Кав'ярня "Кава в тональності любові"

Головним атрибутом є запашна, ароматна кава, яка стоїть персонально в кожного. Тільки за чашечкою запашної кави можна провести щиру розмову…  Батьки заходять в зал, займають зручне для себе місце за круглим столом. За ними – діти (учасники кав’ярні).  Вмикається ліричний музичний супровід. Розпочинаємо!  Учень у супроводі інструментальної мелодії, говорить… Ведучий 1:

 Ми раді вітати вас на нашій, по-домашньому, затишній РОДИННІЙ КАВ’ЯРНІ. Певно, окрім матеріалів, які лежать на столах, ви звернули увагу на головний атрибут нашого дня…атрибут, який носить у собі силу пробудження, наснаги, краплину нової енергії, смачний напій – кава. Адже всім давно відомо, що саме «кава» містить у собі не лише приємний аромат, але й своєрідний смак, що бере за основу гірчинку. 

Ведучий 2:

Каву можна порівняти з нашим життям. Воно наповнене цікавими, непередбаченими моментами, радістю, злетами, подоланням поставлених цілей, бурхливим і шаленим до неможливості щасливим життям….Але…так, як і наш елегантний напій, життя-буття, на жаль, має «гірчинку»…падіння, які не раз знесилювали, погіршували настрій, а не раз і самопочуття;…руки, що опускалися; невдачі, які в душі принижували почуття власної довершеності, гідності; оточуючий світ, який, здавалося б налаштований «проти тебе»… Та головне в нашому непростому житті «не загубити себе»! 

Ведучий 1:

Триматися, як би тяжко не було… 

Чи можемо ми дозволити, щоб серце мами боліло через наші помилки?

 «Батьки і діти», тема, яка найбільше хвилює в сучасному світі! 

От саме кава й буде нашим ароматом сьогоднішнього дійства, під назвою, в якій поєднано теми «ПОДИВЛЮСЯ В ВАШІ ОЧІ І ПОБАЧУ СЕБЕ…», «ПОГОВОРИМО, МАМО, ІЗ ВАМИ…»,  а загалом   «КАВА В ТОНАЛЬНОСТІ ЛЮБОВІ»!

Учень 1:

Саме любов дає початок всьому живому! 

«Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

     Не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає             лихого, Не радіє з неправди, але тішиться правдою,  Усе зносить, вірить у 

      все, сподівається всього, усе терпить. Ніколи любов не перестає!»       Учень 2:

 Дана цитата, що взята з послання ап. Павла звучить як гімн любові, а також розкриває                                                зміст поняття доброчесності як втілення дієвої любові. Адже                                                   любов без діла є мертвою.                                                        Учень 3:

                                       Перед кожною людиною, яка чує слово  «любов», в                                                                  уяві постає  людина…для кого мама,  тато,                                                            для кого коханий або кохана, а для кого й                                                           певна цінна річ, країна, рідна домівка…                                                                                              Учень 4:

                                                                                              Для мене слово «любити» означає 

У мене немає хустки, нехай іде менший.

Мати:  

Івасику, піди принеси мені водиці.

Івасик:  

У мене немає в що вдягнутися.

Автор: 

    Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти на двір, граються. А мати в хаті        обростає пір’ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату. Бачить – мати стала           зозулею. Став кричати до братів та сестер

             Івасик:  

    Наша мама стала зозулею, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

                                  Автор:  

                                      Побігли діти до річки. Набрали води та й кричать.

                                                     Діти: 

                                                       Мамо, мамочко, пий воду!

                                                                     Автор: Та стала мати зозулею й відлітає від хати.                                                                           Мати:  

                                                                          Пізно, діти. Пізно!

                                                                         Автор:  А малі за нею бігли, бігли. Збиваючи                                                                                                 ноги до крові. І досі в лісах, на  Пропонуємо вам закінчити вислів:

«Для мене конфлікт – це…»

(На аркушах записують всі можливі варіанти) Ведучий 1:

Кожен по-своєму розуміє та сприймає конфлікт, з різними емоціями. Для переважної більшості конфлікт – це неприємне явище. З практики, конфлікти потрібно           розв’язувати якнайшвидше. Та найкращим варіантом є не створювати конфліктних            ситуацій, а все вирішувати полюбовно!

          Учень 4:

     Дорогі матусі, присутні в нашому залі, а тепер настав час праці. Ви бачите перед                                  собою картки, оберіть , будь ласка, яка вам більше до вподоби!                                        Витягуєте картку,  зачитуєте  ситуацію, яку повинні розв’язати та                                                         обговорити!

                                                          Ситуація 1.

                                                                         Зачитує ситуацію. 

                                                                          Дитина розбила вазу, згадавши, яка мама                                                                             прийде з роботи зла і втомлена, вирішила,                                                                            що так вчинити міг будь-хто. 

                                                                                                Зробила  вигляд, що нічого не  Ситуація 3:

Ваша донька, не попередивши вас, підла до подруги. Її вже довго немає вдома. Ви хвилюєтеся, телефонуєте сусідам, знайомим. Коли починає сутеніти, дитина повертається. Як ви вчините?

Що в ситуації вчинено не правильно?

Що ви можете сказати про таку дочку, про маму?

Які почуття має дитина до мами?

    Якою виросте дитина з таким вихованням?

       Дайте оцінку ситуації.

      Сказати після ситуації: «Доню(сину), я тебе люблю». (або щось інше)     Ситуація 4:

У родині народилася маленька дитина. Старша дитина різко змінилася : всі частіше                                              почала проявляти агресивність одо батьків новонародженого                                                      маляти. Чергового разу, коли мама попросила посидіти                                                       з малям, дитина відповіла: «Я в няньки не наймалася!».                                                                    Батьки страшно розлютилися і покарали старшу                                                                           дитину.

                                                                           Що в ситуації вчинено не правильно?

                                                                     Що ви можете сказати про таку дочку, про маму?                                                                                               Які почуття має дитина до мами?

Після зборів незадоволені успіхами своєї дитини батьки приходять додому й вимагають від неї пояснень. Вони кажуть, що з такими оцінками після школи  нікуди не візьмуть. У відповідь дитина каже: «Значить, піду працювати». 

Як поводитися батькам у ситуації?

Що в ситуації вчинено не правильно?

Що ви можете сказати про таку дочку, про маму?

Які почуття має дитина до мами?

Якою виросте дитина з таким вихованням?

Дайте оцінку ситуації.

Сказати після ситуації: «Доню(сину), я тебе люблю». (або щось інше)

      Ведучий 2:  Немає, друзі, нічого більшого на світі, як любов материнська. Я не дарма                говорю про це…а тому пропоную послухати слова, які пронизую до самого серця,       а на очі навертаються сльози…

                     (На сцені з*являється читець …вмикається фонова мелодія)                                      Дівчину вродливу юнак покохав:

                                                 Дорожче від неї у світі не мав

                                                      І клявся, божився, що любить її

                                                        Над сонце, над місяць, над зорі ясні.

                                                       «Тебе я кохаю. За тебе умру.

                                                         Віддам за кохання і неньку стару»

                                                        Та мила його не боялась гріха,

                                                                            Була, як гадюка, зрадлива, лиха.                                                                               

А народна легенда продовжує цю історію. Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди матері, облив пекучими слізьми. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не  любив його так, як рідна мати. І такою невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним, що ожило материнське серце, загоїлася рана. 

Підвелась мати й притисла голову сина до своїх  грудей. І пішли вони удвох степами широкими, і стали двома могилами високими. Тож недаремно в народі кажуть, що найсвятіша любов – материнська. Фонова мелодія

       Ведучий 2:

      Ну а зараз, дорогі матусі, настав час помінятися місцями зі своїми дітками. А тому,            пропонуємо вам ситуації, в яких «мама» - це дитина, «дитина» - це мама.            Стараєтеся ввійти в роль найбільше правдоподібно! Всі аргументи, які могла б                                       сказати дитина – говорите! Ну, і, звісно ж, все, що має говорити                                       мама – озвучуєте!  В результаті, зможемо цінити роль кожного.                                                        Ви бачите перед собою чашечки з нашим основним                                                            напоєм дня –  на якому ви й зможете прочитати, ситуації                                                                           для розіграшу.

                                                                  (Чашки з ситуаціями. Розігрують батьки та діти )                                                                            Ведучий 1: 

                                                      Отже, шановні батьки і діти! Пам'ятайте, що 

Ведучий 1:              (лірична мелодія…)

Друзі, наше життя побудоване з багатьох радісних і сумних моментів…. бувають тякі перепони, круті гори проблем,  підступу, ненависті, зла, страху, переляку,             …Але…     Найбільшу подяку, шану, низький, доземний  уклін  хочеться віддати нашим Батькам!..      Нехай Ваші серця, які здається, без перебоїв, б’ються завше в унісон багато-багато         безтурботних, щасливих років!

    (На сцену з однієї сторони виходить хлопчик (6-7 років), зустрічаються в центрі 

                                    Двох доріжок, беручись за руки….підходять ближче до глядачів… 

                                                   За ними те ж саме роблять учні (9-10 років), потім учні 

                                                        (14-15 або ж 15-17 років) – пари стають                                                                       пташиним  ключем…                    

                                                                        Вмикається мелодія, на сцені, танцюючи                                                                            вальс, з*являється найстарше покоління,                                                                             але батьків, зупиняються в центрі 3-ох пар…                                                                                           Музика затихає, чоловік з дружиною 

Жінка – мати, творить світ, в якому розум живе  у злагоді із серцем. Хай же