Калитка : – Нагромадження землі – смисл його життя . Земля – засіб для наживи, життєве кредо. У гонитві за наживою Герасим вдається до шахрайства. В родині Калитка деспот. Він грубий у ставленні до дружини. - В одруженні єдиного сина він шукає наживи. - Грубо поводиться з наймитами. Він б’є їх, попрікає, що ті мало роблять, а багато їдять. Мова героя груба, лайлива. Його улюблені прислів’я та приказки : «До душі, та не до кишені», «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість», «Гроші – всьому голова».
Савка : - Ладен запродати душу дияволові , тільки б розжитися грошима . Як бачимо , не в ім`я духовних цінностей , як Фауст , а “лиш би гроші дав…”, тобто переступаються усталені норми , своєрідне табу народу. - Переступає закон ( участь у шахрайстві). - Замахується на життя Калитки ( з ножем у руках вимагає свою частину фальшивих грошей). - Але в кінці твору Савка кається , і його покаяння – це справжнє покаяння людини-християнина: “ Буде здоров`я, будуть і гроші, ніколи не буду хотіти більше , ніж Бог дає”.
Висновок: Потрібно пам`ятати , що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров`я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними , жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні , вони коштують набагато більше, ніж “сто тисяч”.
Ми зібрали і систематизували такі прислів`я про гроші : Срібло – злото тягне людину в болото. Грошей багато , а щастя мало . З золотом , як з вогнем : і тепло з ним , і небезпечно . Гроші всюди хороші. У кого гроші є , той і хороший , а як їх нема , то всім дарма. У кого гроші є , тому й руку всяк дає. Хоч у голові пусто , аби грошей густо. Совісті менше – грошей більше. З грошима і в грязі чистий. Копійка любить , щоб її лічили. Без грошей , як без рук.
Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві: Психологічний тип людини, одержимої жадобою до збагачення, давно відомий у літературі — Скупий лицар у О. Пушкіна, Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де Бальзака, Гарпагон — у Мольєра. Скупий лицар у О. Пушкіна Плюшкін у М. Гоголя Гобсек — в Оноре де Бальзака Гарпагон — у Мольєра
Іван Герасимович Харитоненко Відомий благодійною діяльністю. На спорудження дитячого притулку він пожертвував до 90 000 крб. і капітал в 150 000 крб. на його утримання; на облаштування гуртожитку для студентів Харківського університету - 100 000 крб.; на спорудження церкви в селі Нижньою Сироватці – 70 000 крб. Крім того, він призначав значні пенсії сімействам осіб, що служили в його маєтках, що осиротіли, влаштував безкоштовне навдання медичної допомоги бідним міста Сум і за допомогою священиків роздавав бідним щомісячно до 200 крб.; багато жертвував на навчальні заклади і благодійні установи. У 1885 році Харитоненко пожертвував Харківському університету капітал, на доходи від якого видавалося 20 стипендій по 300 крб. в рік кожна.
Ми з`ясували: Драма І.Карпенка – Карого не втрачає актуальності і за наших часів, адже ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все. П`єса “Сто тисяч “є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події , а й одвічним нагадуванням нам, що “Герасими Калитки” існують, їх багато і вони поміж нас, що потрібно пам`ятати про те справжнє й одвічне, що є в житті людини, що має цінність завжди.
Китайське прислів’я: «З грошима можеш купити житло, але не родинне вогнище, з грошима можеш купити годинник, але не «час», можеш купити ліжко, але не спокій, можеш купити книгу, але не культуру, можеш купити лікаря, але не здоров’я, можеш купити становище, але не повагу, можеш купити кров, але не життя»