канцлерство отто фон бісмарка

Про матеріал

Тема. Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Вільгельм ІІ. Мета: • визначити причини і наслідки утворення Німецької імперії, причини переходу Німецької імперії до «світової політики»; перелічувати основні заходи діяльності Отто фон Бісмарка; • розвивати в учнів уміння аналізувати текстові та візуальні історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій; • виховувати почуття поваги до інших народів; людські якості: сумлінність, здатність до переборення труднощів.

Перегляд файлу

9 клас. Всесвітня історія

Тема. Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Вільгельм ІІ.

Мета:

визначити причини і наслідки утворення Німецької імперії, причини переходу Німецької імперії до «світової політики»; перелічувати основні заходи діяльності Отто фон Бісмарка;
розвивати в учнів уміння аналізувати текстові та візуальні історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій;
виховувати почуття поваги до інших народів; людські якості: сумлінність, здатність до переборення труднощів.

Завдання:

застосовувати та пояснювати терміни «Друга імперія», «експансіонізм», «громадянська війна», «канцлер»;
встановлювати хронологічну послідовність подій;
проаналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини;
проаналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка;
охарактеризувати реформи О. фон Бісмарка;
порівняти зміни запроваджені в державі О. фон Бісмарком та Вільгельмом ІІ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Вид уроку: лекція, з елементами практично-аналітичної роботи.

Структура уроку

І. Організаційний момент. 1 хвилина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 7 хвилин

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності. 3 хвилини

ІV. Вивчення нового матеріалу. 27 хвилин

Німецька імперія.
Канцлерство Отто фон Бісмарка.
О. Бісмарк та Вільгельм ІІ: внутрішня і зовнішня політика.

V. Закріплення вивченого матеріалу. 4 хвилини

VІ. Підсумок уроку. 2 хвилини

VІІ. Домашнє завдання. 1 хвилина

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Робота зі схемою франко-пруська війна

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності.

У 1871 р. на карті Європи з’явилася нова держава — Німецька імперія. До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек. Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом ІІ постала задача створити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну цілісність і стати лідером континентальної Європи.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Німецька імперія.

згідно з Конституцією 1871 р. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави повинен у кожній іншій союзній державі

Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора - кайзера. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг.

Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону.

Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором.

Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення.

Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування.

«Кластер». Вищі органи влади Німецької імперії за Конституцією 1871 р.

Канцлерство Отто фон Бісмарка.

Незважаючи на те, що Німеччину очолював імператор Вільгельм ІІ, країною протягом майже 20 років керував Отто фон Бісмарк.

Пропоную ближче познайомитися з цією особистістю.

В 20 років отримав диплом і його прийняли на роботу до Берлінського муніципального суду.
У вересня 1839 року пішов у відставку і прийняв на себе керівництво сімейним маєтком.
Сусіди прозвали його «скаженим Бісмарком» за буйну вдачу.
Під час революції 1848 року постав на чолі загону, що придушував бунти.
За його сприяння утворено Північно-германський союз.
Запровадив соціальне страхування та пенсійне забезпечення.

О. Бісмарк та Вільгельм ІІ: внутрішня і зовнішня політика

Три речення. Метод дозволяє набути уміння чітко, лаконічно й логічно висловлювати думку. Учитель пропонує опрацювати відповідний матеріал параграфа (Додаток текст підручника) стосовно діяльності у внутрішній та зовнішній політиці Отто фон Бісмарка та Вільгельма ІІ і передати його зміст трьома реченнями, записавши їх на спеціальний бланк. Учні об’єднуються у малі групи по 4 учасники і розподіляють між собою ролі: спікер, секретар, посередник, доповідач. По завершенню роботи доповідачі від груп презентують результати роботи групи і вивішують їх на дошку.

Внутрішня політика О. фон Бісмарка. Централізація та «Культуркампф».

Зміцнення військової могутності країни.
Збільшення армії до 400 тис. воїнів.
Наступ на католицьку церкву.

Внутрішня політика О. фон Бісмарка. Світська держава та соціальний реформізм.

Закон «Проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократів».
Реформи у соціальній сфері.
«Новий курс» - перша країна в світі, де було ухвалено розгорнуте соціальне законодавство.

Зовнішня політика О. фон Бісмарка. Союз трьох імператорів та відносини з Росією та Великою Британією.

1873 р. «Союз трьох імператорів» - Німеччина, Австро-Угорщина та Росія.
1878 р. Німеччина не підтримала дії Росії на Балканах – митна війна.
Загострилися відносини з Великою Британією, яка побоювалася зростання впливу Німеччини в Європі.

Зовнішня політика О. фон Бісмарка. Троїстий союз та колоніальна політика.

1882 р. виник Троїстий союз Німеччини, Австро-Угорщини та Італії.
Шлях колоніальних захоплень.
1884 р. заснована перша Німецька колонія в Південно-Західній Африці.

Внутрішня політика Вільгельма ІІ.

Соціальне маневрування. Виступав проти репресій.
Соціальні закони: 11 годинний робочий день, заборона праці дітей, молодших 13 років.
Боротьба з «руйнівними елементами».

Зовнішня політика Вільгельма ІІ.

Перехід до «світової політики»: претензії на панування в Європі; укріплення позицій на Близькому Сході, Середньому та далекому Сході; прагнення переділу впливу в Африці, Азії, Океанії.
Будівництво потужного військово-морського флоту.
Активна участь у розділі Китаю.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя. Остання чверть ХІХ ст. стала періодом стрімкого піднесення економіки Німеччини, особливо новітніх її галузей: хімічної, електротехнічної, машинобудівної.

Вагому роль у розвитку економіки Німеччини відігравала держава.

Два десятиліття після об’єднання напрямок розвитку Німеччини визначав канцлер Отто фон Бісмарк. Завдяки своїй політиці йому вдалося консолідувати країну, вирішити основні внутрішні протиріччя та проблеми.

Завдяки успіхам в економіці прусський мілітаристський дух отримав нове дихання, і Німеччина стала висувати претензії на переділ світу на свою користь.

Оцінювання роботи учнів.

VІІ. Домашнє завдання.