Тема  «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості новели. Багатозначність символічних образів

Мета: прокоментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністичного твору; розкрити історичну основу, назву новели, особливості сюжету, композиції; поглиблювати уміння і навики учнів сюжетно-композиційного аналізу; виховувати в учнів почуття гуманності, співпереживання.

ХІД  УРОКУ

                                                                                                                                                                                                                   

                                                                      «Ми є. Були. І будем ми.

Й Вітчизна наша з нами!...»

                                                                                                                     Іван  Багряний

І. Організаційний момент

-                 ( у супроводі мелодії «Ave Maria» Ф. Шуберта)

«Нашого цвіту – по всьому світу» - хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна осягнути і відчути тільки тоді, коли знайомишся з долями українців за кордоном, тими українцями, які змушені були з різних причин покинути рідну землю,  а також,- коли знайомишся з їхньою невтомною подвижницькою діяльністю.  В українській  народній творчості їх порівнюють з журавлями:  відлітали у вирій журавлі… Відлітали, не знаючи чи повернуться колись… І хто ж ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині, і чий вирій затягнувся на цілі десятиліття, а в декого - на все життя?

Це діти землі української, наш цвіт, розсіяні по всьому світу: по Америці, Бразилії, Канаді, Австралії…

Та хіба ж  усі прихистки українців перелічиш?!  Мабуть ні… Так само, як і їхні імена, винесені «дев’ятими валами» історії на чужі береги…  Там,  далеко від Батьківщини, часто у самотності багато з них творили українську літературу, українську культуру, берегли й піднімали національні ідеї, заборонені в Україні. Адже навіть слово «діаспора» в радянські часи було мало не лайливим. Вважалося, і ця думка насаджувалася офіційною пропагандою, що за кордоном живуть здебільшого ті українці, які є ворогами, є зрадниками. З падінням «залізного занавісу» виявилося, що живуть там українці складної долі, яким,  як і нам, дорога Україна,  які там,  як і ми тут, хотіли і хочуть їй кращої долі.

Тепер, на щастя, ми можемо про це говорити. І сьогодні на уроці ми спробуємо віртуально пройти шлях емігранта, сприйняти його психологію, підґрунтя  творчості й побачити, власне, ту Україну, омріяну, виболілу, вистраждану, незвичну для нас сьогодні.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.  Літературний диктант (ланцюжок)

1. “Мій хлоп’ячий сміх і смак генія” – так назвав В.Стефаник свого друга ...(Леся Мартовича).
2. Перші свої публіцистичні статті письменник друкує під псевдонімом ... (Василь Семенів).
3. Стефаника вигнали з Коломийської гімназії за ... (політику).
4. після відрахування з коломийської гімназії Стефаник продовжив освіту у ... (Дрогобичі).
5. У Дрогобицькій гімназії Стефаник став членом політичної організації ... (радикальної партії).
6. Після Дрогобицької гімназії він продовжив навчання у ... (Кракові, у Ягеллонському університеті).
7. “Висока біла панна та моя перша любов” – так поетично Стефаник назвав ... (Євгенію Бачинську).
8. Процес написання новел письменник порівнював з ... (божевіллям).
9. Подія в особистому житті письменника, яку науковці вважають поштовхом до початку літературної діяльності ... (хвороба матері).
10. Перша збірка новел письменника називалася ...(“Синя книжечка”).
11. Свою першу подорож на Велику Україну Стефаник здійснив у ... (1903) році.
12. Новелу “Камінний хрест” письменник присвятив ... (Кирилові Гамораку).
13. Друга збірка новел В.Стефаника називалася ... (“Камінний хрест”).
14. “Прочитайте і Ви побачите, як стисло, сильно і страшно пише ця людина” – так про художню майстерність В.Стефаника писав … (О .М .Горький).
15. Стефаника за особливість творчої манери називав абсолютним паном форми… (І.Франко);
16. У рядках «ціла хата заридала» використано художній засіб …(синекдоха).
17. У рядках «дивився на людей, як той камінь на воду», «одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі» використано художній засіб …(порівняння).
18. “Любив свою дорогу, не сходив з неї ніколи” – ці слова викарбувані на …( стелі біля пам’ятника В.Стефанику).

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель. Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу? Яка ж сила змо­гла розбити долю наших братів-українців?

     Проблемне питання уроку: еміграція — це зра­да чи необхідність, прагнення людини до самореалізації?

Щоб поєднати у творі зовнішні фактори та внутрішній світ людини Стефаник започатковує в українській літературі експресіонізм,  він франц. -  expression – вираження.

 Зверніть увагу на основні ознаки експресіонізму як стилю (презентація)

 

 

   

 

 

Василь Стефаник новатор не тільки у започаткуванні стилю, але й нових тем. Саме опрацьована вами самостійно новела «Камінний хрест» є першим твором в українській літературі і єдиний у творчості письменника, присвячений темі еміграції, а вже пізніше про це явище писали Василь Барка, Улас Самчук, Євген Маланюк, Тодось Осьмачка та багато інших.

 З поняттям еміграція пов’язані такі слова як діаспора, міграція, імміграція, пригадаймо значення цих слів.

 

1. Словникова  робота

Діаспора ( з грец. - розсіяння) – розсіяння по різних країнах народів, вигнання за межі батьківщини завойовниками. Релігійні та етнічні групи, що живуть за межами своєї історичної території на положенні національно-культурної меншини.

Міграція - переселення народів у межах однієї країни або із однієї країни в іншу.

Імміграція - переселення в іншу країну на постійне проживання.

Еміграція – переселення із своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

 

ІV. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

1. Причини еміграції.

Про причини еміграції дослідив В.Колісник. Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони залишалися аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії – Австро-Угорщини. У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості.

На початку ХХ століття на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом. У Галичині панівне становище посідали польські поміщики.

Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.

Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади – 24 тисячі. Протягом 1890 – 1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців.

В історії української еміграції визначають чотири хвилі переселенського руху.

     Перша хвиля (кінець XIX століття — початок Першої світової війни). Емігрували до США, Бразилії, Канади, Аргентини, Австралії, Нової Зеландії. Причини еміграції: економічні, соціальні, політичні.

     Друга хвиля (період між Першою і Другою світовими війнами). Зумовлена поєднанням соціально-економічних та політичних причин.

     Третя хвиля (кінець Другої світової війни). Викликана політичними мотивами.

     Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» (з 1990 років). Причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні.

        Розпачливе волання тисяч душ кліщами да­вило серце В. Стефаника, щоб потім вихлюпнути слізьми кривавий «Камінний хрест».

   Минають роки і століття, відходять у небут­тя покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а «Камінний хрест» не перестає хвилюва­ти нас драмою людського серця. Чому?

2. Метод «Вільний мікрофон»

 Як ви розумієте значення вислову «нести свій хрест»?

   У Альбера Камю є поезія «Привид хрестів», у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому на­снився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: «Ти хотів легкого хреста, он бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші».

   Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив ди­вовижної краси хрести, золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.

   Кожен у цьому житті несе свій хрест. Велет­ням духу роковано впродовж усього свого життя нести хрест вселюдської муки.

   Стефаників хрест аж почорнів з розлуки, бо пустив він свою душу в душу народу. І людський біль цідився крізь його серце і ранив до крові, за­стерігаючи: «Не пиши так, бо вмреш». Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу. А з його роз’ятреної душі сочилася, темна, як кров, поезія болю, котру навіть хотів би забути, та не годен.

   «Волів би дохтором стати й від смерті людей рятувати, ніж всі людські муки на папір згорта­ти й серцем народним голосити, знаючи, що ліку й ради на це нема», — плакав Василь над домови­ною свого батька.

   Наш урок можна назвати ще уроком історич­ної правди, бо В. Стефаник, творчість якого ми зараз вивчаємо, у своїх творах «дбав про правди­вість кожної деталі». Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своє­му народу (за О. Кобилянською).

Новела "Камінний хрест" - єдиний твір Василя Стефаника присвячений темі еміграції. В основу твору покладено справжній факт. Біль, що пронизував душі емігрантів при виїзді на чужину, знаходив могутній відгомін у чутливій до чужого горя душі письменника. «Для мене, - писав він у листі до О.Кобилянської, - нині емігрант, що летить світом, як брудна вандрівна птаха, оставша від громади, - і біль, і поезія».

 

 

3.   Історична основа твору. 
 Новела “Камінний хрест” була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через 36 років у листі до онука Стефана Дідуха писав: “Зараз по їх від’їзді я написав оповідання “Камінний хрест”, де є дослівні думки. Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив...”. Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного піщаного горба.

В основу твору покладено реальний факт. Прообразом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин Штефан Дідух, який виїхав до Канади і листувався з В. Стефаником (за іншими даними – Іван Ахтемійчук), який, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест, що й понині стоїть у с. Русів. Це міг бути будь-хто, бо справжніми прототипами головного героя були тисячі емігрантів, що втілювали у собі душевні болі й долю багатьох добровільних вигнанців із рідного краю, долями яких переймався письменник.

 Він, як згадував пізніше письменник, «дуже не хотів покидати свого каменистого ґрунту, та діти, невістки й доньки не давали йому жити, і він лише тому втік до Канади, щоб могти жити дальше». Стефаник одержував листи від Дідуха з-за океану, повні туги за рідним краєм, а пізніше листувався з його онуками.

Яку ж форму вибрав автор для змалювання того болю, тих нервів, жалю, що переповнювала головного героя? Назвіть жанр твору.

4. Жанр: психологічна новела
(Новела – різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальованою дією. Кількість персонажів зведено до мінімуму. В.Стефаник майстер психологічної новели, бо його цікавить як, надзвичайні події відображаються в душах персонажів, як впливають на їхні настрої і почуття. 

-           Доведіть, що твір В. Стефаника «Камінний хрест» є психологічною новелою.

 Я дуже б хотіла, щоб ви на сьогоднішньому уроці ви  зрозуміли психологію галицького селянина к. ХІХ – п. ХХ ст.., а також прослідкували за змінами душевного стану емігранта, наростанням болю, туги, розпачу через трагедію розлуки з рідною землею.
    Це буде нелегко – діалектна мова, селянські проблеми, давні часи....

У нагоді вам стане словничок діалектних слів….

5. Словникова робота (на карточці у кожного учня)

1. Газда ( сучасний правопис - ґазда) - господар.

2. Ліпше - краще

3. Моцуватися - вмощуватися. Тут - напинатися

4. Струнви - струни

5. Лед - лід

6. Бук - тут - палиця

7. Вихолітувалося - хилиталося

8. Бодяк - колючка

9. Цу - цю

10. Сапов шкребчи - сапою шкреби

11. Слинов - слиною

12. Батюгов - батогом

13. Най - хай 

 

6. Робота з текстом

•             Як вплинула на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорення господарства?
•             Чого не кидав того горба, що забирав усі його сили? І не була безглуздою його праця?
•             Чи можна сказати, що Іван був сильною особистістю?
•             Чи була в Івана любов до своєї землі, до отого піщаного горба?
•             Що стало причиною еміграції Івана? Що переважило в Іванові? Чи можемо ми за це осуджувати його? Чим для нього є розлука з рідною землею?
•             Чому Іван спросив усе село? Що спонукає його згадати все минуле, сповідатися перед односельцями?
•             Чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така тяжка? Про що це свідчить? Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта про завтрашній день?
•             Поясніть причини психологічного стану Івана Дідуха.
•             Поясніть, як ви розумієте пророцтво Івана Дідуха: “Колись на цій землі буде покаяніє, бо нарід поріжеси” (поріжеться). Чи сповнилося вже, на вашу думку, це пророцтво?

7. Сюжетно-композиційні особливості новели (колективна робота учнів над визначенням композиційних елементів твору).

Тема твору: еміграція українського селянства за кордон.
Ідея твору: співчуття селянам через їхню важку працю, засудження еміграції.

Композиція твору:

1.           експозиція – розповідь про життя Івана Дідуха.
2.           зав’язка – гостина у Івана Дідуха.
3.           розвиток дій – розповідь Івана Дідуха про камінний хрест.
4.           кульмінація – Іван Дідух з дружиною збираються в дорогу, Іван танцює польку.
5.           розв’язка – Іван показує дружині камінний хрест

8. Символічні образи і деталі

1) Камінний хрест – пам’ятник усім емігрантам, які покинули рідний край у пошуках кращої соціально-економічної долі, батьківщини, тяжкої праці, терпіння народу, що хилиться під кам’яною вагою, гніту, але не падає пам’ять про І.Дідуха, безвихідь, титанічна марна праця, частка героя, відчай, печаль… поховання людини заживо, долі, крові й поту.

2) Дідух – хліб, сніп, основа життя, українство, поминання померлих, символ урожаю.

3) Горб – тяжка праця, безвихідь, рідна земля, пам’ять.

Поміркуйте, що зближує образ українського хлібороба з міфологічним Сізіфом?( Герой Стефаника уподібнюється міфічному Сізіфові, якому судилося вічно котити камінь на гору. Сізіфів камінь щоразу падав з вершини вниз, а він починав важку працю знову і знову. Вражає в новелі експресивна картина, коли Іван, запрягшись разом з конем, тягне навантажений віз на гору, перетворюючись в одне ціле, стає символом каторжної праці селянина, який, надриваючись, не може вибитись із злиднів. Промовистим є прізвисько героя новели – «Переломаний», яким назвали його односельчани, бо внаслідок сізіфової праці ходив згорблений. )

(Початок фільма про горб)

4) Прощання Дідуха з рідною хатою, селом, односельчанами – похорон душі героя.

5) Прадавня пісня про осіннє листя – для підсилення трагізму психологічний прийом.

6) Чужа земля – символ смерті, еміграції.

7) Туга – любов до рідної землі і вимушена розлука, як камінь, викинутий хвилею на берег.

8) Смерть.

9. Розв’язати кросворд і за ключовим словом визначити тему новели «Камінний хрест» (ключове слово – еміграція)

Кросворд

 

		1
	2
		3
				5
6
			7
	8
		9

 

1. Ім’я дружини Івана Дідуха (Катерина).

2. В якій Гімназія, в якій навчався В.Стефаник? (Коломийська).

3. Назва села, в якому народився В.Стефаник ... (Русів).

4. Назва третьої збірки новел В.Стефаника ...(“Дорога”)

5. В.Стефаника “абсолютним паном форми” назвав  (Франко).

6. Івана Дідуха в селі прозвали ... (переламаний).

7. Країна, до якої виїжджала сім’я Івана Дідуха...(Канада).

8. Іван на піщаному горбі в пам’ять про себе та дружину поставив ...(хрест).

9. “Новела” з італійської мови перекладається буквально як ... (новина).

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Василь Стефаник — представник
А харківської школи романтиків
Б «Руської трійці»
В Кирило-Мефодіївського братства
Г «Покутської трійці»

2. Василь Стефаник прославився в українській літературі як майстер
А соціально-психологічної повісті
Б психологічної новели
В історичного роману
Г притчового оповідання

3. Події в новелі «Камінний хрест» В. Стефаника відбуваються
А за часів кріпаччини
Б після скасування кріпосного права
В наприкінці XIX — на початку XX ст.
Г під час Першої світової війни

4. Репліка За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди втримати належить
А Іванові Дідуху
Б Катерині
В кумові Михайлу
Г одному з односельців

5. Новела «Камінний хрест» закінчується словами
А Але Іван не дивився в той бік. Ймив стару за шию і пустився з нею в танець.
Б А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий.
В Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє…

Г. [Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила.

6. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі «Камінний хрест» є
А горб
Б хрест
В танець
Г камінь

7. Кульмінацією новели «Камінний хрест» є
А пісня про загублені молоді літа
Б розповідь Івана односельцям по хрест
В звернення Івана Дідуха до дружини
Г танець Івана Дідуха з дружиною

8. Композиційною особливістю новели «Камінний хрест» НЕ Є
А поділ на сім частин
В діалоги
В розповідь від першої особи
Г розповідь про минуле Івана Дідуха

9. Темою новели «Камінний хрест» В. Стефаника є
А смерть селянина від тяжкої праці на землі
Б еміграція західноукраїнської родини
В тяжке життя селян в умовах кріпацтва
Г доля жінки-матері в еміграції

10. Новела «Камінний хрест» — твір
А експресіоністичний
Б романтичний
В неоромантичний
Г імпресіоністичний
 

А девізом нашого уроку ми обрали слова Івана Багряного, який також був емігрантом: «Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами!...», які якраз підтверджують тему сьогоднішнього уроку: «Ніхто і ніщо не розлучить нас…», яка завжди була  і  є наскрізною для всіх творчих представників діаспори. Ми справді не маємо права забувати  тих, які за межами Батьківщини зробили значний внесок в нашу культуру, мистецтво, літературу, освіту, які так болісно переживали розлуку з рідною землею і вірили в її краще, вільне майбутнє, вірили, що якщо не вони, то хоч їхні твори колись таки повернуться до України.

Поезія про еміграцію (читає Назарова Ліана)

Дорога довга, нескінченна

Автобус лине знов туди.

Спинить і вийти не проблема;

До дому  ладен пішки йти.

Але робити так не можна:

Удома жде тебе сім’я ,

Я їх єдиная опора,

Вони ж лишились без гроша.

Розплющу очі – бачу фото

І якось ще смутніш стає.

Задуха давить мені горло,

А по щоці сльоза тече…

Та вірю, все  стерпіти можу

Людина ж  звичку вмить бере

І разом з тим країну прошу:

“Не затягни на дно мене…”

Пропоную прослухати поезію Богдана Кучера, який закликає, щоб ми не забували свій рвдний край  Пісня “Напишіть листа в Україну”

    Тож нехай у кожному серці полум’яніє вогонь любові до рідної Батьківщини. Тож хай кожен з нас розумом своїм і серцем зрозуміє і відчує всі ті труднощі, які сьогодні випали на долю України, зуміє пережити їх,  зуміє повірити в щасливе майбутнє рідного краю, народу.

VІ. Підсумок уроку (оцінювання)

VІІ. Домашнє завдання

Твір на тему: «Як ви ставитесь до сучасної еміграції українців?» (або «Чи актуальна проблема еміграції українців у наш час?»)