Цікавинки про калину. Рід у калини великий – 200 видів. На Україні росте 2 види: звичайна і гордовита. Її вік – 50 років. Калина – це гіллястий кущ, заввишки росте до 4м. Калина цвіте у травні ,а плоди збирають після перших приморозків. Щорічно з одного куща калини збирають 3-4 кг ягід. Калиновий цвіт духмяніє цілющим ароматом 20-25 днів. Калина як і верба, любить вологу. Вона любить рости біля струмків, річок,Любить заглядати у воду і слухати дзюрчання струмків. Навесні калина цвіте і вкривається білим мереживом. Називають її весільним деревом. Чому? Цвіте вона парасолько подібним суцвіттям. Де розцвітають квіти – медальйони першого рядочка утворюють віночок,як у нареченої . Бджоли з 1га калинового гаю збирають 30 кг нектару.
Калина - лікар. Калина – це лікарська рослина. І в науковій, і в народніймедицині використовують не лише її плоди, а й цвіт, кору,листя. Народна мудрість мовить .” Не бути калині малиною ”. Це говорить про те,що у калині більше заліза, вітаміну С. цукру у 3 рази. А всього у плодах калини 15 хімічних елементів. Насіння калини їстивне – в ньому 20% жирової олії. Якщо трапилось отруєння чадним газом, потрібно жувати ягоди калини. Розімʾяті плоди калини лікують рани. очищають шкіру обличчя . При екземі купають дітей у відварі квіток калини . Під час носових кровотеч використовують настій з калини . Плоди калини позитивно впливають на діяльність серця. Учені довели що калина діє проти радіації.
Легенда про калину. Було це тоді, коли на нашу землю нападали татари. В одному селі справляли весілля. Багато вродливих дівчат зібралося. Раптом налетіли чужинці. Красуні українки, щоб не потрапити до рук бусурманів, стали тікати на болото, де й загинули… А на тому місці виріс калиновий гай. Тут калина – символ мужності, героїчної боротьби з ворогами, символ вічної памˊяті.
Леся Українка. Калина. Козак умирає, дівчинонька плаче,Візьми ж мене в сиру землю з собою козаче,Ой коли ж ти справді вірная, дівчино,Буде з тебе на могилі хороша калина. Ой так не затужить і рідная ненька,Як ти, моя калинонько,моя жалібниця,Дивуються люди і малії діти,Що такої пригодоньки не було на світі,Чия то могила в полі при дорозі,Що над нею калинонька цвіте на морозі.
Іван Франко Червона калино чого в лузі гнешся? Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця не пнешся? Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? На радощі світу? Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту? Чи грому з блакиту? Не жаль мені цвіту, не страшно і грому. Не страшно і грому. І світло люблю я, купаюся в ньому. Купаюся в ньому.
Верба – це символ України. Верба. Ну що ж з неї візьмеш? Ні груш, ні слив. Словомверба , та годі. Ні, верба ніжне дерево, миле й дороге серцю українців. Народ вважає вербу провісницею весни.І дійсно,гляньте на неї ранньої весни, коли ще всі деревастоять голі. А вона вже вкрита ніжним серпанком листочків. А сіренькі та пухкенькі котики – бруньки А коли зацвіте жовтим запашним цвітом, то послухайте гул бджілок, які вирвалися зі свого полону, з довгої зимівлі із своїх вуликів і несуть перший нектар для свого розплоду.І тоді ви зрозумієте,що красуня – верба ще й корисна рослина. З 1 га заростей верби бджоли збирають 150 кгмеду, який має високу лікувальну цінність.
Цікавинки про вербу. Всього є 1600 видів верби. На Україні росте 30 видів. Вона заввишки досягає до 30м , а в діаметрі до 3м. Верби живуть 100 -150 років. Коріння верби за рік виростає до 80 см. Міцно вп’явшись в землю, не допускає руйнування берегів, а в глибину проникає до 3м. По кольору є верби білі і червоні. Є “лежачі” верби, які ростуть у тундрі. Кожна весна зустрічає нас теплотою усмішок білозубих котиків. Щоб було багато лози , потрібно , щоб верба кущилася, для цього зрізали верхівку.Із верболозу плели чудові кошики, колиски, меблі. Деревина верби мʼяко ріжеться, тому з неї виробляли деревʼяні ложки, миски, корита. Найкращі човни із верби. Вони легкі і міцні.Із червоної верби виготовляли музичні інструменти : кобзу, бандуру.
Верба у творах Т Шевчена Ой гай зелений похилився, А он із–за виглядає Ставок, неначе полотно. А верби геть понад ставком, Тихесенько собі купають Зелені віти… І досі сниться під горою, Між вербами та над водою Біленька хаточка. Сидить неначе Й досі сивий дід. Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча.
Верба у релігіїВерба увійшла в релігію, як символ смутку і жалю. Як стверджує релігія, саме вербові ніжні гілки кидали під ноги Ісусу Христу, коли він останній раз ішов в Єрусалим на розʼпяття. Християнська церква встановила тиждень перед Великоднем – Вербову неділю. Тоді освячують вербу, бʼють нею дівчат, примовляючи:“ Не я бʼю – верба бʼє, За тиждень Великдень,Недалечко червоне яєчко”.
Верба та народні свята. Найвеселіше народне свято на Україні – Івана Купала. Хлопці у найбільш людному місці установлювали вербу, адівчата прикрашали її квітами, вишнями, віночками. Жарти, сміх, пісні та музика лунають до пізньої ночі. А потім дівчата знімають свої віночки з верби і пускають на воду. Якщо попливе і не зупиниться, то щасливу долю знайде. А хто зловить цей віночок і кине на грядку з огірками, то буде рясний урожай. З усіх порід дерев , які ростуть на Україні, після калини найбільше пісень складено про вербу