Календарно-тематичне планування з предмета «Історія України» 8 клас

№

з/п

Дата

Тема уроку

Предметні компетентності

Наскрізні змістовні лінії

Примітка

Повторення. Вступ. Ранній Новий час в історії України.

Розділ 1.  Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Українські землі у складі держав Європи й Азії в першій половині XVI ст.

Знаю:

–         дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;

–         адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

–         наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;

–         роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;

–         вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;

–         історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;

–         поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

–         розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;

–         показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

–         охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;

–         розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;

–         визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

–         обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ –першої половини XVІІ ст., зокрема про Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького, Петра Могилу;

розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Громадянська відповідальність

Шанування національної історії, культури; усвідомлення факторів, що визначають важливість законів

Здоров’я і безпека

Чинники, що впливають на раціональний вибір споживача. Відмінності у споживанні людей із різним доходом.

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.   Об’єднання більшості українських земель у складі Речі Посполитої.

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні.

Громадянська відповідальність

Прагнення до справедливості, чесність, відповідальне ставлення до прав і обов’язків;

Брати участь у колективній діяльності  класу та прийнятті

колективних рішень

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Василь-Костянтин Острозький.

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

Церковне життя в Україні першої половини XVII ст. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

Громадянська відповідальність усвідомлення цінності людини як

вищої соціальної цінності, повагу

до її прав і свобод, закону;

прагнення  до суспільної

справедливості, рівноправності

Культурно-освітнє життя на українських землях  у  ХVI – XVII ст.. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Архітектура та містобудування, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

Громадянська відповідальність

Усвідомлення процесів

прийняття суспільних рішень і

форми участі громадян у житті

громади і суспільства в цілому

Практичне заняття №1.  «Повсякденне життя і світогляд різних станів українського суспільства»

Узагальнення з розділу 1

Тематичний контроль

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення.

Знаю:

–      дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;

–      напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

–      передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;

–      затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;

–      місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;

–      причини козацьких воєн (повстань);

–      поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;

–      показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;

–      охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;

–      описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;

–      визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620 – 1630-х років;

обґрунтувати свої судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ.

Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького»

Козацько-селянські повстання 20–30‑х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

21. П

Практичне заняття №2.  «Соціальна організація, побут і військова майстерність українського козацтва».

Узагальнення з розділу 2 .

Тематичний контроль

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Передумови  і причини Національно-визвольної війни.  Богдан Хмельницький.

Знаю:

–       хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;

–       дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;

–       устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

–       Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;

–       Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу;

–       особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;

–       поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

–       розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;

–       показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;

–       розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;

–       зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;

–       визначити передумови, причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;

–       охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;

–       проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Громадянська відповідальність

Робити свідомий вибір та діяти відповідально, організовувати демократичне прийняття колективного рішення, враховуючи власні інтереси і потреби інших

Козацько-кримський союз.

Громадянська відповідальність  Розрізняти різні види активної

діяльності

Робити свідомий

вибір, повага до справедливості

Розгортання воєнних подій 1648–1649 рр. Зборівський договір.

Події 1650–1651 рр. Битва поблизу Берестечка.

.

Громадянська відповідальність

Усвідомлення процесів

прийняття суспільних рішень і

форми участі громадян у житті

громади і суспільства в цілому

Білоцерківський договір. Іван Богун

Битва поблизу Батога. Молдавські походи. Облога Жванця.

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи.

Зовнішня політика козацької держави: у пошуку союзників.

Українсько-московський договір 1654 р.

Воєнно-політичні події 1654–1657 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Практична робота №3.  «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. в історичних джерелах».

Узагальнення з розділу 3.

Тематичний контроль

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Іван Виговський. Гадяцька угода. Московсько-українська війна. Конотопська битва.

Знаю:

–       дати укладення Гадяцької угоди, Андрусівського перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного договору; проведення «Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів; укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;

–       етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

–       Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;

–       поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

–       розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;

–       простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;

–       охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

–       проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Московії/Російської держави («договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;

–       визначити передумови, причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;

–       обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави.

Гетьман Павло Тетеря

Іван Брюховецький і московські статті.

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної і Правобережної Гетьманщини.

Дем’ян Многогрішний

Іван Самойлович. Чигиринські походи.

Мирні угоди «Бахчисарайський мир». «Вічний мир».

Правобережне козацтво. Заселення і розвиток  Слобідської України.

Запорожжя (Військо Запорозьке Низове). Іван Сірко

Гетьманщина в часи Івана Мазепи та спроба усамостійнення.

Пилип Орлик і його Конституція. Нова Січ. Спроба реформування

Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

Церковне життя. Освіта. Наукові знання

Архітектура. Образотворче мистецтво.

Громадянська відповідальність

Усвідомлення освіти як способу включення людини в суспільство відповідно її здібностей і зусиль

Практична робота №4.  «Руїна - кризове явище в історії України».

Узагальнення з розділу 4

Тематичний контроль

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Імперський наступ на автономію Гетьманщини.

Знаю:

–      хронологічні межі існування Нової Січі;

–      період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;

–      дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

–      причини втрати українцями державності;

–      внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;

–      поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

–      показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;

–      охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;

–      встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького та опришківського рухів;

–      обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

Гетьманщина за урядування Данила Апостола

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.   Кирило Розумовський.

Підкорення Кримського ханства Росією.

Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі західноукраїнських земель.

Розвиток української культури другої половини у 20 – 90-их роках ХVІІІ ст.

Громадянська відповідальність

Шанування національної історії,

культури, мови, традицій;

визнання та сприйняття

багатоманітності оточуючого світу

Практична робота №5. «Суспільно-політичне життя на українських землях у ХVІІІ ст.».

Узагальнення з розділу 5

Тематичний контроль

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Внесок України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

–       взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

–       встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;

–       визначити внесок українського суспільства ХVІ – ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

–       зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

оцінити роль козацтва в історії України.

Громадянська відповідальність

Шанування національної історії, культури; усвідомлення факторів, що визначають важливість законів

Особливості суспільно -  політичного життя України ХVІ – ХVІІІ ст. Здобутки українського суспільства.

Здобутки українського суспільного і культурного розвитку  ХVІ – ХVІІІ ст. в загальноєвропейській спадщині

Підсумкове узагальнення