Календарно-тематичне планування з курсу «Всесвітня історія» 10 клас

№ п/п

Зміст навчального матеріалу

Дати

Примітки

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ (4 год.)

1.

Початок “Великої війни”.  Фронти війни в 1914-1915 рр.

Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.

2.

Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу. Завершення І світової війни.

3.

Економічна та політична кризи в Російській імперії . Російська  революція 1917 р. Громадянська війна.

4.

Революція в Угорщині. Поразка Німеччини та її союзників. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Жінки у війнах ХХ ст. (соціальні статуси і життєві долі).

– Будні війни (збірка візуальних матеріалів).

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ (4 год.)

5.

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.

6.

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

Дом. завд. есе: «Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій».

7.

Практичне заняття. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

8.

Узагальнення. Тематичний контроль.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати та розуміти:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

 – час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

 – статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

 – суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

 – причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміти:

 – встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

 – охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;

 – дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

 – визначити джерела нестабільності в Європі;

 – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (9 год.)

9.

Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

10.

Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

11.

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

12.

Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя.

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

13.

Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

Громадянська війна в Іспанії.

14.

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

15.

Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

16.

 Практичне заняття «Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю».

17.

Узагальнення. Тематичний контроль.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

 Знати та розуміти:

– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

 – “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

 – цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

 – сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

 – світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

 – встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

 – виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

 – охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

 – порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

– пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.

Орієнтовні назви навчальних проектів:

– Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.

– Суспільне життя міжвоєнної Європи та його осмислення у наукових працях і мистецьких творах.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Європи. (Учень/учениця складає комплексну суспільно-географічну характеристику країн регіону; робить висновки щодо чинників високого індустріального розвитку країн Західної Європи).

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (4 год.)

18.

Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський.

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

19.

Угорська революція. Режим М. Горті.

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.

20.

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.

Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

21.

Практичне заняття. Міжнаціональні відносини у державах Центрально-Східної Європи.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

 – труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

 – особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

 – перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

 – синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

 – охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

 – охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Європи. Держави-сусіди. (Учень/учениця характеризує особливості розміщення та формування населення країн та регіонів, урбанізаційні процеси, обґрунтовує галузеву структуру господарства країн Європи).

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ (4 год.)

22.

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.

Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

23.

Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

Дом. завд. есе (на вибір учня/учениці):

1.  «Портрет національного лідера на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Чан Кайші, Сунь Ятсен» (на вибір учня/учениці).
2. «Визвольні рухи першої половини ХХ ст. перед вибором: радикалізм чи ненасильницький опір».

24.

   Практичне заняття. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.

Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

25.

Узагальнення. Тематичний контроль.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

 – час національних революцій в Китаї і Туреччині;

 – зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

 – вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

 – тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

 – синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

 – виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

 – проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

 – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в діяльності Мартіна Лютера Кінга, Нельсона Мандели, радянських дисидентів).

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Азії. (Учень/учениця порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; оцінює роль країн Азії в світі). — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Латинської Америки. (Учень/учениця називає історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні; аналізує специфіку складу населення та системи розселення); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Африки. (Учень/учениця визначає особливості галузевої структури, територіальної організації господарства та роль країн Африки в світі; аналізує причини економічної відсталості та бідності багатьох країн Африки, розуміє роль провідних країн Африки на континенті).

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (3 год.)

26.

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Вісь “Берлін – Рим – Токіо”. Нарощення озброєнь.

27.

Політика “умиротворення” агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготовчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу.

Англо-франко-радянські переговори в Москві.

28.

Практичне заняття. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел, на прикладі радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємних протоколів до нього.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

 – зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 – зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

 – причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 – сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

 – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– ”Українське питання” в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

– Ліга націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (4 год.)

29.

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни. Основні театри воєнних дій.

Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення.

30.

Особливості окупаційного режиму і руху Опору.

Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.

31.

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Дом. завд. есе «Моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв)».

32.

 Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

 – зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 – зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

 – причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 – сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

 – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

– Друга світова в об’єктиві кінокамери/на сторінках літературних творів.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (3 год.)

33.

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

34.

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

Дом. завд. есе «Кіно: від наукового експерименту до мистецтва».

35.

 Узагальнення. Тематичний контроль.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

 – зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 – зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

 – причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 – сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

 – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Виставка творів у стилях модернізму (віртуальна екскурсія).

– “У передчутті війни…” (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику).

– Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму (дослідницький проект).

– Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Фізична культура. Тема: Олімпійська філософія та здоровий спосіб життя. (Учень/учениця розуміє фізичну культуру у сім’ї; олімпійську філософію та здоровий спосіб життя; вміння, навички та фізичні якості як необхідні умови для успішної самореалізації у майбутній професії).