Казка про лисичку та вовчика у віршах

Казка про Лисичку та Вовчика. Підготувала асистент вчителя м. Дніпро, СЗШ 89 Бєляєва Наталія

Казка стара та знайома,Всім історія відома. Якось Дід сказав Бабусі:-Напечи, ти, пиріжків,А я в теплому кожусіНаловлю карасиків. Я з тобою посмакую,Адже я тебе ціную!

Ось запряг вже він коня,В санях їде і куня. Три години посидів –Відро риби наловив. Вже й вертається додому,Поклав рибку на солому.

Раптом бачить – на дорозіТу Лисичку, що не в змозіІ ні дихать, ні ходить,Не ворушиться – лежить. Гарний дуже комір буде,До бабусиної шуби,-Так про себе мовив Дід,Мріє він вже про обід.

А Лисичка оживаєЙ хутко рибку вишпурляє. На снігу улов лежить,Санки їдуть, кінь біжить.

Лиска рибку під’їдає,Вовк голодний йде й питає: Де взяла оце добро,Аж цілісіньке відро?Лиска оком не моргає,А йому відповідає,Що ловила на свій хвіст,Бо у неї є цей хист. Можеш також наловити,На ставку лиш лід пробити. Рибу зловиш на хвоста,Хоч це й справа не проста. Дуже холодно сидіти,Рибу лиш хвостом ловити. Прошепочеш сам собі: Ловись, рибко ти, мені.

Дід додому під’їжджає,Жінку голосно гукає: Подивись, тобі дарунок,Жду подяку – поцілунок. На санях лежить солома,Де все інше – невідомо. Дід солому розглядає –Риби й Лисоньки немає. Ох, хитрюща та Руда,Так зухвало обкрада!

Вовк послухав ту пораду,Бо поїсти рибки радий. Хоч і холодно йому –Хвостом ловить рибку в тьму. Вже мороз сильніш тріщить,Вовк здаватись не спішить.

Вранці баби за водою. Йдуть спокійною ходою. Бачать – Вовк один сидить,Почали його всі бить. Сірий Вовк тремтить як лист,Відірвав із ляку хвіст. Відплачу, Руда тобі,-Мовив Вовк, весь у злобі.

Лиска зранку промишляє ,В першу хату забігає. Відро з тістом зачепила,Та себе ним окропила. Вибігає так надвір –Аж тут Вовк, що злий як звір.- Ох, брехлива ти Кума,В тебе совісті нема!Лиска хитро промовляє: Більше тебе всього маю. Мозок мій вже витіка,Мабуть доля ось така.

Вовк почухав своє вухо: Ти не падай тільки духом. Злізь на спину – довезу,Витирай свою сльозу. Лиска зверху так сидить,А про себе шепотить: Ось на битому сиджу,Я не бита, так скажу.- Що ти там, Кума, сказала?- Та мені вже легше стало.

Битий битого везе –От оце вже і усе. Але хитрість – це брехня,В ній неправди є зерня. Як з другими поступаєш,Згодом все оце сам маєш.