

Практичне заняття. Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки.  Вплив на суспільну свідомість.

26.

Виникнення націоналдемократичної, антикомуністичної опозиції. Утворення неформальних громадських організацій і груп.

Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову. Перехід частини республіканської номенклатури на національні позиції.

27.

Перші альтернативні вибори (1990р.). «Декларація про державний суверенітет України».

«Революція на граніті».

Формування багатопартійності. Масові страйки шахтарів.

28.

Відновлення Кримської

Автономної Радянської

Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроби союзної влади зупинити процеси демократизації, розпаду СРСР.

29.

Повсякдення. Особливості розвитку культури і спорту. Відродження релігійного життя

30.

Україна під час спроби державного перевороту в СРСР. «Акт проголошення державної незалежності України». Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Роль України у розпаді СРСР. Міжнародне визнання державної незалежності України.

Внесок української діаспори у відновлення державної незалежності України.

31.

Узагальнення. Тематичний контроль.

 – схарактеризувати діяльність В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського, Левка Лук’яненка, Леоніда Кравчука.

Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ (8 годин)

32.

Державотворчі процеси. Особливості багатопартійної системи. Прийняття

Конституції України 1996 р.

Знати: хронологічні межі Помаранчевої революції, дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію; – основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991–2013 рр. Розуміти:

–                  зміст понять: «багатовекторність зовнішньої політики», «дефолт»,

«євроінтеграція», «корупція»,

«олігархічна система», «Помаранчева революція», «приватизація», «прожитковий мінімум», «тіньова економіка»;

–                  історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму;

–                  чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні; – значення «Помаранчевої революції».

Уміти:

–                  встановлювати хронологічну

   послідовність      подій,      що      відображають

процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними

подіями регіональної історії, історії країн

Центрально-Східної Європи;

–                  використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій; – визначати: 1) основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999– 2004, 2005–2009, 2010–2013 рр., 2) ознаки формування олігархічної системи в Україні; 3) суперечності пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів;

–                  висловлювати аргументовані судження про перебіг державотворчих процесів; важливість розвитку України як незалежної демократичної держави, її європейської інтеграції;

–                  схарактеризувати політичну діяльність Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Віктора Януковича.

33.

Практичне заняття. Майдан як феномен української демократії

(від вибору гетьмана на всенародному віче до Помаранчевої революції та Революції Гідності).

Президентські вибори 2004 р.

«Помаранчева революція».

Конституційна реформа 2004 р. Основні тенденції суспільнополітичного життя в 2005–2009 рр.

34.

Спроби формування авторитарного режиму в 2010–2013 рр. Харківські угоди 2010 р.

35.

Утвердження ринкової економіки. Запровадження національної валюти – гривні. Специфіка приватизації. Становлення, прояви олігархічної системи.

36.

Демографічна та етносоціальна структура населення України. Повернення кримськотатарського народу на історичну Батьківщину. Життя національних спільнот в Україні.

37.

Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки.

Вступ України до Ради Європи.

Будапештський меморандум.

Тузлівська криза. Проголошення Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію.

38.

Практичне заняття. Зміни у

соціальній структурі

українського суспільства. Динаміка зайнятості населення. Повсякденне життя. Зрушення в суспільній свідомості. Релігійне життя. Здобутки українців у сфері культури

(наука, освіта, мистецтва, спорт).

Українці в світі. Українська діаспора в розбудові державної незалежності України.

39.

Узагальнення. Тематичний контроль.

Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА (10 годин)

40.

Геополітичний вибір України:

утвердження євроінтеграційного курсу. Україна в імперській доктрині «русского міра».

Політичні, економічні, інформаційні та інші засоби тиску на Україну в контексті відродження прагнень Російської Федерації (РФ) до реімперіалізації на теренах колишнього СРСР.

Знати:

–                  хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни ХХІ ст., оборони

Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну;

–                  основні регіони і місця бойових дій російсько-української війни. Розуміти:

–                  зміст понять: «безвізовий режим», «волонтерський рух», «гібридна війна»,

«денацифікація України», «добробат»

   «Євромайдан»,       «злочин        агресії»

«інтеграція»,

«кіборги», «колабораційна діяльність»,

   «люстрація»,                           «рашизм»,

«реімперіалізація»,

«російсько-українська війна», «русскій мір», «статус кандидата на членство в ЄС», «тимчасово окупована територія», «томос»;

–                  передумови та значення Революції Гідності;

–                  необхідність вшануванн пам’яті героїв Небесної Сотні та російськоукраїнської війни;

–                  характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для

України, несправедливої,               загарбницької        для

Росії;

–                  псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та міста Севастополь, російсько-українську війну як прояви процесу

реімперіалізації Росії;

–                  широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні

2022 р. як акт геноциду української нації;

–                  захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності; – роль громадянського суспільства у розвитку

української держави та забезпеченні її обороноздатності;

–                  важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного

договору (НАТО);

–                  значення міжнародної підтримки територіальної цілісності та державної незалежності України.

Уміти:

–                  встановлювати хронологію подій російсько-української війни;

–                  використовувати карту як джерело

   інформації    про     перебіг     російсько-

української війни;

–                  обґрунтувати         на               основі     аналізу

Зрив угоди про асоціацію України та Європейським Союзом (ЄС).

Євромайдан. Революція Гідності. Крах режиму Віктора Януковича. Небесна Сотня. Президентські та парламентські вибори 2014 р. Обрання Петра Порошенка Президентом України.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Надання українцям права на безвізовий режим в’їзду в країни ЄС.

41.

Початок війни РФ проти України:

окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України. Квазіреферендуми і проголошення маріонеткових квазідержав Донецької Народної Республіки (ДНР), Луганської Народної Республіки (ЛНР).

Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Перебіг бойових дій. Мінські домовленості.

42.

Практичне заняття. Українське громадянське суспільство в обороні держави. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Участь добровольців-іноземців у збройній боротьбі на боці України.

Міжнародна підтримка України в умовах війни. «Норманська четвірка»: внесок у стабілізацію збройного конфлікту. Позиція США та держав «великої сімки». Санкції, накладені на РФ за невиконання Мінських домовленостей.

43.

Соціально-економічний розвиток України у 2014–2022 р. Економічні, політичні, судово-правові реформи. Створення незалежної

правоохоронної структури для боротьби з корупцією. Незавершеність реформ.

44.

Законодавче забезпечення статусу української мови як державної. Розвиток української культури. Утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

45.

Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України.

документів злочини РФ як геноцид українського народу;

–                  визначати передумови, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

–                  висловлювати обґрунтовані судження щодо можливих шляхів розвитку

України в

Європі та у світі;

–                  схарактеризувати діяльність Петра Порошенка, Володимира Зеленського, інших знакових постатей політичного, громадського, культурного, церковного життя сучасної України (на вибір учительки/учителя,учениці/учня).

46.

Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати. Збройні сили України (ЗСУ), Національна гвардія, територіальна оборона, громадянське суспільство та влада в обороні країни. Злочини геноциду та воєнні злочини РФ проти України. Нищення економіки України. Використання Росією

продовольства як зброї. Заява Верховної Ради України «Про

вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Консолідація української політичної нації в боротьбі проти російській агресії.

Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду. Ідеологема «денацифікація України». Протидія України російській пропаганді та дезінформації.

47.

Практичне заняття. Stand with Ukraine.

Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії.

Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Ленд-ліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

48.

Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння.

Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях.

Біженці та вимушені переселенці. Примусове переселення громадян України до РФ. Гуманітарна підтримка біженців в країнах ЄС. Релігія, церкви й релігійні організації та війна. Діячі української культури в допомозі фронту. Діячі світової культури в підтримці України.

49.

Узагальнення. Тематичний контроль.

50-

52.

Урок узагальнюючого повторення