Урок з літературного читання, 4 клас Л.Українка "Біда навчить"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти Шосткинської міської ради

Леся Українка. Біда навчить

(Урок з читання в 4 класі)

Підготувала вчитель початкових

класів, вчитель  вищої категорії

Шосткинської загальноосвітньої

школи I-III ступенів  № 4

Томашевська Лариса Леонідівна

Шостка,2020

Тема. Леся Українка. Біда навчить

Мета. Продовжити знайомити учнів з творчістю письменниці та жанром літературної казки, показати, що мораль, може бути закладена в назві казки «Біда навчить»; розкрити причинно-наслідкові зв’язки персонажів казки ; удосконалювати навички швидкого, правильного та виразного читання ,самостійної та групової роботи; формувати оцінні судження; формувати вміння вести діалог з повагою до особистості; продовжувати розвивати вміння визначати дійових осіб твору, виділяти головну думку твору; висловлювати своє ставлення до прочитаного; формувати уміння стислого переказу. Виховувати щирі та дружні стосунки в колективі.

Міжпредметні зв’язки. Українська мова, природознавство.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Збірки творів Л. Українки для дітей.

Компетенції учнів на уроці:

• навчальна
• інформаційно-комунікативна
• діяльнісна
• громадянська
• соціальна

Форми та методи проведення уроку.

Розповідь вчителя, повідомлення учнів, бесіда, «Гронування», «Асоціативний кущ», метод «Дослідження», вправа «Незакінчені речення», гра  «Оживи фото», «Квіти сподівань», інтерактивна вправа «Займи позицію».

Обладнання уроку:

портрет Лесі Українки, викладка книг, ілюстрації  до творів ,плакат «Квіти сподівань»..

підручник; роздатковий матеріал:таблиця , опорний конспект учителя.

Хід уроку

Довго щирими словами
До людей промовлятиму я…
Леся Українка

І. Організаційний момент. 
1. Вступне слово вчителя. 
- Доброго дня, мої шановні творчі особистості! Я хочу побажати Вам плідної роботи під час уроку, девізом якого стане вже відомий Вам вислів: «Мети досягає той, хто вірить і не знає втоми!»

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань і умінь.
На шлях я вийшла ранньою весною 
І тихий спів несмілий заспівала, 
А хто стрічався на шляху зо мною, 
Того я щирим серденьком вітала: 
"Самій недовго збитися з путі, 
Та трудно з неї збитись у гурті". 
Ці рядки належать перу Лесі Українки — високоосвіченій обдарованій особистості з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетній і благородній натурі. Завдяки силі волі, витримці, залізному характеру вона витримала випробовування долі і змогла підвести підсумок: «Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього».

 То ж давайте пригадаємо життєвий шлях Лариси Петрівни Косач. 
1. Гра «Оживи фото» (усно )Фронтальна бесіда.

Коли і де народилася поетеса?

У скільки років почала читати?

Кому і у  скільки років Леся вишила сорочку?

Ким працювали батьки дівчинки?

Скільки мов знала письменниця?

В якому віці був написаний вірш «Конвалія»?

2.Перевірка  домашнього завдання..

Читання твору «Конвалія»;  відповіді на запитання;  творчий доробок учнів (іллюстрації до вірша).
3.Складання «Асоціативного куща». 
Давайте спробуємо охарактеризувати Лесю Українку: Хто вона…? Яка вона…?

Нескорена,сильна духом,мужня,мудра,талановита, розумна,незламна..
Отже, Леся Українка, Лариса Петрівна Косач – це талановита поетеса,  письменниця ,яка є автором казки  «Біда навчить», яку ми розглянемо сьогодні на уроці. 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. 
1.Слово вчителя. 
У поетичній спадщині Лесі Українки є поезія «Contra spem spero!» (у перекладі з латини «Без надії сподіваюсь!»), у ній є рядки

Може, квіти зійдуть - і настане 
Ще й для мене весела весна…

2. «Квіти сподівань» ( На дошці малюнок квітів, )

Поетеса чекала на весну і сподівалася, що все буде гаразд і квіти для неї були символом віри в життя. У нас за вікном сонячний лютневий день, а на дошці намальований кошик з пролісками. Прикрасьте, будь ласка, пелюстки пролісків своїми очікуваннями від сьогоднішнього уроку. 
Діти  оголошують свої очікування, а вчитель оголошує мету уроку.

3.Робота над заголовком казки. Гра «Передбачення».

На вашу думку, до якого жанру належить цей твір?

Чому ви так думаєте? Хто буде головним героєм казки?

3.Розповідь казки вчителем. (Ілюструється малюнками)

Будь ласка, послухайте казку. Будьте уважними. Запам’ятайте з ким зустрівся горобчик.

• Був собі горобець. Нічого собі горобчик. Та тільки біда, що дурненький він був. Нічого не тямив: ні гніздечка звить, ні зерна доброго знайти. Тільки того, що завзятий був дуже, - є чого, нема чого, а він вже до бійки береться.
• Одного разу зі своїм товаришем, теж молодим горобчиком знайшли вони три конопляні зернятка.

Наш горобчик каже: «Мої зернятка!». А чужий : «Ні, мої!» І почали битися. Та так б’ються, так скубуться, а пір’я  з них летить. Бились, поки потомились. Зирк, а зернят вже нема.

• А по дворі ходить курка з курчатами, квокче та промовляє: «Дурні бились, а розумні поживились. Дякую, що ви такі дурні, Поки ви здуру бились, ми поснідали вашими зернятками. Як би вас хто взяв в добру науку, може з вас і птахи були!»
• Чужий горобчик розсердився і полетів, а наш залишився і замислився: «От курка  розумна – наїлася, а я мушу голодним сидіти. Навчіть мене розуму, пані матусю!» « Е, ні! В мене свого клопоту досить. Своїх діточок до ума довести треба. Шукай собі інших вчителів!»
• Полетів у гай. Бачить, зозуля сидить. «Тіточко, навчить мене розуму!»  «От не мала б роботи, чужих дітей розуму учити!»- відмовила йому зозуля.
• Полетів далі наш горобчик, аж на болото. А там бузько ходить, жаб ловить. «Пане, навчить мене розуму!» «Що, що, що!» – заклекотів бузько. «Тікай-но, поки живий! Я вашого брата..!» Горобчик мерщій від нього, ледве живий від страху.
• Бачить: сидить на ріллі ґава і сумує. «Дядино, може ви мене розуму навчите?» « Ні, синочку, сама його не маю. Лети до сови. Кажуть, що вона дуже розумна.»
• Бачить: в сухому дуплі сова сидить. Очі світяться! Страх та й годі! «Хотів би я вас просити! Чи не могли б ви мене розуму навчити? Адже ви такі мудрі!» « Не на те я мудра, щоб дурнів розуму учити, відказала йому сова!»
• Полетів собі горобчик далі. Потім зустрів сороку-білобоку, крука, Вони теж нічим йому не допомогли. Тільки крук дав слушну пораду: «Розум на дорозі не валяється. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш!»
• Посумував трохи, що без розуму буде жити, та й забув. І не зогледівся, я літечко минуло. Настала осінь. Біда горобчикові: холод, голод! От і почав горобчик до розуму приходити. Куди горобці летять, і він за ними. Що горобці знайдуть – і він поживиться. Та все без сварки, без бійки. Побачив, як інші птахи в теплих гніздечках сидять – і собі почав будувати, пір’ячко до пір’ячка складати. І горобці почали поважати. Зберуться на раду і його кличуть. Перезимував щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем. Сидів не сам, а з горобличкою, і четверо яєчок в гніздечку лежало. Сусіди-горобці дивуються: «І де ви того розуму навчилися?» А він тільки головою кивне «Біда навчила!» - каже.

4. Перевірка первинного сприймання.

До кого звертався горобчик у пошуках розуму?(Відповіді дітей.)

• Хочу звернути вашу увагу на крука. Що ж це за птах? Звернімося до тлумачного словника. (Читає дитина.)
• А чи зуміли птахи допомогти бідоласі ми з’ясуємо далі, коли більш детальніше попрацюємо над змістом казки.

4.Словникова робота.

Зверніть увагу на слова, які важкі для вимови та читання. Чи всі слова зрозумілі? Слово «зоглядівся»  потребує звернення до словника. (Дитина читає.) .

- Які незрозумілі слова ви зустріли у тексті і вважаєте, що їх треба пояснити?

Ні гадки йому – ні про що не думав.

Зоглядівся – не помітив.

Статкує – хазяйнує.

Вславився – прославився.

Дбає – турбується.

Клопіт – турбота.

Клуні – будівлі для зберігання харчів, врожаю. (Діти намагаються пояснити значення самостійно, потім уточнюють за тлумачним словником.)

Гра „Блискавка”. Читання слів .

Тямив, громадили, цвірінькнув, чималенького, скрегоче, заскреготала, зоглядівся, птаства, дядина, господарський, притирився.

Читання тлумачення слів громадили, притирився, дядина у підручнику.

5.Робота над текстом казки.

1.     Читання I частини.

Прочитайте  I частину способом «гудіння». Запам’ятатйте, з ким горобчик зустрівся спочатку?

• З ким горобчик зустрівся в даній частині? (Відповіді дітей.)

Вибіркове читання:

• Скільки зерняток знайшли горобчики?
• Хто сказав ці слова: «Вибачай, серденько»?

Фізкультхвилинка.

2.Читання  II частини „ланцюжком”

Слухайте, читайте, запам’ятовуйте, щоб змогли охарактеризувати птахів, які зустрілися горобчику далі.

• Що ви можете сказати про птахів? Яку характеристику можете дати кожному з них? Підтвердіть  рядками з тексту.(Зозуля  нечемна, насмішкувата, байдужа, бузько – жорстокий, сердитий, ґава – співчутлива, сумна, сова – хвалькувата, зневажлива, зверхня, сорока-білобока – нерозумна, нещира, крук – мудрий, але не співчутливий.)

3.Читання III частини.

Гра „Губи на замку”

Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, ворушити губами не рекомендується.

  Читаємо уважно, щоб потім змогли дати відповідь на запитання: «Чи змогли птахи допомогти горобчику?»

Чим саме? (Тим, що дали можливість самому здобувати життєвий досвід.)

Коли птахи почали поважати горобчика? (Коли він змінився.)

4.Робота з картками. (Робота в парах)

Пригадайте текст та заповніть таблички.  Зазначте в таблиці позитивні риси характеру героя та його недоліки.

Визначення головної думки твору.

Знайдіть всі  прислів’я ,які автор використав у тексті.
Як ви  розумієте їх?

Яке з них найбільше підходить до визначення головної думки казки? Які ще вислови  розкривають головну думку (мораль) казки?

IV.Рефлексія

1. Повідомлення домашнього завдання.

С.90-96, прочитати казку,  скласти план і підготуватися до стислого переказу

2. Підсумки уроку /

Яких людей зобразила Леся Українка в образі птахів?( Злих, байдужих,заклопотаних,легковажних,недоброзичливих.)

Гра „Закінчи речення”

• На уроці я вчився...

• Найбільше мені сподобалося...

• Казка мене навчила...

• Урок завершую з... настроєм.

- Яку б оцінку поставили собі за урок? (Оцінювання.)