Картки. "Завдання з української мови на основі творів В. О. Сухомлинського"

 

 

 

 

 

 

Картки із завданнями

на основі творів

В.О. Сухомлинського

 

Підготувала

Солошенко  Наталія  Юріївна,

вчителька  початкових  класів

 

 

 

 

 

 

 

 

Картки містять твори з різними видами завдань. Їх можна використовувати на уроках української мови. Дані матеріали призначені для вчителів та учнів 4 класів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У роботі використано твори  В. О.  Сухомлинського із книги «Гаряча квітка». Оповідання та казки. – К., 1970.

 

 

 

 

Картка 1

Зайчик і горобина

 

Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив він червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди високо.

 Просить зайчик: „Дай мені, горобино, одне гроно ягідок”. А горобина й каже: „Попроси вітра, він і відірве”.

Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно ягід, упало на сніг.

Їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст. Визначте жанр тексту. Доведіть свою думку.
2. Про яку пору року розповідається?
3. Чим ця пора року небезпечна для тварин?
4. Інтерактивна вправа „Гронування”. Складіть „гроно” прикмет до слова ЗИМА.
5. Як тварини пристосовуються до зими?
6. Робота в парах.  Поміркуйте, як можна допомогти тваринам перезимувати?
7. Складіть опис зайчика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 2

Ластівка з перебитим крилом

 

Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.

До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібралися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне попискування.

Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивалися докупи і чекали маму.

Відлетіли пташки в теплий край. Зосталась молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась в синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози.

Ось уже четверо діток навчилися літати і порозліталися. А одне сидить, не може здійнятися. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилося.

 

Завдання.

 

1. Прочитайте. Переставте абзаци так, щоб вийшов зв’язний текст.
2. Визначте зачин, основну частину, кінцівку.
3. Складіть план оповідання.
4. Перекажіть за планом.

 

 

Картка 3

Барвисте коромисло

 

За  ставком  видніється  синя хмара. Через усю хмару – веселка. Грають, виграють на ній кольорові стьожки. Плавно змінюються кольори. Наче барвисте коромисло над річкою повисло. Десь за лісом, на високій горі сидить могутній велетень Грім – Буревій. Це він тримає в руках дивне коромисло. Бере відром воду із ставка, вливає в хмару. Щоб із хмари ішов дощ.                    (За В. Сухомлинським)

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст.
2. Поясніть його назву.
3. Який інший заголовок можна дібрати до нього.
4. Випишіть дієслова разом із залежними від них іменниками.
5. Визначте час дієслів.
6. Спишіть перше речення, визначте головні і другорядні члени речення, встановіть зв’язок слів у реченні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 4

Золоті стрічки

 

Ростуть над ставом дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелене віття. Віє вітер, розчісує коси. Тихо шепоче листя беріз. Це вони про щось розмовляють.

Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели вони їх у зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.

 

Завдання.

 

1. Прочитайте. Спишіть текст.
2. Випишіть з тексту слово „берези” вжите в різних відмінках. Визначте відмінок.
3. У виділеному реченні визначте головні і другорядні члени речення.
4. Встановіть зв’язок слів у цьому  реченні.
5. Випишіть виділені слова, доберіть до них антоніми.
6. Інтерактивна вправа „Сенкан”  (слово БЕРЕЗИ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 5

Як міняється колір снігу

 

Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається, а сніг стає сліпучо-білим. Он в степу на білому килимі пурхає пташка. Сонечко схилилось до заходу. Сніг стає синюватим, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку – він аж фіолетовий. Сонце зайшло. Відблиск вечірньої заграви ліг і на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва – і багряний відблиск на снігу згасає.

(За В. Сухомлинським)

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст. Поділіть його на частини.
2. Складіть план до тексту.
3. Перекажіть за планом.
4. Знайдіть словосполучення, які вжиті в переносному значенні.
5. Випишіть із тексту дієслова теперішнього часу.
6. У виділеному реченні визначте головні і другорядні члени речення.
7. Встановіть зв’язок слів у цьому  реченні.
8. Інтерактивна вправа „Сенкан” (слово СОНЦЕ).

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 6

 

Зеленів луг. На ньому весною розцвітали квіти, літали метелики, гули бджоли. Луг пахнув медом.

За лугом – ліс. Щоб потрапити до нього, треба об’їхати луг.

Щоб не об’їжджати так далеко, хтось зробив через луг дорогу. Широку, курну. На її сірій смузі не залишилося й сліду від краси.

Якось теплого дня (іти) дорогою двоє мандрівників. Дорога (пахтить) жаром. І от вражені мандрівники (зупинитися). Вони не могли відірвати очей від квітки. (Дивуватися), як така краса(зберегтися) на битій дорозі.

(За В. Сухомлинським)

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок до нього.
2. Визначте тип тексту.
3. Про яку пору року розповідається?
4. Перекажіть текст.
5. Випишіть з тексту займенники, визначте особу, число, відмінок.
6. Спишіть останній абзац, поставивши дієслова, що в дужках, в минулому часі.
7. Робота в парах. Визначте дієвідміну, число та рід цих  дієслів.

 

 

 

 

 

 

 

Картка 7

Лелеки прилетіли

 

Лелеки прилетіли. На крилах ключик від сонця принесли.

Де живе лелека – там щастя живе. Бо лелека – сонячний птах. Він зустрічає сонце вранці й проводжає його на спочинок увечері. На зорі лелеки піднімаються з гнізда й злітають високо в небо. Там радісно клекочуть – вітають сонце.

А ввечері стоять над гніздом і дивляться на захід. То вони думають, скільки ще днів ходитиме сонце так високо й коли почне опускатися.

(За В. Сухомлинським)

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст.
2. Випишіть з другого абзацу дієслова, визначте час, особу, дієвідміну. Утворіть від них дієслова неозначеної форми.
3. З третього абзацу випишіть дієслова першої дієвідміни.
4. До виділених слів доберіть антоніми.
5. Підготуйтеся записати текст під диктовку (зверніть увагу на орфограми).

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 8

Квітка сонця

 

На (високий) стеблі (великий) квітка з (золотий) пелюстками. Вона схожа на сонце. І називають квітку соняшником.

На небі з’явилася (ранковий) зірниця. Затремтіли пелюстки. То соняшник чекає сходу сонця. Він повертає до нього свою (золотавий) голівку.

Пливе сонечко по (високий) небу. Соняшник підставляє голівку його (золотавий) промінню.

Зайшло сонце. Схилив і соняшник свої (золотий) пелюстки та й заснув.

(За В.О.Сухомлинським)

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст, відповідно змінюючи закінчення прикметників, поданих в дужках.
2. Поясніть, як ви розумієте заголовок.
3. Розкажіть, про яку особливість соняшника розповідається в тексті.
4. Робота в парах. З першого абзацу випишіть прикметники разом з іменниками з якими вони зв’язані. Визначте закінчення прикметників.
5. Зробіть звуко - буквений аналіз виділеного слова.
6. Доберіть спільнокореневі слова до слова „сонце”. Позначте в них частини слова.

 

 

 

 

 

Картка 9

1. Послухайте текст.  

2. Виберіть правильну відповідь.

Протоптали стежку

 

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано–вранці у школу йшло троє дітей – Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з’явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинилися діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

– Як же бабуся до криниці вийде? – сказав Юрко. – Снігу ж скільки.

– Давайте протопчемо стежечку від хати до криниці! – порадив Михайлик.

Діти увійшли на бабусине подвір’я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати – трохи легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці.

Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежечки. Радіє...

1. Яка пора року?

а) Весна;  б) зима.

2. Куди йшли вранці діти?

а) В школу;  б) в парк.

3. Що робили вранці люди?

а) Поспішали на роботу; б) відкидали сніг.

4. Що турбувало дітей?

а) Як бабуся пройде до магазину; б) як  пройде до криниці.

5. Що зробили діти?

а) Протоптали стежечки; б) відкидали сніг.

6. Що уявляли діти?

а) Що бабуся радітиме; б) пригостить їх цукерками.

Картка 10

Як починається осінь

 

Осінь – це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є у нього ще молодша доня – Весна. В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне. Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.

Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо й тривожно курличуть.

Любить Осінь заходити в садки. Доторкнеться до яблуні – яблука жовтіють...

Сьогодні теплий сонячний день. Низько стоїть сонце – світить, але не дуже гріє. Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про срібні павутинки.

 

Завдання.

 

1. Прочитайте текст. Визначте тип тексту.
2. Спишіть перший абзац.
3. Позначте закінчення у прикметниках.
4. У виділеному реченні визначте головні і другорядні члени речення.
5. Встановіть зв’язок слів у цьому  реченні.
6. Інтерактивна вправа „Гронування”.  Складіть „гроно” прикмет до слова ОСІНЬ.