Катерина Білокур. Біографія. Оповідання "Як Катруся вчитися хотіла" за Ірен Роздобудько

Добрий день!14 груднячетвер2023 рік

Заміряємо температуру вашого настрою

Створіть формулу успіху. Яке слово буде на першому місці?МИСЛЕННЯПРАЦЯАКТИВНІСТЬ

Чи любите ви малювати? Що? Чим?

КАТЕРИНА БІЛОКУРБогданівка… Це рідне село видатної української художниці Катерини Білокур. Саме тому на її картинах так багато квітів, фруктів, звичайних предметів і краєвидів сільського життя. Її картини належать до так званого ”наївного” або ”чистого мистецтва”. Картини довірливі, безпосередні, щирі.

не знала, коли народилася, припускала, що 7 грудня 1900 році. Ніколи не мала паспорта

Батьки не дозволяли ходити в школу, вважали, що дівчина повинна працювати вдома.але Катря впродовж тижня навчилася читати по букварю, який приніс батько.

Пішла топитися в ополонку через заборону малювати, щоб батьки її почули і зрозуміли

Просила допомоги у тараса Шевченка

«Квіти, як і люди, – живі, мають душу! А зірвана квітка – вже не квітка», – вважала художниця. Ніколи не рвала квіти

Книга «Дитинство Катерини Білокур. Що може пензлик?» Оповідання «Як Катруся хотіла вчитися»

Грамоту Катруся вивчила сама. Вчила по одній літерці абетку, а потім складала літери у слова, котрі вичитувала в книжках. А книжки брала, де тільки могла, у сусідів, у подружок, які вчилися в сільській церковній школі, у того Незнайомця, що приїхав учителювати в Катрусину Богданівку. Першою прочитаною книжкою був “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка. “Ну, от бачиш, – казали батьки, – читати навчилася, то навіщо витрачати час на інші науки? Сідай краще вовну прясти!” Катруся бралася за веретено, а на колінах розкладала книжку. Пряде і читає…

Вирішила Катруся, що варто йти до своєї мрії і нікого не слухати! Вчитися треба! Відібрала Катря два найкращі малюнки вирішила поїхати до самого Миргорода, до школи, де вчать правильно малювати. Подивився Директор художнього закладу на Катрусині малюнки і схвально захитав головою, а потім запитав: – А яка у тебе, дівчино, освіта? Ти закінчила школу? – Ні… – відповіла Катруся. – Мені нема коли вчитися – треба працювати по господарству. Але читати я вмію! Насупився Директор і повернув її малюнки. – У нашому закладі вчаться лише ті, хто школу закінчив! Їдь додому і більше нас не турбуй!

Дуже засмутилася дівчинка. Забрала малюнки. Похнюпилась та пішла зі шкільного подвір'я. Художнє училище містилося за великим парканом, на воротах стояв суворий дядько в солом'яному брилі. Зачинив він за Катрусею браму. Ніби двері до мрії зачинив.“Ні, не може такого бути, щоб не було на світі добрих людей! – подумала Катруся. – невже не бачить ніхто, як добре я малюю? Невже ніхто не допоможе?!”

Що ж робити? І спало їй на думку таке: а якщо перекинути ці малюнки через паркан училища? А раптом буде там гуляти добрий учитель, помітить їх, підбере, наздожене Катрусю і скаже їй: “Дівчинко, ти дуже талановита! Ти повинна вчитися!” Підстрибнула Катруся перекинула малюнки через паркан. Але ніхто не звернув на те уваги. Хіба міг знати то Директор, що минуть роки і малюнки Катерини Білокур будуть виставлятися в картинних галереях усього світу? Не знала того й сама Катруся…

Що ти відчуваєш після читання оповідання? Чому?

Колесо питань

04.03.2024 СьогодніПисьмо для себе. Напиши про те, що ти вмієш робити найкраще. Найкраще я вмію … Я мрію бути … Потрібно йти до своєї мрії, тому що …

"Доля випробовує тих, хто надумав дійти якоїсь великої мети. Але сильних духом не злякає ніщо! Вони з стиснутими вустами уперто, сміливо і гордо ідуть до наміченої мети — крок за кроком, вперед і вперед!І таки досягають мети. І тоді доля нагороджує їх і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і ніким не перевершеного МИСТЕЦТВА!"Порада від Катерини Білокур

Оціни себе!Чи цікаво тобі було на уроці? Чи потрібні знання, які ти отримав сьогодні?Чому вони тебе навчили?

Коли ти знову сядеш малювати і розкладеш перед собою аркуші та фарби, згадай цю історію про маленьку сільську дівчинку, в якої не було ні фарб, ні пензлів. Та було головне — віра в своє покликання і величезне бажання зробити так, щоб краса ніколи не полишала життя. Краса, яку вона увічнила простим пензликом з коров'ячої шерсті...Ідіть до своєї мрії попри все!