Казки (соціально-побутові). Українська народна казка

Літературне читання

4 клас

Казки (соціально-побутові). Українська народна казка

 Тема Казки ( соціально-побутові ). Українська народна казка

 Мета: розширити й узагальнити знання учнів про види народних казок,                             які вони  читали у  початкових  класах;  ознайомити з  ознаками                                           побутової казки; вдосконалювати вміння знаходити в казці ( тексті )                             зачин, основну частину і кінцівку; формувати вміння висловлювати                             моральні оцінні судження, складати характеристику дійових осіб                             казки; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення;                                           виховувати любов, повагу та інтерес до усної народної творчості.

 Обладнання: таблиці:  «Жанри усної народної творчості», «Казки»,                              аплікаційна композиція ( українська хата, тин, квіти ).

 Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

 І. Організаційний момент.

   Ось і все! Дзвенить дзвінок,

   В гості йде до нас урок.

   Сядьте зручно. Усміхніться!

   І на мене подивіться.

 ІІ. Мовленнєва розминка.

• Розпочинаємо урок літературного читання. Від якого слова утворилася назва предмета? ( Література. )
• А що таке література? ( Мистецтво слова. )
• А щоб правильно донести до слухача це мистецтво, треба чітко і виразно вимовляти звуки слів. Тож потренуймо органи, які беруть участь в утворенні звуків. Зробимо це через артикуляційну вправу «Коник».

Артикуляційна вправа «Коник»

• Після читання кожної стрічки, присмоктавши язик до піднебіння, клацаєте  три рази язиком. Клацаєте повільно, сильно тягнучи під’язичну вуздечку.

  Я на конику скачу:

•  Цок-цок-цок!

Хочеш тебе підвезу?

•  Цок-цок-цок!
• З вітерцем мій коник мчиться:
•  Цок-цок-цок!

Дзвінко стукають копитця:

•   Цок-цок-цок!

В’ється коникова грива:

• Цок-цок-цок!

Ой, який же я щасливий!

•   Цок-цок-цок! 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

•  У вимовлянні звуків повправлялись, а тепер йдемо далі. Згадаймо, а на які дві великі частини поділяється література? ( Усна народна творчість        ( фольклор )і авторські твори. )
•   Кожна частина ( вид ) має свої жанри. Сьогодні поговоримо про жанри фольклору. Хто їх назве? ( Міфи, легенди, перекази, притчі, казки, прислів’я, приказки, загадки, лічилки, мирилки, забавлянки, пісні, ігри, скоромовки.)
•   За роки навчання ми вже частково ознайомлювалися з усіма цими жанрами.

В 4 ж класі  продовжимо цю роботу і не випадково вивчення літературного читання цьогоріч розпочали з розділу під назвою… ( У країні давнини. )

•   З яким першим жанром ознайомилися? ( З жанром міфу. )
•   Що таке міф?
•   Далі ми працювали з легендами. Хто мені розкаже про легенди? Чим вони відрізняються від міфу?
•   А що таке переказ?
•   Наступним жанром були притчі. Яка особливість притч?

2.   Переказ притчі «Лебідь» Леонардо да Вінчі.

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

•   І сьогодні, діти, ми далі продовжуватимемо цю захоплюючу подорож Країною Давнини. Наразі у нас чи не найулюбленіша між дітей зупинка, чи не найцікавіша, чи не найбажаніша серед складових усної народної творчості. Можливо, вже хтось здогадався, яка? ( Казки.)
•   Так, казки. Зупинка Казок. Тому і тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином:

  Казки ( соціально-побутові ). Українська народна казка.

•   Ми знову полинемо у чарівний казковий світ, розширимо й узагальнимо знання про види казок, які ви читали у молодших класах, ознайомимося з ознаками побутових казок.

А хто пригадає з раніше вивченого, що ж таке казка? ( Казка –  розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події. )

•   А за що ви любите казки? ( Вони цікаві, захоплюючі, веселі; в них добро перемагає зло; вони вчать, як жити на світі. )
•   Казка – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні. Вивчайте казки і переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують нас і вчать жити по правді. Адже недаремно кажуть, що «казка – вигадка, та в ній знайти правду ти зумій». Казка, як і книжка, «вчить, як на світі жить».

Діти, а які вам відомі види казок? ( Про тварин, чарівні, соціально-побутові. )

•   Сьогодні ми почнемо ознайомлення з соціально-побутовими казками. Їхні герої – люди, які діють в обставинах, близьких до справжнього життя. Але, потрапляючи у вигадані ситуації, вони виявляють надзвичайні якості: небачену хоробрість, дивовижний розум, нечувану жадібність. У цих казках завжди перемагають бідні, пригноблені, але чесні, мудрі, порядні й працьовиті герої. Складаючи ці казки, народ навчає нас, як треба жити, до чого прагнути.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

1. Бесіда.

•   Скажіть мені, будь ласка, а який жанр з раніше вивчених найбільш близький до казки? ( Міф. )
•   Але чомусь люди створили інший жанр, близький до міфу? Чому? Про це ви дізнаєтесь, прочитавши текст «Казки». 

2.   Гра «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання учнями тексту «Казки» ( с. 20-21 ).

•   На основі чого виникла казка?
•   Яким чином це сталося?
•   На які види розподіляють казки за змістом?
•   У чому полягає особливість соціально-побутових казок?
•   Які казки згадуються у вірші Ліни Костенко?
•   Що є особливістю казок?

3.   Фізкультхвилинка.

Щоб продовжити урок,

Із-за парт мерщій на крок

Стали рівно, мов дуби.

Потім всі знайшли гриби.

Піднялися, мов смереки,

Потягнулися далеко.

Руки ставимо у боки

Й скачемо, немов сороки.

І прогнулись, мов берізки,

Потім витерли всі слізки.

Всі плечима повели…

Втомлені, мов й не були.

4. Конкурс знавців українських народних казок.

а) Робота з таблицею «Казки».

б)

• Сидить півник на печі           •Підробив він голосок,  

Їсть смачненькі калачі.   Став малим співати.

Ось лисичка прибігає,   Здогадалися вони:

Півника мерщій хапає.   Вовк – не наша мати.

Біжить котик рятувати   ( «Вовк і семеро козенят» )

В лиса півника забрати.

( «Котик і Півник» ) 

• Я бичок-третячок,            •Маленьке, сіреньке,

Солом’яний бочок.  Біди наробило, 

Із соломи дід зробив,   Щось біле, кругленьке

Бік смолою засмолив.   Хвостиком розбило.

 ( «Солом’яний бичок» )   ( «Курочка Ряба» )

• На городі виросла,            ●  Вигнав дід козу із хати –

Сили набирала,      Та й пішла вона блукати:

Непомітно, дуже швидко    В зайця хатку відібрала.

Великою стала.      Всі козу ту виганяли,

 Став тут дід усіх гукати     Рак козуню ущипнув –

 Та оту красуню рвати.     Зайцю хатку повернув.

 А цю казку, діти, ви      ( «Коза-Дереза» )

 Встигли відгадати?

 ( «Ріпка» )

5. Робота в парах.

•       Розмістіть у правильному порядку частину міркування.

•   Адже, скільки про її кмітливість казок складено, скільки про винахідливість розказано.
•   Дійсно, хитрюща руда проноза.
•   Здавна лисицю вважали найхитрішим звіром.

VІ. Підсумок уроку.

•   Чим цікавий був сьогоднішній урок? Що вам найбільше запам’яталося?

VІІ. Домашнє завдання.

Виконати ілюстрацію до своєї улюбленої української народної казки.