Школи неортодоксальної традиції 9.24. XXПідготувала студентка 1 курсу групи ДО-11:Іващик Олена
Номер слайду 2
Чарвака (локаята) Єдиним джерелом достовірного пізнання в системі локаятиків служить чуттєве сприйняття, вони заперечують вірогідність логічних висновків і свідчень авторитету, не маючи тут аналогів в індійській культурі. Заперечуючи чинність закону карми, мету людського існування локаята вбачає сенс у насолоді життям.2
Номер слайду 3
3 «Чотири елементи виступають як споконвічні принципи; винятково з них, коли вони перетворять тіло, виникає свідомість, подібно тому як у результаті змішання окремих компонентів виходить оп’яняюча речовина»
Номер слайду 4
Джайнізмвиникла в 6 ст. до н.е. і збережена до наших днів. Це також релігійно-філософське вчення. Прихильники джайнізму – джайни – стверджують, що цю релігію їм з давнини передали 24 пророки-вчителі, першим з яких вважається Рішабха, а останнім – Вардхамана, що одержав згодом імена Махавіри (Великий герой) і Джини (переможець), тобто того, хто переміг карму й усунув перешкоди на шляху до релігійного порятунку. Звідси і назва цієї релігії. Поклоняються джайни усім своїм пророкам як божествам.4
Номер слайду 5
5 Тіло є оболонкою для душі – воно смертне, а душа вічна і по черзі переходить з одного тіла в інше. При цьому вона може розвиватися і змінюватися. З метою досягнення нірвани джайни зобов’язані вірити у своїх пророків, строго дотримуватись їхнього розпорядження. Джайнізм відстоює присутність божественного у людині.
Номер слайду 6
6 Прихильники джайнізму поступово розвинули свою пишну обрядовість. З давнього часу джайнізм має дві течії:шветамбари(«ті, що носять білий одяг»)дігамбари(оголені, «одягнені повітрям»)
Номер слайду 7
A SATISFIED CUTOMERFABRIKAM WAS GREAT TO WORK WITH. LARISSA WAS MY REPRESENTATIVE AND SHE ANTICIPATED MY NEEDS AND WORKED DILIGENTLY TO FIX MY ISSUE. Буддизм
Номер слайду 8
Це релігійне вчення має як дуже незвичайну внутрішню логіку розвитку, так і досить цікаву історичну долю. Виникнувши в VI ст. до н.е. в Індії не як релігійна, а, скоріше, як атеїстична система, що стверджує ідеал заспокоєння особистості в абсолютному небутті, буддизм придбав статус світової релігії, перетерпівши корінні зміни у своїх основах. 8
Номер слайду 9
9 Будда — у буддизмі жива істота, що досягла пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань . Чотири основних положення („істини”) Будди: життя є страждання; причина страждань укладена в самому факті життя;можна припинити страждання, для цього потрібно дотримуватися так званого вісімкогово шляху ;страждання– це і є саме порушення, активність, протилежність спокоєві.
Номер слайду 10
Нагарджун(2 ст. н.е.) – індійський мислитель, засновник буддійської філософської школи мадх’яміка. Висунув «вчення про серединності». У буддизмі Нагарджуна є Архатом, 14-м Патріархом і вважається Бодхісаттвою. Йому надаються почесті як «Другому Будді». Він проповідував у Західній Індії, подорожував у Китай, багато зробив для звертання в буддизм народів цієї країни. Основу його філософії складає вчення про «пустотне», тобто про нереальність, ілюзорність навколишнього світу. Він показав однобічність і суперечливість головних категорій філософських систем його часу.10
Номер слайду 11
11 На засадах махаяни у 3 ст. виникла школа йогачари з культом чистої свідомості, яка розквітла у 6-8 ст. Для неї саме існування дхарм – відносне: вони й самі ілюзорні. Будда має божественну природу. Втілення його Космічного Тіла – єдина реальність світу. Множинність – лише форма існування Єдиного. Істина – це розуміння самого цього факту. Мета життя – абсолютне розчинення в Цілому.
Номер слайду 12
Махаяна — «Велика колісниця» буддійського шляху, метою якого є досягнення просвітлення усіма живими істотами, або, іншими словами, розкрити їхню внутрішню «буддову природу» (бодгічітта). До видатних представників махаяни належали брати Асанга(310-390) іВасубхандху(біля 320-400).12
Номер слайду 13
BUSINESS PRIORITIESIncrease customer satisfaction by 2%Maintain growth13 Висновок. Як бачимо, всі школи наголошували на цілісності світу, на пріоритеті цілого над індивідуальним і чуттєвим (оманливим і недосконалим). На межі старої й нової ери тенденція до вирізнення специфіки індивідуального посилилась.