Ж
или-були котик Мурко та кішечка Димко. Та було у них двоє кошенят - Тимко та Мурочка. Вони були дуже допитливі і непосидючі. У них була своя гральна кімната, в якій вони постійно бавились разом.
Одного разу тато з мамою залишили їх одних вдома ,а самі пішли у справах. Батьки наказали їм нікому не відчиняти двері, та не чіпати ніяких електроприладів, та газових приладів.
Кошенятка грались у своїй кімнаті в різноманітні ігри.
Але через деякий час їм набридли ігри ,і вони вирішили знайти собі друге зайняття. Котик Тимко запропонував до приходу батьків приготувати обід.
-Мурочка, а давай приготуємо для батьків щось смачненьке?-запитав Тимко.
-Давай! - відповіла Мурочка, - вони дуже будуть вражені.
І вони почали міркувати, що будуть готувати.
-Давай спечемо пиріг з яблуками?-запропонувала Мурочка.
-А давай! - відповів Тимко.
Кошенята знайшли необхідні продукти на пиріг,та почали готування. Поки Мурочка робила тісто, Тимко чистив яблука. Коли настала черга ставити пиріг у духовку, вони згадали, що їм батьки казали не чіпати газову піч. Але їм так кортіло зробити батькам приємно.
-Не бійся, нічого не трапиться!-сказав Тимко, - Ми тільки зараз знайдемо сірники і вмикнем газ.
-Я боюся! - сказала Мурочка ,- ми ж ніколи не запалювали сірники, та не розпалювали газ!
Тимко її заспокоїв, і почав шукати сірники.
-Вони повинні бути десь тут,-сказав Тимко, та піддвинув поближче стілець. Він став на стілець, та потянувся до шафи, відкрив дверцята та побачив коробку сірників. «Знайшов!»-вигукнув котик.
-Я запалю сірник, а ти, Мурочко, повернеш ручку газу. Добре?-запитав Тимко.
-Д-д-д-добре,-боязно відповіла Мурочка.
І ось Тимко достає з коробочки сірник, та намагається запалити.
Раптом загорівся сірник яскраво. Кошенята злякалися, та кинули сірник на підлогу. І почали дивитись, як він горить .Сірник горів на підлозі, як раптом запалала скатертина, що звисала зі столу. А від скатертини почав горіти стіл.
Кошенята розгубилися й дуже злякалися і побігли в свою кімнату, та сховались під ліжечко. «Допоможіть! Рятуйте!»-голосили кошенята, та й почали плакати. А полум’я все більше розходились по кухні.
А в цей час повз проходив сусід Бобер, та й побачив, що з будинку йде густий дим, а у вікні виднілось полум’я. Підійшовши ближче він почув ,що кричать в будинку діти.
-Треба рятувати дітей та дім!-сказав Бобер.-Терміново дзвоню на номер 101!!!
Бобер набрав номер та й каже:
-Мерщій, тут пожежа в будинку, а в ньому двоє маленьких кошеняток!!!!Скоріш приїжджайте, за адресую: вулиця Пухнаста, дім 2!!!
Пожежники приїхали швидко! Вони почали гасити пожежу та діставати дітей з будинку.
А в цей час вже й батьки повернулись додому. І коли вони побачили будинок в полум’ї, то дуже злякались за своїх діточок.
«Діти!»-крикнула Димко.
Як раптом побачила, що їх врятували пожежники, і нарешті загасили полум’я. Пожежникам вдалося врятувати будинок.
Один з пожежних підійшов до дітей та запитав:
-Діти, як почалася пожежа?
Кошенята розплакались, та все розповіли пожежному.
-Запам’ятайте! Не треба чіпати сірники дітям, це до добра не приведе! Дітям заборонено без дорослих вмикати газові прилади, та запалювати сірники! Це може привести до пожежі, а пожежа це біда!-серйозно сказав пожежний.
Діти його слухали уважно, а потім сказали: «Ми ніколи так більше не будемо робити! І запам’ятаємо, що при пожежі потрібно дзвонити на номер 101!!!
-Велике вам спасибі!-сказала мама Димка.
-Дуже вам дякуємо!-підхопив тато Мурко.
-Дякуємо, що врятували нас та будинок!-сказала Мурочка.
-А я, як виросту, стану пожежним!-сказав Тимко.
-Запам’ятайте!-заговорив пожежний, - Щоб не трапилось біди-обережним будь завжди! До побачення!-сказав пожежний, сів у машину і поїхали рятувати життя іншим постраждалим.