Казка "Про зубну щіточку та гребінець"

Зустрілися якось Зубна Щіточка та Гребінець і стали сперечатись, хто ж з них важливіший.

•     Це я, - завела розмову Зубна Щіточка, - з моєю допомогою зуби стають білі та здорові.
•     Ні я, - заперечив Гребінець, - це я вправно працюю з волоссям, мою роботу завжди видно.

Довго вони сперечались, врешті – решт вирішили звернутися по допомогу. Першим кого вони зустріли був Зайчик.

•     Зайчику, любий друже, допоможи розібратися, хто з нас важливіший? – Один поперед одного вигукнули Щіточка та Гребінець.
•     Непотрібні ви мені, - зухвало мовив Заєць. Зубки свої я морковкою та капусткою чищу і вони в мене завжди білі і здорові. Шубка моя завжди чиста і охайна бо міняю її раз на рік.
•        Давай запитаємо Котика, він домашній, живе в будинку і можливо нам допоможе.
•     Мур-р-р, не можу нічим вам допомогти, - гордовито промуркотів Кіт. – Шерсть моя і без вашої допомоги гарна та доглянута, бо вилизую її щодня язичком, а зубки і без того гострі та біленькі.

Засумували Щіточка з Гребінцем ще дужче. Виходить нікому вони не потрібні. І так їм було не добре, так їм було не весело, що не помітили, як до них підбігла Оленка, маленька дівчинка. Вона швиденько вхопила Зубну Щіточку і вправно почала чистити зубки. Потім, дивлячись в люстерко, гарненько причесала свої кіски, зібрала їх і прикрасила величезним бантом.

•     Яка ж я гарна,- мовила про себе Оленка, - дивлячись у люстерко.
•     Нарешті нам все зрозуміло, - посміхаючись і переглядаючись подумали про себе Щіточка і Гребінець, - ми обоє важливі!
•  

Казочка

ПРО

Зубну Щіточку та Гребінець