Казка "Пригоди Нулика в країні Математика"

Відділ освіти, молоді та спорту Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади

Великокаленицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

Казка – вистава

«Пригоди Нулика в країні Математика»

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель математики: Лобай Галина Адамівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 рік

Автор. Жив-був Нулик. Він був кругленький, щирий і добрий але дуже самотній. Ось і вирішив Нулик піти подорожувати, щоб знайти собі друзів. Довго мандрував Нулик і нарешті потрапив до міста, в якому мешкали цифри від одиниці до дев’яти.

У першому будинку мешкала Одиниця. Вона була дуже довга, з довгим – довгим носом і завжди пхала свій ніс не в свої справи. Постукав Нулик до будинку Одиниці і каже:

Нулик. Привіт, я нулик! Я шукаю собі друзів. Давай з тобою жити і дружити.

Одиниця. Дуже добре. Мені якраз потрібний помічник для того щоб псувати життя цифрам.

Нулик. Як псувати? Навіщо?

Одиниця. Це дуже смішно. Давай, наприклад, поділимо всі цифри на тебе. Ото буде сміху!

Нулик. По-перше, на мене ділити ніколи не можна, а по-друге, я так ніколи не знайду собі друзів.

Одиниця. Ну і йди собі геть!

Автор. Пішов нулик далі і потрапив на дискотеку, де танцювали всі цифри. Дуже сподобалось Нулику як танцює струнка довгошия двійка. Підійшов він до неї і каже:

Нулик. Добрий день красуне Двійко! Я Нулик! Хочу знайти собі друзів давай будемо дружити.

Двійка. Боже мій! Як я можу з тобою дружити? Я ж така гарна, струнка та прудка, а ти – такий товстенький маленький у тобі не має нічого гарного. Ні, Нулику, з тобою дружити я не хочу.

Автор. Образився Нулик і пішов до трійки. Вона була охайна чистенька і завжди ходила в білому фартушку з купою ганчірок.

Нулик. Привіт, Трійко. Мене звуть Нулик. Я хочу з тобою дружити!

Трійка. Який ти брудний, Нулику! Дай я тебе обітру (тре його ганчіркою) а тепер ти трішки допоможи мені. Візьми цю ганчірку і три, три, три, три…

Автор. Не сподобалось Нулику таке життя, він дуже стомився кинув ганчірку і пішов до Четвірки. Четвірка завжди намагалась усіх поділити.

Четвірка. Привіт! Ти Нулик?

Нулик. Так.

Четвірка. А чи можеш ти ділитися?

Нулик. А як це?

Четвірка. Це дуже просто! Ось я наприклад можу ділитися на один, на два, на чотири з мене можна дістати квадратний корінь!

Нулик. А-а! Ні, на що б мене не поділити, я все одно залишусь собою.

Четвірка. Як це! Зараз я тебе поділю.

(Прикладає знак ділення – до Нулика з усіх боків)

Так, ти дивись, насправді нічого не виходить. Але в мене є ще один засіб, він тебе точно поділить… (дістає великий ніж та намагається поділити Нулика. Нулик тікає)

Автор. Пішов Нулик до П’ятірки. Вона була кругла відмінниця і завжди все знала.

Нулик. П’ятірочко! Давай з тобою дружити!

П’ятірка. Хм, подивись на себе і на мене. Я – сама найрозумніша, я все знаю, я кругла відмінниця, а ти – круглий нуль. Іди собі геть!

Автор. За їхньою розмовою підглядала Шестірка. Вона підійшла до Нулика і каже:

Шестірка. Нулик! Нулик! Ходи до мене! Не звертай ти уваги на цю дурну П’ятірку! Вона завжди така пихата і крім себе нікого не бачить. А ти знаєш, що вчора до П’ятірки приходив… (шепоче щось на вухо Нулику), а позавчора у Трійки… (знов шепоче на вухо), а от завтра… (хоче знов щось казати, але нулик затикає вуха і тікає). Ах так ну і йди собі, дурний, ти справді круглий нуль… (підбігає до П’ятірки) – П’ятірочко, П’ятірочко, а ти знаєш, що про тебе Нулик говорив…

Автор. Прийшов Нулик до сьомого будинку. Сімка біла магічним числом, вона була загадкова і таємнича.

Нулик. Добрий день!

Сімка. Не заважай мені Нулику! Я спілкуюся з Потойбіччям, мені потрібні тиша і спокій!

Автор. Ось назустріч Нулику йде цифра Вісім…

Вісім. Привіт Нулик! Мені здається, що ти дуже схожий на мене, але де твоя талія, чи в тебе її взагалі немає?

Нулик. Напевне,що немає?

Вісім. Нічого, зараз я тобі її зроблю (бере мотузку та намагається перев’язати Нулика, але він тікає…)

Автор. Пішов бідний Нулик до Дев’ятки. Дев’ятка була жінка добра, вже не молода, але дуже хотіла виглядати молодою. Подивилась вона на Нулика і каже:

Дев’ять. Нулику ти такий молодий і гарний, я б взяла тебе до себе, але якщо ти будеш біля мене, то всі будуть думати, що мені, ах, дев’яносто років. Ні, я не можу з тобою дружити.

Автор. Засумував Нулик і пішов до міста Мільйонів. Всі мешканці цього міста були дуже багаті, як кажуть «круті», всі вони їздили на 600 мерседесах.

«1000000» Привіт Нулик. Іди жити до мене, тоді в мене буде не 600-й мерседес, а 6000-ий.

«10000000» О, я теж хочу мати нову марку мерседеса, ти повинен жити зі мною!

«1000000» Ні, зі мною!

(Беруть Нулика за руки і тягнуть кожен в свій бік. Нулик тікає від них…)

Автор. Не сподобалось Нулику жадоба Мільйонів, пішов він далі і потрапив до міста Дробів. Всі мешканці цього міста були дуже бідні, зібралися вони на міському майдані, дивляться на Нулика і кажуть:

«1/2» Подивіться на нього, який він дивний, в нього навіть немає дробової риски.

«3/4» Він не може бути нічиїм знаменником! А що буде, якщо він стане чиїмось чисельником?!

«0,75» Якщо його поставити після коми, то ми станемо ще бідніші, а якщо його поставити в кінці числа, то нічого не зміниться, тільки стане ще одним ротом більше. Ні, Нулику, ми не можемо тебе прогодувати!

Автор. Пішов Нулик до міста Від’ємних чисел. Вони були дуже холодні, войовничі, всі займалися бойовими мистецтвами. Бідний добрий Нулик не зміг повторити жодного прийому карате, засміяли його Від’ємні числа і вигнали з свого міста. Сів Нулик на дорозі і сумує. Раптом задзвонили чарівні дзвони, і з’явилася чарівна фея – Числова Вісь.

Числова Вісь. Добрий день, Нулику, не сумуй, я знаю, як допомогти твоїй біді. Тебе звідси виганяли бо не знали, який ти чарівний. Адже ти можеш бути людиною-невидимкою, злим людожером, щирим чарівником або скупим лицаром (дістає плакат)

а + 0 = а  людина-невидимка

а 0 = 0  злий людожер

15; 150  щирий чарівник

100; 10  скупий лицар

А ще ти можеш бути початком відліку…

Автор. Числова Вісь розкрила свої чарівні крила, всі цифри та числа зайняли свої місця зліва та справа від Нулика і тоді всі зрозуміли:

Хоч і круглий Нулик дуже,

Але треба знати, друже,…

Всі. Щоб розумним в світі жити,

Треба з Нуликом дружити!