КЕЙС-МЕТОД ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Про матеріал
Мета статті полягає у розкритті теоретичних, організаційних і методичних засад соціалізації учнівської молоді засобами кейс-методу
Перегляд файлу

Лисенко Катерина Петрівна

 

 

КЕЙС-МЕТОД ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

У Концепції нової української школи звертається особлива увага на необхідність підвищувати потенціал шкільної освіти щодо забезпечення соціального розвитку учнів, надання їм достатньої життєвої компетентності. Педагогічно керований процес соціалізації учнівської молоді вимагає застосування науково обґрунтованих і практично вивірених методів шкільної роботи, що забезпечують поєднання академічного учнівства та життєвої практики. Одним з них є кейс-метод, новизна й особливості якого потребують докладного дослідження.

Мета статті полягає у розкритті теоретичних, організаційних і методичних засад соціалізації учнівської молоді засобами кейс-методу.

Технологія кейс-стаді (case - study) ― інноваційний засіб, що допомагає не тільки внести різноманітність у проведення уроків, а й дозволяє учням вийти на якісно новий виток мислення, а, отже, і розвиток особистості. Це дозволяє розвинути в учнів такі універсальні навчальні дії, без яких неможливо уявити сучасних високопрофесійних фахівців.

Пропоновані на традиційних шкільних уроках завдання, як відомо, мають чітко сформульовані умови і відомі методи рішення, від учня ж потрібно просто взяти з підручника готову інформацію і застосувати у завданні.

У реальному  житті завдання і проблеми майже завжди задані неявно, не мають чітких меж, «засмічені» сторонньою інформацією, і людині, якій ніколи раніше не приходилося виконувати подібні завдання, доводиться дуже важко.

Зняттю або, у всякому разі, зменшенню цієї проблеми сприяє технологія «кейс-стаді», що привчає учнів (а, отже, майбутніх фахівців) до вирішення подібного роду завдань. Цим досягається широка демократизація і модернізація навчального процесу.

Кейс-метод (case study) ― це багатоетапний процес знайомства з реальною (або змодельованою) складною проблемою, її групове і колективне обговорення та подальше подання свого погляду на її рішення перед всією аудиторією ― класом, навчальною групою, громадською організацією [3]. Назва технології походить від латинського «casus» ― заплутаний незвичайний випадок; а також від англійського «case» ― портфель, валіза. Походження термінів відображає суть технології. Учні отримують від учителя пакет матеріалів (кейс), за допомогою яких виявляють проблему і шляхи її рішення, або виробляють варіанти виходу зі складної ситуації, коли проблема позначена.

Основними поняттями, використовуваними у кейс-методі, є поняття «ситуація» й «аналіз», а також похідні від них ― «аналіз ситуації». Тому він ще називається методом аналізу конкретних ситуацій.

Теоретичною основою case study є загальна теорія діяльності, розроблена у дослідженнях Л. Виготського, А. Леонтьєва, Д. Ельконіна, П. Гальперіна,      В. Давидова. Методичні основи кейс-методу на сучасному етапі висвітлюються у роботах Л. Барнса, Е. Хансена, А. Хуторського, Л. Рейнгольд, М. Рижакова,  В. Гузєєва, О. Смолянинової, Ю. Сурміна.

В останнє десятиліття метод case study все активніше займає ключові позиції в українській школі, причому не тільки у вищій професійній, але й у середній загальноосвітній. Цей засіб краще інших методів вчить вирішувати виникаючі проблеми з урахуванням конкретних умов і фактичної інформації [1]. І навіть робляться спроби пропонувати кейси молодшим школярам (правда, поки що не завжди вдалі).

У методі case study є технологічні особливості, що дозволяє вважати його педагогічною технологією, яка уособлює в собі елементи інших педагогічних технологій.

Так, метод кейсів являє собою специфічний різновид технології навчання як дослідження, тому що передбачає операції дослідного процесу, аналітичні процедури. Його можна також віднести до технології групового навчання, тому що основною формою діяльності учнів у ній є робота у групах і взаємний обмін інформацією. Метод case study в навчанні можна розглядати як синергетичну технологію, суть якої полягає в підготовці процедур занурення групи в ситуацію, формування ефектів множення знання, інсайтного осяяння, обміну відкриттями і т.д.

Кейс-метод інтегрує в собі також технологію розвиваючого навчання, бо містить процедури індивідуального, групового та колективного розвитку, формування різноманітних особистісних якостей учнів. Метод case study також можна вважати специфічним різновидом проектної технології. Але, якщо у звичайній технології проектів відбувається процес вирішення наявної проблеми за допомогою спільної діяльності, то у методі case study спочатку йде визначення проблеми, а потім ― встановлення шляхів її розв’язання на підставі кейса, який виступає одночасно технічним завданням і джерелом інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.

Метод кейсів концентрує в собі елементи технології «створення успіху». Так, у ньому передбачається діяльність з активізації учнів, стимулювання їхнього руху до успіху, піднесення їхніх досягнень. Саме досягнення успіху виступає однією з головних рушійних сил методу, формування стійкої позитивної мотивації, нарощування пізнавальної активності.

Аналіз практики використання кейс-методу у шкільному навчанні  засвідчує низку його переваг перед іншими засобами, серед яких такі:

‒ зв'язок навчання з реальною практикою;

‒ організація навчального процесу у формі творчого пошуку рішень проблеми;

‒ залучення учнів до активної інтелектуальної та емоційної участі в обговоренні;

‒ навчання учнів навичкам аналізу складних неструктурованих ділових ситуацій;

‒ формування навичок прийняття рішень;

  активізація розумової діяльності ― учні самі генерують ідеї та активно взаємодіють з іншими учнями в процесі їх обговорення;

‒ розвиток навичок ділового спілкування, колективної діяльності, презентації своєї думки;

‒ забезпечення ефективної командної роботи, лідерства, публічних виступів і створення презентацій;

‒ формування навичок участі у прес-конференції через розвиток умінь формулювати питання, аргументувати відповідь;

  формування культури спілкування великої кількості учнів, залучених до обговорення проблеми з реального життя.

До недоліків кейс-методу можна віднести такі протиріччя:

‒ при зіткненні з проблемою в реальному житті в учня може не бути в розпорядженні стільки ж часу для її вирішення, скільки в кабінеті;

‒ прийняте рішення в кабінеті, в реальному житті може виявитися неефективним [4].

Умовами, що забезпечують ефективність case-методу, є ретельно підготовлений кейс і доцільно підібрана  методика роботи з ним.

Змістовний кейс має задовольняти наступним вимогам:

‒ відповідати чітко поставленої мети створення;

‒ мати відповідний рівень труднощів;

‒ ілюструвати кілька аспектів позначеної сфери життя;

‒ не застарівати занадто швидко;

‒ бути актуальним на сьогоднішній день;

‒ ілюструвати типові ситуації;

‒ сприяти розвитку аналітичного мислення;

‒ провокувати дискусію;

‒ мати кілька рішень.

Зрозуміло, що теорія і життя  не завжди збігаються у змодельованій ситуації але, тим не менш, учні набувають певних навичок вирішення конкретних ситуацій, а, отже, вони будуть краще підготовлені до зустрічі з життям в усіх її проявах.

У контексті компетентнісного підходу кейс-метод є дієвим засобом розвитку таких соціально значущих компетентнісних якостей особистості, як:

– аналітична;

– практична;

– творча;

– комунікативна;

– самоаналіз.

Залишаючись переважною формою навчальної діяльності, групова робота з кейсом може здійснюватися різними методами. Серед них можна використати такі:

‒ кейс-інцидент: сталася якась надзвичайна подія, і потрібно знайти рішення, що дозволяє погасити її наслідки;

‒ ситуаційно-рольові ігри, наприклад, гра «Суд присяжних», коли одна половина класу «виправдовує» Моцарта, а інша ― Сальєрі;

‒ ситуаційний аналіз — у разі застосування цього методу доцільно запропонувати групам школярів з одного класу одну і ту ж ситуацію, але в різні історичні часи, наприклад, гра «Друг заблукав» Учні об’єднуються у підгрупи й «опиняються» в різні історичні часи. На що треба орієнтуватися, щоб дійти додому?

‒ розбір ділових листів, наприклад, гра «Займи позицію» із запитанням  «Що краще, діловодство в світі сучасних технологій, чи паперові листи мають право на існування?»; (Обидві форми листа мають право на існування, але їх використання має бути раціональним. Так, листи інформативного характеру доречно надсилати в електронному вигляді. Таким чином, ми збережемо навколишнє середовище і наш час. Коли ж лист має юридичне підґрунтя чи є офіційним документом, то задля збереження його достовірності та правомірності слід використовувати паперовий варіант.)

‒ метод ігрового проектування. Основна його мета ― під час гри самостійно змоделювати ситуації для кейсових завдань. Найбільшу ефективність від використання цього методу можна отримати, пропонуючи його учням 10-11 класів;

‒ метод дискусії — застосовується при достатній підготовленості класу до аргументованого відстоювання своєї точки зору. Досвід показує, що включати цей метод у роботу можна приблизно через 3-4 місяці після початку роботи з кейсами. Рольова гра «Дискусія між українськими й англійськими однолітками». Половина класу бере на себе роль українських школярів, інші учні – «гості з Англії». Учні розповідають «закордонним гостям» про свою країну, її географічне положення, столицю, традиції, права і обов'язки громадян України і задають «англійцям» аналогічні питання. Кожен «українець» і кожен «гість» мають задати хоча б одне питання і дати відповідь хоча б на одне питання.

Сюжет кейсу формують за допомогою різних прийомів, вибір яких залежить від очікуваних результатів, теми, вікових особливостей учнів. Найчастішими в практиці шкільного викладання є такі підходи:

‒ «Рольова гра». Наприклад, можливе таке завдання: «Уявіть, що ви перебуваєте у галереї топ-10 лідерів країни. Якою особою Ви б хотіли в ній бути? Що б ви відповіли іншим «експонатам» галереї на питання: «У чому сенс життя ?».

‒ «Проектний метод». Наприклад, «Визначні місця Лондона». Знайдіть пам'ятки міста, гідних носити назву «диво». Аргументуйте свою відповідь.

‒ «Ситуативний аналіз». Наприклад, «Уявіть себе в ролі відомого художника-абстракціоніста. Ваші твори є брендами, але є компанії, які вас не розуміють і будь-якими засобами намагаються знищити вашу популярність. Трапляється зустріч. З чого б ви почали діалог?".

Нерідкі випадки, коли кейси містять лише одну проблему і пропонують три-чотири підходи до її розв’язання. Учням потрібно вибрати один і аргументовано відстояти його. Навпаки, кейс може описувати проблемну ситуацію, яка має поліваріантне рішення або  величезну кількість рівнозначних способів розв’язання проблеми.

Метод кейс-стаді має дуже широкі освітні можливості. Різноманіття результатів, можливих при використанні методу можна розділити на дві групи: навчальні результати як результати, пов'язані з освоєнням знань і навичок, і освітні результати як результати, утворені самими учасниками взаємодії, у яких реалізовані особисті цілі навчання. Перелік можливих  результатів зазначено у таблиці:

 

Навчальні

Освітні

Освоєння нової інформації

Освоєння методів збору даних

Освоєння методів аналізу

Набуття вмінь працювати з текстом

Співвіднесення теоретичних і практичних знань

Створення авторського продукту

Освіта і досягнення особистих цілей

Підвищення рівня професійної компетентності

Поява досвіду прийняття рішень, дій в новій ситуації, вирішення проблем

 

Отже, кейс-метод може ефективно вирішувати завдання соціалізації учнівської молоді, сприяє реалізації системно-діяльнісного підходу, однак вибір на користь її застосування має здійснюватися з урахуванням навчальних цілей і завдань, особливостей навчальної групи та індивідуальних особливостей кожного учня, їх інтересів і потреб, часу на виконання і багатьох інших факторів.

Звичайно, підготовка кейсів вимагає від учителя великих творчих зусиль і наявності вільного часу. Однак плюси від використання кейсового навчання компенсують ці витрати: школярі стануть більш самостійними, їм буде легше опанувати шкільний матеріал, а, найголовніше, доросле життя вже не буде їм здаватися такою складною і відірваною від того, чого вчили в школі!

 

 

 

 

Література

1. Камалеева А. Кейс-метод: історія розробки та використання методу в освіті / А. Камалеева, С. Грузкова  // Сучасні дослідження соціальних проблем: електронний науковий журнал. – 2013. – № 6. – С. 24-24. [Електронний ресурс]. URL: http://www.journal-s.org/index.php/sisp/issue/view/17).

2. Панфілова А. Ігротехнічний менеджмент. Інтерактивні технології для навчання та організованого розвитку персоналу: Навч. пособ. СПб.: ІВЕСЕП «Знання», 2003. ‒ С. 278.

3.  Прутченков А. Використання кейс-методу у викладанні економіки в школі / Прутченков А. – М.: МИОО, 2009.)

4. Research  Methods – Case Studies [Електронний ресурс] // Webster's Third International Dictionary. – Режим доступу : http://www.spsu.edu/cs/classes/ cs6023/cs610cas/html].

 

 

 

 

 

doc
Додано
18 травня 2022
Переглядів
388
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку